АКМЦ-online: Прес-конференція кандидата на посаду Краматорського міського голови Володимира Шеховцова

Позитивно ставляться до ідеї онлайн-голосування 35% українців. Натомість 60% висловилися негативно.

Про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Як йдеться у повідомленні, якщо давати додаткові пояснення щодо голосування онлайн, то 71% обирають варіант із критичним ставленням, бо це створює ризики фальсифікацій. Натомість 21% обирають варіант, що це є кроком уперед в технологіях демократії. У 2023 році на аналогічне запитання 69% українців відповіли, що вони негативно ставляться через ризик фальсифікацій (проти 29%, які мали позитивне ставлення). Тобто за останні декілька років суттєвих змін не відбулося.

Упродовж 9-14 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах опитали 601 респондента. Опитування проводилося з дорослими, які проживали на контрольованій українським урядом території. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,3% для показників, близьких до 50%, 4,6% для показників, близьких до 25%, 3,2% – для показників, близьких до 10%, 2,4% – для показників, близьких до 5%.

На проведенні виборів після остаточної мирної угоди та повного завершення війни наполягають 57% українців. 

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Антикризовий медіа-центр.

Крім цього, 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню. У вересні таких так відповіли 11%. Якщо буде припинення вогню та отримання гарантій безпеки, то 25% підтримують проведення виборів. Як йдеться у повідомленні, у вересні було 22%.

Фото: Київський міжнародний інститут соціології

Упродовж 26 листопада – 13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус.” До нього за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни й миру, довіри до західних партнерів, внутрішньої ситуації. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України опитали 547 респондентів.

Опитування проводилося з дорослими з 18 років і старше громадянами України, які проживали на підконтрольній території України. Водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50%, 4,8% для показників, близьких до 25%, 3,4% – для показників, близьких до 10%, 2,5% – для показників, близьких до 5%.

В результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні відбулося укрупнення районів. Зокрема, в Донецькій області замість 13 районів, що існували на підконтрольній території, залишилося 5 районів.

Окрім того, в процесі децентралізації суттєво поменшало повноважень у районній владі – більшість функцій та фінансів передано на рівень територіальних громад.

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2020 року громадяни обирали, в тому числі, й депутатів до нових районних рад. Хоча з того часу пройшло півтора місяця, новоутворені райради тільки-но починають працювати.

Повноваження та гроші

Згідно з концепцією реформи місцевого самоврядування, все більше питань люди мають вирішувати в своїх громадах, а ні «в районі». Тому роль районів і районних рад суттєво зменшилася. На районному рівні залишилися ті повноваження, які потрібні для забезпечення функціонування державних органів на місцях, а також для утримання об’єктів, що належать до комунальної власності даного району.

Районні ради, як представницькі органи, виражають спільні інтереси мешканців громад, які входять до складу району. Депутати райрад формують Програму соціально-економічного розвитку та затверджують бюджет району, який розробляє відповідна районна державна адміністрація. Після ухвалення бюджету райрада контролює його виконання та використання коштів за призначенням, а у разі необхідності – вносить зміни до окремих статей.

Бюджети районів наповнюються за рахунок власних доходів. Це податки на прибуток підприємств, засновником яких є райрада, орендна плата за комунальне майно райрад, плата за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, які видають районні адміністрації.

Видатки районних бюджетів спрямовуються на утримання підприємств, установ і організацій, які не були передані на баланс територіальних громад і залишилися у власності райради. Зазвичай це районні лікарні, заклади освіти, будинки культури та підприємства, що надають комунальні послуги населенню.

Окрім цих загальних положень, остаточно повноваження районних рад були визначені 6 грудня 2020 року, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій». Він дав можливість розпочати роботу районних органів місцевого самоврядування, врегулював питання передачі та правонаступництва комунального майна, фінансування комунальних закладів, виконання бюджетів районів тощо. А отже, можуть приступити до виконання своїх обов’язків новообрані депутати районних рад.

Райради Донеччини працюють без поспіху

Районним депутатам залишаються лічені дні, щоб прийняти важливі рішення щодо бюджетів, управління комунальним майном, кадрових питань. Незважаючи на це, деякі райради тільки розпочинають свою роботу.

Краматорська районна рада

Перше засідання першої сесії Краматорської райради відбулося 7 грудня. Новообрані депутати прийняли присягу та набули повноважень. До складу ради увійшло 54 депутати.

Друге засідання першої сесії заплановано на 18 грудня. На ньому депутати таємним голосуванням оберуть голову райради та його заступника, а також затвердять персональний склад постійних комісій та ухвалять регламент роботи райради.

Засідали депутати у сесійній залі Краматорської міськради, утім наполягають на тому, щоб районним органам місцевого самоврядування виділили окреме приміщення. Раніше Краматорського району не існувало, тож не було необхідності визначатися з місцем розміщення його органів.

Бахмутська районна рада

До складу Бахмутської райради увійшло 36 депутатів, а не 42, які обиралися. Справа в тому, що серед кандидатів були ті, хто балотувався та пройшов і в міську, і в районну раду. Після оголошення результатів виборів вони визначилися, де саме будуть працювати.

На перше засідання новообрані депутати зібралися 19 листопада у звичному місці – будівлі колишньої райради. Працювали оперативно – склали присягу, сформували комісії та обрали керівництво. Головою Бахмутської райради стала Світлана Кіщенко, яка 10 останніх років працювала секретарем Бахмутської міської ради.

Бахмутська районна рада працює у звичному приміщенні

Маріупольська районна рада

Перше засідання першої сесії Маріупольської райради відбулося 2 грудня у міському палаці культури «Український дім». Постійного місця для роботи новоствореної ради поки що немає.

