4 факти про хід медреформи*

Багатьма містами України вже декілька років крокує програма «Громадський бюджет». Завдяки їй громадяни мають можливість брати участь у розподілі бюджетних грошей через написання проєктів. У більшості випадків вони направлені на благоустрій наших міст. На нього у влади не те, що не вистачає грошей – вона просто не помічає нагальної проблеми, або не вважає її актуальною.

Програма «Громадський бюджет» сприяє покращенню життя українців, але головна її мета – комунікація між людьми, вміння побачити проблему та бажання її вирішити. Тобто, процес участі в програмі – це своєрідне тренування в здоровому активізмі.

Зазвичай до роботи над програмою зі старту залучається громадськість. Бо навіть назва програми підказує про цю необхідність.

У країні існує типове Положення для програми, але різні міста адаптують його під свої потреби. Деякі пункти Положення з часом можуть змінюватись чи доповнюватись, бо нові етапи програми вказують на можливі помилки. Робота над ними служить вдосконаленню цього цікавого та ефективного інструменту демократії – програми «Громадський бюджет».

На Донеччині до інших міст, які вже працюють в цьому напрямку, зовсім недавно долучилась Костянтинівка. З написанням Положення місцева влада впоралася сама, без активістів. Може б це і не вважалося помилкою, якби не одне «але». А воно в тому, що владі міста прийшлось зупиняти реалізацію програми-2019 на дуже важливому етапі: на голосуванні мешканців за відібрані проєкти.

Зазвичай подібні речі негативно впливають на довіру відповідним органам, які супроводжують програму, та сприяють сваркам між містянами.

Нагадаємо, що з 20 проєктів, написаних мешканцями Костянтинівки, було відібрано 9. На етапі голосування один з авторів звинуватив владу у невиконанні вимог програми та звернув увагу на порушення у голосуванні. Претензії висувались до проєкту, який стосується придбання обладнання для шкільної їдальні. Мовляв, створення умов здорового харчування, економії часу на приготування овочів, енерговитрат, води при митті посуду – це зовсім не те саме, як поліпшення комфортного проживання мешканців, естетичного вигляду міста і поліпшення його соціального, культурного і просторового розвитку. А саме таким формулюванням визначається мета або цілі програми.

Насправді, конфліктні ситуації між авторами можуть виникати, бо вони являються своєрідними конкурентами в битві за гроші для реалізації своєї ідеї. Завдання влади – максимально зрозуміло та прозоро прописати правила гри, бажано за участю представників громадськості. Щоб люди могли пропонувати свої пропозиції, обговорювати спірні моменти, ділитись напрацюваннями інших міст, та, врешті решт, вчились знаходити спільну мову між собою та з владою.

Чи стала саме ця помилка причиною не дуже вдалого старту  «Громадського бюджету» Костянтинівки покаже час. На засіданні Громадської ради, один з пунктів якої, був присвячений саме ситуації з програмою Марина Романцова, представниця Центру громадського контролю «Дій», розказала про тонкощі Положення програми, яка діє в Краматорську і поділилась своїм досвідом впровадження програми у їх місті.

Також прозвучали поради, які можуть допомогти костянтинівцям виключити помилки, з якими вони стикнулись у цьому році.  Наприклад, фактор загальної доступності об’єктів, які з’являються завдяки програмі, може значно вплинути на політику формування списку проектів містян. Це повинно стимулювати до участі майбутніх авторів проектів – звичайних мешканців міста. А не перетворювати ідею «Громадського бюджету» у додаткове джерело фінансування відповідних підрозділів органів місцевого самоврядування,  для яких існують інші  процедури, можливості, важелі.

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

З яких грошей учителі та їхні асистенти отримують зарплатню і надбавки за роботу в інклюзивних класах? Хто оплачує корекційні заняття в Інклюзивно-ресурсних центрах (ІРЦ) Хто відповідає за доступність та наявність необхідного обладнання? Відповіді на ці запитання – в інфографіці.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Нова редакція «Українського правопису» передбачає ряд змін у написанні звичних для нас слів. 3 червня ці правила почали діяти.

Які слова та як тепер писати правильно – дивіться інфографіку.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Згідно з статистичними даними українські сім’ї щомісячно витрачають значну частину свого бюджету на оплату комунальних послуг.  Під час опалювального сезону вона часто перетворюється у непідйомний тягар.

Історія з комунальними тарифами свідчить про їх постійне зростання. Тому питання заощадження коштів завдяки енергозберігаючим заходам все частіше стає перед громадянами України.

Грамотно утеплений будинок може зберігати до 70% тепла. Але утеплення потребує значної суми і потребує її одразу. Тут як раз і може стати у  нагоді “Теплий кредит”.  Це програма, яка допомагає  охочим отримати унікальну підтримку держави при впровадженні енергоефективних заходів, та є непоганою нагодю отримати подвійну, а то й потрійну фінансову допомогу.

Протягом весни 2019 року понад 80 тис родин та 810 ОСББ стали учасниками такої ініціативи. У  2014-2018 рр. їх було понад півмільйона. Вони:

• отримали компенсацію від держави на утеплення;
• зекономили до 70% на комунальних послугах;
• використали заощаджені кошти на інші корисні справи для родини та дітей;
• ринкова вартість їхніх квартир зросла до 30%.

Від держави родини отримують відшкодування за “теплим кредитом”:

• 20% на твердопаливні котли (35% – для субсидіантів);
• 35% на утеплення індивідуального житла;
• від 40%  до 70% для ОСББ.

На початок літа за програмою “теплих кредитів” українські родини отримали вже 800 млн грн, що становить 72,7% від прогнозованих в 2019 році 1,1 млрд грн на енергоефективні заходи. Річна потреба у фінансуванні даної програми для країни становить 1,9 млрд грн.

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Проект “Маяк” – ми працювали для вас

Дорогі друзі!
Річну роботу у рамках проекту “Маяк” завершено. Цілий рік ми працювали для вас, висвітлюючи процес реформ на Донеччині і не тільки.
Дякуємо. що були з нами!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!