В Олександро-Калиновому молодь збиратиме “Толока”

Віртуальні екскурсії шкільними музеями пропонують відвідати  в Іллінівській громаді. Нині онлайн можна оглянути три заклади: в Іллінівці, Степанівці та Олександро-Калиновому. У громаді реалізують проєкт «Мережа віртуальних шкільних музеїв» за підтримки Британської Ради. 

Шкільний музей в Іллінівці «Жива традиція»

Шкільному музею в Іллінівці 18 років. Заснований він був колишньою директоркою освітнього закладу у 2004-ому, розповідає вчителька історії Олена Гудіменко. А вже у 2006 році музей офіційно зареєстрували, а також видали відповідне свідоцтво. Серед експонатів – речі мешканців Іллінівки та сусідніх сіл громади: Степанівки, Олександро-Калинового та селища Бересток.

«У 2004 році музей мав декілька десятків експонатів. Це речі, які приносили мешканці села Іллінівка з власного ужитку. Більшість експонатів, які тут можна побачити, – оригінали. Спочатку музей був розташований у великій кімнаті, де зараз знаходиться наша бібліотека. З моменту розростання, це 2006-2007 роки, музей займав три кімнати. Зараз усе довелося укласти у невеличке приміщення», – каже Олена Гудіменко. 

Екскурсії шкільним музеєм проводить як сама вчителька історії, так і учні школи. Зокрема, старшокласники готують тематичні тури для молодших школярів. 

Загалом музей поділений на 4 експозиції.  Про історію Іллінівського освітнього закладу можна дізнатися з експонатів «Сторінками шкільного життя». Експозиція «Джерело пам’ятні народної» присвячена рокам Другої світової війни на території Іллінівської громади. А от інтер’єри двох минулих століть можна побачити на виставках «Інтер’єр ХХ століття» і «Селянський скарб». До слова, остання згадана експозиція, за словами Олени Гудіменко, найдорожча й найцінніша. «Селянський скарб» містить речі, які були в ужитку з кінця ХІХ – на початку ХХ сторіччя, тобто з моменту заснування села. Зокрема, тут і меблі, одяг, предмети побуту тощо. 

Нині відвідати музей «Жива традиція» при Іллінівському опорному закладі можна  і онлайн. 

Перший 3D-тур шкільними музеями в Україні 

Побувати у «Живій традиції» та інших шкільних музеях Іллінівської громади відтепер можна не виходячи з дому. Зокрема, для цього треба зайти на сайт «Мережа віртуальних шкільних музеїв». Тут можна обрати історико-етнографічний музей «Жива традиція» Іллінівки, історико-краєзнавчий музей «Джерело» у Степанівській школі чи музей народної архітектури та побуту «Довкілля», куди свої експонати передав шкільний музей Олександро-Калинового. Такий 3D-тур в Україні перший.

Віртуальна екскурсія шкільним музеєм в Іллінівці

Проєкт «Мережа віртуальних шкільних музеїв» реалізований за підтримки програми «Active citizens» від Британської Ради, яка надала 50 тис грн на втілення. На цю суму придбали камери, стабілізатори та іншу необхідну техніку для роботи, а також купили програму 3D-Vista для того, аби зробити віртуальний тур. Проєкт підтримує і відділ освіти Іллінівської громади, зокрема, фінансують подорожі до шкільних музеїв та оплачують хостинг сайту. 

«Цей проєкт являє собою мережу 3D-екскурсій музеями, тобто це віртуалізація на 360 з інтерактивними елементами, тобто як у відеогрі ви все бачите у повному вимірі. Є інтерактивні кнопки, можна наближати частину експонатів, бачити опис. Також в цих турах представлений аудіогід трьома мовами: українською, англійською та німецькою», – розповідає вчителька історії Іллінівського опорного закладу Олена Гудіменко. 

Нині «Мережу віртуальних шкільних музеїв» планують розширити. Зокрема, працюють над оцифровкою експозиції у Зорянському освітньому закладі. Крім цього, в Іллінівці мають домовленості з двома школами Маріуполя про створення 3D-туру. Також планують співпрацювати з 26-ою одеською школою, де є інтерактивна стіна про історію міста. У майбутньому команда проєкту  «Мережу віртуальних шкільних музеїв» хоче її оцифрувати. 

Ірина Мартинова

Поки ви відпочиваєте та готуєтеся до святкування Різдва, ми підготували для вас невелику добірку матеріалів на тему культури. Зокрема, згадали, які зміни відбулися в музеях області у 2021-ому.

