Вдосконалення імплантів суглобів, підвищення ефективності роботи медичного обладнання та навіть краще обслуговування в реєстратурі поліклініки – такі задачі ставлять собі студенти Донбаської державної машинобудівної академії.
Завідувач кафедрою комп’ютерних інформаційних технологій професор Олександр Тарасов розповів, що медичний напрямок в Академії почав розвиватись з 2009 року, коли він повернувся зі стажування в британській компанії Deicam, яка розробляла програмне забезпечення для створення імплантів та протезів для людини.
Вже з 2010 року на міжнародних конкурсах студенти ДДМА займали призові місця. У 2013 перемогли за проєктування, розрахунки та виготовлення імпланту в щелепу і отримали в нагороду стажування за кордоном.
Олександр Тарасов, професор, завідувач кафедрою комп’ютерних інформаційних технологій ДДМА
З 2015 року почалось співробітництво з «Мотор Січ», яка випускає ендопротези тазостегнового та колінного суглобів, Інститутом патології хребта та суглобів. Науковці Академії допомагають в роботі над вдосконаленням імплантів суглобів, роблять необхідні розрахунки для подальшого виробництва.
За словами ректора ДДМА Віктора Ковальова, ідея розвивати біоінженерні спеціалізації, розробку та обслуговування складних медичних приладів, набула особливої актуальності, коли в Академію заселився Донецький медичний університет. Навіть машинобудівні напрацювання Академії можуть допомогти медицині. Наприклад, в МРТ лікар бачить плаский зріз, а машинобудування давно оперує об’ємними моделями. Ці технології розвиваються й зараз.
Академія почала роботу в міжнародному проєкті Erasmus+ «BIOART», і в рамках спеціальності «Комп’ютерні науки» в ДДМА була створена нова освітня програма «Комп’ютерні науки в медицині» для підготовки студентів в області використання інформаційних технологій в медичній галузі. Зокрема, студенти вивчають ряд дисциплін медичної тематики, виконують дипломні роботи.
Крім того, розроблені курси для отримання студентами академії компетентностей в області біоінженерії та створення штучних імплантів. Дисципліни наповнені матеріалами тренінгів, які відбулися в Польщі, Іспанії, Австрії, Ізраїлі та Бельгії. Науковці кафедри, які пройшли навчання в цих країнах, діляться набутими знаннями в ДДМА на семінарах для викладачів та студентів.
Що студенти розробляють в медичній темі
Які задачі ставлять собі студенти, можна побачити з дипломних робіт, захищених на кафедрах КІТ та АВП. Так, студенти проєктували системи автоматизації апарата МРТ, розробляли програмні комплекси для проєктування протезу колінного суглоба, модернізували систему аналізу ЕКГ та систему управління протезом.
Для покращення ефективності машини розливу медичних препаратів модернізували її системи автоматизації. Для поліпшення надійності роботи апарату штучної вентиляції легенів проєктували системи його автоматичного управлення. Хвилює студентів підвищення якості обслуговування в реєстратурі міської поліклініки й вони автоматизують її систему документообігу.
Майбутні фахівці з метою підвищення точності позиціювання автоматизують маніпулятор-штатив рентгенівського апарата.
За словами Олександра Тарасова, зараз студенти експериментують з біоритмами людини – вивчають вплив втомленості оператора станку на швидкість його роботи. З метою ззовні встановлювати, наскільки людина втомлена, щоб не допускати до роботи.
Ще один студент працює над розпізнаванням руху рук людей з вадами слуху, що може допомогти для створення перекладача.
Студенти проходять практику в діагностичних центрах та лікарнях міста Краматорська та мають можливість отримати роботу.
Сучасні лабораторії допомагають в навчанні
Робота в міжнародному проєкті Erasmus+ «BIOART» дозволила створити лабораторії біоелектроніки та біомеханіки з обладнанням та програмним забезпеченням, а студентам та викладачам – проходити тренінги викладачів в країнах-партнерах. В рамках проєкту науковці кафедри навчаються в Мадриді, Австрії, Бельгії, Ізраїлі та діляться здобутками в ДДМА на семінарах.
Нещодавно на базі кафедри «Комп’ютерних інформаційних технологій» запрацювала лабораторія біоелектроніки. Тепер студенти зможуть використовувати сучасне обладнання для виконання лабораторних робіт, курсових та дипломних проєктів.
Серед обладнання: генератор сигналів і багатоканальний осцилограф. Мікрокомп’ютери Raspberry Pi, налагоджувальні плати та набори датчиків дозволяють отримувати навички роботи з медичними датчиками, розробляти прототипи пристроїв для «Інтернету речей», збирати мініатюрні обчислювальні кластери, тобто повною мірою зануритись у світ сучасних програмно-апаратних рішень.
За допомогою 3D-принтера студенти отримують знання з адитивних технологій та отримують практичні навички підготовки до 3D друку різних деталей з пластику, наприклад медичних імплантів та протезів.
Крім того, в біоелектронній лабораторії є шолом віртуальної реальності та комп’ютер. Вони дозволять розробляти та використовувати технології віртуальної реальності. В такому шоломі лікар може в тримірній візуалізації побачити ті частини організму пацієнта, що недоступні при обстеженні.
Обладнання лабораторій вже використовується у лабораторному практикумі з навчальної магістерської дисципліни «Технології віртуальної та доданої реальності», «Регенеративна іженерія та проектування оптимальних конструкцій», «Методи обробки зображень та комп’ютерного зору» та інші.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!