В роботі Жебрівського було більш недоліків ніж досягнень – експертна думка
Активісти руху “Сильні громади” оцінили діяльність Павла Жебрівського, який протягом трьох років очолював Донецьку область. Для цього були відібрані 52 експерта з різних міст регіону – журналісти, підприємці, волонтери, громадські діячі та представники місцевого самоврядування. Вони назвали сильні і слабкі сторони адміністрації Жебрівського, а також дали рекомендації, що варто поліпшити команді нового голови Донецької обласної адміністрації Олександра Куця. Презентація дослідження відбулася в Антикризовому медіа-центрі.
Загальна сума голосів експертів, які назвали ті чи інші досягнення в роботі Донецької ОДА під керівництвом Павла Жебрівського – 76. Натомість відзначено недоліків – 138.
Найбільш позитивне, що запам’яталось експертам в діяльності Жебрівського, – це програма підтримки малого бізнесу “Український донецький куркуль”. Про неї згадали 20 опитуваних, хоча певні недоліки також були відзначені. На другому місті (19 згадувань) – зрушення щодо інфраструктурних проектів (ремонт доріг, відновлення мостів, будівництво опорних шкіл, ЦНАПів, оновлення парків). Однак і тут були нарікання на якість робіт.
Показово, що 10 респондентів на питання про досягнення адміністрації Жебрівського відповіли “Не помітив”, “Важко сказати”. Це третя позиція за частотою згадок.
Трохи менше, але позитивно експерти оцінили зусилля Донецької ОВЦА щодо українізації регіону (9 згадок), а двоє опитаних віднесли до позитивів декомунізацію в містах Донеччини. Ще 6 вважають досягненням взаємодію обласної адміністрації з місцевим самоврядуванням. По двоє респондентів оцінили зусилля ДонОВЦА в політиці декомунізації і в галузі екології.
Серед недоліків найпопулярнішою темою виявилась неналежна комунікація з медіа та громадськістю (22 згадки). Тут експерти нарікали Жебрівському на непорозуміння з активними проукраїнськими організаціями та рухами, навішування на них ярликів “ряженые”, блокування роботи двох незалежних громадських рад при ОДА, нетерпимість до критики та журналістських розслідувань.
Другим за опитуванням недоліком Павла Жебрівського було названо “гібридну” взаємодію з місцевими елітами (21 згадка). Мовляв, він мав кулуарні домовленості з місцевими кланами з метою маніпулювання розподілом фінансового ресурсу. Респонденти згадували про суб’єктивний, на їхній погляд, підхід і практику вибору “фаворитів”: якщо мер лояльний до керівництва ДонОДА, то отримує фінансування на різні проекти, якщо ні – він має труднощі з заходом коштів. Також нарікали на неврахування бачення місцевих рад щодо розвитку їх територій, що призвело до неефективного використання ресурсів на інфраструктурні проекти (20 опитуваних).
14 опитаних серед недоліків вказали причетність Жебрівського та його команди до ймовірних корупційних дій. Йдеться про схеми під час відновлення інфраструктури регіону, контрабанду на гуманітарно-логістичних центрах, опорні школи. Також це відсутність реакції на корупційні правопорушення на місцях, які активно висвітлювались в медіа. Одним з проявів корупції називали збагачення за рахунок міжнародних донорів.
На думку 12-ти опитаних, Жебрівський не виконував свої обіцянки та мав надмірну схильність до самореклами. 11 респондентів вважають серйозною проблемою радянські підходи в управлінні областю, зокрема, авторитаризм, ігнорування інших думок тощо.
По 6 експертів звернули увагу на недоліки кадрової політики обладміністрації та провал децентралізації. В першій темі порушуються питання непродуманої кадрової політики та війна керівництва обласної ВЦА з головами прифронтових ВЦА (Зайцеве, Красногорівка), яка завершилась звільненням останніх.
Зауваження щодо децентралізації також охоплюють і кадрову політику. Наприклад, замість Сергія Попова, який був новатором процесу децентралізації, на цю позицію призначили консервативну та не дуже обізнану в даному питанні Людмилу Биченко. Крім того, експерти вважають, що команда Жебрівського штучно гальмувала процес децентралізації і надавала перевагу політичним домовленостям супроти волі громад.
Декілька респондентів нарікали на непродуману мовну політику (5) та неефективну екологічну політику (4). Ще 12 назвали інші недоліки.
Другим етапом опитування було створення рекомендацій для нового очільника Донецької області Олександра Куця. Вони структуровані по розділах та налічують понад 300 пунктів. Організатори пообіцяли передати їх до голови ДонОДА найближчим часом. Адже це дослідження, хоча й не є репрезентативним, висловлює колективну думку найактивнішій групи мешканців регіону. Тому на нього варто звернути увагу. Принаймні презентація опитування викликала неабияку зацікавленість у присутніх у залі Антикризового медіа-центру. Детальніше з результатами опитування можна ознайомитись тут.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
