Вміти користуватися сучасними гаджетами – вимога часу

– Оплатити комуналку з телефона – легко!
– Зареєструватися у соціальних мережах – без питань!
– Електронний кабінет, застосунок “Дія” та чатбот – більше не є незрозумілими термінами. Ці електронні сервіси відкривають нові можливості.

Опанувати нові технології під силу людині будь-якого віку. В громадах на сході України доводять: навіть літнім людям можна навчитися користуватися смартфоном та ноутбуком, використовувати можливості інтернету собі на користь. Особливо це стало в нагоді з настанням карантину та закриттям установ у зв’язку з пандемією COVID-19.

Комп’ютери для літніх людей

У Слов’янську на Донеччині курси комп’ютерної грамотності для людей поважного віку започаткувала місцева активістка Наталія Бондаренко. Мета –  розширити світогляд, покращити навички та вміння людей, старших за 50.

Спочатку курси були повністю на волонтерських засадах. У 2017 році Наталія прийшла до керівництва Центру культури та дозвілля і озвучила своє бажання щодо викладання комп’ютерної грамотності. Там її вислухали і підтримали, а також надали декілька комп’ютерів. На заняття Наталія брала ще й власний ноутбук. Проходили вони у приміщенні артпростору “Happy Hub” у тому ж Палаці культури.

Джерело: Вік щастя

Щоб зібрати бажаючих на навчання, активістка звернулася через соціальні мережі до дітей та онуків потенційних клієнтів. Саме вони мали передати своїм батькам та бабусям-дідусям, що в місті з’явилися такі курси для літніх людей.

«Любі сини та дочечки, онуки та онучки! Перекажіть своїм татам та мамам, дідусям то бабусям, що ми їх чекаємо», – такий допис Наталія поширювала в різних слов’янських групах у фейсбуці. І це спрацювало – на заняття прийшли 25 людей!

«Просила відвідувачів приносити на навчання ноутбуки. Сиділи вдвох,  а іноді втрьох за одним комп’ютером», – згадує Наталія Бондаренко.

 

Джерело: Вік щастя

Вона сама була тренеркою на тих курсах. Спеціальної освіти не мала. Вчила тому, що сама знає та вміє.  Викладала за програмою колег із Вінниці, які  розробили навчальний  курс для людей поважного віку.

Це вже згодом  громадська організація «Фундація підтримки осіб старшого віку «Вік щастя» отримала перший грант на комп’ютерну техніку від USAID. Це дозволило відкрити повноцінний комп’ютерний клас.

Щастя будь якого віку

Наталія наголошує, що у  людей на пенсії життя не закінчується. Вони мають досвід, енергію та прагнення реалізовувати свою енергію. Це варто підтримувати. Саме тому заснували «Вік щастя», щоб допомагати літнім людям в особистісному розвитку, залучати їх до освітніх проєктів.

Створили Центр розвитку дорослих, у якого було багато напрямів роботи з людьми поважного віку. Серед ключових здобутків – Школа  активного громадянина, лекції з психології, медіаграмотності, здорового харчування, зустрічі з відомими людьми, пілатес, бальні танці,  басейн та скандинавська хода.

Джерело: Вік щастя

Навесні поточного року Центр розвитку дорослих переїхав у нове, велике приміщення. Будівля звільнилася після того, як управління соціального захисту переїхало до Прозорого офісу. Тепер Центр розвитку дорослих має аж 100 квадратних метрів площі, комп’ютерний клас з офісом, велику залу для проведення заходів, тренінгів та зустрічей.

«Це результат синергії  громадської організації, місцевої влади та донорів із Програми ООН із відновлення та розбудови миру», – зазначає керівниця фундації «Вік щастя». – Разом зробили ремонт, встановили обладнання та меблі. Тепер тут можна проводити освітні та культурні заходи, навчатися комп’ютерній грамотності. Центр відкритий для будь-яких ініціатив».

