Закон про деоккупацию Донеччини та Луганщини: крок до звільнення чи до війни?
12 липня у ЗМІ з’явився текст законопроекту щодо повернення тимчасово непідконтрольних територій Донецькой та Луганськой областей котрий у середині червня анонсував секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов.
На даний час документ являє собою преамбулу та 11 статей, причому у ньому відсутні прикінцеві положення, які зазвичай присутні у законопроектах, що може говорити що текст законопроекту не остаточний і в ньому можливі зміни, доповнення та уточнення.
Наразі, майже третину законопроекту займає вступ, у якому перераховуються факти стосовно російської агресії:
– так днем її початку вважається 20 лютого 2014 року;
– сама агресія здійснюється силами регулярних військових формувань РФ;
– РФ звинувачується у порушеннях Мінських домовленостей, зокрема, недотриманні режиму припинення вогню, послідовні намагання розширити російське законодавство та податкову систему на окремі райони Донецької та Луганської областей, вимоги щодо перереєстрації підприємств та вимоги стягнення грошових коштів на користь окупаційної адміністрації окремих районів Донецької та Луганської областей, запровадження російського рубля як єдиної валюти обігу в окремих районах Донецької та Луганської областей, введення на підприємствах так званого «зовнішнього управління», що де-факто означає їхню експропріацію, а також видання і визнання незаконних ідентифікаційних та реєстраційних знаків транспортних засобів в окремих районів Донецької та Луганської областей.
Стосовно власне 11 статей законопроекту, то ними:
– визначаються межі окупованих територій – це сухопутна територія в межах якої регулярні формування РФ та незаконні озброєнні формування створені за підтримки РФ здійснюють свою владу, а також внутрішні морські води и повітряний простір. Конкретні межі окупованої території визначає Генеральний штаб Збройних сил України;
– закріплюються права фізичних осіб та підприємств на їхні речові права на майно, у тому числі землю;
– проголошується як мета держави – звільнення окупованих територій та відновлення на них конституційного ладу;
– закріплюється право держави вживати необхідних засобів для звільнення окупованих територій;
– Україна знімає з себе відповідальність за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора;
– закріплюється пріоритетність для України виконання Мінських домовленостей від 5 вересня 2014 року;
– для здійснення на територіях Донецькой та Луганськой областей дій із забезпечення національної безпеки застосовуються сили та засоби Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони України та інших силових структур;
– Президент може приймати рішення про використання Збройних Сил України та інших збройних формувань у Донецкой та Луганськой областей, а також призначати начальника Об’єднаного Оперативного Штаба Збройних Сил України, що керує діями збройних формувань, у тому числі правоохоронці;
– Об’єднаний Оперативний Штаб Збройних Сил України регулює режим уздовж лінії розмежування та Порядок переміщення товарів та людей через неї.
Загалом, даний законопроект фактично відміняє режим Антитерористичної операції, оскільки відбирає повноваження в СБУ та МВС, та передає головні функції у звільненні окремих районів Донецькой та Луганськой областей Міністерству оборони України. Таким чином легалізується використання Збройних Сил України на сході, що взагалі-то є незаконним під час режиму проведення Антитерористичної операції.
Також це посилює функції Президента країни як головнокомандувача Збройних Сил України аж до можливості введення військового стану, про що власне прямо вказується у статі 9.
Яким чином цей документ вплине на мешканців окупованих територій?
Змушені виїхати за межі окупованої території отримають гарантії стосовно приналежного їм майна покинутого на окупованих територіях – воно залишиться їхнім за законом.
Не так пощастило тим, хто лишається в окремих районах Донецької та Луганської областей, останнім часом там назріває гуманітарна катастрофа, що спричинена більшою мірою діями окупаційної влади, але відповідальність за неї може бути покладена на владу Україну, котра ніяк вплинути на покращення ситуації не в змозі. Після прийняття законопроекту відповідальність за можливі наслідки катастрофи впадуть на агресора, тобто РФ.
Загалом, як і пророкували експерти, законопроект підвищує роль Збройних Сил України у вирішенні питання повернення окремих районів Донбасу.
І тут виникає два питання: чи означає це, що Україна таки готується до так званого «хорватського сценарію» повернення окупованних територій, тобто силою, чи це має якусь іншу мету.
Стосовно «хорватського» сценарію його втілення в життя залежить більшою мірою від того, чи готова Російська Федерація прямо втрутитися у військові дії у разі наступу ЗСУ. Якщо українська розвідка матиме інформацію що збройні сили РФ нанесуть удар у відповідь, ніякого «хорватського сценарію» не буде.
Також за даними української розвідки останнім часом на кордоні України з Росією накопичуються підрозділи Збройних Сил Російської Федерації, тож передача головних функцій на Сході у руки Міноборони та армії може означати підготовку до можливого загострення на території Донецькой та Луганськой областей.
Микита Синицін
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
