Відродження України після руйнівної війни – це унікальна можливість для переходу на екологічно орієнтований розвиток економіки та суспільства. Своїми обстрілами та бомбардуваннями росія завдає колосальних збитків нашій країні. Війна триває, проте вже зараз запущений процес відбудови. Спрямовуються великі кошти на так зване «раннє відновлення», коли треба оперативно вирішити нагальні для життя людей проблеми. Також уряд напрацьовує й довгостроковий план з відновлення України вже безпосередньо після завершення війни. Обидва ці етапи відновлення неможливі без урахування екологічного складника.
«Зелене» відновлення для майбутніх поколінь
За класичною термінологією «зелене» відновлення – це процес подолання наслідків надзвичайних ситуацій або воєн з покращенням умов життя нинішнього та майбутніх поколінь на пошкодженій території. Ця формула передбачає раціональне використання природних ресурсів для того, щоб зберегти природу, знизити рівень забруднення навколишнього середовища та більш ефективно використовувати джерела енергії. Такий екологічний підхід до відбудови сприяє економічному зростанню та створює нову країну, комфортну та безпечну для людей.
«Зелений» курс відновлення базується на рівновазі між інтересами громадськості, бізнесу та довкілля. Задля досягнення такого балансу потрібно щоб як короткострокове, так і довгострокове відновлення зруйнованого житла, промислових об’єктів та інфраструктури відбувалось за екологічними та енергоощадними технологіями. Відбудова на таких засадах цілком відповідає політиці Європейського Союзу.
Читайте також Україна отримала перший транш БРРЄ — це дозволить профінансувати понад 2000 житлових сертифікатів
«Зелена» реконструкція країни. Головні напрямки
У планах «зеленого» відновлення виділяють декілька пріоритетних напрямків, що відповідають найвищим екологічним стандартам, які впроваджує ЄС.
Енергетика:
- при відбудові зруйнованих населених пунктів та плануванні інфраструктури необхідно орієнтуватись на місцеві відновлювальні джерела енергії (скидне тепло, вітроелектростанції, сонячні електростанції, біомаса тощо). Нині в Україні мала генерація з відновлювальних джерел становить лише 2,5% від усіх встановлених потужностей у країні;
- треба намагатися скоротити відстані від місця генерації енергії до споживача. Також забезпечити децентралізацію енергосистеми – розвивати більш дрібні, розподілені енергетичні джерела та потужності, які можуть бути ізольовані, щоб зберігати спроможність працювати автономно у разі збоїв.
Будівництво житла:
- при відбудові житлових будинків та будівель соціального призначення обов’язково враховувати європейський стандарт NZEB (Near-zero energy building – будівля з близьким до нульового рівня споживання енергії). Нині на житловий сектор припадає 28% кінцевого споживання енергії в Україні;
- для зеленого відновлення треба використовувати енергоефективні будматеріали, забезпечити енергонезалежність будинків та створити механізми зовнішнього аудиту споживання енергії;
- будівлі повинні бути зведені таким чином, щоб мати дуже низькі потреби в енергії, які частково покриваються відновлюваними джерелами, розташованими на самій будівлі або поблизу неї.
Транспорт:
- перехід на транспорт з низьким рівнем викидів вуглецю. Для цього потрібно надати пріоритет вантажним залізничним перевезенням, а також електрифікувати вантажний і пасажирський транспорт;
- розвивати велосипедну інфраструктуру, обладнати для велосипедистів мінімум 50% довжини магістральних доріг, а для пішоходів – 100%;
- сприяти використанню громадського транспорту замість приватних автомобілів. Це дозволить звільнити міський простір, оскільки перевозить людей групами, а також скоротити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- розвивати мультимодальність, коли люди мають можливість змінювати різні види транспорту в одній поїздці без надмірних зусиль.
Відновлення екосистеми:
- розмінування територій природних зон. Наразі 30% нашої країни є замінованими;
- висадка зелених насаджень. Програми комплексного озеленення міст повинні розроблятися паралельно з планами відбудови територій, що постраждали внаслідок військових дій. У населених пунктах рівень озеленення міських вулиць має бути не меншим 25%, а територій біля шкіл – 45-50%. На забруднених ділянках ґрунту треба висаджувати окремі види дерев, які поглинають важки метали;
- розширення площ природно-заповідного фонду, де природа сама може відновити пошкодження;
- поводження з відходами. Сортування сміття, перероблення твердих побутових відходів;
- розбудова системи моніторингу якості повітря. У проєктах відбудови міст та регіонів потрібно закладати кошти на закупівлю та обслуговування нових автоматизованих стаціонарних постів моніторингу якості повітря.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!