Краматорчани в заручниках міськгаза (фоторепортаж)

Про евакуацію колекції старожитностей з Краматорська до Коломиї, посилення культурних зв’язків між сходом та заходом України та збереження культурних кордонів – Ганна Ощепкова.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

24 жовтня глава Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрій Коболєв повідомив, що Стокгольмський арбітраж розглядає питання поставок російського газу на окуповані території Донбасу.

«Питання поставок газу в Донецьк і Луганськ знаходиться в периметрі контракту на постачання газу і, відповідно, розглядається в Стокгольмському арбітражі. Ми зайняли позицію, що без цього рішення неможливо вирішити справу. Далі я не можу вдаватися в деталі», – зазначив Коболєв.

За словами глави компанії Олексія Міллера, з січня 2015 року «Газпром» по червень 2017-го, поставив на територію самопроголошених Донецької та Луганської «народних республік» 5,6 млрд кубометрів газу загальною вартістю 1,65 млрд. доларів.

Як зазначає видання «Лігабізнесінформ» середня ціна природнього газу з Росії, що отримують самопроголошені республіки вища, аніж Україна платить за «реверсний» газ з Європи, що враховуючи більшу довжину шляху «європейського» газу є абсурдним.

Так, російський газовий монополіст компанія Газпром у третьому кварталі 2017 року розмитнила дві партії природного газу для України (газ поставляється на окуповані райони Донецької і Луганської областей) за середньою ціною $239,4 за тис. кубометрів, тоді як реверсний газу з Європи за цей період обходився для Україні не дорожче $214,5/тис. кубометрів.

Про це свідчать дані російської митниці, які є у LIGA.net.

Зокрема, у липні була розмитнена для ОРДЛО невелика партія газу в обсязі близько 288 тис. кубометрів з $232,5 за тис. кубометрів. 18 вересня російські митні органи оформили поставку в Україну 1 200 млн кубометрів (на $287,3 млн) за $239,4/тис. кубометрів, повідомляє видання.

У цей же час за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі середня ціна імпорту газу з Європи в Україну в липні становила $214,5/тис. кубометрів, у серпні – $210,1, у вересні – $212,9.

У російському «Газпромі» у свою чергу наполягають на тому, що поставки газу в ОРДЛО тривають на підставі контракту з «Нафтогазом» від 2009 року. Таким чином, ціну $239,4/тис. кубометрів можна вважати контрактною ціною на 3 квартал 2017 року в рамках існуючого договору.

Більш того, оскільки самопроголошені ЛНР та ДНР не є офіційно визнаними і вважаються територіями України то й рахунок за природний газ котрий Україна не отримує, виставляється саме НАК «Нафтогаз України», що не купує в Росії газ з листопаду 2015 року.

Однією із найбільш улюблених «іграшок» адептів самопроголошених республік є співвідношення тарифів на комунальні послуги в Україні та ЛДНР.

Так, на даний час діючий тариф на 1 кубічний метр природного газу в Україні становить 6,96 гривні або приблизно 15 російських рублів.

Опалення обійдеться у залежності від міста у середньому від 1214 гривень або 2600 російських рублів за 1 Гкал за наявності теплового лічильника; чи 26,6 грн. або 57,5 російських рублів за 1 квадратний метр за умови відсутності лічильника.

У самопроголошеній ДНР вартість кубічного метру газу становить від 2,36 російських рублів за умови наявності лічильника і об’єму споживання до 2500 кубометрів на рік, до 8 російських рублів за умови відсутності лічильника та об’єму споживання більше 6000 кубометрів на рік.

Опалення обійдеться за квадратний метр площі від 6,96 російських рублів на протязі року, до 13,92 рублів на протязі опалювального сезону; 1Гкал тепла вартує 531,1 російських рублів.

У самопроголошеній ЛНР вартість кубічного метру газу становить від 2,79 російських рублів за умови наявності лічильника і об’єму споживання до 2500 кубометрів на рік, до 7,72 російських рублів за умови відсутності лічильника та об’єму споживання більше 6000 кубометрів на рік.

Опалення обійдеться за квадратний метр площі від 9,42 російських рублів, а1Гкал тепла вартує 355,32 російських рублів.

Тарифи й дійсно мізерні у врахуванні із українськими, але виходить це тому, що їх оплачує, або скоріше, у «Газпромі» сподіваються змусити заплатити Україну, виставляючи рахунки за природний газ що був поставлений у самопроголошені «народні» республіки НАК «Нафтогаз України».

Судячи із того, що за природний газ намагаються змусити Україну, жодних платежів від ЛДНР «Газпром» не отримує, що власне й було незаконним, в усякому випадку – офіційно. Отже й ті гроші що виплачують мешканці тимчасово окупованих територій Донеччини та Луганщини за газ та опалення не направляються на оплату природнього газу, а фактично крадуться керівництвом самопроголошених республік як у мешканців, так і в України.

