Військово-цивільна адміністрація – влада без ради

Протягом 9 березня правоохоронці зафіксували 1621 влучання по лінії фронту та житловому сектору області. Ворог бив по інфраструктурі та житлових будинках.

Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області, пише Антикризовий медіа-центр.

Окупаційні війська рф обстріляли чотири населених пункти Донеччини. Ворог накрив вогнем Краматорськ, Миколаївку, Слов’янськ та селище Райгородок. Від дій росіян руйнувань зазнали сім цивільних об’єктів, з них три житлових будинки.

Наслідки ворожих обстрілів Донеччини:

• по Слов’янську війська рф вдарили FPV-дроном – пошкодили два будинки та дві господарські споруди. Крім того, 10 березня близько 00:50 ворог атакував місто та пошкодив АЗС;
• у Миколаївці окупанти атаками дронів пошкодили два об’єкти інфраструктури;
• у Райгородку від дій росіян руйнувань зазнала приватна оселя;
• у Краматорську БпЛА противника влучив у дорожнє покриття.

Фото: Слов’янська МВА

Фото: ГУНП у Донецькій області

У середу, 14 серпня, російські окупаційні війська вісім разів відкривали вогонь по містах і селах Донеччини. Внаслідок обстрілів загинули люди, пошкоджено житло та цивільна інфраструктура.

Про це повідомляє Поліція Донецької області.

Минулої доби вибухи пролунали в містах Мирноград, Торецьк, селах Брусівка, Зоря, Максимільянівка, Малинівка, Миролюбівка, Світле.

В результаті артилерійського обстрілу у Максимільянівці загинула людина, зруйновано оселю.

Ще одна цивільна особа загинула у селі Зоря Іллінівської громади. Також ворожим вогнем пошкоджено 3 багатоквартирних та 3 приватних будинки.

Малинівку росіяни накрили з артилерії – руйнувань зазнали оселя, магазин і кафе.

З РСЗВ «Ураган» ворог вдарив по селу Брусівка, пошкоджено 2 приватні будинки.

У Торецьку внаслідок артилерійського обстрілу зруйновано домівку.

Влада Донецької та Луганської областей звернулась до населення із закликом не чекати поки ворог знищить дім, а евакуюватися. Головний аргумент – те, що противник готує масований наступ.

Чи дійсно ризик такий серйозний? Чи варто боятися переселення та аргументувати відмову покидати рідні стіни тим, що нікуди їхати та немає грошей для життя в інших містах?

«Розвідки США та Великобританії практично одноголосні у своїх висновках – після втечі з Київської області та провалу на півночі, у Кремлі пріоритетною метою стала окупація Донбасу. Про те, якими методами здійснюється наступ агресора, ми знаємо по Маріуполю, Харкову, Чернігову, Волновасі. Яку ціну за це платить мирне населення, ми знаємо не тільки щодо ситуації у вищезгаданих містах, але й щодо звільнених Бучі, Ірпеню, Гостомелю. Тому, на мою думку, необхідність евакуації населення не має альтернативи», – наголошує виконавчий директор у Центрі прикладних політичних досліджень «Пента», політичний експерт Олександр Леонов.

Евакуація з Луганської області

Ще кілька днів тому голова Луганської ОВА Сергій Гайдай закликав усіх мешканців Луганщини виїхати в безпечніші регіони, поки ситуація не загострилася. Всі населені пункти цього регіону знаходяться під ворожим вогнем, проте люди досі сидять в укриттях і відмовляються від евакуації. Він наголосив, що обстріли не вщухають, а саме зараз ворог ще більше активується й готується наступати на Рубіжне, Кремінну та Попасну. Водночас люди не квапляться залишати свої домівки.

«Ми знаходимо людей в укриттях та пропонуємо їм евакуацію, але вони відмовляються. Чекають, доки війна не прийде у сусідній під’їзд, не буде знищено будинок, а потім ми дістаємо їх з-під завалів і тільки тоді вони погоджуються виїжджати», – розповів Гайдай у відеозверненні.

