«Навіть у період війни у нас мають бути інструменти демократії»: громадськість прагне долучитись до відновлення країни
Члени неформальної коаліції «Інклюзивне відновлення України» вирішили привернути увагу влади до проблеми незалучення громадськості до планування післявоєнного відновлення. Наприкінці лютого активісти влаштували флешмоб під Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури. Така акція стала частиною адвокаційної кампанії коаліції. Однак цим комунікація з владою не обмежується.
«Результат буде досягнутий, коли влада змінить правила гри»
Представники громадських організацій з різних областей об’єдналися торік для того, щоб напрацювати механізми залучення громадськості до планування відновлення та зрештою передати свої пропозиції представникам вищої влади. У досягненні результату має допомогти адвокаційна кампанія. Аби вона була успішною, учасників коаліції консультує експерт Сергій Гончар. Він каже, що практика проведення адвокаційних кампаній в Україні достатньо поширена. Проте вони не завжди бувають успішними.
«Як правило, успішність адвокаційних кампаній залежить від розуміння того, як ухвалюють рішення в органах влади. Але представники громадських організацій не завжди усвідомлюють, як це відбувається. Це призводить до того, що витрачаються ресурси, сили, а результату, який мав би бути, вони не дають. Моя задача пояснити, як приймаються рішення органами влади і зробити адвокаційну кампанію максимально ефективною і з мінімальними витратами ресурсів», – говорить експерт з адвокації та місцевого самоврядування Сергій Гончар.
Одним із інструментів кампанії стала акція під Мінінфраструктури. Нині члени неформальної коаліції «Інклюзивне відновлення України» разом з експертом продумують інші заходи. Для цього намагаються активізувати та залучити громадськість.
Дивіться також: Громадськість хоче відновлювати Україну: під Мінінфраструктури влаштували флешмоб
«Результат буде досягнутий, коли влада змінить правила гри. Адвокаційна кампанія успішна тоді, коли влада і громадськість співпрацюють: не протистоять одна одній, не ігнорують, а саме співпрацюють. Перед нами було завдання розібратись у проблемі залученості громадськості до відновлення. От ми скористалися як інструментом «деревом проблем». Далі, коли ми вже звернемось офіційно до влади і залучимо її до співпраці, то будемо на основі «дерева проблем» створювати «дерево рішень». Ми побачимо, які причини мають ті чи інші проблеми, і до яких наслідків вони призводять; що можна зробити, аби уникнути таких наслідків і спільно вирішити проблему. От саме спільне ухвалення рішень і веде до ефективного результату», – зазначив Сергій Гончар.
Флешмоб під Мінінфраструктури мав підкреслити проблему незалучення громадськості до планування відновлення та відсутність таких механізмів на законодавчому рівні. На думку експерта з адвокації та місцевого самоврядування, влада втрачає ефективність і додатковий ресурс, який можна було б використовувати.
«Якщо влада побачила, що це турбує громадськість, якщо отримала інформацію про те, що громадськість готова долучатися до відновлення, готова співпрацювати, і якщо влада після цього йде на контакт, значить акція була проведена правильно. Це означає, що медіаресурси, які виділялись, які залучались для проведення акції, теж були задіяні правильно», – підкреслив Сергій Гончар.
Якщо представники влади не звернуть уваги на флешмоб, то члени коаліції переглянуть плани подальшої адвокаційної кампанії.
Флешмоб – один з інструментів адвокаційної кампанії
Окрім адвокаційної, члени коаліції вибудовують й ефективну інформаційну кампанію. Зокрема для цього важливо налагодити комунікацію як серед самих учасників об’єднання, так і з представниками влади.
«Ми дивилися, в першу чергу, хто впливає на вирішення нашої проблеми. Зрозуміли, що необхідно зосередити увагу саме на владі і на активних громадянах, які долучаються. Вони стануть опорою та підтримкою під час реалізації проєкту. Тому ми визначали групи, хто це буде конкретно, і як ми з ними спілкуватимемося», – говорить консультантка з комунікації Марина Макуха.
На думку експертки, одного заходу недостатньо. Флешмоб – це перший крок на шляху адвокаційної кампанії. Він став підґрунтям та показав існуючу проблему. Акція – інструмент, але попереду ще багато роботи, у тому числі і в інформаційному напрямку.
«Ця тема дуже важлива для членів коаліції, бо багато з учасників ніколи в житті флешмоби та інші акції у громадських місцях не влаштовували. І для багатьох з них це було вперше. Треба чимало волі та бажання для досягнення цілі», – додала Марина Макуха.
Серед завдань консультантки – показати наявні можливості та інструменти членам неформальної коаліції для досягнення поставленої мети. Що обрати для успішного результату, учасники визначають самі.
«Я дуже рада, що навіть у період війни, коли здається, що дуже багато питань не на часі, що все-таки вони лишаються у полі зору громадськості. Тому що втратити голос для громадських організацій чи ініціатив навіть в період війни – це вже межує із втратою демократії. Якби то не було дивно або болісно, навіть у період війни у нас мають бути інструменти демократії. Ми маємо їх використовувати, звичайно з урахуванням безпекових моментів. Демократія має залишатися в арсеналі тих інструментів, які дозволять громадськості висловити свою думку або позицію», – зазначила консультантка з комунікації Марина Макуха.
Для продовження комунікації із представниками влади 14 березня члени неформальної коаліції «Інклюзивне відновлення України» провели форум.
Читайте також: Ніде не закріплений чіткий механізм, аби громадськість реально впливала на рішення
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
