Коти й собаки – саме вони головні господарі будинку, де розташувався «Центр допомоги тваринам «Zoo-City» у Добропіллі. Так каже голова громадської організації «Добропільське товариство захисту тварин «Зоо-Місто» Тетяна Пустовойтова. Переважно в центрі мешкають хворі, старі або покалічені тварини, за якими тут доглядають волонтери.
«Zoo-City» – не притулок для тварин
Будинок, де діє «Центр допомоги тваринам «Zoo-City», розташований у межах Добропілля. Придбали приміщення у червні 2018 року, а за декілька місяців до того зареєстрували громадську організацію «Добропільське товариство захисту тварин «Зоо-Місто», головою якої є Тетяна Пустовойтова. Жінка розповідає, що купували будинок за власні кошти. Грошима також допомагали й друзі.
«Сім років тому я зрозуміла, що з прийнятими законами про жорстоке поводження з тваринами відстріл, на щастя, заборонили, але для регулювання чисельності тварин гуманно – нічого не робилося. Тоді я писала великий проєкт для міста, навіть для району. Я переробляла його багато разів під різну кількість тварин і мені хотілося, щоб було це створено на міському рівні, щоб це була організація, офіційно. У мене збереглися великі теки цих проєктів. Але, на жаль, ні район, ні місто – нікого це не зацікавило. Зовсім», – зазначає голова ГО «Добропільське товариство захисту тварин «Зоо-Місто» Тетяна Пустовойтова.
Одразу при вході на подвір’я нас зустрічають цуценята. Вони обнюхують прибулих та всюди ходять за ними. Подвір’я – це територія цуценят. Сам будинок на території розділений навпіл. В одній половині тимчасово мешкають коти, поки будиночок для них лагодить чоловік Тетяни, який і облаштував усе на території центру. Через стінку – живуть переважно старенькі й хворі невеликі собаки. Для прогулянки тваринам відгородили простір, аби їх не тривожили цуценята. У будинку Тетяна показує тумбочку десь із метр завбільшки, заповнену ліками. Усе це купують для тварин.
На задньому подвір’ї є декілька вольєрів, в яких мешкають собаки групами. Кожен має свій час для прогулянки. Серед мешканців вольєрів є й собаки, які мають прізвиська на честь героїв «Зоряних війн». Зокрема, тут брат із сестрою Люк та Лея, а ще кудлатий Чубакка. Поміж тварин тут переважно ті, кого не взяли з центру та хто потребує догляду.
Про створення такого центру Тетяна думала давно, оскільки у Добропіллі офіційно немає перетримки для бродячих котів та собак. Жінка наголошує, що «Zoo-City» – це не притулок, а саме центр допомоги, оскільки головна мета – змінити уявлення людей щодо поводження з тваринами, посилити відповідальність як власників домашніх улюбленців, так і влади.
На момент нашого приїзду в центрі знаходилося 22 коти та 61 собака. Усі вони вакциновані та стерилізовані, а ще мають міжнародні ветеринарні паспорти. Також раз на три місяці тварин обробляють від паразитів. З кожним, хто бере тварину з центру, укладають договір про належне утримання, зокрема, не віддають на ланцюг. Загалом за три роки існування центру домівку та господарів знайшли понад пів тисячі котів і собак.
Волонтери – болюча тема
Тетяна розповідає, що просила владу відкрити центр перетримки на 20-30 тварин у територіальній громаді. За опитуванням, яке провели фахівці з ПРООН у 2019 році, проблема з безпритульними тваринами у Добропіллі була найгострішою. Однак, Тетяні відповіли, що центр перетримки для громади утримувати дорого.
«У нас люди кажуть: «А от у Європі немає безпритульних тварин». Люди бачать картинку, а Європа йшла до цього роками. Там вводили правила утримання, обов’язкові стерилізації, відповідальність у тому числі й кримінальну. Наприклад, в Італії 10 років дають людині, яка навмисно вбила дику чи домашню тварину. Тому що ти – людина і повинна думати, а не собака чи олень, який перебігає через дорогу і порушує правила», – розповідає жінка.
Для гуманного вирішення проблеми безпритульних тварин у громаді задіяли грант від ПРООН, а також частину коштів виділили з місцевого бюджету. Загальна сума склала 167 тис. грн, половина – підтримка міжнародних донорів. Нині зі складними операціями та стерилізацією «Zoo-City» допомагають «Ветеринари без кордонів». Роблять це для центру за договором безкоштовно. Крім цього, небайдужі містяни допомагають «Zoo-City» з кормом та ліками для тварин. А от щодо волонтерів для самого центру – ситуація складніша.
«Мені здавалося, що коли у місті буде створений такий центр, то людям буде куди прийти у вихідні, дітей привести, погладити цуценят та погратися з котиками. Але так не сталося. Волонтери – дуже болюча тема. Я думала вони будуть, але їх немає. Нині це близькі люди, з якими ми знайомі дуже давно, або це такі ж рятівники, як і ми. Якщо брати фізично, то допомагає людей багато, це і закордоном – із Америки, Німеччини, Польщі, – фінансово або надсилають посилки. Сюди ж приходять постійно 4 волонтери», – каже голова ГО «Добропільське товариство захисту тварин «Зоо-Місто» Тетяна Пустовойтова.
Мрія жінки – відкрити центр каністерапії. Сама Тетяна має фах дефектолога, а ще сертифікат про проходження курсів терапії з тваринами. До карантину Тетяна їздила у школи міста, де розповідала учням про правила поведінки з тваринами. До того ж і самі школярі приїжджали, аби відвідати собак та котів. Нині ж втілити мрію у життя Тетяні не дозволяє сама територія «Zoo-City», оскільки тут немає елементів доступності.
Ірина Мартинова
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!