Окрім того, на Луганщині дуже складна гуманітарна ситуація. Допомогу у вказані міста та громади доставити неможливо через постійні обстріли. «Вантажі є. Ми веземо у Лисичанськ, Сєвєродонецьк, але до Рубіжного та Попасної довести не можемо».

За словами очільника Луганської ОВА евакуація проводиться щоденно і станом на 1 квітня тільки офіційно було евакуйовано більше 18 тисяч людей. До віддалених населених пунктів з кожним днем все важче доставляти гуманітарний вантаж – українцям радять якнайшвидше залишити небезпечні райони.

«Не зволікайте – треба виїжджати! З Луганщини сьогодні евакуйовано майже 1000 людей. Котрий день я ПРОШУ Вас – швидше приймайте рішення, час їхати в безпеку прийшов! Вбережіть своїх дітей! Разом з Патрульною поліцією, релігійною організацією та волонтерами сьогодні вдалося вивезти 452 мешканця Лисичанська, 136 з Кремінної, 22 рубіжанина, 117 з Гірської громади, 244 сєвєродончанина. Автобуси декілька разів потрапляли під обстріли, орки не хочуть, аби люди рятувалися. Проте, ми робимо неможливе, щоб зберегти Вам життя. Через постійні обстріли з Попасної людей вивезти не вдалося. Для тих, хто залишився будо завезено декілька тонн гуманітарної допомоги: їжу, ліки, засоби гігієни. Патрульна вже розвозить їх по бомбосховищам. Ще раз, не тягніть! Автобуси чекають Вас щоранку. Бережіть себе!», – написав Сергій Гайдай сьогодні, 4 квітня.

 

Евакуація з Донецької області

Ситуація в Донецькій області, очевидно, буде ускладнюватиметься, зазначив керівник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. Він наголосив, що мирні люди мають тимчасово виїхати з регіону в безпечніші міста України.

«Одним із важливих важелів маніпуляцій та досягнення результатів для ворога буде населення. Тому мешканцям потрібно виїхати, щоб вибити цей важіль із рук окупанта. І захисникам Донбасу буде набагато легше бити ворога», — пояснив Павло Кириленко в інтерв’ю LIGA.net 3 квітня.

Водночас, за його словами, примусово виселяти мешканців Донеччини не будуть, хоча такі повноваження є у військового командування та місцевих адміністрацій.

«Ми ж не перетворюватимемося на окупанта. Найбільш ефективно розуміння самого населення. Ми зробимо все, щоб людям було куди повертатися», — зазначив він.

(У цьому контексті варто згадати Маріуполь. Саме у цьому багатостраждальному місті Донеччини окупаційні російські війська тримали та продовжують утримувати в заручниках тисячі мирних мешканців, у тому числі людей похилого віку та дітей. Більш того, росіяни не погоджують так звані «гуманітарні коридори» для евакуацій, перехоплюють автобуси з людьми та насильно вивозять цивільних людей у напрямку росії).

Більш детально про те, як російські окупанти використовують мирне населення для здійснення своїх планів, керівник Донецької ОВА Павло Кириленко розповів на каналі YouTube Донецька облдержадміністрація.

Краматорськ і Слов’янськ: чи варто їхати, якщо боїв немає?

Окупанти «сплять і бачать», як захоплять саме ці міста Донецької області. Вони постійно накаляють ситуацію вкидами у соціальних мережах та обіцянками «звільнити» Краматорськ і Слов’янськ та обіцяють «вже скоро» пройти по їхнім вулицям.

Безумовно, українські військові не допустять такого розвитку подій та жодного метра не віддадуть ворогу. Проте бути впевненими в тому, що війна пройде стороною, снаряд не прилетить саме у ваше вікно, також не можна. До того ж, ЗСУ буде набагато легше захищати міста, давати відсіч та вбивати окупантів, якщо менше буде хвилювання саме за цивільних людей.