 

Джерело:  Вік щастя

Освітні курси та уроки на сматрфоні

Маючи досвід навчальних курсів для літніх людей, свою освітню діяльність «Вік щастя» вирішив модернізувати. Відтепер навчатимуть користуватися смартфонами та планшетами.

«У багатьох літніх людей є смартфони, але вони тільки телефонують ними, не використовують усі можливості мобільного пристрою. А ми навчимо, як заплатити комунальні платежі, як зайти в онлайн-банкінг, як зателефонувати по відеозв’язку подрузі. Потреби людей в 55 та в 70 років уже різні, будемо орієнтуватись у першу чергу на авдиторію. Це будуть повністю практичні заняття»,  – каже Наталія Бондаренко.

Джерело: Вік щастя

Фундація «Вік щастя» намагається надати більше можливостей для літніх людей. Тут впевнені, що освітні потреби людей старшого віку – це не тільки комп’ютерні навички. «Вік щастя» досліджує  освітні потреби, аби  створити такі курси, які були б цікавими для них.

Саме тому уклали угоду зі Слов’янським педагогічним університетом, який розробить курси для дорослих: з української та англійської мов, психології, IT, міжособистісних відносин тощо. Наберуть групи і восени почнуть навчання. Тренерами будуть викладачі з педагогічного університету. По завершенню слухачі отримають сертифікат від навчального закладу.

Онлайн–послуги для всіх

У сучасному світі кожна людина хоча б на базовому рівні потребує навичок володіння смарт-технологіями: користуватися телефоном, сплачувати послуги через інтернет, бути убезпеченим від загроз комп’ютерного шахрайства.

Саме тому у вересні минулого року в публічній бібліотеці міста Щастя на Луганщині стартував проєкт «ОНЛАЙН-ПОСЛУГИ ДЛЯ ВСІХ». Його головна мета – наближення інтернет-освіти та інтернет-послуг до  людей пенсійного віку, з інвалідністю та вразливих верств населення.

Джерело: Щастинська ВЦА

Потреба доступу до інтернет-освіти обговорювалася на засіданнях Робочої групи з громадської безпеки та соціальної згуртованості, яка працювала в Щасті. Навчальний проєкт націлений на ґрунтовну залученість громадян до прийняття рішень у громаді. Його автором стала молода громадська організація «Територія щастя».

Реалізація проєкту «ОНЛАЙН-ПОСЛУГИ ДЛЯ ВСІХ» стала можливою завдяки Програмі ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Джерело: Щастинська ВЦА

Щастинська бібліотека вже мала два облаштовані  комп’ютерні місця – техніку отримали в межах проєкту «Сучасна бібліотека як простір для громадськості». У межах нового проєкту з онлайн-послуг додали ще ноутбук.

Практичні заняття проходили в читальному залі бібліотеки. Слухачі знайомилися з основами користування інтернетом, вчилися налаштовувати «особистий кабінет» для сплати комунальних послуг,  знайомилися з порталом держпослуг та пройшли багато цікавих курсів, аби навчитися користуватися інтернетом.

Джерело: Щастинська ВЦА

Практичні заняття в терцентрі

Літні люди все частіше прагнуть опанувати гаджети – ноутбук, планшет, смартфон. У їх молоді роки такої можливості не було – через відсутність техніки. Нині їм доводиться наздоганяти своїх дітей та онуків.  А при цьому долати власні психологічні перешкоди: люди літнього віку повільніше сприймають інформацію, не розуміють деяких процесів, сумніваються в собі тощо. Саме тому для людей поважного віку потрібен особливий підхід та темп навчання.

Уроки комп’ютерної грамотності проходять на базі територіальних центрів соціального обслуговування.  Наприклад, в Лисичанську на Луганщині обрали особливий підхід до своїх «учнів».

