Виживання чи розвиток – як бізнес Донеччини переживає карантин
2020 рік став кризовим і для роботодавців, і для працівників. Особливо вдарив він по малому та середньому бізнесу. Під час карантину підприємці вимушені були терміново шукати альтернативні варіанти заробітку. Хтось закрився, а хтось навпаки, стартував з новими ідеями.
Допомога від держави
Через пандемію припинили роботу ринки, транспорт, розважальні заклади тощо. Подолати труднощі допомогла держава, запровадивши надання через Службу зайнятості грошової допомоги по частковому безробіттю.
ТОВ «Мегатекс» у Костянтинівці отримало понад 500 тисяч гривень на компенсацію зарплати для більш ніж 300 робітників, які потрапили у вимушений простій під час карантину. Ця сума виплати по частковому безробіттю – одна з найбільших у Донецькій області.
«Завдяки вчасно прийнятим законодавчим змінам щодо надання грошової допомоги підприємцям вдалося не тільки підтримати малий та середній бізнес, а найголовніше – зберегти тисячі робочих місць по всьому регіону», – зазначив Олег Климович, заступник директора Донецького обласного центру зайнятості.
Станом на 1 серпня до обласної Служби зайнятості надійшло майже 13 тисяч пакетів документів, за якими отримали допомогу по частковому безробіттю понад 18 тисяч осіб – фізичних осіб-підприємців і найманих працівників. Компенсація виплачується у розмірі 2/3 окладу, але не більше мінімальної зарплати.
За законом, право на отримання такої допомоги надається протягом 90 днів після зупинення або скорочення діяльності, та на період 30 днів після завершення карантину. Наразі карантин продовжено до 31 серпня, тож програма триває.
Також на час карантину спрощено процедуру реєстрації у Службі зайнятості:
- можливість подання заяви електронною поштою або через портал державних послуг «ДІЯ»,
- виплата допомоги по безробіттю для всіх починається з першого дня реєстрації,
- необхідність особистого звернення до Центру зайнятості – після завершення карантину.
Водночас тимчасово призупинено активні програми зайнятості. А саме:
- надання компенсацій на оплату праці внутрішньо переміщених осіб на суму єдиного внеску;
- виплата одноразової допомоги на організацію власної підприємницької діяльності.
Не побоялися та відкрилися
Попри ризики, на Донеччині є чимало тих, хто наважився на старт чи розширення свого бізнесу. Марина Баньковська з Дружківки створює жіночі аксесуари, переважно шкіряні сумочки. Власну майстерню дизайнерка відкрила у розпал жорсткого карантину. І не пошкодувала. Зараз невеличке підприємство працює та нарощує клієнтську базу.
Не побоялась і розширила існуючий бізнес і Олена Хатмулліна з Костянтинівки. Продукція її основної діяльності – туалетний папір і санітарно-гігієнічні засоби – під час карантину були в особливому попиті. Але для нового старту підприємиця обрала зовсім іншу сферу, спрямовану на здоровий спосіб життя. Олена зайнялася вирощуванням та продажем пророщених рослин і зерна.
Загалом з початку 2020 року в Костянтинівці та Костянтинівському районі припинили діяльність 128 підприємців. Натомість започаткували власний бізнес понад 200 осіб. З них вже за час карантину підприємцями стали 122 людини.
«Підприємці реєструвалися через портал «ДІЯ». Одночасно подавали заяву на застосування спрощеної системи оподаткування. Цікаво, що під час карантину змінилися види діяльності, які обирали нові підприємці. Стало більше консультативних послуг та ІТ-технологій», – повідомила Анна Бондаренко, головна державна інспекторка Костянтинівської ДПІ.
Міжнародна підтримка
На розвиток підприємництва в Україні спрямовано багато ініціатив міжнародних партнерів. Зокрема, на Сході країни починаючи з 2015 року працює Програма ООН з відновлення та розбудови миру. ЇЇ ключовими напрямками є:
- підтримка малого та середнього бізнесу,
- створення робочих місць у постраждалих від війни регіонах,
- мотивація населення до ведення бізнесу,
- розвиток відповідних навичок,
- надання мікрофінансової допомоги.
