У Покровську викрито двох жінок, які передавали координати ЗСУ спецслужбам рф

Боротьбою з корупцією у нашій державі займається ціла низка установ, кожна з яких має чітко визначений перелік повноважень та сферу відповідальності. Розповідаємо коротко про деякі з них.

Національне агентство з питань запобігання корупції

НАЗК виконує превентивну функцію. Зокрема щодо правдивості декларацій державних службовців. НАЗК перевіряє дані у їхніх деклараціях – чи відповідають їхні витрати заявленим доходам. Якщо виявляють порушення, матеріали справи передають до Національного антикорупційного бюро.

До функцій НАЗК також належать:

• Перевірка звітів політичних партій з метою запобігання політичній корупції, а саме – фінансування політичних партій, контроль за дотриманням порядку надходження та використання коштів виборчих фондів.
• Моніторинг дотримання законодавства про конфлікт інтересів серед публічних службовців.
• Виявлення корупції у державних органах та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях.
• Антикорупційна експертиза проектів законів та актів Кабінету Міністрів України.
• Взаємодія з викривачами корупційних дій.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура

Це підрозділ Генпрокуратури України, який перейняв від ГПУ всі завдання щодо боротьби з корупцією.

Створення незалежної антикорупційної прокуратури було однією з ключових вимог для встановлення безвізового режиму поїздок українців до Євросоюзу, а також надання іншої допомоги Україні. Крім того, Євросоюз дав згоду значною мірою фінансувати цей проект.

За своїми функціями Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності та розслідувань, що проводить Національне антикорупційне бюро України. Також підтримує державне обвинувачення у цих провадженнях. Та представляє інтереси українців і держави в судах за злочинами, пов’язаними з корупцією.

Вищий антикорупційний суд

Створення Вищого антикорупційного суду було однією зі складових судової реформи 2016-го року, а також вимогою Міжнародного валютного фонду для продовження співпраці з Україною.

Однак протидія самих суддів, прокурорів і народних депутатів була настільки сильною, що знадобилося майже чотири роки, щоб спеціальна судова інстанція нарешті запрацювала.

Під тиском міжнародних донорів України та громадських організацій зрештою з’явився закон про ВАКС, який передбачав, що Вищий антикорупційний суд спеціалізується виключно на розгляді кримінальних проваджень щодо корупційних злочинів.

Суддів на відкритому конкурсі відбирала Вища кваліфікаційна комісія суддів України разом з Громадською радою міжнародних експертів.

Здебільшого суд розглядає справи, за якими досудове розслідування здійснюється Національним антикорупційним бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Національне антикорупційне бюро

Основною функцією НАБУ є виявлення та розслідування корупційних злочинів у вищих ешелонах влади.

Створення Бюро було програмним пунктом Європейської комісії для лібералізації візового режиму України з Європейським Союзом та вимогою Міжнародного валютного фонду.

Особами, підслідними НАБУ у корупційних справах, є:

• Президент України, повноваження якого припинено
• Народні депутати України, їх помічники та радники
• Прем’єр-міністр України, міністри та заступники, члени національних агенцій і державних фондів.
• Державні службовці категорії «А»
• Голова Національного Банку України та його заступники
• Посадовці Митної та Податкової служби, Ради національної безпеки та оборони
• Генеральний прокурор України, керівники обласних прокуратур
• Начальницький склад органів внутрішніх справ, Збройних сил України, Служби безпеки України, Держприкордонслужби, Нацгвардії.
• Судді Конституційного суду України та судів загальної юрисдикції
• Депутати обласних рад
• Вищі посадові особи місцевого самоврядування.

Для забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю створено Раду громадського контролю при Бюро. До її складу раз на рік шляхом Інтернет-голосування обираються авторитетні громадські діячі.

«Донеччина. ЗмІнИ»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган України, створення якого передбачене зобов’язаннями при вступі України до Ради Європи. У підслідності ДБР – найвищі посадовці, включно з Президентом України, повноваження якого припинено, діючі керівники уряду та держагенцій, народні депутати, а також судді, працівники правоохоронних органів і військовослужбовці.