Так, Покровський історичний музей оновив свою експозицію. Докладніше можна переглянути тут:

У старій земській школі у селі Нескучне створили експозицію «Від фантома до реальності. Крок другий». Що там зробили, можна подивитися:

Якщо більше подобається читати, то у цьому матеріалі знайдете інформацію про зміни, які відбулися в музеях Покровська та Нескучного – Простори взаємодії: як змінюються музеї Донеччини

Зберегти власні експонати намагаються у Часовоярському історико-краєзнавчому музеї. Цього року він став комунальним. Якщо ще не читали про це, то переходьте сюди – Зберегти експонати: історія Часовоярського історико-краєзнавчого музею

А от у Іллінівській громаді пропонують онлайн-екскурсії шкільними музеями:

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Новим викликом 2021 року для Іллінівської сільської громади стала медицина. Усі медичні заклади в Іллінівській громаді, якими раніше займався Костянтинівський район, сільська рада забрала під своє фінансування. Тут збудували нові сільські амбулаторії та зберегли усю мережу пунктів здоров’я – так стали називатись ФАПи.

Мережа медичних закладів в Іллінівській громаді

У 2021 році Іллінівська сільська громада створила власний Центр первинної медико-санітарної допомоги. Мережа медичних закладів у громаді представлена п’ятьма амбулаторіями та десятьма пунктами здоров’я. Дві амбулаторії – абсолютно нові, на їх будівництво виділяли гроші з державного бюджету. Такі нові будівлі з’явились у селах Іллінівка та Клебан Бик.

«Щоб залучити молодих спеціалістів працювати в сільській медицині, у них має бути заробітна платня не менше 30 тис. грн, – розмірковує Іллінівський сільський голова Володимир Маринич. – Наразі нашим лікарям платять до 20 тис. грн., медсестрам – до 10 тис. грн. Через велику відстань між селами лікарі за день, буває, їздять по 100 кілометрів».

За медичними послугами другого рівня жителі Іллінвської громади їдуть до сусідньої Костянтинівки. Транспортне сполучення з містом налагоджене добре, відстань невелика. Від Іллінівки за гарної погоди можна пройти навіть пішки. Швидка допомога також їде з міста, відстань до найдальшого села – до 35 кілометрів.

З місцевого бюджету на утримання медицини витратили за рік 4,5 млн грн. Про це розповідає секретар Іллінівської сільської ради Валентина Троян, вона кураторка медичного напрямку. Амбулаторії – це первинний рівень медичних послуг, їх забезпечує Національна служба здоров’я України, але грошей від держави не вистачає на всі потреби. З держбюджету первинка отримала 6,5 млн грн.

Медичні заклади та допомога у віддалених селах

Не збираються у селах закривати фельдшерсько-акушерські пункти. Упевнені, що первинну допомогу жителі віддалених сіл мають отримувати у своєму селі, а не їхати до амбулаторії, щоб зробити укол чи поміряти тиск. Національна служба здоров’я не платить заробітну плату медперсоналу ФАПів, зарплата та утримання лягли на місцевий бюджет.

Попри це, усі десять пунктів здоров’я у селах Іллінівської громади продовжують функціонувати. У 2021 році ремонтували чотири з них. Частину – за гроші з місцевого бюджету, частину – завдяки донорській підтримці.

Рівна доступність до медичних послуг для усіх жителів громади – такий підхід в Іллінівської сільської ради. Деякі медичні заклади потребують оновлення меблів і техніки, ці питання вирішуватимуть на початку 2022 року.

Джерело: Іллінівська сільська громада

Амбулаторія в селі Іллінівка

Олександр Смоляк – сімейний лікар Іллінівської амбулаторії. Профілактика хронічних захворювань та лікування гострих станів – його основні напрямки роботи з пацієнтами. У амбулаторіях проводять усі маніпуляції: уколи, крапельниці, щеплення, надають іншу первинну допомогу.

У лікаря 1250 підписаних декларацій. Це не тільки сільські жителі, є пацієнти також з Костянтинівки. З 36 років лікарського стажу уже 22 роки працює в Іллінівці, хоча сам – з міста.

