Яких експонатів не вистачає обласному краєзнавчому музею

На січень 2022 року на Донеччині були зареєстровані 32 музеї. Пошкоджені або повністю зруйновані є 26 закладів.

Про це йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру «Окуповані, зруйновані, евакуйовані: що війна зробила з музеями Донеччини».

Серед пошкоджених та зруйнованих музеїв Донеччини:

• Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську;
• Бахмутський краєзнавчий музей;
• Дружківський історико-художній музей;
• Костянтинівський міський краєзнавчий музей;
• Музей історії міста Краматорської міської ради;
• Народний краєзнавчий музей Лимана;
• Маріупольський краєзнавчий музей;
• Покровський історичний музей;
• Слов’янський краєзнавчий музей.

«Надати достовірну інформацію про стан справ на зазначених територіях наразі неможливо. Тільки після завершення воєнних дій, в разі настання сприятливої безпекової ситуації буде проведено інвентаризацію як закладів культури, так і пошкоджених об’єктів нерухомої культурної спадщини», – зазначили в управлінні культури і туризму Донецької обласної військової адміністрації на запит «Антикризового медіа-центру».

Музей у Лимані згорів вщент. З Маріуполя незаконно вивезли експонати. Село Нескучне, де була садиба Немировича-Данченка, знову перебуває в окупації. До повномасштабного вторгнення в області працювали 32 музеї. Сьогодні половина з них опинилися на тимчасово окупованих територіях. Також частина – це зруйновані та пошкоджені музеї Донеччини. Однак достовірно оцінити втрати наразі неможливо.

У матеріалі «Антикризового медіа-центру» до Міжнародного дня музеїв, який щорічно відзначають 18 травня, розповідаємо про культурні заклади області.

Ситуація з музеями Донеччини під час війни

На січень 2022 року на Донеччині були зареєстровані 32 музеї. Станом на квітень 2026 року на території області, підконтрольній Україні, є 14 закладів. Сім із них розташовані в зоні можливих бойових дій, ще сім – у зоні активних бойових дій. На тимчасово окупованій території Донеччини опинилися 18 музеїв, зокрема:

• дві філії Маріупольського краєзнавчого музею: Художній музей імені А.І. Куїнджі, Музей народного побуту;
• три відділи Донецького обласного краєзнавчого музею: Великоанадольський музей лісу, Меморіальний музей-садиба В.І. Немировича-Данченка та М.О. Корфа, Музей С.С. Прокоф’єва;
• відділ Краєзнавчого музею Волноваської міської територіальної громади – Музей історії села Валер’янівка.

Частина закладів також зазнала руйнувань. Загалом пошкодженими або повністю зруйнованими музеями в Донецькій області є 26 закладів, серед них:

• Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську;
• Бахмутський краєзнавчий музей;
• Дружківський історико-художній музей;
• Костянтинівський міський краєзнавчий музей;
• Музей історії міста Краматорської міської ради;
• Народний краєзнавчий музей Лимана;
• Маріупольський краєзнавчий музей;
• Покровський історичний музей;
• Слов’янський краєзнавчий музей.

«Надати достовірну інформацію про стан справ на зазначених територіях наразі неможливо. Тільки після завершення воєнних дій, в разі настання сприятливої безпекової ситуації буде проведено інвентаризацію як закладів культури, так і пошкоджених об’єктів нерухомої культурної спадщини», – зазначили в управлінні культури і туризму Донецької обласної військової адміністрації на запит «Антикризового медіа-центру».

Інформація щодо стану музеїв Донеччини та їхніх колекцій наразі відсутня. З 24 лютого 2022 до 24 лютого 2026 року з 16 музеїв області евакуювали предмети та фондово-облікові книжки до безпечніших регіонів країни. Через активні бойові дії та стрімку окупацію окремих територій у 2022 році музейні зібрання з 16 закладів Маріупольського, Волноваського та частини Покровського районів не вивезли. Додатковою причиною стала загроза життю і здоров’ю працівників музеїв. Станом на травень 2026 року 20 закладів відновили роботу дистанційно або в режимі реального часу в інших областях країни. Серед них:

• Адміністрація державного історико-архітектурного заповідника у Святогірську;
• Донецький обласний краєзнавчий музей;
• Донецький обласний художній музей;
• Бахмутський краєзнавчий музей;
• Дружківський історико-художній музей;
• Костянтинівський міський краєзнавчий музей;
• Музей історії міста Краматорської міської ради;
• Художній музей Краматорської міської ради;
• Маріупольський краєзнавчий музей.

Музей-садиба В.І. Немировича-Данченка та М.О. Корфа

Меморіальний музей-садиба В.І. Немировича-Данченка та М.О. Корфа до повномасштабного вторгнення був розташований у Нескучному Волноваського району. З 10 квітня 2022 до 10 червня 2023 року село було тимчасово окуповане російською федерацією. Під час захоплення на території музею відбувалися активні бойові дії.

«Фото- та відеоматеріали, які військовослужбовці розміщували в соціальних мережах під час визволення Нескучного, свідчать про те, що музейні приміщення та фонди зазнали значних пошкоджень», – додали в управлінні культури і туризму Донецької ОВА.

