Через російську воєнну агресію велика кількість людей залишилися без даху над головою, можливістю працювати, а діти – повноцінно навчатися. Регіони, що від початку великої війни приймали вимушених переселенців, докладали максимум зусиль для їхньої екстреної підтримки. Нині, коли стало очевидним, що ситуація затягується, а більшості постраждалих вже нікуди повертатись, місцеві адміністрації вибудовують стратегії щодо інтеграції нових мешканців у життя громад.
Насамперед мова йде про забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом та роботою, а також повернення освітнього процесу у місцевих навчальних закладах до звичного режиму «офлайн». Як ці виклики долає Полтавщина, розповів заступник начальника Полтавської ОВА Олексій Бруслик.
З місць компактного проживання – в соціальне житло
За п’ятнадцять місяців війни в Полтавській області в різні періоди перебувало до 240 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Ця цифра постійно змінюється, оскільки нові люди заїжджають, а ті, чиї території звільнили, повертаються додому. Нині на обліку в області перебувають 188 тисяч ВПО, з яких 65% знайшли прихисток в містах, 35% – в сільських громадах. Це вихідці з Харківщини, Донеччини, Луганщини, Сумщини, Херсонщини та інших регіонів, де точаться бойові дії. Найбільшу кількість переселенців прийняв обласний центр, у Полтаві нині мешкають 50,5 тисяч переміщених осіб.
«Полтавщина почала приймати переселенців у перші дні війни. Та кількість людей, які проїжджали через Полтавщину, або залишалися тут, потребувала вживання екстрених, оперативних мір. Для розміщення постраждалих були задіяні всі заклади освіти, що є в області. Тоді це було справжнім порятунком для людей, які тікали від війни без нічого. Утім ми розуміємо, що ці місця компактного проживання у навчальних закладах – це форма тимчасового прихистку, яка не призначена для постійного проживання. До того ж ми повинні думати про дітей, яких треба повертати до повноцінного навчання. Тому нині вкрай актуальним є питання забезпечення прав переселенців на житло шляхом звільнення шкіл та дитсадків задля забезпечення прав дітей на освіту. Ми будемо дуже делікатно працювати у цьому напрямку», – наголосив Олексій Бруслик.
Заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Олексій Бруслик
Впродовж цієї війни в Полтавській області функціонували 229 місць компактного проживання ВПО, з яких 175 були облаштовані у закладах освіти. Наразі на базі 154 МКП мешкають 6583 переселенці, яких потрібно забезпечити соціальним житлом. У всіх громадах області Полтавська обладміністрація проводить роботу щодо аналізу майнового фонду – визначаються об’єкти, які можливо переобладнати під соціальні гуртожитки. Також проводиться аналіз приватного майна на предмет виявлення відумерлої спадщини, яка може бути передана внутрішньо переміщеним особам.
«Наразі сформовано пул із 80 перспективних об’єктів, в яких після ремонтів можна розмістити понад 3000 осіб. Полтавська область єдина в країні вже подала інформацію по цих об’єктах до Мінреінтеграції, щоб взяти участь за двома програмами, реалізація яких здійснюється відповідно до Фінансових угод між Україною та Європейським інвестиційним банком», – повідомив Олексій Бруслик.
Крім того, на околиці Полтави завершено облаштування модульного містечка на 432 особи, в яке невдовзі заселятимуться вимушені переселенці.
Інтеграційні програми та працевлаштування ВПО
Розуміючи той факт, що багатьом переселенцям вже нікуди повертатись, бо їхнє житло та їхні міста повністю зруйновані, Полтавщина розробляє регіональні нормативні документи, що сприятимуть інтеграції нових мешканців у громадах, що їх прихистили.
«Для сприяння інтеграції та соціалізації переселенців працює обласна «Комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023-2024 роки». Загальний обсяг фінансування становить понад 179 мільйонів гривень. Також внесено зміни до Програми соціального захисту, які дозволяють надавати матеріальну допомогу ВПО. Громади Полтавської області розробляють свої місцеві програми підтримки вимушених переселенців, а в багатьох з них створено ради ВПО – консультативно-дорадчі органи при виконкомах, які допомагають доносити проблеми переселенців до місцевої влади», – додав Олексій Бруслик.
Важливим аспектом інтеграції переселенців у нових громадах є їхнє працевлаштування. Коли людина має роботу, вона має впевненість у собі та можливість самотужки вирішувати свої нагальні питання. За словами Олексія Бруслика, Полтавська область знаходиться в п’ятірці лідерів серед регіонів за працевлаштуванням переселенців. Такі результати були досягнуті завдяки роботі Державної служби зайнятості, яка наполегливо працювала, зокрема, з працездатними мешканцями місць компактного проживання.
«За період з 24 лютого 2022 року в Полтавській області за сприяння Служби зайнятості було працевлаштовано 3876 осіб з-поміж ВПО. Також переселенців залучали до громадських та інших тимчасових робіт, у межах урядового проєкту «Армія відновлення». Внутрішньо переміщені особи працювали в пунктах незламності, на розвантаженні й фасуванні гуманітарної допомоги, облаштуванні приміщень під укриття. Також 43 особи отримали мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу в межах програми «єРобота», – додав заступник керівника Полтавської ОВА.
Він акцентував увагу внутрішньо переміщених осіб на тому, що на Полтавщині роботу знайти можна. Всі територіальні громади оперативно інформують переселенців про наявні вакансії. Іноді буває, що людина хоче отримати якусь роботу, але втратила документи про освіту та професійну кваліфікацію. Однак і такі питання розв’язуються в індивідуальному порядку.
Олексій Бруслик каже, що внутрішньо переміщені особи – не тягар для Полтавщини, а колосальний людський ресурс. Освічені, фахові, професійні, активні люди створюють неабиякий економічний потенціал для громад, що їх прихистили. Натомість громади повинні створити належні умови, щоб використати цей потенціал.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!