Джерело: Лисичанська ВЦА

У територіальному центрі розповідають, що заняття для підопічних проводяться в повільному темпі, щоб кожен встиг засвоїти отриманий матеріал. Групи формуються за віком, отримані знання часто повторюються під час занять, щоби закріпити вивчене. Навчальний матеріал виводиться на екран – це посилює сприйняття інформації.

Завдяки таким курсам підопічні центру отримують базові навички роботи на комп’ютері, розбираються, як користуватися електронними державними послугами, отримувати  консультації через інтернет, спілкуватися  за допомогою відеозв’язку з родичами з інших міст.

Послуги через жестову мову

Центр місцевої активності «Старе місто» працює в Краматорську на Донеччині. Тут опікуються літніми людьми та особами з інвалідністю. Окрема група підопічних – люди з порушеннями слуху.

Усі заходи цього простору супроводжуються перекладом на жестову мову, якщо серед учасників є така потреба. А коли геть усе закрили на карантин,  спілкуватися з такими людьми почали в онлайн-режимі.  Надавати роз’яснення за різними питаннями, організовувати консультації з представниками служб і установ, паралельно перекладаючи зміст жестовою мовою.

Джерело: Центр місцевої активності «Старе місто»

У Світлани були питання з приводу оплати за комунальні послуги. Не могла зрозуміти, чи є борги. За допомогою звернулася до «Старого міста». Жінці допомогли, надали пояснення з перекладом жестової мови, як сплатити та перевести з банківської картки. Світлана вдячна, що є такий проєкт, який допомагає людям з інвалідністю з порушеннями слуху.

Герману з Краматорська – 23 роки. Зіткнувся  з труднощами працевлаштування бо мав проблеми з оформленням певних документів.

Восени минулого року хлопець планував піти працювати, але від нього вимагали ІПР –  індивідуальну програму реабілітації, такий документ іноді просять надати роботодавці. Цей документ діє протягом двох років, потім треба оформлювати новий.

Герман згадує: коли прийшов до сімейного лікаря, той відмовився прийняти його без перекладача жестової мови. Коли хлопець запропонував  скористатись онлайн-допомогою, лікар відмовився.

У ті часи діяли жорсткі карантинні обмеження, знайти перекладача було великою проблемою. Куди звертався Герман – скрізь була відмова. Нарешті він звернувся до «Старого міста», і йому допомогли.

«Разом із перекладачем жестової мови ми вистоювали довгі черги в лікарні, аби потрапити на прийом. У лікарні декілька рівнів та декілька будівель, де навіть людині зі слухом складно розібратись. Але комісію треба було пройти. Перекладачі активно допомагали – телефонували, домовлялися, супроводжували», – розповідає  Герман.

Нарешті документи зібрали та передали на ВКК. Але в комісії попросили надати номер телефону, кому повідомити про результати. У родині Германа всі з порушеннями слуху, тому хлопець надав телефон перекладача.  Наодинці подолати всі перешкоди хлопець з порушеннями слуху не зумів би.

На екскурсію до установи

У цьому році Центр місцевої активності «Старе місто» запровадив екскурсії для людей з порушеннями слуху по соціальних та адміністративних установах.

Джерело: Центр місцевої активності «Старе місто»

Плануючи такі екскурсії, організатори переслідували декілька цілей. По-перше, показати, де саме знаходяться такі установи, робота яких зосереджена на наданні послуг. По-друге, познайомити з  безоплатними послугами для громадян та процедурами їх отримання. По-третє, усунути непорозуміння, які виникають під час звернень людей, що мають порушення слуху, до службовців, які не розуміють жестової мови.

З такими екскурсіями люди з порушеннями слуху побували в ЦНАПі, реєстраційній та міграційній службах, управлінні соціального захисту та інших установах. Коли є така можливість, то в «Старе місто» кличуть робітників служб та організацій, аби на базовому рівні навчити жестовій мові.

