Швидше всього виборів до районних рад у 2020 році не буде, – Юрій Ганущак

На Донеччині реалізується проєкт «Поліцейський офіцер громади». У восьми громадах службу несуть 15 поліцейських.

З карного розшуку – в офіцери громади

Микола Гінк – поліцейський офіцер Миколаївської громади. Йому двадцять вісім, понад шість років працював у карному розшуку в Слов’янському поліцейському відділі. Коли на Донеччині оголосили старт проєкту «Поліцейський офіцер громади», вирішив спробувати.

«Я сам місцевий, з Миколаївки, отже, до місця роботи нема потреби їхати до іншого міста. Відбір був складний, на три вакансії поліцейських офіцерів для Миколаївської громади було 15 бажаючих. Здавали тести на законодавство, знання засад місцевого самоврядування, фізичну підготовку. Навчання проходили в Дніпрі. Окрім українських офіцерів, нас вчили партнери з канадської поліції».

У громаді чекали поліцейських

З листопада поточного року Микола разом з двома колегами почав обслуговувати територію Миколаївської громади. Двоє поліцейських працюють безпосередньо в місті, третій – в сільській частині громади. Але поліцейські замінюють один одного та підключаються за потреби допомоги.

За гроші з місцевого бюджету привели до ладу два поліцейські відділення – в місті Миколаївка та Рай-Олександрівка. Виділяють гроші на паливо. Поки поліцейським не видали автівки, місцева рада придбала автомобіль та надає його в оренду для користування поліцейським офіцерам громади.

За словами голови Миколаївської громади Олександра Гадяцького, постає питання відкриття відділення в Райгородку – селище приєдналось до Миколаївської громади у жовтні поточного року, після місцевих виборів.

Нове відділення для Райгородка

Райгородок знаходиться з іншого боку Миколаївської громади, ніж інша сільська територія. Територія колишньої Райгородоцької ради витягнута. Колишній селищній раді були підпорядковані 4 населені пункти, де проживають 5 тисяч жителів, територія – 20 тисяч гектарів земель.  Тягнеться від границі з Краматорською громадою з одного боку та Лиманською громадою з іншого боку.

Дільничний офіцер поліції, за яким закріплений Райгородок, підпорядкований райвідділу поліції, його залучають до інших задач, до рейдів або чергування. Складно працювати за таких умов безпосередньо в селищі, до того ж, нема службової автівки, розповідає голова Миколаївської громади.

«Тут обов’язково потрібне відділення, будемо планувати в бюджеті гроші. Є варіанти  з приміщенням, де розмістити відділення. Зробимо ремонт, купимо меблі та забезпечимо паливом. Автомобілем укомплектує управління поліції», – коментує Олександр Гадяцький.

Шериф у громаді

На думку голови Миколаївської громади, це перспективна форма діяльності поліцейських, які повністю націлені на превентивну роботу з населенням. Вони не мають залучатись до спільної роботи поліції, до чергувань у центральних відділах. Їхня робота – на території, де вони знаходяться.

Наступний крок – можливість придбання службового житла для поліцейських, аби вони жили там, де працюють. Наразі двоє поліцейських офіцери Миколаївської громади живуть у сусідньому Слов’янську.

 «Коли дійдемо, що з місцевого бюджету навіть заробітну платню  будемо сплачувати офіцеру громади, виконавчі органи з повною відповідальністю вимагатимуть повної віддачі на території громади. Це такий шериф громади», – каже Олександр Гадяцький.

Телефонують на мобільний, а не 102

Хоча робочий день у Миколи Гінка та його колег за штатним розкладом з 9 ранку до шостої вечора, на зв’язку поліцейські офіцери громади цілодобово. Виїжджають на виклики, спілкуються з населенням, патрулюють увечері та вночі територію громади. Микола каже, що більше телефонують уже офіцерам громади, аніж на 102.

Номери телефонів повідомляли місцевим жителям усіма зручними способами. Поліцейські офіцери завжди на зв’язку: писали в соцмережах, повідомляли під час особистих зустрічей, роздавали візитки.