За цей час 9 тисяч людей (місцевих жителів і ВПО) отримали навички підприємницької діяльності. Профінансовано започаткування або відновлення або розширення близько 900 бізнесів, створено 3,5 тисяч робочих місць. Ця підтримка є постійно діючою та й досі затребуваною місцевими жителями та переселенцями, які внаслідок збройного конфлікту втратили джерело доходу для своїх сімей.
«Під час карантину як раз почали реалізовуватись проєкти за новою програмою. Тож ми допомогли подолати кризу – не наполягали на терміновому виконанні грантових угод, дали можливість дочекатися більш сприятливих умов для роботи, запровадили тренінги з подолання кризової ситуації. За підсумками червня всі бізнеси наших грантоотримувачів більш-менш успішно увійшли до нормального режиму роботи», – розповіла Ольга Логвин, спеціалістка розвитку бізнесу ПРООН.
Один зі світових трендів – розвиток жіночого підприємництва. Щороку на Донеччині проводиться Форум «Business4Women». Його організовує Центр інформаційної підтримки бізнесу, заснований на базі Донецької торгово-промислової палати, за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу. Основна мета форуму – сформувати необхідні компетенції для розвитку власного бізнесу, створити більш широке коло співпраці, а також мотивувати підприємниць в реалізації їхнього бізнес-потенціалу.
«Український донецькій куркуль»
Кожні два роки в Донецькій області розробляється регіональна Програма розвитку малого та середнього підприємництва. В рамках цієї програми у 2017 році був започаткований проєкт «Український донецькій куркуль» – надання на конкурсних умовах фінансової підтримки підприємцям малого бізнесу.
«За цей час грошову допомогу отримали 185 осіб, які започаткували або розвинули власну справу, створивши близько 500 нових робочих місць. На жаль, не всі з них залишилися в рядах куркулів. Дехто вийшов з проєкту ще на етапі складання угоди, дехто повернув кошти згодом, бо не зміг реалізувати бізнес-план. Але більшість продовжують вести бізнес, розширяються та наймають нових працівників», – розказала Ірина Дудуляк, начальниці управління розвитку підприємництва Департаменту економіки ДонОДА.
Соціальний бізнес
Ганна Чебан, підприємниця з Маріуполя, свого часу скористалася регіональною програмою підтримки та зараз розвиває соціальний бізнес з екологічним нахилом – це вторинна переробка поліетилену та популяризація сортування відходів.
«Ми забезпечили 16 ОСББ контейнерами для збору пет-пляшок. Цей відсортований пластик потім купуємо. ОСББ отримують по 500-600 гривень щомісяця на свої потреби, а ми – сировину для переробки. Усі в виграші», – пояснила підприємниця.
Артем Корнецький, доктор філософії, доцент Українського католицького університету, впевнений, що майбутнє саме за соціальним підприємництвом. Це коли бізнес не намагається отримати максимальний прибуток за будь-яку ціну, а окрім заробітку, вирішує соціальну проблему або створює соціальні цінності для суспільства.
Критерії соціального бізнесу:
- Частина прибутку направляється на вирішення певної соціальної проблеми. Приклад – проєкт «Urban Space» в Івано-Франківську: 80% прибутку ресторану та крамнички йде на громадські проекти міста.
- Більше 50% працівників підприємства – з вразливих груп (ветерани, люди з інвалідністю, переселенці, одинокі матері тощо). Приклад – мережа кафе «Pizza Veterano»: працевлаштовані ветерани АТО/ООС, 10% прибутку спрямовується на допомогу постраждалим від збройних конфліктів.
- Товар чи послуга вирішує соціальну або екологічну проблему громади. Приклад – діяльність Ганни Чебан з Маріуполя.
Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