«Вчора багатьох схвилювали слова Глави Донецької ОВА Павла Кириленка, що по можливості, потрібно покинути нашу область в безпечний регіон. Чому й навіщо? – Війна не закінчилася. Ворог продовжує звіріти на нашій землі вже 40 днів до ряду! По можливості, люди похилого віку, жінки та діти вже давно мали виїхати в безпечну зону. Є можливість – не чекайте. Не бійтеся залишитися в іншому місті. Величезна кількість волонтерів допомагають усім. Починаючи з логістики маршруту, закінчуючи розселенням та медикаментами», – зазначив міський голова Краматорська Олександр Гончаренко, закликавши чоловіків, «які поспіхом розштовхують матусь на пероні, щоб залишити місто», прийти до військкомату.

Повторив прохання щодо евакуації для жителів Слов’янської громади й Вадим Лях: «Особливо це стосується жінок із дітьми, пенсіонерів, людей із хронічними захворюваннями». Він зазначив, що зараз у ЗСУ головна задача – відстояти область та громаду, щоб людям було, куди повертатися. А завдання міської влади – зберегти населення, тож саме тому потрібно тимчасово виїхати у більш безпечні регіони.

Також керівник Слов’янської міської ВЦА додав, що найчастішим аргументом для того, щоб залишитися вдома, люди називають відсутність грошей, особливо це стосується самотніх матусь із дітьми. Але каже, що «це все відмовки».

«Давайте подивимося. Перебуваючи вдома, самотня мама з двома дітьми, один з яких молодший за 3 роки, отримує: допомога самотньої матері – 3400 грн, допомога з малозабезпеченості – 2800 грн та виплати на народження дитини – 860 грн. Виїхавши і ставши тимчасовими переселенцями, жінка зможе додатково до цієї суми отримати 2000 грн на себе та 3 тис. на кожну дитину. Інший приклад. Якщо пенсіонер отримує мінімальну пенсію у 2100 грн, виїхавши, він додатково отримає ще 2 тис., а за наявності інвалідності – 3000 грн», – зазначив він.

Наразі евакуаційні потяги вивозять людей безкоштовно. Їхати можна навіть з домашніми тваринами, тільки кішки мають бути у переносках, а на великих собак потрібно надіти намордник. Станом на 4 квітня з початку повномасштабної війни через Слов’янськ та Краматорськ потягами вивезли понад 80 тисяч людей.

«Ніхто з них не лишився на вулиці. У західній частині країни можна знайти як безкоштовне житло, так і оселитися за гроші. Часто надають безкоштовне харчування, одяг, роздають гуманітарну допомогу, працюють волонтери. Можливо, при безоплатному розселенні це буде не той рівень комфорту, до якого ви звикли. Але мова не йде про еміграцію. Це тимчасовий захід», – підкреслив Вадим Лях.

Поки ви відпочиваєте та готуєтеся до святкування Різдва, ми підготували для вас невелику добірку матеріалів на тему культури. Зокрема, згадали, які зміни відбулися в музеях області у 2021-ому.

Так, Покровський історичний музей оновив свою експозицію. Докладніше можна переглянути тут:

У старій земській школі у селі Нескучне створили експозицію «Від фантома до реальності. Крок другий». Що там зробили, можна подивитися:

Якщо більше подобається читати, то у цьому матеріалі знайдете інформацію про зміни, які відбулися в музеях Покровська та Нескучного – Простори взаємодії: як змінюються музеї Донеччини

Зберегти власні експонати намагаються у Часовоярському історико-краєзнавчому музеї. Цього року він став комунальним. Якщо ще не читали про це, то переходьте сюди – Зберегти експонати: історія Часовоярського історико-краєзнавчого музею

А от у Іллінівській громаді пропонують онлайн-екскурсії шкільними музеями:

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Новим викликом 2021 року для Іллінівської сільської громади стала медицина. Усі медичні заклади в Іллінівській громаді, якими раніше займався Костянтинівський район, сільська рада забрала під своє фінансування. Тут збудували нові сільські амбулаторії та зберегли усю мережу пунктів здоров’я – так стали називатись ФАПи.

Мережа медичних закладів в Іллінівській громаді

У 2021 році Іллінівська сільська громада створила власний Центр первинної медико-санітарної допомоги. Мережа медичних закладів у громаді представлена п’ятьма амбулаторіями та десятьма пунктами здоров’я. Дві амбулаторії – абсолютно нові, на їх будівництво виділяли гроші з державного бюджету. Такі нові будівлі з’явились у селах Іллінівка та Клебан Бик.