«Скандали між сусідами, непорозуміння в школах, дрібні крадіжки в магазинах, у дворі – з такими питаннями розбираємось. Плануємо створити групу громади, куди люди зможуть повідомляти про правопорушення», – розповідає Микола Гінк.

На новенькому автомобілі

Чекають поліцейські офіцери громади на автівки. Частина громад уже отримали транспорт, Миколаївська – на черзі.

Шість ключів від нових автомобілів від Нацполіції першими отримали поліцейські офіцери громади селища Новотроїцьке,  Званівської сільської громади, Черкаської та Олександрівської селищних громад, Лиманської та Соледарської міських громад.

Переданий транспорт укомплектований всіма необхідними для роботи інструментами. Дев’ять поліцейських офіцерів громад невдовзі також отримають службові авто, які вже придбані та передані Нацполіції України в рамках міжнародної допомоги Посольством США в Україні.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

Нові райони та територіальні громади тепер мають законодавчо закріплені підстави проводити реорганізацію та передавати майно. Відповідний закон набрав чинності та надав можливість працювати новообраним органам місцевого самоврядування громад і районів.

Правові підстави для нових громад

Тепер врегульовані питання правонаступництва комунального майна, прав та зобов’язань, а також з’являється юридична можливість створити районні державні адміністрації в нових районах.

Новостворені територіальні громади Донецької області проводять свої перші сесії та визначаються зі структурою виконавчих органів влади. У більшості громад Донецької області перші сесії відбулись.

Нові сільські, селищні та міські ради стали правонаступниками майна, прав та обов’язків старих рад, які об’єднались, і після першої сесії вони розповсюджують свої повноваження на всю територію громади.

Місцеві ради та їх виконавчі органи функціонують як органи місцевого самоврядування, так і як юридичні особи, що вступають у цивільні відносини та ведуть господарську діяльність: укладають договори, сплачують заробітну платню співробітникам, управляють комунальним майном тощо.

Аби унормувати правонаступництво щодо приєднаних рад, громади чекали на прийняття нового закону. Верховна Рада прийняла закон у листопаді, минулого тижня його підписав Президент, а набув чинності з 6 грудня поточного року. Цей закон вносить зміни до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій.

Хто чекав на прийняття закону

Як пояснює керівник Донецького офісу Програми «ULEAD з Європою» Максим Ткач (на фото), ті громади, які встигли утворитись на основі закону про добровільне об’єднання і просто чекали на проведення перших виборів, могли проводити всі організаційні процедури, не чекаючи нового закону. У Донецькій області це Добропільська та Білозерська  міські, Кальчицька та Хлібодарівська  сільські, Новодонецька селищна  громади.

Не стосувалось нове законодавство також тих громад, які об’єднались у попередні роки – у Донецькій області таких 13 громад. Якщо не рахувати ті громади, де через безпекову ситуацію вибори у жовтні поточного року не проводили, то виходить, що 19 нових громад чекали нового закону, аби мати можливість провести усі юридичні процедури.

«Нові ради територіальних громад тепер отримали правонаступництво щодо майна прав та обов’язків  приєднаних рад та можуть поступово реорганізовувати та припиняти їхню діяльність, проводити інвентаризацію майна, впорядкувати трудові взаємини з працівниками ОМС та сплачувати їм зарплатню», – пояснює Максим Ткач.

Виконавчою владою в районі опікуватиметься Кабмін

Проводити реорганізацію райдержадміністрацій та створювати нові РДА при нових районах доручено Кабінету Міністрів України після затвердження нових районів Верховною радою. Раніше, до прийняття закону, не було визначеності, хто саме проводитиме усі ці процедури. Тепер це повноваження Кабміну.

На території Донецької області замість 18 районів створили 8 нових.  П’ять з них – на підконтрольній українській владі території: Краматорський, Маріупольський, Покровський, Бахмутський та Волноваський.

