«Власна справа: простір для розвитку»: як отримати гранти на навчання для підприємців

Кількість фізичних осіб підприємців, які припинили діяльність на Донеччині за пів року майже вдвічі більша від кількості тих, хто розпочинає ведення бізнесу. Загалом в Україні понад третина бізнесменів, які закрилися цьогоріч, пропрацювали менш ніж два роки.

Про це йдеться на ресурсі “Опендатабот”, пише АКМЦ.

За пів року на Донеччині власну справу розпочали 1 977 ФОПів. Водночас у цей період припинили свою діяльність 4 090 бізнесменів. Найбільше ФОПів закрилося у Дніпропетровській області – 13 567. Крім того, попри загальний спад нових бізнесменів, є області, де цьогоріч підприємці більше відкривають бізнесів, ніж закривають — Рівненщина (+291), Львівщина (+179) та Київщина (+175).

Пропрацювали менш ніж два тижні

Понад третина справ, які припинили діяльність цьогоріч, пропрацювали менш ніж два роки. 22% із них були відкриті торік, ще 15% — у 2023 році. Нині в Україні більшає так званих ФОПів-одноденок — підприємців, які існують не довше двох тижнів. Водночас найчастіше підприємці обирають для створення нового бізнесу торгівлю.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля спільно з Лондонським вишем Royal Holloway University розробили анкету для ФОП. Науковці проводять дослідження, щоб визначити ключові фактори адаптації на новому місці підприємців, а також основні виклики та потреби релокованого бізнесу.

Дослідження спрямоване на аналіз успіхів і труднощів, з якими стикаються бізнесмени після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Отримані результати допоможуть оцінити поточний стан релокованих підприємств, виявити перешкоди для подальшого розвитку та сформувати необхідні заходи підтримки. Пройти анкетування можна за посиланням.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

7868 пільгових кредитів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» отримали підприємці спочатку року. Про це повідомляють у Міністерстві економіки України.

Загальна сума державної підтримки склала понад 25,5 млрд грн. У межах програми український бізнес отримав:

• 6,4 млрд грн — інвестиційні кредити;
• 6,0 млрд грн — на кредитування в зоні високого воєнного ризику;
• 4,6 млрд грн — на переробку;
• 4,1 млрд грн — на підтримку посівної;
• 3,6 млрд грн — на поповнення обігових коштів.

Найчастіше кредитуються підприємці, які працюють в переробній промисловості, в сільському господарстві, у сфері гуртової та роздрібної торгівлі.

«Завдяки державній програмі «Доступні кредити 5-7-9%» ми продовжуємо підтримувати реальний сектор економіки. Переважна більшість пільгових кредитів, які бізнес отримав від початку року, пішла на інвестиційні цілі, розвиток переробки та підтримку підприємців в регіонах із високим воєнним ризиком. Також навесні традиційно збільшується частка кредитів, які допомагають аграріям профінансувати посівну», — зазначив  заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.

Нині до програми доступних кредитів залучені 46 українських банків.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Навесні 2022 року уряд України затвердив програму допомоги підприємствам, які опинилися в зоні бойових дій. Її мета – сприяти релокації бізнесу на безпечні території, забезпечити переміщення обладнання, знайти виробничі приміщення та допомогти із розселенням працівників. Згідно з даними сервісу Опендатабот, у 2022 році близько 19 тис. підприємств перемістилися з прифронтових регіонів до більш безпечних областей. Зокрема 1031 компанію релокували з Донеччини, а 246 – із Луганщини. Кожна історія релокації унікальна. Наприклад, деякі підприємства стикнулися з браком персоналу через масовий від’їзд людей, а інші змушені були переміщуватися через втрату каналів збуту. Деякі компанії здійснили переїзд не лише з міркувань безпеки, а й для освоєння нових ринків, зокрема в країни ЄС. Одне з підприємств, яке працює в евакуації, «Be Easy». Його власниця Марія Косілкина, переселенка з Лисичанська, розповіла нам свою історію.

Як релокували компанію та які виклики долали

Ідея бізнесу виникла у сім’ї з Лисичанська у 2014 році, коли в них народилася дитина. Хлопчику виповнився рік і батьки вирішили підібрати йому одяг, але у місті вибір був невеликий. Тож вони вирішили самі пошити своїй дитині, а потім вже вирішили робити це й для інших. Бізнес розвивався, але 2022 рік змінив усі їхні плани.

«Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми вирішили переїхати у Дніпро. Але спочатку ми поїхали туди на два-три тижні, бо сподівались, що зможемо швидко повернутись додому. Але потім ми зрозуміли, що це буде надовго», – розповідає власниця компанії «Be Easy» Марія Косілкина. 

За словами Марії, коли вони переїхали у Дніпро, друзі на своїй фабриці надали їм безплатне приміщення, щоб вони могли далі працювати. Основним викликом було вивезти обладнання з Лисичанська. Підприємці написали заявку на грант з релокації, їм надали автівку – чоловік Марії Дмитро Косілкин поїхав за обладнанням. 

