Колись пані Тетяна була медпрацівником у Зеленопіллі. Війна позбавила цю жінку не тільки спокою, а ще й посадила в інвалідний візок. Ховаючись від чергових обстрілів, вона серйозно травмувала ногу. І хоча живе на першому поверсі, людей бачить лише по телевізору – більш розлого у відео.
Команда гуманітарної місії «Проліска» отримала запит від мешканців прифронтових населених пунктів, що мають інвалідність, на створення у їхніх помешканнях елементів доступності.
«Існує програма індивідуальної фінансової допомоги від наших партнерів – Агентства у справах біженців. Ми у своїй локації отримуємо звернення від людей, також самі моніторимо – хто потребує цієї допомоги. Переважно ці люди знаходяться під нашим соціальним супроводом. Щоб дати людям можливість виходити на вулицю та спілкуватися із зовнішнім світом», – каже Ганна Тимофєєва начальниця гуманітарного центру «Проліска- Майорськ».
Тетяна Смілянець мешканка Зеленопілля Бахмутської МТГ живе на першому поверсі. Але на вулиці вона не була вже більше року. Увесь цей час компанію їй складав переважно телевізор. Травма ноги позбавила жінку можливості вільно пересуватись.
«Так хочеться на вулицю. Так хочеться поговорити з людьми. Хоч їх побачити!»
З того часу минуло майже пів року. Уперше у Зеленопіллі ми були в травні. Повернулися сюди уже в жовтні. Жінка отримала візок, благодійна організація переробила рейки на створеному ними ж пандусі. Але на вулиці жінка так і не була!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!