Громадяни можуть звертатись до любих державних чи комунальних установ за публічною інформацією або такою, що становить суспільний інтерес.
Про що ми можемо дізнатись від влади
Звіт про отримані кошти за надання послуг з обслуговування вашого будинку, куди пішли гроші з міського бюджету або що будується під вашим будинком – все це і багато іншої інформації ви можете отримати через запит на інформацію.
За Законом, запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника надати публічну інформацію, якою він володіє. При цьому ви можете запитати інформацію незалежно від того, стосується вона вас особисто чи ні, та без пояснення причини подання запиту.
Головне, що запитувати можна лише ту інформацію, що вже є у розпорядника. В Законі так і сказано: публічна інформація – це та, що отримана чи створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків або знаходиться у їхньому володінні і задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях.
Також ми можемо запитувати інформацію, що становить суспільний інтерес. Це інформація, яка:
- свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;
- забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків;
- свідчить про можливість порушення прав людини або введення громадськості в оману;
- свідчить про шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Як подати запит на публічну інформацію
Запит може подати фізична, юридична особа чи об’єднання громадян у довільній формі усно (під час прийму чи телефоном) або в письмовій формі (звичайною чи електронною поштою). Проте письмовий запит має містити:
- прізвище, ім’я, по батькові (чи найменування) запитувача, поштову або електронну адресу;
- загальний опис інформації або якщо вам це відомо: вид, назву, реквізити чи зміст потрібного вам документа;
- підпис і дату.
На офіційних сайтах держустанов, як правило, вже є спеціальні форми для подання запиту на отримання інформації. Достатньо просто заповнити цю форму. Зокрема:
Міністерство соціальної політики України
Чи необхідно платити за надання інформації?
Інформація на запит надається безкоштовно. Та якщо задоволення запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, замовник зобов’язаний за це заплатити у розмірах, що втановлені розпорядником. Проте, при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Та є способи зекономити. Справа в тому, що розпорядники інформації зобов’язані визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями. А ви маєте право робити виписки з документів, фотографувати, копіювати, сканувати, записувати на будь-які носії інформації.
Отже, перш ніж платити, знайдіть спеціальний структурний підрозділ або відповідальну особу, що забезпечить вам доступ і роботу з документами і просто пофотографуйте їх.
Коли вам мають відповісти
Є три можливі терміни відповіді на запити.
- 48 годин – якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян. Краще у самому запиті обґрунтувати термінову відповідь.
- 5 робочих днів – якщо документ готовий і його мають просто надати.
- До 20 робочих днів – якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Про продовження строку розпорядник інформації має повідомити в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Про що нам не скажуть
Є така інформація, право на яку у громадян обмежене. Це:
- конфіденційна інформація про іншу фізичну або юридичну особу;
- таємна інформація (державна, адвокатська, лікарська, нотаріальна та інші види таємниць);
- службова інформація.
Також доступ до інформації може бути обмежений, яко це необхідно:
- в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам;
- для охорони здоров’я населення;
- для захисту репутації або прав інших людей;
- для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Якщо розпорядник відмовляє в наданні інформації у зв’язку з обмеженням доступу до неї, він має обґрунтувати, яким інтересам може завдати істотної шкоди розголошення інформації та довести, що шкода від оприлюднення інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відмовити у наданні інформації можуть і у випадках, коли розпорядник просто не має потрібну вам інформацію відповідно до його компетенції, або особа, яка подала запит, не оплатила витрати, пов’язані з копіюванням або друком, а також у разі недотримання вимог до запиту на інформацію.
Рішення про відмову надсилається в письмовій формі з викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Якщо інформацію не надали
Ви можете оскаржити будь-які рішення, дії чи бездіяльность, якщо вважає їх протиправними: відмову, відстрочку задоволення запиту на інформацію, ненадання відповіді, або не своєчасну відповідь, надання недостовірної або неповної інформації тощо.
Оскаржити порушення можна, звернувшись до:
- керівника органу, в якого Ви запитували інформацію, або вищого щодо нього органу;
- адміністративного суду;
- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Олена Костенко, “Донеччина. ЗмІни”
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!