Джерело: Центр місцевої активності «Старе місто»

Авторка: Ольга Нікуліна

Стаття підготована у межах проєкту «Ініціатива знизу», що реалізується ГО «Антикризовий медіа-центр» за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції

Закон «Про авторське право та суміжні права» був ухвалений ще у 1994 році, у 2001 році було прийнято нову редакцію.

Він регулює майнові та немайнові права авторів, правонаступництво, тобто все, що пов’язано зі створенням та використанням літературних, мистецьких та наукових творів, зокрема і те, що пов’язане із розміщенням їх в Інтернеті.

Як відстояти авторські права в Інтернеті

Авторська право на твір виникає з моменту його створення. Виділяють два види прав:

• немайнові, тобто зазначення імені або псевдоніма автора;
• майнові – дозвіл на використовування твору в будь-якій формі чи способом.

У Законі прописаний механізм захисту авторських прав щодо розміщення аудіовізуальних та музичних творів, комп’ютерних програм, відеограм, фонограм та передач в Інтернеті.

При порушенні своїх прав автор може звернутися до власника веб-ресурсу із заявою. У ній має міститися:

• відомості про заявника: ім’я, місце проживання або місцезнаходження, електронна або поштова адреса, куди власник веб-сайту має направити відповідь; а для юридичних осіб: ідентифікаційні дані про реєстрацію, зокрема в торговельному, банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер;
• вид, назва об’єкта авторського права щодо якого було порушено право;
• обґрунтування про наявність у заявника майнових прав власності;
• вимогу про унеможливлення доступу до інформації;
• відомості про постачальника послуг хостингу: найменування, електронна або поштова адреса;
• твердження заявника, що наведена інформація є достовірною.

При цьому таке звернення має бути за представництвом чи посередництвом адвоката. Копію заяви про припинення порушення авторських прав треба одночасно надіслати й постачальнику послуг хостингу.

Кримінальна та адміністративна відповідальність

Особи, які порушують авторські права, можуть притягуватися до адміністративної або навіть до кримінальної відповідальності. Зокрема, якщо власник сайту або хостингу за вимогою автора не реагує на його заяву та не припиняє порушення авторських прав, як от обмежує доступ до твору в Інтернеті, на нього накладається штраф. Його сума складає від 8500 до 17000 грн.

Проте штрафи можуть накладатися й на іншу сторону, на автора. У випадку, коли людина завідомо вказала недостовірну інформацію про наявність у неї авторського права, то на неї буде накладено штраф від 17000 до 34000 грн.

А от кримінальна відповідальність настає, якщо незаконне відтворення, розповсюдження чи інше порушення авторських прав завдало матеріальної шкоди у значному розмірі. За це передбачено штраф від 3400 до 17000 грн або виправні роботи до двох років чи позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до Кримінального кодексу матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо вона становить 340 грн або більше.

Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»

В етапі експерименту, що наразі триває, школи та інші навчальні заклади спочатку проаналізували рівень  медіаосвіти у себе, вчителі ознайомилися з різними напрямами й форматами інтеграції медіаосвіти в навчальний процес та визначилися з формою донесення знань до учнів. Нині триває власне викладання медіаосвіти та проводяться проміжні результати моніторингу. 

Про дослідження рівня медіаграмотності в країні більше можете дізнатися тут

А ось ще нагадування для вас. 6 правил, як відрізнити якісну інформацію від фейків та маніпуляцій:

• джерело інформації
• лексика (без зайвих емоцій)
• дата публікації
• факти проти думок
• кросс-чек або перевірка даних
• критичне мислення (сумнівайтесь!)

За результатами опитувань, кількість людей, які, за власними відчуттями, не можуть відрізнити фейк від правдивої інформації, щороку поступово зменшується.

Тим часом, нині триває всеукраїнський експеримент із медіаосвіти 2017–2022 років, який має назву «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику». Мета — перевірка результативності вітчизняної моделі наскрізної медіаосвіти та підвищення рівня медіакомпетентності педагогів і студентів педагогічного і психологічного профілю. 

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне