Український донецький куркуль з Олександрівської ОТГ

У селищі Олександрівка внаслідок нічного російського обстрілу загинули двоє мирних жителів. Ворожий удар прийшовся по житловому сектору, під завалами приватного будинку опинилися люди.

Про це повідомляють у ДСНС Донеччини, пише Антикризовий медіа-центр.

У ніч на 17 березня російські війська завдали удару по житловому сектору селища Олександрівка. Внаслідок атаки було зруйновано приватний будинок, під завалами якого опинилися люди. Після влучання виникла пожежа.

Під час аварійно-рятувальних робіт надзвичайники розібрали завали та дістали з-під уламків тіла двох загиблих — чоловіка та жінки.

За інформацією рятувальників, під час ліквідації наслідків обстрілу було розібрано близько трьох тонн будівельних конструкцій. Пожежу, що виникла після удару, ліквідували на площі близько 20 квадратних метрів.

Після завершення пошуково-рятувальних робіт ліквідацію наслідків обстрілу завершено.

Фізичні особи-підприємці, які втратили дохід або бізнес через повномасштабне рф, можуть подавайте заяву до міжнародного Реєстру збитків. Там додали нову категорію А3.5 “Втрата приватного підприємництва”.

Про це повідомили на порталі “Дія”, пише Антикризовий медіа-центр.

До цієї категорії можуть подати заяву підприємці, чий бізнес отримав збитки через одну з таких причин:

• зупинка роботи через небезпеку: перебували на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій;
• руйнування майна: житло, приміщення, де працювали, або необхідне обладнання були пошкоджені чи знищені;
• вимушений переїзд в інший регіон України або за кордон;
• примусова депортація;
• захист країни: мобілізовані або добровільно вступили до лав Сил оборони;
• економічні фактори: попит на товари чи послуги зник або критично знизився через війну.

Що потрібно для заяви:

• докази зупинки діяльності: документи, що підтверджують події, через які не змогли вести бізнес (наприклад, факти руйнувань чи окупації);
• підтвердження спеціального статусу (за наявності): якщо військовий, медик або працівник критичної інфраструктури — слід додати скан посвідчення, наказу, трудового договору тощо;
• інформація про доходи: докази того, що бізнес приносив прибуток до зазначених подій;
• підтвердження збитків: документи, що обґрунтовують суму втраченого доходу;
• інші матеріали (за бажанням): будь-які додаткові документи, які підприємець вважає важливими для розгляду заяви.

На порталі “Дія” просять звернути увагу, що категорія А3.5 “Втрата приватного підприємництва” стосується ФОПів, які після 24 лютого 2022 року втратили дохід або ж припинили діяльність через агресію рф. Категорія охоплює втрату доходів від бізнесу, зокрема очікуваний, але не отриманий прибуток.

Від старту нової програми фінансової підтримки малого бізнесу підприємці вже надіслали 2 700 заявок. Ще понад 9 000 звернень наразі перебувають на стадії оформлення. Проєкт передбачає надання одноразової безповоротної допомоги на забезпечення енергонезалежності.

Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, пише Антикризовий медіа-центр.

Отримати виплату у розмірі до 15 000 гривень можуть фізичні особи-підприємці 2-3 груп, які працюють у соціально важливих сферах. Йдеться про бізнес, що забезпечує населення продуктами харчування, ліками та іншими базовими послугами.

Отримані кошти можна використати на такі потреби:

• придбання або ремонт генераторів;
• закупівлю іншого енергообладнання;
• придбання пального для автономних джерел живлення;
• оплату електроенергії для забезпечення роботи під час відключень.

Нагадаємо, що заявки приймаються онлайн через портал Дія. Програма впроваджена для підтримки стабільної роботи малого бізнесу в умовах обмеженого електропостачання, спричиненого діями росії.

Половина опитаних підприємців однозначно планують повернутися в громаду після стабілізації ситуації.

Про це пише журналіст Антикризового медіа-центру.