Завдяки новому закону з’явились законодавчі підстави проводити або злиття тих районних рад, які об’єднали в нові, або створювати нову структуру управління там, де не було районної ради. Краматорський та Маріупольський – повністю нові райони на території Донеччини. А Покровську районну раду утворили колишні Покровська та Добропільська  райради.

Нові  райони стали правонаступниками усього майна, яке було у спільній власності громад колишніх районів. Спочатку в нові райони перейде майно, яким управляли старі райони, а потім його передаватимуть у громади. Терміни цих процесів – до середини 2021 року.

Поки триватиме процес передачі майна, громади можуть передавати бюджетні гроші до районних бюджетів на його утримання.

«Цей закон є основою тяглості місцевого самоврядування та створює для функціонування місцевої влади умови, які гарантують стабільність правових відносин», – зазначає Максим Ткач.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

В результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні відбулося укрупнення районів. Зокрема, в Донецькій області замість 13 районів, що існували на підконтрольній території, залишилося 5 районів.

Окрім того, в процесі децентралізації суттєво поменшало повноважень у районній владі – більшість функцій та фінансів передано на рівень територіальних громад.

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2020 року громадяни обирали, в тому числі, й депутатів до нових районних рад. Хоча з того часу пройшло півтора місяця, новоутворені райради тільки-но починають працювати.

Повноваження та гроші

Згідно з концепцією реформи місцевого самоврядування, все більше питань люди мають вирішувати в своїх громадах, а ні «в районі». Тому роль районів і районних рад суттєво зменшилася. На районному рівні залишилися ті повноваження, які потрібні для забезпечення функціонування державних органів на місцях, а також для утримання об’єктів, що належать до комунальної власності даного району.

Районні ради, як представницькі органи, виражають спільні інтереси мешканців громад, які входять до складу району. Депутати райрад формують Програму соціально-економічного розвитку та затверджують бюджет району, який розробляє відповідна районна державна адміністрація. Після ухвалення бюджету райрада контролює його виконання та використання коштів за призначенням, а у разі необхідності – вносить зміни до окремих статей.

Бюджети районів наповнюються за рахунок власних доходів. Це податки на прибуток підприємств, засновником яких є райрада, орендна плата за комунальне майно райрад, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, які видають районні адміністрації.

Видатки районних бюджетів спрямовуються на утримання підприємств, установ і організацій, які не були передані на баланс територіальних громад і залишилися у власності райради. Зазвичай це районні лікарні, заклади освіти, будинки культури та підприємства, що надають комунальні послуги населенню.

Окрім цих загальних положень, остаточно повноваження районних рад були визначені 6 грудня 2020 року, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій». Він дав можливість розпочати роботу районних органів місцевого самоврядування, врегулював питання передачі та правонаступництва комунального майна, фінансування комунальних закладів, виконання бюджетів районів тощо. А отже, можуть приступити до виконання своїх обов’язків новообрані депутати районних рад.

Райради Донеччини працюють без поспіху

Районним депутатам залишаються лічені дні, щоб прийняти важливі рішення щодо бюджетів, управління комунальним майном, кадрових питань. Незважаючи на це, деякі райради тільки розпочинають свою роботу.

Краматорська районна рада

Перше засідання першої сесії Краматорської райради відбулося 7 грудня. Новообрані депутати прийняли присягу та набули повноважень. До складу ради увійшло 54 депутати.

Друге засідання першої сесії заплановано на 18 грудня. На ньому депутати таємним голосуванням оберуть голову райради та його заступника, а також затвердять персональний склад постійних комісій та ухвалять регламент роботи райради.

Засідали депутати у сесійній залі Краматорської міськради, утім наполягають на тому, щоб районним органам місцевого самоврядування виділили окреме приміщення. Раніше Краматорського району не існувало, тож не було необхідності визначатися з місцем розміщення його органів.

Бахмутська районна рада

До складу Бахмутської райради увійшло 36 депутатів, а не 42, які обиралися. Справа в тому, що серед кандидатів були ті, хто балотувався та пройшов і в міську, і в районну раду. Після оголошення результатів виборів вони визначилися, де саме будуть працювати.

