Громадськість та влада мають працювати разом: в Україні є успішний досвід планування післявоєнного відновлення
Усі області України так чи інакше постраждали від російської агресії, водночас не в кожній є плани щодо післявоєнного відновлення. Так, програму комплексного відновлення, зокрема, не розробляють на Донеччині. Втім, в Україні є й позитивні приклади – Одеська область. До розробки стратегії цього регіону був залучений один з учасників неформальної коаліції «Інклюзивне відновлення України». Крім цього, про майбутнє відновлення думають і деякі громади Луганщини. Під час панельної дискусії «Що можуть робити регіони для відновлення – в умовах окупації територій та обстрілів, які тривають?» у рамках конференції «Інклюзивне відновлення України: шлях громадськості до участі в прийнятті рішень» своїм досвідом поділились представники Гірської громади.
На Одещині влада та громадськість працювали разом
Стратегія відновлення та розвитку, яка пройшла громадські обговорення, вже є в Одеській області. Поки що все це не має офіційного рівня, оскільки не затверджена державна стратегія регіонального розвитку, з якої й має стартувати формальний процес планування відновлення.
«Процес розробки стратегії Одеської області почався з переговорів наприкінці 22-го року з різноманітними донорами, які можуть зайти в роботу своєю експертизою. Тільки у лютому цього року, тобто через 14 місяців, відбулася презентація документа, але ще немає плану заходів до цієї стратегії. Значну частину процесу зайняло збирання спільноти, яка б цим займалася. Та група людей (коаліція «Інклюзивне відновлення України» – ред), яка зібралася сьогодні, це, в моєму розумінні, дуже потужна команда, яка може долучитися до розробки стратегії Донецької області», – розповів Артем Вівдич, експерт ГО «Агенція відновлення та розвитку».
Над стратегією працювали вісім організацій. Одна з них – «Агенція відновлення та розвитку», яка також є учасником неформальної коаліції «Інклюзивне відновлення України». При роботі над документом взяли за основу методологію Міжнародної асоціації з публічної участі, яка передбачає, інформування громадян, консультації з ними, а також залучення їх до розробки. Понад 200 людей заповнили анкети, де вказали свої пропозиції й критику того, що їх не влаштовувало в плані реалізації попередніх стратегій. Загалом були враховані 40% пропозицій. Крім цього, 82 з 90 територіальних громад Одеської області подали свої рекомендації до стратегії.
«Ми пропонували анкету, яка була активна протягом року в Google-формах. Ми розповідали, що відбувається зі стратегією і планували подачу пропозицій. Два рази на всьому етапі представляли документи для пропозицій. Перший раз ми опублікували аналітичну довідку про думку громадян і запропонували тим, хто заповнював анкети, подивитися цей документ, що у ньому враховані їхні пропозиції. А другий раз – безпосередньо це стосувалося проєкту стратегії. Щоб думка громадян була врахована, пропонували редагувати та додавати пропозиції», – додав Артем Вівдич.
При плануванні стратегії Одеської області відійшли від стандартної методології, прийнятої Кабінетом Міністрів України, але при цьому документ відповідає всім формальним вимогам. Серед нововведень у стратегії – три часових горизонти планування: невідкладні дії, що можна робити сьогодні: мінімізація збитків, захист інфраструктури та людей, відновлення критичної інфраструктури та інші речі, які можна робити до закінчення війни. У горизонті сталості йдеться про те, як нормалізувати життя громад. Третій – це горизонт розвитку.
Мають бути не лише прохання, а й пропозиції
Зараз у військових адміністрацій окупованих населених пунктів Луганщини серед головних завдань – підготовка до деокупації. Таку думку висловив начальник відділу правового забезпечення та кадрової роботи Гірської міської військової адміністрації Віталій Коваленко.
«Підготовка до будь-чого починається з розробки якісних документів. Ще в 22-му році нашою військовою адміністрацією було розроблено план відновлення та розвитку територіальної громади. Він включав в себе програму мінімум: основні положення щодо формування матеріального резерву, що мінімально потрібно в громаді, щоб заїхати і відновити життєдіяльність на території, формування складу необхідної комунальної техніки. Наступним, дуже важливим, на мій погляд, документом, який повинен бути у кожної військової адміністрації, – це план першочергових дій зі стабілізації ситуації на деокупованій території громади. Це така собі дорожня карта відновлення і надання послуг», – розповів Віталій Коваленко.
Також він зазначив, що необхідно мати зв’язок з мешканцями громади. Такий контакт можна підтримувати завдяки гуманітарним штабам у різних містах України. У таких хабах людям надають не лише гуманітарну допомогу, а й адміністративні послуги та юридичні консультації. Також важлива комунікація з міжнародними партнерами, налагодження контакту з муніципалітетами інших країн. Посадовець каже, що потрібно писати листи не лише з проханнями, а й з пропозиціями проєктів.
«Наприклад, нами вже розроблено три стратегічно важливих проєкти. У нас чотири шахти на території громади і всі вони затоплені окупаційною владою. Ми розуміємо, що відновити їх неможливо. Це екологічна катастрофа, і потрібно перепрофілювати місто, створити бюджетоутворюючі підприємства. Ми показали три розроблених проєкти: побудова логістичного центру, індустріальний парк та фільтрувальна станція, яка дозволить відкачувати воду з затоплених шахт, очистити її і використовувати як питну воду. Тобто потрібно готувати такі проєкти, щоб вони були реальні та могли залучити фінансування і з державного бюджету, і кошти міжнародних донорів, бо інакше відновити життєдіяльність громад швидко та якісно не вийде», – зазначив Віталій Коваленко.
Крім цього, представники Гірської МВА разом з фахівцями готують стратегію відновлення громади після деокупації. До цього процесу залучають і громадськість Луганщини.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Антикризовий медіа-центр” не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