«Коли чоловік приїхав у Лисичанськ, вже не було техніки: ні кранів, ні тягачів, і ми не змогли спустити габаритне обладнання. Коли ми його встановлювали, то робили це за допомогою крану через вікно. Що він зміг підняти руками та донести до автівки, то й перевезли. А все інше залишилося в Лисичанську. То було дуже дороге обладнання. Потім там був приліт, тож нічого не залишилось», – згадує підприємиця.

Спочатку обладнання просто стояло місяці два-три у Дніпрі, бо його було недостатньо для відновлення роботи. Підприємці повністю втратили колектив та не знали, з чого починати. Коштів, щоб запустити роботу, також не було. Потім вони з’ясували, що у Дніпрі також є швачка, яка працювала з ними раніше. І ще одна виконувала їхнє замовлення у себе вдома. Так вони й почали вчотирьох відновлювати виробництво. 

«Ми в той час активно займалися волонтерством, і до нас стали звертатися військові, яким ми допомагали щось пошити. У 2022 році було дуже важко з амуніцією. У нас такого досвіду не було, то вони приносили нам свої зразки й ми за ними розробляли лекала та шили. Вже ближче до осені ми почали потроху шити дитячі куртки – працювати за своїм направленням», – ділиться власниця компанії «Be Easy» про досвід волонтерства. 

Через те, що підприємство релокували за державною програмою, власники отримували підтримку від місцевої влади. Їм допомогли з приміщенням, познайомили зі швейною спільнотою у Дніпрі. Завдяки цьому з’явились нові партнерства. 

Потім підприємці написали грантовий проєкт до однієї міжнародної організації. Приблизно за рік компанії вдалося відновити частину обладнання, яке вони втратили через війну. Це допомогло повністю відродити справу. 

Дивіться також Мешканка Дружківки робить розвиваючі іграшки з фетру та мріє про повернення

Нам потрібен розвиток ринку 

За словами Марії Косілкиної, через війну компанія втратила п’ять років розвитку. Їм довелося починати все заново з іншим колективом та клієнтами.

«Зараз також шукаємо нові партнерства, відновили свій інтернет-магазин, тому що він також був втрачений, на жаль. І наразі ми думаємо, як вижити, як вистояти, тому що і навчати новий колектив, і починати майже з нуля – все це дуже важко дається. Ми зараз не говоримо про розвиток, ми хочемо повернутись до того рівня, де ми були до початку повномасштабного вторгнення», – зазначає Марія Косілкина. 

Щодо повернення додому, в Лисичанськ, власники не впевнені, бо місто пошкоджене обстрілами. Вони не полишають думок про рідну громаду, бо там їхній будинок та частинка душі. Водночас вже багато вклались. Як вважає Марія Косілкина, для післявоєнного відновлення бізнес повинен працювати, сплачувати податки та створювати нові робочі місця. 

«Якщо держава сприятиме розвитку внутрішнього ринку, це буде чудово. Бо в нас багато дешевого одягу з Китаю та  Бангладеш, з ними дуже важко конкурувати. Нам потрібен розвиток ринку, тоді ми зможемо виходити й в Європу також. Чим більше буде розвиватись бізнес, тим більше він зможе зробити для відновлення країни. Наразі ми у великому місті, тут багато можливостей, яких не було у нашому регіоні. Чим більше проходить часу, тим більше з’являється нових зв’язків, нових друзів, нових партнерів. Ми рухаємось далі», – підсумувала власниця компанії «Be Easy» Марія Косілкина.

Релокація для багатьох підприємств стала складним і стресовим процесом. Успіх у подоланні викликів залежав від здатності до чіткого планування та організації роботи, готовності долати перешкоди.

Ганна Бальчінос

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Українські підприємці можуть отримати гранти, щоб зробити свій бізнес стійкішим в умовах російських атак на енергосистему. Уряд планує запустити у грудні програму «Підтримка енергостійкості мікро та малих підприємств України». Програмою передбачено надання підприємцям 2 млн євро на придбання енергоефективного виробничого обладнання, обладнання автономних джерел енергії та її зберігання, а також частково (10%) – на установку та обслуговування такого обладнання. Кошти на реалізацію програми нададуть Норвегія та Німеччина, повідомляє міністерство фінансів України.

Програма включає два компоненти:

• гранти до 10 тис. євро без обов’язкового поєднання з банківськими кредитами. Водночас залучення кредитів для фінансування інвестиційних проектів цілком можливе;
• гранти до 20 000 євро, що надаються у поєднанні з банківським кредитами. За умови успішної реалізації інвестиційного проекту мале підприємство отримує відшкодування у розмірі до 40% поточної заборгованості за кредитом, отриманим на їх фінансування.

«Для отримання гранту за програмою з підтримки енергостійкості представники мікро і малого бізнесу мають заповнити заявку на Порталі Фонду розвитку підприємництва «Навігатор фінансової підтримки», в якій зазначити інформацію про показники діяльності підприємства та рівень споживання ним електроенергії. Також необхідно визначити чіткі напрями використання коштів гранту, які не можуть змінюватись під час їх подальшого фінансування», — розповів голова правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

Він також додав, що не потрібно робити жодних розрахунків та бізнес-планів, адже «рейтингова система Фонду автоматично розрахує рейтинг та визначить переможців конкурсів».

Читайте також: Підприємці з зони бойових дій зможуть отримати державні гранти на пільгових умовах

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!