На перше засідання новообрані депутати зібралися 19 листопада у звичному місці – будівлі колишньої райради. Працювали оперативно – склали присягу, сформували комісії та обрали керівництво. Головою Бахмутської райради стала Світлана Кіщенко, яка 10 останніх років працювала секретарем Бахмутської міської ради.

Бахмутська районна рада працює у звичному приміщенні

Маріупольська районна рада

Перше засідання першої сесії Маріупольської райради відбулося 2 грудня у міському палаці культури «Український дім». Постійного місця для роботи новоствореної ради поки що немає.

Утім депутати встигли прийняти присягу, набути повноважень, створити комісії та визначитись з керівництвом. За результатами таємного голосування головою Маріупольської райради став Степан Масхма, екс-секретар маріупольської міськради. На наступному засіданні депутати планують затвердити регламент і розпочати роботу над бюджетом району.

Покровська районна рада

Депутати укрупненого Покровського району зібралися на перше засідання першої сесії 9 грудня, у приміщенні Центру культури та дозвілля селища Новоекономічне.

До складу Покровської райради увійшли 54 депутати, з них були присутні та склали присягу 53 з них. Новообрані депутати визначилися зі складом постійних комісій та обрали голову райради – ним став Юрій Ключка.

Також почали розглядати питання щодо реорганізації Добропільської, Мар’їнської та Ясинуватської райрад, які приєдналися до новоствореної Покровської районної ради.

Волноваська районна рада

За результатами виборів до Волноваської райради увійшли 40 депутатів з 42-ох, що обиралися. Однак новий депутатський корпус поки що не приступив до роботи. Проте продовжувала активно працювати рада минулого скликання, провівши останню позачергову сесію 26 листопада, через місяць після дня голосування.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Миколаївська міська громада стала більшою – до неї приєднався сусідній Райгородок. Територія та населення міської громади збільшилось, з’явились нові перспективи та можливості розвитку.

Жити разом, а не окремо

Райгородоцька селищна громада від самого початку за перспективним планом мала увійти до складу Миколаївської міської громади, яка була створена в грудні 2016 року. Але певний час у спроможному Райгородку велись дискусії про створення своєї селищної громади, окремо від міста.

Коли в травні поточного року Кабмін своїм рішенням зафіксував остаточний варіант Перспективного плану та формат об’єднаних громад, на вибори в жовтні 2020 року селище пішло вже у складі Миколаївської міської громади.

Після приєднання чотирьох сіл Райгородоцької селищної громади територія  Миколаївської міської громади збільшилась більше ніж у два рази. Тепер у громади вже 37 тисяч гектарів земель. Збільшилась і чисельність населених пунктів. У складі Миколаївської громади 15 населених пунктів. З центром у місті Миколаївка спільне життя вибудовують два селища – Райгородок та  Донецьке, а також 12 сіл.

Точки росту для економіки

«Це дає надію на перспективу розвитку. Збільшення кількості земель буде достатньо, щоб наповнювати дохідну частину бюджету та розвивати територію усієї громади», – зазначає міський голова Олександр Гадяцький.

Окрім земель, громада має потужний промисловий потенціал. Найбільше підприємство на території Миколаївської громади – Слов’янська ТЕС. На території Райгородоцької громади – соляний завод, «Вода Донбасу» та інші підприємства. Діють 37 фермерських господарств.

«Точки росту – ті надра, які знаходяться на території громади. Поклади крейди, солі дають впевненість, що розвиток буде йти і по промисловій лінії. Можливе створення підприємств для виробництва соди кальцинованої, збільшення видобутку і випуску харчової солі», – розмірковує Олександр Гадяцький.

Слов’янська ТЕС – найбільше підприємство на території Миколаївської громади

Правий берез Дінця

Миколаївська громада значною мірою простягається у Придінцевій зоні.  Розвиток туризму та місць відпочинку – це також надія на майбутнє, сподівається міський голова.

Уздовж Сіверського Дінця відомі такі зони рекреації, як у Брусіно, Щурово, Святогірську. Це лівий берег річки. А правий берег майже не займаний для туризму. Це територія від села Маяки Святогірської громади до Кривої Луки Лиманської громади.

