Завершено дослідження Місцевого індексу прав людини в Донецькій і Луганській областях

Упродовж 2020 року проводився моніторинг дотримання прав людини місцевим самоврядуванням у 15 громадах, що розташовані на підконтрольних уряду України територіях Донеччини та Луганщини. Спеціалісти з числа громадських активістів досліджували реальну картину в різних сферах життя людей, також вивчали й безпековий компонент.

Як під час моніторингу відбувалася комунікація з представниками місцевої влади та чи буде реагування на результати дослідження – такі питання обговорили у Краматорську за підсумками вимірювання Місцевого індексу прав людини. Круглий стіл за темою «Потенціал для співпраці організацій громадянського суспільства та місцевої влади у Донецькій області» був організований в Антикризовому медіа-центрі.

«Наслідками децентралізації, основні фази якої наразі завершено, стало те, що громади на рівні з центральною владою несуть відповідальність за дотримання прав людини. Тому очевидно постала необхідність впровадження громадського контролю за виконанням цих зобов’язань. Для здійснення моніторингу у сфері безпеки був впроваджений проєкт, який реалізовували декілька громадських об’єднань», – розповів Євген Полтенко, виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку», керівник проєкту.

Проєкт «Посилення експертного потенціалу організацій громадянського суспільства Донецької та Луганської областей для здійснення моніторингу доступу до правосуддя та безпеки на місцевому та обласному рівнях» був реалізований Мережею правового розвитку у партнерстві з Українською Гельсінською спілкою з прав людини із залученням шести громадських організацій з Донецької та Луганської областей.

Дослідження проводилося у Донецькій області в громадах: Бахмут, Волноваха, Дружківка, Краматорськ, Маріуполь, Слов’янськ. У Луганській області – Красноріченська громада, Кремінна, Лисичанськ, Новоайдар, Новопсков, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Станиця Луганська, Щастя.

За результатами моніторингу підготовлено 15 аналітичних звітів, які продемонстрували досягнення та прогалини місцевих політик, що стосуються безпеки мешканців. Відповідно до них підготовлені рекомендації для органів місцевого самоврядування із вдосконалення ситуації. Тобто проєкт мав не лише аналітичну, а й практичну складову – щодо впровадження рекомендацій у життя.

«Вимірювання Місцевого індексу прав людини у сфері «Безпека в громаді» показало сильні та слабкі сторони влади. На жаль, жодна з громад ані Донецької, ані Луганської області, що досліджувалися, не набрала максимальних шести балів. Також з’ясувалося, що в декількох громадах не проводився аналіз стану безпеки, тобто проблема взагалі не вивчалася. Тому вважаємо, що наше дослідження та напрацьовані рекомендації стануть корисними інструментами для місцевого самоврядування, які дадуть можливість покращити ті чи інші сервіси на місцях», – повідомила Наталія Єсіна, експертка проєкту, виконавча директорка Північної правозахисної групи.

Громадськість сподівається, що буде реагування на рекомендації з боку місцевої влади, інакше покращення ситуації не відбудеться. Тому у 2021 році в цих 15-х громадах, де вимірювався Місцевий індекс прав людини, буде проведено повторний аналіз, який дасть змогу дослідити динаміку, в тому числі, щодо співпраці між громадянським суспільством і місцевою владою.

Світлана Денисенко

ДОПОВНЕНО

Євген Полтенко, керівник проєкту та виконавчий директор ГС «Мережа правового розвитку»

«З 2020 року місцеве самоврядування стало суб’єктом, що безпосередньо впливає на добробут громади та її мешканців. Органи місцевого самоврядування тепер також відповідають за реалізацію національних та міжнародних зобов’язань щодо дотримання соціально-економічних прав громадян на рівні з центральним урядом.

З появою нових повноважень та ресурсів для їх реалізації очевидною є необхідність громадського контролю за ефективністю діяльністю місцевої влади як у питаннях дотримання прав мешканців, так і використання ресурсів громади.

Проєкт «Посилення експертного потенціалу ОГС Донецької та Луганської областей для здійснення моніторингу доступу до правосуддя та безпеки на місцевому та обласному рівнях» спрямований на визначення об’єктивного стану впровадження реформи адміністративно-територіального устрою та організації місцевого самоврядування (децентралізації) у ракурсі позитивних зобов’язань органів місцевого самоврядування (ОМС) з дотримання прав людини на рівні громад.

За результатами проєкту  вдалося визначити реальний стан роботи ОМС у соціальній та безпековій сфері та сфері доступу до правосуддя у 15 громадах Донецької та Луганської областей.»

Тарас Щербатюк, експерт проєкту, керівник Черкаської приймальні УГСПЛ розповів, що включає в себе Місцевий індекс прав людини:

«Місцевий індекс прав людини (МІПЛ) – моніторинговий інструмент, що дозволяє проілюструвати впровадження реформ на місцевому рівні через підхід заснований на правах людини.

Дев’ять напрямів Місцевого індексу прав людини пропонують, свого роду, мапу забезпечення громадою прав людини та демонструють перспективи та виклики запроваджених реформ. Від безпечного середовища та належного водопостачання, до здійснення демократії участі та якості наданих адміністративних послуг».

Навіщо Місцевий індекс прав людини місцевому самоврядуванню?

• Аналіз допомагає визначити добрі та негативні практики своєї роботи у сфері дотримання прав людини.
• Отримати якісний зріз стану дотримання прав людини у громаді.
• Налагодити спільну роботу з представниками громадськості (в першу чергу, з числа вразливих груп населення).
• Отримати рекомендації щодо поліпшення діяльності роботи у сфері дотримання прав людини.
• Інструмент дозволяє проводити самооцінку своєї роботи, що створює можливість оперативно реагувати на потреби населення.
• Підвищити рейтинг спроможності громади серед донорів технічної допомоги.
• Отримати національну відзнаку «Громада дружня до прав людини».