Серед бізнесменів, які взяли участь в анкетуванні від міської ради, 33,3% продовжують діяльність у Краматорській громаді, ще 33,3% частково призупинили бізнес, 20% тимчасово. Також 13,3% перенесли бізнес в інший регіон України. З них однозначно планують повернутися після стабілізації ситуації лише 50% підприємців.

Ключовими умовами для повернення у Краматорську громаду бізнесмени називають:

• Безоплатна оренда
• Податкові пільги
• Доступ до кадрів
• Підтримка місцевої влади
• Фінансова підтримка
• Відновлення інфраструктури
• Безпека

 “На питання “Наскільки громада є привабливою для ведення бізнесу?” 40% дали негативну відповідь. Однак інші назвали Краматорськ задовільним, добрим та навіть відмінним містом для підприємництва. Загалом низькі оцінки певною мірою можна пояснити впливом війни”, – йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру  “У громаді спитали бізнес та жителів, яким вони бачать Краматорськ у майбутньому“.

ТОВ “Крамагросвіт” на Донеччині працює, попри постійну небезпеку повномасштабної війни. Долають виклики клімату та нерівні умови конкуренції. Підприємство має повний цикл виробництва — від вирощування кормів до виготовлення молочної продукції. Сьогодні воно фактично єдине в області, що утримує велику рогату худобу й при цьому стикається з браком державної допомоги та недосконалістю законодавства.

Директор “Крамагросвіту” Сергій Курінний розповів в інтерв’ю журналістці Антикризового медіа-центру про ключові виклики, що долають аграрії регіону.

Робота під обстрілами та боротьба за якість

Господарство зазнало значних втрат одразу після початку повномасштабної війни, коли у 2022 році, коли ворожі обстріли призвели до руйнування одного з корпусів та необхідності евакуації поголів’я. Із 550 корів довелося залишити лише 100, щоб мати змогу відновити бізнес. Попри труднощі, вдалося відновити поголів’я до 118 корів та досягти цьогоріч рекордних надоїв: 7 400 кг молока за рік на фуражну корову.

Водночас підприємство, яке виробляє натуральну молочну продукцію, бореться з недобросовісною конкуренцією. Сергій Курінний зазначає, що фальсифікати продаються поруч із якісним молоком, що не дозволяє знизити ціну через високу собівартість. Для виживання “Крамагросвіт” перейшов на власну переробку та збут готової продукції через власні кіоски.

Рослинництво, крім військових ризиків (заміновані поля, пожежі), критично постраждало від засухи у 2024–2025 роках, що призвело до падіння врожайності. Наприклад, соняшника зібрали лише до 11 центнерів з гектара, тоді як раніше було 25.

Пропозиції щодо стимулювання постраждалих регіонів

Директор “Крамагросвіту” наголошує, що державна підтримка фактично відсутня, а розподіл дотацій є несправедливим. Підприємству відмовляли у дотаціях на корову через перебування у зоні війни або через “велике” поголів’я (118 голів), тоді як допомога надається тим, хто має менше 99.

Для підтримки агробізнесу на сході та півдні України Сергій Курінний запропонував центральній та місцевій владі низку важливих змін, які дозволять підприємствам виживати та розвиватися:

• переглянути систему оподаткування та зробити податки залежними від реального прибутку, адже умови для ведення сільського господарства в степових регіонах суттєво відрізняються від інших областей;
• зменшити мінімальне податкове зобов’язання до 50% від нинішнього рівня для підприємств регіонів, які постраждали від війни і засухи, щоб дозволити їм виживати;
• прибрати правила з обмеженнями щодо кількості тварин у програмах компенсації на корову, щоб стимулювати зростання поголів’я у постраждалих регіонах;
• збільшити розмір дотації на гектар ріллі до 4000 гривень спеціально для постраждалих через війну регіонів.

“Ми не процвітаємо — ми виживаємо. Наразі коштів на розвиток немає”, – резюмує Сергій Курінний. Колектив тримається завдяки людям, які не хочуть покидати свою землю.