Втрати та відновлення: які сфери зачіпає та чи дорівнює тільки будівництву
Понад 10 років триває війна росії проти України. Порушення кордонів та окупація частини території нашої держави відбулись ще у 2014 році. Війна несе колосальні руйнування, проте в Україні вже запущений процес її відновлення. На різноманітних майданчиках обговорюють плани відбудови як областей, так і окремих населених пунктів. Про відновлення говорять і експерти, і представники влади різних рівнів, і громадськість, яка прагне до цього долучитися.
Вплив війни на економіку України з 2014 року
За декілька днів до широкомасштабного наступу росії був опубліковиний аналітичний звіт про втрати товарообігу, інвестицій, податків, ресурсів України. Представила звіт консалтингова компанія CEBR (Центр економічних і бізнес-досліджень). Ця британська компанія займається економічним прогнозуванням і аналізом, надає аналогічні послуги приватним фірмам й державним організаціям.
Згідно зі звітом щорічна цифра невиробленої продукції в Україні склала до 40 млрд дол. Загальний обсяг невиробленої продукції за 2014-2020 роки дорівнював 280 млрд дол. Агресія росії істотно вплинула на значне зниження довіри інвесторів, а це призвело до щорічних втрат.
У звіті також було сказано, що Україна могла б витратити на невійськові заходи на 63,3 млрд дол більше, якби не війна росії. Але держава у зв’язку з анексією Криму та окупацією частини Донеччини та Луганщини втратила податкові надходження у розмірі 48,5 млрд дол.
Втрати України: житловий фонд, медицина, освіта, екологія
На черговому етапі війни, який розпочався 24 лютого 2022 року, ворог вдався до більшої руйнації України. Від ракет та обстрілів значно страждає житловий фонд та інфраструктура. Тільки за перший рік на Донеччині було зруйновано або пошкоджено 86 870 будинків, з них 5 395 багатоквартирних та 81 475 приватних. Також пошкоджені або зруйновані об’єкти водовідведення, водопостачання, котельні, мости тощо.
На початок 2024 року загалом по країні пошкоджено 1629 медичних закладів. Донеччина серед областей, медицина якої зазнала найбільших втрат. Щодо сфери освіти, то на Донеччині ворог пошкодив 397 та зруйнував 112 закладів.
Розташовані на Донеччині та Луганщині підприємства гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики завжди навантажували довкілля регіону. На нього в мирні часи припадала третина від загальної кількості викидів шкідливих речовин, а також чверть відходів всієї країни. Шкоду, яку наніс агресор довкіллю за два роки повномасштабного вторгнення, оцінюють у майже 63 млрд дол. Найбільше потерпають Донеччина та Луганщина. В атмосферу викинуто 56 тис тонн пилу, який утворився від зруйнованої російської техніки.
Наразі третина території України замінована, на її розмінування необхідно мінімум 30 років, і це в умовах припинення бойових дій. Важливо додати, що розмінування – необхідна умова початку робіт з відновлення.
Статистика людських втрат
Окрім матеріальних втрат наслідком війни є суттєві втрати людського капіталу – мабуть, головної цінності будь-якої країни. Ці втрати не тільки серед військових, вони є й серед цивільних громадян. Йдеться як про загибель, так і про втрату здоров’я внаслідок поранень та стресу. Точні втрати серед цивільного населення достеменно невідомі, бо окупація та інтенсивні бойові дії в таких містах, як Маріуполь чи Бахмут на Донеччині або Лисичанськ, Попасна та Сєвєродонецьк на Луганщині, вплинули на точність підрахунку можливих жертв.
Зважаючи на це, управління Верховного комісара ООН повідомляє про понад 10,5 тис загиблими та майже 20 тис пораненими. Ще майже 12 млн громадян України вимушені були покинути свої домівки.
Багато хто з них рятується від війни, виїжджаючи за кордон. Та важливо, скільки з них планує повертатись жити в Україну. Наразі такі цифри не дуже втішні. І кожен додатковий рік війни, яка несе небезпеку та посилює невизначеність, тільки погіршує тенденції. На кінець січня 2024 року за кордоном рятується майже 5 млн українців. Переважна більшість біженців – це жінки та діти. За два роки повномасштабної війни кількість тих, хто не планує повертатись додому, збільшилась на 20%.
Є й ті, хто переміщується всередині країни. Наразі ця цифра становить приблизно 6 млн. Цей процес змінює попит громадян на державні послуги та житло у регіонах. Рішення людей не повертатись туди, де вони жили до війни, може стати визначальним, якщо місто або селище необхідно відбудовувати з нуля.
Умови, які люди визначають вирішальними для свого повернення у рідні міста багато в чому збігаються для цих двох категорій, а саме:
- безпекове питання;
- доступ до житла та основних послуг таких, як енергопостачання, медицина, освіта тощо;
- можливості знайти гідну роботу або наявність умов для ведення бізнесу.
Треба зазначити, що наразі дуже актуальним стало питання отримання нової професії, бо війна вносить свої корективи і на ринку праці.
«Давайте вже після війни» або «Краще віддали б на ЗСУ»
В умовах війни, яка триває, будь-які ініціативи з відновлення стикаються з критикою або недовірою частини громадян, оскільки є невизначеність у багатьох питаннях: втрата територій, негативна демографія, кількість та швидкість міжнародної допомоги. Також вливає політична ситуація в країнах-партнерах, наприклад, результати президентських та парламентських виборів. До того ж ніхто не може точно сказати, на якому етапі війни ми зараз перебуваємо і скільки часу вона триватиме. Водночас нерозуміння процесів відновлення ймовірніше криється у відсутності знань щодо роботи донорів або механізмів іноземної допомоги нашому Уряду.
Громадську організацію «Агенція відновлення та розвитку» заснували у 2015 році. До неї долучились фахівці з розвитку місцевого самоврядування, планування відновлення та розвитку громад, а також експерти з публічних закупівель. З-поміж іншого представники ГО підтримують громади у розробці планів відновлення та розвитку. Тарас Бик, член правління організації, каже, що про відновлення необхідно думати вже зараз, а не відкладати це на потім.
«У нас є два ключових контраргументи на подібні закиди. Перший аргумент – вся фінансова допомога, яка надається Україні за кордону, покриває наші внутрішні соціальні питання. Ці кошти не витрачаються на потреби армії. Україна ж може виділяти на армію кошти, які заробляються всередині країни у вигляді податків, заробляються завдяки працюючий економіці, але відновлюючи громади завдяки грошам донорів, відновлюється той же бізнес, який створює робочі місця. І таким чином зростають податки, які йдуть на армію. Тобто є прямий зв’язок між відновленням і перемогою. Другий аргумент – громади продовжують втрачати людей. Якщо не займатись громадами, якщо ігнорувати їхні потреби, ми можемо виграти війну, але програти країну», – зазначив Тарас Бик.
Водночас експерт каже, що нині робота громадської організації на Донеччині стоїть на паузі. Серед причин: близькість фронту та можливі ризики окупації. До того ж проєкти, над якими команда «Агенції відновлення та розвитку» працює разом з громадою, потребують конкретних цифр. У зв’язку з нестабільною ситуацією в регіоні цифри часто приблизні, показники швидко змінюються, а це впливає на якість висновків, які можуть викривити саму ідею проєкту.
Слухайте також наш подкаст Відновлення України: що ми про це знаємо
Марина Романцова
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
