Визначити рівень збитків від російської агресії на Донеччині допоможе команда громадської організації «Черкаський правозахисний центр». У січні 2024 року стартував проєкт, завдяки якому фахівці досліджуватимуть наслідки воєнних злочинів. Крім цього, вони вивчатимуть практики впровадження органами місцевого самоврядування роботи з постраждалим населенням. Загалом команда «Черкаського правозахисного центру» планує в проєкті охопити 8 громад України, які постраждали від російської агресії. Які заходи будуть в проєкті, говоримо з керівником «Черкаського правозахисного центру» Тарасом Щербатюком.
Що таке прямі та непрямі збитки, завдані агресією рф проти України?
Прямі збитки – це збитки, які були завдані безпосередньо авіаударами, внаслідок чого були зруйновані житлові та нежитлові приміщення, руйнування підприємств, пошкодження транспорту. Непрямі збитки були завдані громаді, наприклад, громада мала 1 млн грн спрямувати на освіту чи охорону здоров’я. А громада мала перенаправити ці кошти, аби допомагати постраждалим цивільним особам, ліквідувати наслідки ракетних обстрілів чи облаштувати укриття. Тобто громада мала перенаправити кошти з однієї статті бюджету на іншу. Таким чином, громада втрачала в своєму розвитку загалом. Другий приклад – це руйнація бізнесу. Було підприємство у громаді, воно було повністю зруйноване і перестало платити податки. Громада, таким чином, також втрачала кошти. Вона не змогла використати ці заплановані кошти на розвиток цієї громади.
Як Черкаський правозахисний центр допомагає громадам в оцінці збитків внаслідок руйнувань?
Починаючи з січня 2024 року, ми почали реалізовувати великий проєкт, можна сказати, всеукраїнського масштабу. Ми почали працювати над синергією громадського сектору та органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів в плані фіксації та документування воєнних злочинів та створення дієвих механізмів з надання компенсації постраждалим цивільним особам. Ми будемо реалізовувати проєкт у громадах Черкаської, Чернігівської, Донецької та Сумської областей. Загалом ми взяли по дві громади з цих областей, де є досить великі руйнування внаслідок збройної агресії рф та, власне, де є багато внутрішньо переміщених осіб.
Чи буде мати проєкт особливості у кожній з областей?
Так, дещо буде відрізнятися, оскільки ми розуміємо, якщо в Донецькій, Чернігівській та Сумській областях більші руйнування були, то в Черкаській області менші руйнування були і тут акцент на визначення непрямих збитків, які були завдані громаді.
З якими громадами співпрацюватимете на Донеччині?
На Донеччині будемо працювати з Краматорською та Святогірською громадами. Чому з цими громадами? Наприклад, в Краматорську ми зафіксували 474 епізоди вчинення воєнних злочинів. У Святогірську понад 100. Тобто розуміємо, що це велика кількість злочинів, вчинених рф у цих громадах, і ми бачимо досить великі руйнування у цих громадах, і ми бачимо ту кількість населення, яка постраждала внаслідок дій рф.
Які результати плануєте отримати в кінці проєкту?
Результат, який ми плануємо отримати наприкінці реалізації цього проєкту – це підготовка аналітичних звітів про наслідки вчинення воєнних злочинів на території громади та звітів щодо впровадження органами місцевого самоврядування дій, які пов’язані з фіксацією, документацією воєнних злочинів та їхньою реакцією на те, щоб задовольнити потреби цивільного населення. Крім того, ми хочемо зробити дорожню карту для органів місцевого самоврядування: зібрати з цих чотирьох областей, восьми громад дієві практики роботи з постраждалим цивільним населенням і виробити ідеальні практики, щоб їх можна було використовувати не тільки у цих громадах, а й в інших територіальних громадах України.
Читайте також У Краматорську почали працювати над визначенням рівня збитків, які були завдані громадам внаслідок збройної агресії РФ
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!