Раніше амбулаторія була в одній будівлі з сільською радою, але приміщення не були повністю пристосовані для медичного закладу. Коли переїхали до нової амбулаторії, збудованої поруч, умови для роботи та пацієнтів змінились на краще. Тут не тільки теплі кабінети й нові меблі. Додалось також нове обладнання, якого раніше не було в лікаря. В основному усе для проведення діагностики.

Амбулаторія в селі Клебан Бик

Володимир Шалімов – завідувач амбулаторії в селі Клебан Бик. Лікарем працює вже 32 роки, саме в цьому селі – третину стажу. Рік тому переїхав до нової будівлі. «Земля і небо», – каже у порівнянні з минулими умовами.

Сімейний лікар обслуговує 2500 пацієнтів з 19 населених пунктів громади. Їздять до нього з Дружківської, Торецької та Костянтинівської міських громад. На виклики по громаді їде в радіусі 30 кілометрів, за день устигає об’їздити 3-4 села.

Радіє, що в новій амбулаторії у нього з’явилось сучасне обладнання для обслуговування пацієнтів на дому. Це і кардіограф, і пульсоксиметр і обладнання для визначення рівня цукру. Є в амбулаторії також нові валізи для першої невідкладної допомоги.

На стару будівлю Катеринівської лікарні, де раніше розміщувалась амбулаторія, у громади є плани. Тут можна розмістити паліативне відділення, яке обслуговуватиме кілька громад. На його відкриття громада потребує додаткових джерел фінансування.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Пані Галина живе у будинку на вулиці Партизанській у Сергіївському старостинському окрузі понад 35 років. Весь цей час родина користувалася водою з колодязя на власному подвір’ї. А років п’ять тому вода почала зникати, тож її не вистачало для побутових потреб.

Декілька місяців тому на вулиці Партизанській проклали водопровід. Родина Галини підвела воду і до себе в будинок.

«Раніше користувалися водою з колодязя. Потім вода пропала. Погано було без води. Місяць тому нам провели воду… Раніше трохи. Тепер звичайно добре. Вода є всюди, не закінчується», – каже Галина.

«Забезпечити усіх мешканців водопостачанням – одне з першочергових завдань в Андріївській громаді», – каже її голова Олена Нікітіна.

Нині майже все село Андріївка забезпечене водою. Прокладають мережі й у Сергіївці. Водопроводи у громаді роблять за рахунок місцевого бюджету.

«У нас залишиться ще три найбільші вулиці. Це вулиці Вишнева, Лісна та Свободи. Тому ми бюджетом на 2022 рік виділили кошти у розмірі 2,4 млн для того, щоб завершити будівництво водопровідних мереж в селі Сергіївка», – розповідає голова Андріївської ТГ.

Дбають в Андріївській громаді й про свердловини. Саме з них мешканці отримують воду. Загалом у громаді чотири свердловини й нині більшість з них ремонтують коштом місцевого бюджету.

«По вулиці Садова в с. Сергіївка у нас будівництво водонапірних башт та станції питної води як раз за рахунок бюджетних коштів: це 10% на 90%. 90% дає обласний бюджет. Маємо надію, що роботи на початку 1 кварталу 2022 року закінчаться» – додає Олена Нікітіна.

Наразі без води у громаді залишиться ще 5 віддалених вулиць у Сергіївці. Кількість мешканців тут скорочується. За словами Олени Нікітіної, проводитимуть туди воду після того, як усе налагодять для центру та основних інфраструктурних об’єктів громади.

Читайте також: Не з колодязя, а з водогону подається вода в Андріївській громаді

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

В Іллінівській сільській громаді створять Центр культурних послуг. Ця громада стала єдиною з Донецької області, яку відібрали до участі в пілотному проєкті «Центри культурних послуг як інструмент згуртованості громади».

Загалом до участі в проєкті подали заявки майже 200 громад з семи областей України. У квітні 2021 року до фіналу відбору дійшли сім громад.

Пілотна підтримка Центрів культурних послуг

Центри культурних послуг  – це такі багатофункціональні публічні простори, які забезпечать доступність базових культурних послуг, створять можливості для навчання та спілкування людей різного віку.

Мінкульт бачить модернізацію галузі культури: бібліотеки, молодіжні центри, клуби, артрезиденції мають бути під одним дахом і надавати культурні послуги. Не всі територіальні громади мають фінанси утримувати великі сільські клуби, збудовані ще за радянських часів. Для ефективного використання грошей з бюджету треба створити такі культурні простори, які будуть привабливими та комфортними для місцевих жителів.