Детальніше про Бюро у нашому відео.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Спеціалізована антикорупційна прокуратура – самостійний структурний підрозділ Генеральної прокуратури України, створений 22 вересня 2015 року. Є одним з правоохоронних органів, які з’явилися після Революції Гідності задля подолання тотальної корупції в країні. З процесом створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури міцно пов’язані перспективи візової лібералізації між Україною та Європейським Союзом.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Прес-служба прокуратури Дніпропетровської області оприлюднила інформацію щодо результатів роботи органів прокуратури області з питань представницької діяльності за 2019 рік. Перш за все слід відзначити формат, в якому результати було оприлюднено. Зазвичай прес-релізи про роботу – це великий текст з багатьма цифрами та специфічно складеними реченнями. Цього разу звіт обласної прокуратури представлено в форматі невеличкої презентації, де висвітлено дані по основним напрямкам діяльності прокуратури.

Отже, за оприлюдненою прес-службою Дніпропетровської обласної прокуратури інформацією, на захист інтересів держави органами прокуратури Дніпропетровщини протягом 2019 року пред’явлено позовів на суму понад 1,3 мільярда гривень. Судами задоволено позовів на понад 370 мільйонів гривень. Прокурорами забезпечено виконання судових рішень на суму близько 1,4 мільярда гривень.

Одним з пріоритетних напрямів діяльності прокуратури є захист інтересів держави з питань земельних відносин. За цим напрямком прокуратурою пред’явлено позовів щодо повернення: 352 га земель сільськогосподарського призначення вартістю понад 240 млн грн; майже 40 га земель промисловості вартістю 60 млн грн (під час судового розгляду добровільно повернуто 72 га земель вартістю 1,5 млрд грн); близько 42 га земель житлової та громадської забудови вартістю понад 900 млн грн. Загалом до суду направлено 74 позови на суму понад 1 млрд грн, задоволено позовів на суму майже 300 млн грн. Добровільно відшкодовано за закритими справами 1,6 млрд грн. Виконано судових рішень на суму 1,3 млрд грн та повернуто 2290 га земель.

Ще один пріоритет у роботі – захист інтересів держави з питань державної та комунальної власності. У 2019 році за позовами прокурорів судами відкрито провадження на суму понад 105 млн грн, з яких на 102 млн грн – про витребування, повернення об’єктів нерухомості площею 5,7 тис кв.м. В цій сфері діяльності прокуратури задоволено позовів на суму 37,7 млн грн. Крім того, обласною прокуратурою попереджено незаконне вибуття 140 об’єктів нерухомості площею понад 22 тис кв.м. вартістю 68 млн грн. Виконано рішень судів на загальну суму понад 88 млн грн. До державної та комунальної власності повернуто 56 об’єктів нерухомого майна площею 13 тис кв. м. вартістю майже 73 млн грн.

Прес-служба в звіті-презентації акцентує в увагу на кількох повернених об’єктів, а саме: частина приміщення ДП «Криворізькій державний цирк» площею майже 830 кв. м. вартістю 6,3 млн грн; приміщення в будівлі філармонії ім. Л. Когана в м. Дніпро площею майже 400 кв. м. вартістю 1,2 млн грн; приміщення медико-соціальної допомоги Амур-Нижньодніпровської районної організації товариства Червоного Хреста України (також в м. Дніпро) площею ЗО кв. м. вартістю ЗО тис грн; нежитлові вбудовані приміщення цеху нестандартного обладнання ДП «Дослідно-експериментальне управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області» загальною площею 5,3 тис кв.м. вартістю понад 12 млн грн.

Найефективнішим напрямком роботи прокуратури виявилася діяльність у сфері бюджетних відносин. За даними прес-служби, до суду пред’явлено позовів на суму понад 17 млн грн. Задоволено судами позовів на суму 16,6 млн грн. Повернуто до бюджету 13 млн грн. Майже сто відсотків позовів визнані судом правомірними. Така ж ефективність і в сфері охорони навколишнього природного середовища: пред’явлено до суду 14 позовів на суму понад 5,7 млн грн., задоволено 7 позовів на суму 5,5 млн грн., виконано судових рішень на суму 8,6 млн грн.

Протидія адміністративним корупційним правопорушенням – також в пріоритеті. В цьому напрямку органами прокуратури області виявлено ознаки 577 адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, за результатами розгляду яких складено 190 протоколів. Розпочато досудові розслідування за 76 фактами порушення вимог фінансового контролю, у тому числі

за 70 фактами умисного неподання декларації, 6 – подання у декларації завідомо недостовірних відомостей. До суду направлено 183 обвинувальні акти за скоєння корупційних злочинів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

У вересні-жовтні 2018 року Генеральна прокуратура України  вносила до Верховної Ради подання про надання згоди на притягнення депутатів О. Вілкула та Д. Колєснікова до кримінальної відповідальності. Подання не були розглянуті, оскільки були порушені всі регламентні терміни. Повторні подання на цих депутатів генпрокурор направив до парламенту 8 вересня 2018 року. 16 жовтня Верховна Рада все ж таки не підтримала подання.