«Щоб залучити молодих спеціалістів працювати в сільській медицині, у них має бути заробітна платня не менше 30 тис. грн, – розмірковує Іллінівський сільський голова Володимир Маринич. – Наразі нашим лікарям платять до 20 тис. грн., медсестрам – до 10 тис. грн. Через велику відстань між селами лікарі за день, буває, їздять по 100 кілометрів».

За медичними послугами другого рівня жителі Іллінвської громади їдуть до сусідньої Костянтинівки. Транспортне сполучення з містом налагоджене добре, відстань невелика. Від Іллінівки за гарної погоди можна пройти навіть пішки. Швидка допомога також їде з міста, відстань до найдальшого села – до 35 кілометрів.

З місцевого бюджету на утримання медицини витратили за рік 4,5 млн грн. Про це розповідає секретар Іллінівської сільської ради Валентина Троян, вона кураторка медичного напрямку. Амбулаторії – це первинний рівень медичних послуг, їх забезпечує Національна служба здоров’я України, але грошей від держави не вистачає на всі потреби. З держбюджету первинка отримала 6,5 млн грн.

Медичні заклади та допомога у віддалених селах

Не збираються у селах закривати фельдшерсько-акушерські пункти. Упевнені, що первинну допомогу жителі віддалених сіл мають отримувати у своєму селі, а не їхати до амбулаторії, щоб зробити укол чи поміряти тиск. Національна служба здоров’я не платить заробітну плату медперсоналу ФАПів, зарплата та утримання лягли на місцевий бюджет.

Попри це, усі десять пунктів здоров’я у селах Іллінівської громади продовжують функціонувати. У 2021 році ремонтували чотири з них. Частину – за гроші з місцевого бюджету, частину – завдяки донорській підтримці.

Рівна доступність до медичних послуг для усіх жителів громади – такий підхід в Іллінівської сільської ради. Деякі медичні заклади потребують оновлення меблів і техніки, ці питання вирішуватимуть на початку 2022 року.

Джерело: Іллінівська сільська громада

Амбулаторія в селі Іллінівка

Олександр Смоляк – сімейний лікар Іллінівської амбулаторії. Профілактика хронічних захворювань та лікування гострих станів – його основні напрямки роботи з пацієнтами. У амбулаторіях проводять усі маніпуляції: уколи, крапельниці, щеплення, надають іншу первинну допомогу.

У лікаря 1250 підписаних декларацій. Це не тільки сільські жителі, є пацієнти також з Костянтинівки. З 36 років лікарського стажу уже 22 роки працює в Іллінівці, хоча сам – з міста.

Раніше амбулаторія була в одній будівлі з сільською радою, але приміщення не були повністю пристосовані для медичного закладу. Коли переїхали до нової амбулаторії, збудованої поруч, умови для роботи та пацієнтів змінились на краще. Тут не тільки теплі кабінети й нові меблі. Додалось також нове обладнання, якого раніше не було в лікаря. В основному усе для проведення діагностики.

Амбулаторія в селі Клебан Бик

Володимир Шалімов – завідувач амбулаторії в селі Клебан Бик. Лікарем працює вже 32 роки, саме в цьому селі – третину стажу. Рік тому переїхав до нової будівлі. «Земля і небо», – каже у порівнянні з минулими умовами.

Сімейний лікар обслуговує 2500 пацієнтів з 19 населених пунктів громади. Їздять до нього з Дружківської, Торецької та Костянтинівської міських громад. На виклики по громаді їде в радіусі 30 кілометрів, за день устигає об’їздити 3-4 села.

Радіє, що в новій амбулаторії у нього з’явилось сучасне обладнання для обслуговування пацієнтів на дому. Це і кардіограф, і пульсоксиметр і обладнання для визначення рівня цукру. Є в амбулаторії також нові валізи для першої невідкладної допомоги.

На стару будівлю Катеринівської лікарні, де раніше розміщувалась амбулаторія, у громади є плани. Тут можна розмістити паліативне відділення, яке обслуговуватиме кілька громад. На його відкриття громада потребує додаткових джерел фінансування.

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!