Як це можна реалізувати, вирішили для початку спробувати в семи громадах. За підтримки Швейцарії проєкт «Центри культурних послуг як інструмент згуртованості громади» реалізує громадська організація «Товариство дослідників України» за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України.

Підтримка громад, які перемогли в конкурсному відборі, передбачала цілий комплекс заходів. Серед них, зокрема:

• дослідження наявного стану сфери культури та рекомендації її розвитку;
• соціологічне дослідження побажань жителів щодо якості надання культурних послуг та змістовного наповнення центру культурних послуг;
• архітектурний проєкт майбутнього центру і покроковий план заходів щодо створення установи;
• бренд-стратегію центру та
• експертну допомогу в підготовці заявки на отримання державної субвенції для створення центрів культурних послуг.

Центр культурних послуг як покращення культури в Іллінівській громаді

Іллінівська сільська громада проаналізувала свою мережу закладів культури ще на момент об’єднання  – у 2017 році. Загалом на території громади функціонують як окремі установи 27 закладів культури. Деякі з клубів – у невеликих селах, деякі – на відстані менш як п’ять кілометрів від населених пунктів.

Уже тоді поставало питання: як зберегти кадри, які працюють у закладах культури та водночас покращити якість надання культурних послуг. Центр культурних послуг – саме той інструмент, який дозволить комплексно вирішити всі питання.

У стратегії розвитку Іллінівської громади серед пріоритетних напрямків визначений туризм. Іллінівська громада впевнено крокує до виконання поставлених стратегічних цілей: розвиває туризм, мистецтво та креативні індустрії. Хоча адміністративний центр громади – це село Іллінівка, культурним центром уже давно стало село Олександро-Калинове.

 «У рамках проєкту зі створення центру культурних послуг до нас приїздили експерти, які провели аналіз культурної мережі, інфраструктури та якості послуг. Потім соціологи провели опитування населення, працювали з фокус-групами, – розповідає завідувач сектору культури, молоді, спорту і туризму Іллінівської сільської ради Володимир Землянко. – Також нашу громаду відвідали архітектори та бізнес-консультанти, розбирались, як монетизувати галузь та візуалізувати, як саме виглядатиме Центр культурних послуг».

За результатами участі в проєкті Іллінівська громада разом з експертами підготувала пакет документів на субвенцію від держави – гроші на створення Центру культурних послуг виділятимуть на конкурсній основі.

Іллінівська громада планує створювати Центр культурних послуг на базі клубу в Олександро-Калиновому. Це буде цілий комплекс історичних, культурних, інформаційних та туристичних послуг. Центр села оформлятимуть у єдиному стилі. Тут будуть етнопарк, фестивальний майданчик, мотузковий парк.

Народний музей «Довкілля» доповнять новими модулями та залами. Тут бачать додатково інтерактивну кімнату ремесел, квест-кімнату та артрезиденцію, переговорну кімнату та кінозал. Готові відкрити школу екскурсоводів, де навчатимуть проводити екскурсії українською та англійською мовами.

Мають намір провести реконструкцію козацької вежі та зв’язати її з оглядовими майданчиками РЛП «Клебан-Бик». Відновити хату XIX століття, щоб показувати тогочасний побут Донеччини, і саме тут зробити малий фестивальний майданчик.

Зміни на результат

«Коли підготували концепцію, то її відзначили на високому рівні, назвали перлиною. Але з’ясувалось, що за субвенцію можна буде зробити Центр в одній будівлі. Ми будемо розраховувати, що пройдемо та отримаємо фінансування. Шукатимемо також додаткове фінансування, донорську підтримку, щоб усі ідеї втілити у життя», –  говорить Володимир Землянко.

До створення Центру культурних послуг є певні вимоги. Серед обов’язкових – багатофункціональна глядацька зала на 100 місць, бібліотечна послуга та мистецька освіта. Додатковими вимогами є музей, інкубатор креативних ідей та артрезиденція. Усім обов’язковим вимогам відповідає Центр культури та дозвілля в Олександро-Калиновому, на базі якого й планують створювати  Центр культурних послуг.

Це буде комунальна установа, де кожен заклад буде невід’ємною частиною Центру культурних послуг. Самих закладів, як самостійних установ, стане менше при тій же кількості робочих місць. Наприклад, бібліотеки приєднаються до клубних закладів. Тим самим Іллінівська громада готова покращувати якість культурних послуг, при цьому зберігаючи інтереси усіх учасників процесу змін.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!