В Україні прийнятий закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який передбачає 100-відсотковий облік споживання води і теплової енергії за допомогою будинкових лічильників.
Як нововведення відіб’ється на сумах в платіжках, Антикризовий медіа-центр з’ясував у головного інженера Краматорського водоканалу Валентина Яковенко.
За інформацією Валентина Яковенко, загальнобудинкові вузли обліку холодної води вже встановлені в більшості багатоквартирних будинків міста. «Із загальної кількості 949 будинків лічильники є в 607 будинках, – повідомив він. – Протягом кількох років ми відстежуємо ситуацію і бачимо, що різниця між тим, що показує будинковий лічильник і поквартирні прилади обліку становить 20 відсотків. І причин для цього може бути декілька: пориви, незаконні підключення до внутрішньобудинкових систем, махінації з лічильниками. В результаті ми отримуємо оплату за менший обсяг води, ніж фактично подаємо на будинок. Це прямі втрати водоканалу, які негативно позначаються на економіці підприємства».
Валентин Яковенко уточнив, що в цих підрахунках враховані абоненти, які не мають водомірів і сплачують за нормами споживання – 9 куб. м на одного зареєстрованого в квартирі. Таких в Краматорську 12 відсотків. «Зараз різниця між показаннями загальнобудинкового лічильника і квартирними розкидається на них. Але, згідно із законодавством, не більше двократної норми споживання, тобто не більше 18 кубів на людину. За чий рахунок будуть компенсувати різницю за новим законом, поки не відомо – профільні міністерства поки що не розробили методику нарахувань».
Однак експерти в сфері ЖКГ заявляють, що за новим законом різниця між загальнобудинкових лічильником і індивідуальними буде ділитися на всіх споживачів води.
Виходячи з цього, кожен абонент заплатить «зверх» лічильника приблизно за один зайвий куб води. Для розрахунку візьмемо багатоквартирний будинок, в якому проживають 200 абонентів з лічильниками. При споживанні кожним 5 кубів води на місяць, вони витратять 1000 куб. м. Якщо загальнобудинковий прилад обліку покаже на 20 відсотків більше (1200 куб. м), то різниця складе 200 кубів. Ділимо на 200 абонентів і отримуємо 1 куб. м. За тарифом Краматорського водоканалу такої «комерційний облік» обійдеться кожному споживачеві в додаткові 18,024 грн.
Така ситуація ніяк не стимулює монополіста до підтримки мереж в справному стані, адже за весь витрачати ресурси заплатить сповна кінцевий споживач.
Але і це ще не все. Як повідомив Валентин Яковенко, приблизно третина багатоквартирних будинків в Краматорську не обладнана загальнобудинковими вузлами обліку. Виникає питання – за чий рахунок вони будуть встановлюватися? Головний інженер водоканалу припускає, що витрати повинні лягти на жеки або ОСББ, оскільки саме вони відповідають за утримання мереж усередині будинку. Однак в законі чітко сказано: «Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення вузлами комерційного обліку, їх обслуговування та заміну відшкодовують споживачі відповідної комунальної послуги».
З загальнобудинковими приладами обліку тепла ситуація теж цікава. До недавнього часу в Краматорську мешканці за власний кошт купували теплолічильники і регулярно збирали гроші на їх перевірку, так як це було вигідно – оплата по лічильнику виходила нижче встановленого тарифу за квадратний метр опалювальної площі. Деяким пощастило більше – загальнобудинкові теплолічильники стали встановлювати безкоштовно за інвестиційними програмами.
Але є чимало абонентів, які поставили квартирні лічильники обліку тепла. Тільки по одній теплопостачальної організації, ТОВ «Краматорстеплоенерго», таких квартир близько трьох тисяч. Так ось, за новим законом, наявність лічильника тепла у споживача буде враховуватися і вплине на розмір рахунків тільки в тому випадку, якщо 50% споживачів встановлять квартирні прилади обліку (ст. 10, п. 4 закону). У всіх інших випадках спожите тепло, враховане комерційним вузлом (головним лічильником), буде розділено на всіх.
І, наостанок, про терміни. Оснастити будинковими вузлами обліку будівлі, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були обладнані вузлами обліку (або такі вузли на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу), зобов’язаний оператор зовнішніх інженерних мереж в термін:
- теплової енергії – протягом року з дня набрання чинності цим Законом;
- гарячої і питної води – протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!