Втім, прийняття закону про реінтеграцію Донбасу, одним із пунктів якого є визнання територій самопроголошених республік тимчасово окупованими РФ на яких влада України не розповсюджується і обов’язки також. То ж на основі цього закону НАК «Нафтогаз» може не платити цю заборгованість. Втім, звичайно ж останнє слово буде за Стокгольмським арбітражним судом.

Микита Синицін

​Абоненти розраховуватися з боргами ідуть значно активніше, аніж забирати своє. Між тим, написати заяву щодо компенсації зекономленого ресурсу можна лише до другого вересня.

Тільки за минулий тиждень, щоб не позбутися субсидії, в Костянтинівському управлінні по газопостачанню та газифікації було укладено більше 50 – ти угод щодо реструктуризації боргів. Натомість, написати заяву, аби монетизувати свої заощадження прийшло набагато менше містян. Серед причин: недовіра, черги та бюрократичний безлад.

​

Замінити стару газову плиту на нову коштує від 300 до 500 грн. Надавати подібні послуги з установки будь-якого газового обладнання може лише організація, яка має на це дозвільні документи. Таку процедуру газовики пояснюють дотриманням правил безпеки.
Небезпечні властивості природного газу, при недотриманні споживачами Правил безпечного користування газовими приладами, призводять до непередбачуваних наслідків. Кількість нещасних випадків при користуванні газом у побуті невтішна.
Фахівці вкотре наголошують: сумна статистика є попередженням для кожного з нас. Життя людини безцінне. Намагання заощадити кошти за рахунок самовільного встановлення газових приладів з корисливої допомоги випадкових спеціалістів, несанкціоновані підключення до газових мереж, недотримання правил безпеки користування газом у побуті, все це, може коштувати життя.

Як виходити з ситуації, що створилася, звідки беруться розцінки на послуги газовиків і які мікрорайони незабаром чекає подібна доля, обговорювали на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі за участю начальника міськгазу Івана Ковтонюка та головного інженера Олександра Андрієнко.

Суть проблеми полягає в тому, що 6 червня Міськгаз для проведення планових робіт на зовнішніх мережах відключив від газопостачання 14 багатоквартирних будинків в одному з мікрорайонів, одночасно без газу залишилося понад 400 осіб. Ремонтні роботи проводилися недовго, але найцікавіше почалося після цього. Щоб повернути газ в будинку, газівники, дотримуючись правил техніки безпеки, повинні зайти в кожну квартиру, щоб переконатися в тому, що вентилі у всіх перекриті.

Однак, потрапляючи в житло, вони вимагали про абонентів технічну документацію на встановлені газові печі та колонки. Навіть якщо така перебувала, абонентам говорили, що в «архіві Горгаза» немає документів, які б свідчили про те, що установка проводилася фахівцями. Тому, щоб в квартирі з’явився газ, треба заплатити. Людям одразу ж видавали квитанції на оплату послуг – фактично, з узаконенням заднім числом газової техніки.

У переліку необхідних до сплати так званих «послуг» значилися такі пункти: зміна проекту – 264 грн., Прийняття об’єкта в експлуатацію – 115 грн., Виготовлення кошторисної документації – 62 грн., Транспортні витрати – 155 грн., І ще кілька подібних позицій . Найбільш вагома стаття в цьому переліку – додаткова газифікація (установка печі або колонки) – 1450 грн. Тобто Міськгаз, не соромлячись, стягує майже півтори тисячі гривень за роботу, яку не виконує, адже печі і колонки вже стоять в квартирах. Крім того, абоненти стверджують, що свого часу заміну газового обладнання виконували співробітники міськгазу, за заявами, з оформленням технічної документації, і всі ці послуги були оплачені. Чому відповідні документи не потрапили в архів підприємства, тепер ніхто відповісти не може.

Не дав відповіді на це питання і Іван Ковтонюк, посилаючись на недбайливих «попередники». Сам він очолює краматорський Міськгаз недавно, раніше служив в такій же посаді в Нікополі. «Ви звикли жити у свавіллі, і продовжуєте також, – заявив він на прес-конференції. – Ми діємо за законом, згідно з яким будь-яке втручання в газове господарство повинно виконуватися тільки фахівцями ».

Відповідаючи на питання, звідки беруться драконівські розцінки на послуги, керівник Горгаза згадав документ під назвою «Державні будівельні норми», але не пояснив, чому прейскурант цін на послуги не опубліковано жодного на сайті, ні на дошках оголошень в Міськгазі. «Розцінки формуються в залежності від складності робіт», – обтічно висловився Іван Ковтонюк. – Знизити їх ми не можемо, це буде порушенням закону ».

У той же час абоненти, які опинилися в заручниках Горгаза, вважають, що саме їх законні права порушені, тому вони вже звернулися до правоохоронних органів з приводу відновлення справедливості. Але, схоже, нинішнє керівництво це не лякає: на прес-конференції були озвучені плани по проведенню профілактичних робіт в липні. Під відключення з усіма фінансовими наслідками потраплять багатоквартирні будинки в Старому місті (вул. Шкільна, № 4 та 6) і 15 будинків в кварталі Румянцева-Стуса.

Фоторепортаж

Світлана Денисенко