Задай вопрос городскому голове Краматорска Андрею Панкову

Щоранку о 8-й годині Марина Виходцева приходить на роботу до Контакт-центру. Вже 19 років жінка працює диспетчеркою. Розповідає, що за останні роки її роботи у Контакт-центрі відбулися зміни.

«На початку моєї кар’єри ця служба називалася 050, потім вона стала 1505, а зараз це Контакт-центр».

Раніше з Контакт-центром можна було зв’язатися лише за допомогою міського телефону. Пізніше додали чат-бот, мобільний додаток. Окрім того, інформують людей й у соцмережах.

Після надсилання звернення до комунальних організацій диспетчери чекають на повідомлення про виконання робіт. Потім зв’язуються з заявником, щоб перевірити, чи дійсно вирішена проблема. Якщо все добре – звернення закривають. Зазвичай, у Контакт-центрі є інформація від організацій про планові відключення або ремонтні роботи, але часто трапляються й аварійні ситуації.

«Якщо в місті якесь аварійне відключення, ми передаємо цю заявку в Контакт-центрі на організацію, а також дублюємо телефонним дзвінком на аварійну службу».

Жінка розповідає, що під час масових відключень світла чи води Контакт-центр може прийняти понад тисячу дзвінків на добу від мешканців. Бували й курйозні випадки.

«Є в нас і постійні заявники, які дзвонять на все: яма на дорозі, з тролейбусу вигнав кондуктор… А ще в нас є бабуся, якій вже приблизно 90 років, вона сліпа і нам дзвонить щодня щоб, дізнатися котра година».

За словами директорки Контакт-центру Марини Бурлай, мобільний додаток і чат-бот роблять життя мешканців зручнішими, бо користувачам приходять повідомлення про відключення світла чи води. Таким чином люди можуть планувати свої дії.

«За статистикою звернень, у минулому році зателефонували нам близько 69 тисяч мешканців. З них тільки 15 632 звернень були оформлені та направлені до виконання на підприємства та організації, за іншими зверненнями диспетчерами були надані роз’яснення. За допомогою чат-боту було 457 звернень, через додаток – 137», – каже Марина Бурлай.

Всього у Контакт-центрі працюють десять диспетчерів. Робота позмінна.

А звернутися з проблемою можливо у будь-який час – Контакт-центр у Краматорську працює цілодобово без вихідних.

Дізнатися більше подробиць про сервіс та можливості Контакт-Центру можна тут.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

До Дня вишиванки, який цього року відзначатимуть 19 травня, волонтери ГО «Українського розмовного клубу «Файно» передадуть до перинатального центру в Краматорську вишиті сорочки для немовлят. До акції «Народжені у вишиванках» у місті долучаються вшосте. Цього року до сорочок волонтери вирішити додати шаровари для хлопчиків і спідниці для дівчат. 

Цьогорічні комплекти для немовлят Краматорська (фото з фейсбуку Оксани Муравльової)

Торік волонтери шили розпашонки  для немовлят зі всієї Донеччини. Цьогоріч вирішили обмежитися Краматорськом.

«Чому ми не хочемо на всю Донецьку область робити? Торік ми не бачили відгуків. Ми не бачили, щоб воно було комусь потрібно. Просто передали лікарям в облдержадміністрації і все. А куди воно пішло – ми не знали. Тому вирішили точково віддавати, тим, хто у це вірить і тим, хто цього насправді потребує», – розповіла голова ГО  «Український розмовний клуб «Файно» Оксана Муравльова.

Нині вже 4 комплекти передали немовлятам Краматорська. Загалом волонтери планують зробити 50 сорочок. 20 комплектів передадуть до Краматорського будинок дитини «Антошка». Долучитися до волонтерів можна за адресою Героїв України 10.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Її організували ГО «Український розмовний клуб «Файно». Майстер-клас об’єднав людей різного віку. Протягом декількох годин вони вчилися розписувати яйця. Для цього учасники використовували спеціальний інструмент, віск та фарби. Цей процес бачили наші журналісти.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Чи повинна бути у відкритому доступі (зокрема на офіційних сайтах громад) інформація про те, скільки виділено на ті чи інші потреби освітніх закладів?

На питання щодо фінансування освітньої сфери відповідає експерт з політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. Частина 2.