Територію музею під час звільнення Нескучного в 2023 році не розмінували. Управління не змогло виїхати туди для фіксації втрат, бо в оперативно-стратегічному угрупованні військ «Таврія» повідомили, що розмінування можливе лише тоді, коли село буде на відстані понад 20 км від переднього краю оборони. Директор музею подав заяву до поліції, на підставі якої відкрили кримінальне провадження. Нині Нескучне знову тимчасово окуповане росією.

Про те, який вигляд мала інтерактивна експозиція у Меморіальній садибі-музеї Володимира Немировича-Данченка та Миколи Корфа у 2021 році дивіться у відео «Від фантома до реальності»: у Нескучному у старій школі зробили експозицію». 

Зруйновані музеї в Лимані та Маріуполі

У травні 2022 року будівля, у якій розміщувався Народний краєзнавчий музей Лимана, повністю згоріла внаслідок бойових дій. Загалом у місті керівники закладів культури протягом 2022 року зверталися до правоохоронних органів через пошкодження та руйнування. Факти незаконного вивезення експонатів з Маріупольського краєзнавчого музею та Центру сучасного мистецтва і культури ім. А.І. Куїнджі є у відкритих джерелах, проте офіційного підтвердження нема.

Збитки, завдані музеям та їхнім колекціям, держава має оцінювати за спеціальною методикою – її мало затвердити Міністерство культури разом з іншими державними органами. Процедура охоплює всі втрати, починаючи з 19 лютого 2014 року. Наразі методики немає.

Музеї Донеччини, попри війну та масштабні культурні втрати регіону, співпрацюють з українськими та міжнародними партнерами. Завдяки цій підтримці заклади отримали пакувальні матеріали, вогнегасники та генератори. У 2024 році чотири музеї взяли участь у проєкті з оцифрування фондів, у 2025 – ще шість. Того ж року заклади отримали гранти на реставрацію пошкоджених предметів – фахівці організували консерваційні роботи, і це дозволило зупинити руйнування колекцій.

Ірина Мартинова

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів. 

Покровський історичний музей став партнером Українського павільйону на Венеційській бієнале. У Венеції представили евакуйовану з Покровська скульптуру Жанни Кадирової.

Про це повідомляють у Покровській міській військовій адміністрації.

Начальниця відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Покровської міської ради Олена Олехнович та директорка Покровського історичного музею Ангеліна Рожкова стали учасницями відкриття Українського павільйону на 61-й Венеційській бієнале.

Покровський історичний музей став офіційним партнером Національного павільйону України. Для муніципального закладу з прифронтової Донеччини це перший подібний досвід участі у події такого рівня під час повномасштабної війни.

Комісаркою Українського павільйону стала Тетяна Бережна, а кураторами проєкту – Ксенія Малих та Леонід Марущак.

Центральним об’єктом проєкту стала скульптура Жанни Кадирової «Оригамі Олень», яку встановили у Покровську у 2019 році. У 2024 році артоб’єкт евакуювали через наближення фронту за участі громадської організації «Музей відкрито на ремонт», фахівців та комунальних служб Покровська за підтримки міської військової адміністрації.

За словами Олени Олехнович, участь у Венеційській бієнале стала можливістю розповісти міжнародній аудиторії про Покровськ, Донеччину та українську культурну спадщину.

«Особливо символічно, що об’єкт із Покровська сьогодні представлений у Венеції як свідчення пам’яті, стійкості та боротьби за збереження культурної спадщини України», — зазначила вона.

У Покровській міській раді наголосили, що участь у проєкті також допомагає привернути увагу міжнародної спільноти до історій людей, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію.

Захисники добровольчого формування “Покровськ-1” передали до Покровського історичного музею свідчення збройної агресії.

Про це повідомили на сторінці у фейсбуці Покровської міської військової адміністрації.

Серед того, що передали добровольці – двигуни від модифікацій шахедів та уламки літальних апаратів, збитих на околицях Покровської громади.

“Командир формування Михайло Кірсанов зазначив, що добровольці прагнуть зберегти важливі знахідки для музею – уламки та інші об’єкти, які можуть стати частиною документування злочинів збройної агресії”, – йдеться у дописі.

Нагадаємо, евакуйовану з Покровська пам’ятну дошку Миколі Леонтовичу встановили на будівлі залізничного вокзалу на Хмельниччині.

У Черкаському обласному художньому музеї відкрили персональну виставку митця з Краматорська Євгена Качури під назвою “Розмови з предметами”. Експозиція охоплює творчий шлях автора за останні сорок років — від 1980-х до 2020-х років.

Про це повідомили у пресслужбі Черкаського обласного художнього музею, пише Антикризовий медіа-центр.

Євген Качура працює у стилі академічного живопису, поєднуючи його з ідеями модерну, сюрреалізму та постімпресіонізму. Виставка презентує численні натюрморти, пейзажі, портрети та символічні полотна. Через форму та колір автор створює діалог між предметами, втілюючи власну філософську концепцію довершеності речей.

Більшу частину свого життя художник присвятив Краматорську. Митець поєднував творчість із роботою в промисловості:

• навчався у художній студії Івана Пархоменка;
• працював художником та керівником дорослої студії у Будинку культури НКМЗ;
• обіймав посаду спеціаліста-металурга на машинобудівному заводі;
• здобув освіту у Краматорському індустріальному інституті.

Сам автор зазначає, що протягом усього життя опановував одночасно дві професії — художника та металурга.

Наразі відвідувачі музею можуть ознайомитися з його роботами, які демонструють еволюцію творчого методу краматорського майстра протягом десятиліть.