Брати Сава та Артур Чуйкови останній раз бачили свою маму Марину Володимирівну півроку тому. Весь цей час вона знаходиться у полоні в так званому “МГБ ДНР”. Як жінка опинилась за гратами, та про боротьбу за звільнення матері хлопці розповіли на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі. Врятувати матусю братам допомагає Павло Лисянський, представник Уповноваженого Верховної Ради України по правам людини.
“Ми з братом давно живемо в Харкові, а мама вимушена була залишитись у Горлівці, щоб доглядати нашу бабусю. Хвора на діабет, старенька наодріз відмовилась покидати рідну домівку. Тому мамі доводилося часто перетинати КПВВ, аби провідати нас і знову повернутись назад. Останній раз вона була в Харкові 17 березня. Повернувшись у Горлівку, зателефонувала і розповіла, що планує наступного дня вести бабусю у лікарню. Тобто у неї було все гаразд. Коли після цього мама припинила виходити на зв’язок, ми почали бити тривогу. Від сусідки дізнались, що маму затримали “органи”, обшукали квартиру, вилучили телефон і комп’ютер”, – розповів Артур.
Протягом місяця брати не мали ніякої інформації, коли нарешті прийшла звістка, що матусю звинувачують у шпіонажі. Важко описати стан синів, коли вони це почули, адже за цією статтею жінці загрожує смертна кара.
“Страшніше всього було те, що ми не знали, що нам робити, до кого звертатись. До того ж нам рекомендували не розголошувати ситуацію. Тому спочатку намагались діяти самостійно. Але згодом прийняли рішення говорити про це публічно”, – додав Сава.
За допомогою спільноти та міжнародних організацій брати потроху почали збирати інформацію про маму. Виявилось, що спочатку 46-річну Марину утримували в “Ізоляції” – непрацюючому заводі на околиці Донецька. Потім перевели в СІЗО. Весь цей час діти та інші родичі полоненої не мають з нею ніякого контакту, не можуть ані подзвонити, ані написати. На їхні звернення до так званого “омбудсмена ДНР” Дар’ї Морозової, які вони надсилають двічі на день, не надано жодної відповіді.
“Таких людей, як Марина Чуйкова – сотні. Так звані “органи Л/ДНР” затримують в день по десять осіб. Але ніде немає зведеної інформації про них. Тому ми намагаємось створити реєстр полонених, в якому збиратимемо всі дані. Такий облік дозволить бачити загальну картину, формувати списки на обмін, і головне – розголошувати проблему цивільних полонених, аби врятувати їх, в тому числі й за підтримки міжнародної спільноти. Крім того, на сайті буде розміщено телефони правозахисників”, – повідомив Павло Лисянський.
Представник Уповноваженого по правам людини також дав декілька порад, що робити у випадку, якщо родичі зникли на непідконтрольній території:
- не діяти поодинці;
- не мовчати, збирати прес-конференції, звертатись у ЗМІ, розміщувати інформацію в соцмережах;
- координувати свої дії з іншими людьми, які опинились в подібній ситуації;
- домагатися звільнення на всіх майданчиках, на всіх рівнях, звертатись до представництв міжнародних організацій.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!