Громади у яких проводився моніторинг (Донецька область)

• Краматорськ
• Слов’янськ
• Дружківка
• Волноваха
• Бахмут
• Маріуполь

Напрямки моніторингу

• Гідний рівень життя
• Соціальний захист для вразливих категорій
• Безпека громади
• Доступ до правосуддя

Узагальнені результати моніторингу (у відсотках до максимально можливої кількості балів за напрямком)

Наталія Єсіна, експертка проєкту, виконавча директорка Північної правозахисної групи (Суми) розкрила питання, як саме відбувалось дослідження та які висновки отримали монітори:

«Під час проведення моніторингу за методологією МІПЛ здійснювався аналіз чинних місцевих програм та заходів у сфері безпеки громад, взаємодії місцевої влади з поліцією та іншими безпековими службами, мешканцями громади.

Підсумковий аналіз показав, що жодна з 15 громад Луганської та Донецької областей не набрала максимальну кількість балів (шість) за цим напрямком.

Якщо порівнювати області, то варто відзначити, що рівень організації безпеки у Донецькій області вищий, ніж у Луганській. Однак, різниця в кількості набраних балів більше зумовлена статусом населених пунктів та їх розміром.

У великих містах, містах районного значення робота у сфері безпеки організована більш системно та комплексно. Органами місцевого самоврядування прийнято місцеві цільові програми із забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки. Водночас в об’єднаних територіальних громадах здебільшого відсутні цільові програми з безпеки та не налагоджена ефективна і, що критично важливо, системна співпраця з безпековими органами (поліцією, підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій України). Є прогалини в правопросвітницькій роботі з населенням щодо поводження у надзвичайних ситуаціях та відсутні плани евакуації населення.

Варто також відзначити, що дві громади в Донецькій області, а саме Бахмут та Волноваха, не набрали жодного балу за даним напрямком. Ситуація в даних громадах у сфері безпеки об’єктивно є надзвичайно складною та потребує втручання громадськості у вирішенні виявлених проблем (Діаграма 4)».

Особливості оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування та узагальнені рекомендації за напрямом «Безпека громад»:

Аналіз показав, що у чотирьох з шести громад, де проводився моніторинг, впроваджуються місцеві цільові програми з підвищення рівня громадської безпеки та правопорядку. Це Бахмут, Дружківка, Краматорськ та Маріуполь. У Маріуполі, як приклад дієвої програми за цим напрямом, можна відзначити програму «Безпечне місто» на 2018-2022 роки.

В інших громадах прийнято програми, які регулюють одну із сфер безпеки або впроваджують окремі заходи із забезпечення правопорядку та безпеки, працюють робочі групи з питань безпеки. Зустрічаються випадки, коли заходи з безпеки є складовою частиною інших програм у громадах. Таким прикладом є програми соціально-економічного та культурного розвитку громади, серед питань яких є і питання безпеки.

Досить цікавий випадок при оцінюванні даного індикатору виник у Волновасі, де діє Волноваська військово-цивільна адміністрація. Моніторинг показав, що більшість програм прийнято та діють на рівні Волноваського району. У такому випадку моніторами не оцінювались програми та заходи районного масштабу, оскільки було неможливо оцінити їх вплив безпосередньо на мешканців міста.

Базові рекомендації у сфері безпеки

1. Проведення аналізу стану безпеки у громадах.
2. Прийняття цільових програм у сфері безпеки або подовження строків чинних програм.
3. Налагодження співпраці місцевої влади та безпекових органів.
4. Розробка та впровадження інформаційно-просвітницьких кампаній у сфері безпеки.

Валерій Радченко, заступник міського голови м. Краматорськ поділився своїми враженнями від презентованої моніторами інформації, та розповів про пріоритетні напрямки розвитку міста:

«Для міста Краматорськ приємно, що був проведений такий моніторинг, ми зацікавлені у співпраці та готові до зустрічі з моніторами. У нашого міста зараз є два головних напрямки розвитку — це комфортність проживання та безпековий напрям. Звичайно, питання безпеки – на першому місці. З минулого року  в тестовому режимі запущений ситуаційний центр, в якому збирається та аналізується вся інформація від громадян.

Також, ми тісно співпрацюємо з поліцією. Одна з ініціатив, над якою ми спільно працюємо, це ініціатива «Безпечний будинок». Безпосередньо я буду відповідати за впровадження програми «Безпечне місто». Як бачите, ми маємо багато корисних ініціатив, але і багато викликів для їх втілення.

Наприклад, ми маємо камери відеоспостереження. Це дуже добре. Але ми хочемо з їх допомогою не лише з’ясовувати, що сталося та працювати з наслідками, а й діяти на випередження злочинів. Для цього потрібне надсучасне програмне забезпечення. Це дуже коштовною, але це необхідно і ми будемо шукати можливість втілити ці ініціативи у нашому місті».

Для довідки

Організація круглого столу відбувається у межах проєкту «Посилення експертного потенціалу ОГС Донецької та Луганської областей для здійснення моніторингу доступу до правосуддя та безпеки на місцевому та обласному рівнях», що реалізовується ГС «Мережа правового розвитку» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також урядів Данії, Швейцарії, Швеції та Королівства Нідерландів. Погляди, висловлені під час заходу, належать учасникам та не обов’язково відображають погляди та позицію Програми, Європейського Союзу, а також урядів Данії, Швейцарії, Швеції та Королівства Нідерландів.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма  розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і  можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча  та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС),  Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої  Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

---

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!