Сортувати сміття можна по-різному: як всередині власного помешкання, так і в цілому у громаді. Як на Донеччині сортує сміття родина з Покровська та як налагоджений процес сортування у Вугледарі?
Економія на сортуванні сміття для Вугледарської громади
Роздільний збір твердих побутових відходів у Вугледарі ввели з жовтня 2017 року. Тоді ж поблизу міста розпочала роботу сміттєсортувальна станція транзитного приймання. Про досвід міста з роздільним збором сміття перший заступник Вугледарського міського голови Євген Матвієнко розповідав під час екологічного форуму в Краматорську «Поводження з відходами. Виклики та рішення», який цього місяця відбувся у Донецькій торгово-промисловій палаті.
Від обласного департаменту екології Вугледар отримав 20 комплектів контейнерів для роздільного збору сміття. Разом з ємностями приїхав і новий сміттєвоз MAN, який здатний забирати сміття з цих баків. Комунальне підприємство «Благоустрій» уклало договір з підприємством, яке може відбирати сміття, корисне для подальшого використання.
Після відбору придатної для подальшого використання вторинної сировини рештки відсортованого сміття стали відвозити на сміттєзвалище у Волноваху, за 45 кілометрів від Вугледара.
Відразу почали підраховувати. За три місяці сортування сміття на сортувальну станцію відвезли три тисячі кубометрів відходів. З цього сміття відібрали аж 55% ресурсноцінних компонентів. Якби усе сміття везли на полігон до Волновахи ,витратили б майже 9,5 тис. літрів пального. Вивезення меншого обсягу сміття дало можливість зекономити майже 2,8 тис. літрів пального.
За увесь 2018 рік на сортувальну станцію вивезли 18 тис. кубометрів сміття. З нього відібрали 10 тис. кубометрів вторинної сировини. Якби все сміття везли відразу на полігон, не завозячи на сортувальну станцію, то витратили б понад 31,7 тис. літрів пального. Завдяки сортуванню сміття вдалось заощадити понад 19,7 тис. літрів палива.
З кожним роком на сортувальній станції продовжували відбирати ті компоненти відходів, які можна було використати для переробки. За увесь період, з 2017 до кінця 2021 року, у Вугледарі зібрали 74,7 тис. кубів сміття, з них понад 40% було ресурсноцінних компонентів.
Якби все сміття везли на полігон під Волноваху, то витратили б на паливо 212,5 тис. літрів пального. А завдяки попередньому сортуванню вдалось зекономити 97,7 тис. літрів пального.
Загалом за чотири роки з початку роботи сміттєсортувальної станції у Вугледарі заощадили 2,6 млн грн з місцевого бюджету тільки на пальному. Додатково отримали ще 133,5 тис. грн за продаж відсортованої вторинної сировини. До бюджету громади надійшли також 164 тис. грн орендної плати за розміщення на території Вугледару сміттєсортувальної станції.
«Загальна вигода від впровадження роздільного збирання побутового сміття та сортування відходів для Вугледарської громади склала майже 3 млн грн,» – зазначив Євген.
Проєкт сортування сміття для молоді
Перші сміттєві баки у Вугледарі були встановлені на вулиці, а таких контейнерів не вистачало саме в приміщеннях. Агенція розвитку Вугледара взяла участь у конкурсі мікроініціатив у рамках проєкту ПРООН «Відновлення врядування та примирення в охоплених конфліктом громадах України».
До сортування сміття вирішили залучити школярів. Для цього треба було придбати невеликі баки на 40 літрів та починати вчити дітей сортувати сміття. Так народилась мікроініціатива «Я сортую або життя без сміття», заручились підтримкою й місцевої влади.
Проєкт вдалось виграти, отримали гроші та купили сміттєві баки. Почали вчити юних вугледарців відповідальному споживанню. Тренінги проводили для школярів, студентів та працівників установ міста. Завдяки проєкту та підтримки місцевого підприємця закупили 63 комплекти сміттєвих баків з яскравими наклейками. Їх встановили в навчальних закладах та міській раді.
Досвід родини з Покровська: від сміття на дачі до відра під раковиною
Батьки Ганни Кравчук https://www.facebook.com/gannakravchuk живуть у Покровську. Хоча по роботі жінка більше буває в Києві, але часто навідує рідних. Сортувати сміття її родина розпочала саме на Донеччині, коли понад п’ять років тому в селі під Покровськом купили дачну ділянку.
«У селі Даченське взагалі був відсутній організований вивіз сміття. Колишні господарі присадибної ділянки закопували сміття в землю. Почали вигрібати – назбирали купу металобрухту, пластикових пляшок, паперу, – згадує Ганна. – Усе те відсортували, вийшло понад тонну! Знайшли оголошення, кому можна те здати. Гроші були невеликі, але справа була в тому, щоб прибрати сміття. Своїм прикладом навчили й сусідів у селі сортувати сміття. Допомогли встановити саморобні баки».
