Випалювання стерні: хто та як відповідатиме
З початку року на відкритих територіях Донеччини сталось 1406 пожеж. Це на 211 випадків більше, ніж торік.
Таку інформацію повідомив т.в.о. начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області В’ячеслав Бойцов. За його словами, серед основних причин виникнення займань: нехтування елементарними правилами пожежної безпеки, необережне поводження з вогнем, а також навмисний підпал трави та стерні.
Причини та наслідки підпалів стерні
В останні літні місяці, коли триває збирання врожаю ранніх зернових, пожеж від спалювання стерні та сухої трави стає дедалі більше. Так, наприклад, під час патрулювання гвардійці батальйону оперативного призначення імені генерал-майора Сергія Кульчицького зі складу операції Об’єднаних сил затримали чоловіка, який підпалював солому на полі. Нині за цим фактом тривають слідчі дії.
Зоологи та агрономи зазначають, що спалювання залишків соломи, сухої трави та стерні спричиняє не тільки забруднення повітря, а й значною мірою шкодить мікрофлорі ґрунту. Також це призводить до вигорання прилеглих лісосмуг та лісів. Такі підпали, суха спекотна погода та вітер ведуть і до знищення ще незібраного врожаю. Під час пожеж гинуть та отримують опіки тварини.
На сайтах райдержадміністрацій попереджають, що підпали стерні можуть ставати причиною замикання та вимкнення енергомереж. Річ у тім, що через поля нерідко проходять високовольтні лінії електропередач.
Серед причин займання фахівці ДСНС України називають людську недбалість (недопалки, необережне поводження з вогнем на відкритих просторах, лісах та посадках) та навмисний підпал. Деякі недобросовісні фермери, аби заощадити на пальному замість того, щоб зорати поле після збирання зернових та зернобобових, просто випалюють стерню.
Чим небезпечне спалювання стерні
Деякі аграрії вважають, що спалена стерня чи солома насичує та удобрює золою ґрунт. Агрономи та дослідники зауважують, що такі думки є помилковими, адже рослинні рештки, які спалюються не дають нічого нового землі. Поживні та мінеральні речовини удобрюють ґрунт при розкладанні.
Рятувальники постійно нагадують, що при сильному вітру полум’я швидко розповсюджується й з одного поля воно швидко перекидається на інше. На відкритій території без вітру вогонь може ширитися зі швидкістю до 4-х км за годину, із вітром – до 30 км. Висота полум’я при цьому може сягати 2-х метрів.
У ДСНС зазначають, що найбільш небезпечною є пожежа, яка розповсюджується при сильному вітру з різкими змінами напрямку та швидкості. Інколи для ліквідації такого займання доводиться залучати техніку та рятувальні загони із сусідніх областей.
Посилення відповідальності за підпали
У квітні цього року Президент України підписав закон, який посилює відповідальність за підпал сухої трави.
Відповідно до статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення за випалювання стерні чи іншої рослинності передбачаються штрафи:
- за порушення вимог пожежної безпеки в лісах – від 1530 грн до 4590 грн;
- за пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до пожежі – від 4590 грн до 15300 грн;
- за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок з природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг і залізниць та у парках – від 3060 грн до 6120 грн;
Також закон вносить зміни й до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України. Відтепер штрафи за забруднення повітря шкідливими для життя та здоров’я людей або для довкілля речовинами становитимуть від 30600 грн до 61200 грн.
За знищення або пошкодження лісів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом накладатиметься штраф від 91800 грн до 153000 грн.
Ірина Мартинова, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