6 вересня 2019 року на офіційному сайті Прокуратури Дніпропетровської області  та на сайті Генеральної прокуратури України з’явилися повідомлення про досудові розслідування щодо вищезгаданих громадян.

Як зазначено в повідомленні прес-служби прокуратури Дніпропетровської області, прокуратурою Дніпропетровської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно колишнього голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації (народного депутата України восьмого скликання)  за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). 5 вересня 2019 року йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів.

Встановлено, що колишній голова Дніпропетровської ОДА протягом 2011-2012 років [в цей час посаду займав народний депутат України восьмого скликання Олександр Вілкул, ред.], всупереч положенням Земельного кодексу України надав земельні ділянки сільськогосподарського призначення гірничо-збагачувальним комбінатам, змінивши їх цільове призначення з сільськогосподарських земель на землі промисловості.

Посадовець,  достовірно знаючи, що розпорядження землями, які належать на праві приватної (колективної) власності сільськогосподарським підприємствам, не належить до повноважень обласних державних адміністрації, порушив вимоги чинного законодавства, внаслідок чого близько двом тисячам пайщиків спричинено збитки у вигляді вибуття із їх власності земельних ділянок загальною площею майже 21 га, на суму понад 12 млн грн, а державі, через знищення родючого шару ґрунту при проведенні гірничих робіт підприємством, – на суму майже півмільйона гривень.

Крім того, колишній голова облдержадміністрації також видав розпорядження про зміну цільового використання 23 земельних ділянок загальною площею понад 45 га, які перебували у власності товариства з обмеженою діяльністю «АРТ ЛЕНД», із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, незважаючи на те, що зміна цільового призначення земельних ділянок з «ріллі» на «інші комерційні потреби» є незаконною. Це призвело до зниження суми втрат сільськогосподарського виробництва, які повинні були бути сплачені підприємством при вилученні вказаних земель Кабінетом Міністрів України для використання у цілях, не пов’язаних із веденням сільського господарства, на суму понад 5 млн грн.

Також прес-служба прокуратури Дніпропетровської області повідомила про те, що прокуратурою Дніпропетровської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно колишнього голови Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном (народний депутат України восьмого скликання) за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). 5 вересня 2019 року йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Встановлено, що, колишній голова Агентства держмайна України у період з червня-грудня 2012 року [в цей час посаду займав народний депутат України восьмого скликання Дмитро Колєсніков, ред.], зловживаючи службовим становищем, вчинив незаконні дії, внаслідок чого стало можливим відчуження об’єктів нерухомості – виробничого та лабораторно-побутового корпусу державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» у Дніпрі загальною площею майже 7 тис. кв.м.

Цей інститут є єдиним на території  України підприємством, яке займалося виробництвом стволів реактивних систем залпового вогню «Град», «Смерч», «Ураган», систем охолоджування головок самонаведення ракет, труб, тощо. Таким чином, інститут має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і не підлягає приватизації, не може бути відчуженим, вилученим, переданим до статутного капіталу господарських організацій; відносно нього не можуть вчинятися дії, наслідком яких може стати відчуження майна підприємства.

Встановлено, що посадовець  підписав відповідні документи, якими фактично вилучив приміщення з переліку майна вказаного підприємства, що зробило можливим їх незаконну приватизацію та відчуження, спричинивши збитки у понад 16 млн. грн.

Досудове розслідування триває.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Слід також нагадати, що з березня по квітень 2006-го Колєсніков був виконавчим директором ВАТ Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (Центральний і Північний ГЗиК входять до групи Метінвест, яку контролює компанія Ріната Ахметова Систем Кепітал Менеджмент). 11 березня 2010 року призначений міністром промполітики в уряді Миколи Азарова. З 23 грудня 2010 року – голова Держагентства України з управління державними корпоративними правами та майном. В грудні 2012 року Дмитро Колєсніков змінив на посаді голови Дніпропетровської ОДА Олександра Вілкула. З перебуванням пана Колєснікова на посаді голови Дніпропетровської ОДА пов’язана резонансна подія 26 січня 2014 року, коли було скоєно напад «тітушок» з кийками на мирний мітинг під стінами будівлі Дніпропетровської ОДА.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!