Психологічний тиск і погрози фізичною розправою – найпоширеніші випадки втручання у роботу суддів, які розглядають кримінальні справи, пов’язані зі збройним конфліктом. Особливо вразливими є судді, які мають рідних або залишили майно на непідконтрольних територіях. Проте ситуація поступово виправляється. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Центром політико-правових реформ. Презентація звіту відбулася в Антикризовому медіа-центрі.
Під час проведення дослідження експерти проводили інтерв’ю із суддями, відвідували судові засідання, аналізували причини самовідводів суддів, моніторили ЗМІ, а також вивчали реєстр з повідомленнями про втручання у роботу суддів.
«За законом, кожен суддя зобов’язаний повідомляти про втручання в його роботу Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора. Проаналізувавши ці звернення, ми дійшли висновку, що протягом 2017-2021 років від суддів Донецької і Луганської областей надійшло 154 таких повідомлення. З них 20, що були пов’язані зі збройним конфліктом», – розповів Максим Середа, експерт Центру політико-правових реформ з питань судівництва.
Найбільша кількість повідомлень про втручання у здійснення правосуддя припала на 2018 рік – загалом 59 по обох областях, з них 7 пов’язаних зі збройним конфліктом. Протягом 2020 року та 1 півріччя 2021 року таких було всього 4. Тобто проблема стає менш гострою.
На думку Максима Середи, це пов’язано з тривалістю збройного конфлікту. Судді, які мали тісні зв’язки з окупованими територіями, поступово розривають стосунки з попереднім місцем проживання – вивозять звідти родини та майно, і через власну небезпеку припиняють відвідувати ОРДЛО.
Навіть самі судді помічають зменшення тиску при розгляді кримінальних справ щодо бойовиків – учасників незаконних збройних формувань.
«Ще на початку збройного конфлікту ми з суддями висловлювали спільну позицію, що доцільно такі справи розглядати в інших судах, оскільки в нашому місті досі існують такі люди, які підтримують незаконні збройні формування, їхні родичі. Це була спільна думка суддів Донецької області, що треба змінювати підсудність. Але законодавець цього не зробив. Нині, після спливу шести років, я не вважаю, що є особливі проблеми із забезпеченням незалежності», – із інтерв’ю із суддею місцевого суду Донецької області.
За формами втручання найчастіше судді скаржилися на психологічний тиск (50%) у вигляді погрозливих дописів в інтернеті, телефонних погроз життю та здоров’ю, проявів неповаги до суду під час засідань. Кожне п’яте втручання – це публікація в ЗМІ негативної інформації, яка має характер залякування чи компромату.
Аналітики Центру політико-правових реформ вважають, що Вища рада правосуддя недостатньо реагує на повідомлення суддів про втручання в їхню діяльність, тому цей орган не є ефективним засобом захисту незалежності судової системи.
На підставі проведеного дослідження запропоновані наступні рекомендації:
- Здійснити укрупнення судів або вжити заходи для заповнення суддівських вакансій у Донецькій та Луганській областях. Це дозволить запобігти затягуванню розгляду справ через самовідвід суддів, які уникають розгляду справ, пов’язаних зі збройним конфліктом.
- Надати Вищій раді правосуддя додаткові інструменти для реагування на втручання у діяльність суддів. Наприклад, притягати до адміністративної відповідальності осіб, які перешкоджають незалежності та безсторонності суддів.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!