21 липня українці обиратимуть народних депутатів до Верховної Ради України. До парламенту потраплять партії, які отримають на виборах 5% або більше голосів, а також депутати-мажоритарники.
За законодавством до Верховної Ради України обираємо 450 народних депутатів, половину – 225 людей – за партійними списками, стільки ж – за мажоритарною системою. Враховуючи, що частина Донецької і Луганської областей зараз тимчасово окуповані, до парламенту мають пройти 199 депутатів- “мажоритарників”.
Маємо 26 мажоритарних округів, розташованих на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу, там вибори не відбудуться. Тому загальна кількість мажоритарників у новому парламенті буде 199 і дорівнюватиме кількості утворених ЦВК окружних комісій. Таким чином, загальна кількість депутатів, обраних до парламенту має становити 424, – пояснив аналітик Андрій Грудкін.
Мажоритарна система передбачає голосування за конкретного депутата зі свого округу. Обраним вважається кандидат, який одержав на виборах більшість (абсолютну чи відносну) голосів виборців. Досвід попередніх виборів показує, що через цю систему балотуються представники впливових бізнес-еліт регіону, місцевої влади.
Сама по собі мажоритарна система не є злом, адже вона забезпечує рівне представництво всіх регіонів в парламенті. Така система забезпечує зв’язок депутата з виборцем, які часто є земляками. Але в українських реаліях мажоритарна система в її існуючому вигляді себе скомпроментувала. В першу чергу через так зване “засівання округів”, коли кандидат здійснює підкуп виборців безпосередньо напередодні виборів, – пояснив Андрій Грудкін.
Перевагами мажоритарної системи найбільше користуються представники бізнесу чи влади, які йдуть до парламенту, вважає голова ГО “Громадський патруль” Денис Миронов.
На мою думку, найкраща система – відкриті списки, щоб суспільство мало можливість змінити партійний список. Тобто партія стає не суб’єктом, а несе представницьку функцію до громад. Також це посилить внутрішньо партійну конкуренцію, у тому числі і регіональну, яка буде контролювати підкуп голосів, щоб не було засівання гречкою.
Координаторка спостереження ОПОРИ за виборами в Донецькій області Анастасія Прокопенко вважає, що мажоритарна система виборів має свої переваги і недоліки.
Серед переваг мажоритарної системи я бачу регіональне представництво, можливість самовисування і прямий вибір депутата. Недоліками є велика втрата голосів, потенційний підкуп, такий підхід не розвиває партійну систему, сильна фрагментація парламенту, – прокоментувала Анастасія Прокопенко.
Стосовно відкритих чи закритих списків, думки розділяються. Представники громадських організацій виступають за відкриті списки – коли виборці бачать усіх кандидатів певної політичної сили і можуть впливати на їх розташування у списках.
Зараз з Ради мають піти “товсті гаманці”, яких цікавить лише захист власного, у багатьох випадках незаконного отриманого бізнесу. Вони у Раді через депутатську недоторканність, більше їх там нічого не цікавить. Скасування недоторканності і списки, на які можуть впливати виборці, – це має суттєво оновити склад верховної Ради, яка повинна представляти інтереси усіх українців, а не бізнес-структур, – сказав Денис Миронов.
Змінити виборчу систему можна ухваленням нового Виборчого кодексу, він був ухвалений Верховною Радою у першому читанні ще восени 2017 року. Ухвалення цього кодексу і означає виборчу реформу. Президент Володимир Зеленський закликав парламентарів ухвалити кодекс ще у цьому скликанні, але скоріш за все цього не відбудеться, адже депутати зосереджені на виборчих перегонах Крім того, проект містить близько 40 тисяч правок, які необхідно довго аналізувати та опрацьовувати, а потім голосувати за них.
Ухвалити Виборчий кодекс Україну з 2010 року заохочує Венеційська комісія та Парламентська асамблея Ради Європи. Європейські інституції вважають цю систему найбільш оптимальною для України.
Закриті списки означають, що людина вимушена голосувати за весь список, навіть якщо вона в цілому підтримує партію, але частина кандидатів їй не до вподоби. Місцями в списках нерідко торгують. Так, до парламенту потрапляють особи з сумнівною репутацією. Нерідко їх «ховають» у кінці «прохідної» частини списку, справедливо розраховуючи, що виборці не будуть з’ясовувати, хто ці люди, – пояснив Андрій Грудкін.
Альтернативою, яку прагнуть запровадити, є відкриті списки політичних партій. Порядок розташування у цих списках кандидатів формують самі виборці. Зараз це роблять виключно політичні партії.
У відкритих списках тільки розставляють список членів в тому порядку, як пройшло голосування, але в довільному порядку. Наприклад, може статися так, що в список потраплять лише фахівці з медицини і зовсім не буде фахівців з освіти. І нікому в команді буде відпрацьовувати цей напрям. Тому все ж відкриті списки для командної гри менше привабливі, але кращі за мажоритарку. До речі,закриті списки не є закритими: кожен може бачити, хто є в списку. Інша річ, що змінити розташування в ньому неможливе. На жаль, пропагандисти перекручують, що закриті – це якісь секретні списки, це не так, – підтвердив цю думку Олександр Меланченко.
За запровадження відкритих списків висловлюється Марія Іонова. Народна депутатка каже, що це відповідає настроям у суспільстві і могло б посилити взаємодію з виборцями представників політичних партій. У своїй законотворчій діяльності Марія Іонова брала участь у розробці законопроектів, які б забезпечили рівні права жінок і чоловіків у парламенті і забезпечили внутрішньо переміщеним особам право обирати владу. Кардинально ці новації не могли б змінити систему виборів, але могли б покращити українське виборче законодавство.
Нагадаємо, дострокові вибори до Верховної Ради України мають відбутися 21 липня 2019 року. Станом на початок червня про бажання брати участь у них за мажоритарною системою по 49 виборчому округу, куди входять Костянтинівка, Дружківка, Костянтинівський і Покровський райони, висловив Дружківський міський голова Валерій Гнатенко. Хоча на сайті Центральної виборчої комісії його кандидатура поки не зареєстрована.
Про якості мажоритарної системи говорить досвід констянтинівців за останні 7 років: у 49 окрузі відсутня робота депутата з виборцями. З 2012 року народним депутатом-“мажоритарником” в окрузі є Денис Омельянович, якого пов’язують з бізнесом Бориса Колесникова. Член політичної партії “Опозиційний блок” (на момент обрання – член Партії регіонів). В окрузі люди не знають про його законотворчу діяльність , жодної зустрічі з виборцями Омельянович не проводив, громадськість кількох міст округу неодноразово просила зустрічі з народним депутатом, двері його приймальні завжди зачинені.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!