З часом до сортування сміття вдома Ганна привчила й батьків. Вони живуть у приватному будинку в Покровську. Умови будинку з подвір’ям та сарайчиками звісно, зручніші для сортування, аніж квартира, але скрізь можна налагодити процес, упевнена жінка. Головне – усе максимально зручно складати.
«У нашому будинку так і залишилось відро для сміття, яке не переробляється. Це певні види пластику, брудні пакувальні пакети, які не можна випрати, наприклад, з-під риби. Це сміття виставляють для вивезення на полігон, – розповідає Ганна. – Спочатку робили це щотижня, але кожного разу такого сміття ставало все менше. Тепер лише раз на місяць виставляють такі відходи. Інше відро – для органічних відходів, їх складають на компостну яму. Отже, під раковиною в будинку всього два відра».
Решту сміття родина сортує. Спочатку все, що підлягає подальшій переробці, складають у велику сумку разом: папір, залізо, пластик, а вже потім на дачі відсортовують. Загалом Ганна Кравчук сортує 20 видів відходів. Лише 5 з них можна здати в Покровську, решту треба надсилати до інших регіонів.
Ганна започаткувала екологічну ініціативу «Покровськ сортує» https://www.facebook.com/pokrovskzerowaste та допомагає іншим жителям громади змінити своє ставлення до сміття. Саме завдяки активній громадській діяльності та великим спільним обсягам у неї є така можливість – відправляти корисні відходи на переробку до інших міст. Якщо сортувати в межах однієї родини, такі витрати не будуть виправдані фінансово, а на Донеччині нема підприємств, які можуть переробляти усі види сміття, зазначає жінка.
Поради для сортування сміття
Відмова на рівні держави від пакувальних пакетів не стала проблемою для родини Ганни. Вони вже давно пошили мішки. Не менше двох років витратила Ганна, аби привчити батьків до сортування та змінити їх свідомість. Спочатку рибу та м’ясо купували в пакетики, згодом й за цими продуктами стали ходити з контейнерами. А ось вакуумну упаковку, наприклад, з-під ковбаси, не приймають, її доводиться викидати в звичайне відро.
Те, що можна вимити від залишків продуктів, тут миють: пакети з-під йогурту, пляшки з-під молочних продуктів, тетрапаки. На подальшу переробку приймають тільки сухе та більш-менш чисте, тому сировину готують. За необхідності потім відвозять на дачну ділянку, щось здають місцевому підприємцю, а щось Ганна надсилає до Києва.
Не всі види пластику беруть в Україні на переробку, застерігає Ганна. Треба дивитись на маркування, бо просто так не відрізниш. З простих порад: прозорі пляшки з-під молока йдуть на переробку, а білі – ні.
«Не усе, що ми викидаємо – сміття. Це ресурс, який може слугувати й далі, після переробки. Треба це усвідомити. А ще більше усвідомити, в якому стані ми залишаємо усе нашим дітям та онукам. І саме заради них міняти своє ставлення до побутових відходів»,- зазначає Ганна.
Одяг у хорошому стані, який вже не носиться, родина спочатку відносила до церкви, а потім до соціального центру для малозабезпечених родин. Там же приймають меблі і посуд. Непрацюючу електроніку, яку ніхто вже не буде лагодити, Ганна за свій рахунок відправляє хлопцеві на захід України. Вона знайшла його через інтернет, хлопцеві цікаво вчитись та самотужки розбиратись у техніці. Тому таким подарункам він щиро радіє.
«Насправді можна десять разів обдумати, аніж викидати щось у смітник. Наприклад, лотки від яєць – це спінений папір, який не переробляється. Такі лотки віддаю бабусям для подальшого використання: в них можна продавати домашні яйця, навіть вирощувати цибулю на підвіконні. Тоненькі пластикові контейнери з-під «їжі на винос» віддаю фермерам під розсаду. Коли такі контейнери зламаються, їх тільки викидати, бо такий пластик ніде не приймають. Клаптики тканини передаю в дитсадки на поробки. Це ми думаємо, що воно нікому не потрібно. А це зовсім не так!» – говорить Ганна.
Саме з дитячого віку треба привчати до сортування, впевнена жінка. І наводить приклад племінників. Коли на дачній ділянці почали розгрібати сміття, саме діти були першими помічниками у цій справі. Наразі мала племінниця із задоволенням сортує вдома сміття, сама відносить до мішка на подвір’ї ресурсноцінні компоненти, які не варто викидати на смітник.
Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!