Мешканка Бахмута Дар’я Ковшарова ще на початку літа разом із родиною евакуювалася з рідного міста до Львова. Там прожили до осені та нині з сином, бабусею, мамою та домашніми тваринами переїхали на Київщину. Аби відволікти себе від тяжких думок про війну та дім, Дар’я робить прикраси. Більше про захоплення жінки ви можете прочитати у попередньому нашому матеріалі. Цього разу Дар’я розповіла нам про те, як Львів приймав жінку та її сина з аутизмом, а також про життя на новому місці.
У Львові спокійно реагували на діагноз сина
У Львові Дар’я разом із родиною прожили усе літо. Там орендували будинок, а вже на осінь вирішили перебратися на Київщину, бо тут житло дешевше. Артем, син Дар’ї має інвалідність. У рідному Бахмуті, зазначає жінка, було мало поінформованих людей, які б знали про такий діагноз. У Львові у багатьох ситуаціях місцеві мешканці спокійно реагували на поведінку сина Дар’ї.
Дар’я Ковшарова
«Якщо ми десь у транспорті їхали чи кудись йшли, то я не стикалась із несприйняттям моєї дитини, його діагнозу. І на ігрових майданчиках не виникало конфліктів. У Бахмуті, наприклад, були інколи такі коментарі: «Нема чого своїх хворих водити, вдома їх треба тримати». І таке чула від досить нормальних жінок», – зазначає Дар’я.
Також у Львові до закладів культури діє безплатний вхід для дітей, які мають особливості розвитку.
«Інколи не потрібно було показувати посвідчення, а тільки попереджувати. Коли екскурсовод у музеї щось розповідав, а Артем у цей час рухався, я просто казала про його діагноз і, що він чує, навіть якщо не дивиться, і не стоїть на місці. На що екскурсовод відповів, що зрозумів і буде продовжувати», – згадує Дар’я.
Нині мешканка Бахмута разом із родиною переїхали до невеликого міста на Київщині. Тут поки не стикнулися з несприйняттям від місцевих.
Онлайн-заняття з новою вчителькою з Бахмута
Навчання син Дар’ї продовжує онлайн. Нині він у шостому класі. Викладає Артему нова цього року вчителька, але також землячка з Бахмута. Заняття онлайн йдуть за розкладом. Вчителька все пояснює, частину завдань роблять разом під час занять. Певний матеріал залишається на самостійне опрацювання.
Син Дар’ї Артем
«У нас з учителькою виходить командна робота: вона з екрану, я – поруч, бо самостійно залишити його не можна, щоб він сидів, а я, наприклад, посуд мила», – каже Дар’я.
Заняття у своїй школі розпочалися вчасно. Попіклувалася про все сама школа: там продумали, як організувати навчальний процес.
Підручники для навчання використовують загальні. Їх мають як паперовий, так і електронний варіанти. Специфічних підручників для її сина у школі ніколи не видавали та й Дар’я не бачила таких. Однак, сама навчальна програма все ж має свої особливості.
«Всі підручники звичайні. Зараз мій син у шостому, але алгебра шостого класу для нього ще незрозуміла, тому йому дають підручник молодших класів. Так само і з українською мовою. Звичайно якщо література, то ми користуємося підручником за шостий клас, тобто за програмою. Але й тут є свої нюанси. Наприклад, міфи – він їх не зрозуміє, не прочитає. Тож Артему краще дати прослухати чи продивитися міф, ось у такому форматі», – розповідає жінка.
Наступного року Дар’я сподівається, що її син сяде вже за парту у своїй рідній школі в Бахмуті.
Фото – Дар’я Ковшарова
Ірина Мартинова
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!