П’ять кілометрів дороги

Серед проблем у Миколаївській громаді в новому форматі – відсутність прямого транспортного сполучення між Миколаївкою та Райгородком. Відкладати на другий план цю проблему не можна, упевнені в міській раді.

У перехідний період налагодять сполучення через трасу Київ-Довжанський, а в перспективі планують будівництво дороги. Своїми силами громада такий обсяг не потягне, спочатку взагалі підрахують вартість проєкту. Це недешево, але дорога потрібна.

Існують складнощі в частині проходження прямого сполучення через річку Казенний Торець та канал для скидання зі ставка охолоджувача. Потрібно будувати два або три мостові переходи, це потягне подорожчання.

Миколаївський міський голова Олександр Гадяцький

«Перспектива розвитку Миколаївки з її спортивною, культурною, промисловою інфраструктурою та Райгородка, який має динамічну складову щодо розвитку промисловості та культурної складової, – вони мають бути з’єднані. Чотири-п’ять кілометрів прямого сполучення дадуть  сильний поштовх для розвитку усієї громади», – упевнений Олександр Гадяцький.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»

За  результатами дев’яти місяців серед 12-ти об’єднаних громад Донецької області найкращі позиції в фінансовому моніторингу залишаються у Шахівській сільській громаді.

Цей рейтинг розробили експерти Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International, користуючись даними Мінфіну, Держказначейства та статистичної служби України.

Для проведення фінансового аналізу 872 громади, створені в період з 2015 до 2019 років, розділили на п’ять груп. Чотири з них – у залежності від кількості населення, а п’ята група – міста обласного значення. З Донецької області до переліку потрапили 12 об’єднаних громад. Криворізька сільська громада, хоч і була створена в грудні 2019 року, не бере участь у моніторингу. Громаду досі не перевели на прямі міжбюджетні відносини.

До першої групи з чисельністю населення більше 15 тис жителів відносяться чотири громади з Донецької області. Загалом у групі – 110 об’єднаних громад. У Соледарської міської ОТГ – 15 місце в цій групі, у Миколаївської ОТГ – 32 місце. Черкаська селищна громада посідає 75 місце, Олександрівська селищна – 94 місце.

Іллінівська сільська громада знаходиться в групі з кількістю населення від 10 до 15 тис жителів. Серед 134 громад з усієї України Іллінівська ОТГ посіла 27 місце. Сіверська міська громада знаходиться на 128 сходинці.

Найкращі показники у маленьких громад – з населенням до 5 тис жителів. Таких по Україні було створено 308 громад. У Шахівської сільської ОТГ – 11 місце в загальному рейтингу, в Андріївської сільської ОТГ – 12 місце. Званівська громада посідає лише 242 місце.

Міста обласного значення, які створили громади за попередні роки, згрупували окремо. До переліку з 43 громад потрапили три громади Донецької області. У Бахмутської міської громади 23 сходинка, у Вугледарської – 26. У Лиманської міської громади – 34 місце.

«Одним із поточних завдань для громад постає постійний моніторинг показників бюджету і не тільки власного, але і в порівнянні себе з іншими громадами. Це дозволяє громадам визначити свої слабкі сторони та перетворити їх на можливості», – зазначає Сергій Івахнін, радник з питань управління муніципальними фінансами Донецького офісу Програми «ULEAD з Європою».

Доходи місцевого бюджету в розрахунку на одного мешканця найвищі в Шахівській громаді. Вони складають 13,7 тис грн. У Іллінівської та Соледарської громад цей показник сягає 4,5 тис грн. Найменший показник – у Сіверської громади, лише 983 грн.

Видатки на утримання апарату найменші у Бахмутській міській та Черкаській селищній громадах – лише 454 грн та 423 грн відповідно у розрахунку на одного жителя. Найвищий показник у Іллінівській громаді – понад 1,2 тис грн, та у Вугледарській міській громаді – 1168 грн.

Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»