Утім депутати встигли прийняти присягу, набути повноважень, створити комісії та визначитись з керівництвом. За результатами таємного голосування головою Маріупольської райради став Степан Масхма, екс-секретар маріупольської міськради. На наступному засіданні депутати планують затвердити регламент і розпочати роботу над бюджетом району.

Покровська районна рада

Депутати укрупненого Покровського району зібралися на перше засідання першої сесії 9 грудня, у приміщенні Центру культури та дозвілля селища Новоекономічне.

До складу Покровської райради увійшли 54 депутати, з них були присутні та склали присягу 53 з них. Новообрані депутати визначилися зі складом постійних комісій та обрали голову райради – ним став Юрій Ключка.

Також почали розглядати питання щодо реорганізації Добропільської, Мар’їнської та Ясинуватської райрад, які приєдналися до новоствореної Покровської районної ради.

Волноваська районна рада

За результатами виборів до Волноваської райради увійшли 40 депутатів з 42-ох, що обиралися. Однак новий депутатський корпус поки що не приступив до роботи. Проте продовжувала активно працювати рада минулого скликання, провівши останню позачергову сесію 26 листопада, через місяць після дня голосування.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Проведенням другого туру виборів Слов’янського міського голови практично завершилося формування оновлених органів місцевого самоврядування Донецької області.

Основні змагання кандидатів у мери та до місцевих рад відбулися 25 жовтня. Після підрахунку голосів сталі відомі прізвища обраних місцевих і районних депутатів, а також голів рад. І лише у двох містах були оголошені повторні вибори очільників громад.

Краматорськ формує органи управління містом

У Краматорську «другий тур» виборів міського голови пройшов 15 листопада при рекордно низькій явці, всього 23,1%. Переміг Олександр Гончаренко, виборовши перемогу у діючого мера Андрія Панкова. Новообраний міський голова вже приступив до виконання своїх обов’язків, склавши присягу на першій сесії Краматорської міськради.

Наразі готується друге засідання сесії, на якому депутати будуть обирати секретаря міської ради, створювати постійні комісії та визначати їх персональний склад. Також розглядатимуть питання щодо затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами, формуватимуть кількісний та персональний склад виконавчого комітету.

Змагання опозиційних кандидатів у Слов’янську

Сусідній Слов’янськ обирав мера через тиждень, 22 листопада. До другого туру увійшли: кандидат від «Опозиційного блоку» Вадим Лях (діючий мер) і кандидат від «Опозиційної платформи – За життя» Павло Придворов. Останній, до речі, лідирував у першому турі з невеличкім відривом в один відсоток. Однак під час повторного голосування слов’янці надали перевагу Вадиму Ляху. Його підтримали 60,87% виборців, які прийшли на дільниці. Явка склала понад 32%.

Вибори Слов’янського міського голови відзначилися доволі брудною кампанією, що вилилася у «війну компроматів». Чисельні порушення були зафіксовані напередодні та в день голосування. Детальніше про них розповіли представники Громадянської мережі ОПОРА на пресконференції в Антикризовому медіа-центрі.

Ще за два тижні до повторного голосування у міській територіальній виборчій комісії відбулося десять замін членів комісії. В одному випадку ротація відбулася тричі.

«Голову ТВК Надію Петрову, яка працювала під час першого туру, спочатку замінили на іншу особу, а вже наступного дня постановою Центрвиборчкому знов повернули на посаду», – повідомила Ольга Попченко, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Донецькій області.

«Родзинкою» другого туру виборів слов’янського мера став розіграш iPhone-12, оголошений напередодні громадською організацією «Платформа ініціатив Теплиця». Виборцям віком від 18 до 45 років запропонували зробити селфі біля скриньки для вкидання бюлетенів і викласти фото на власній сторінці в соцмережі з хештегом «Славянск выбирает».Таким чином організатори конкурсу намагалися підвищити активність саме молодих виборців.

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували порушення виборчого законодавства  напередодні та в день голосування.

«Перед проведенням повторного голосування обидва кандидати вели активну агітацію, яка не припинилася ані в «день тиші», ані в день виборів. Опора зафіксувала рекламні ролики обох кандидатів, викладені на YouTube-каналі 21 листопада. Безпосередньо у день виборів на зовнішніх носіях залишилася друкована реклама. Про всі факти було повідомлено поліцію», – сказала Наталія Боровська, координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Донецькій області.

Також до спостерігачів надходили повідомлення про події, що можуть свідчити про ймовірний підкуп виборців – громадянам телефонували та пропонували голосувати за певного кандидата за грошову винагороду.

Непоодинокими були й спроби сфотографувати бюлетень у кабінках для голосування. Можливо, на це вплинула акція з розіграшом iPhone-12, але в будь-якому разі на порушників складалися адміністративні протоколи. Правоохоронці з’ясовували обставини та переглядали телефони, чи відправлялися ці фото комусь через месенджери.

За інформацією начальника Слов’янського відділу поліції Станіслава Загурського, всього надійшло 17 заяв і повідомлень про ймовірні порушення виборчого законодавства. За всіма проводиться перевірка.

Тож про масові порушення, що могли вплинути на результати виборів у Слов’янську, не йдеться. Тепер новообрані депутати разом з міським головою визначатимуться з керівними посадами в раді та у виконавчому комітеті.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Спікери:

Олег Ягольник, помічник начальника ГУНП в Донецькій області,

Наталія Боровська, координаторка спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Донецькій області,

Ольга Попченко, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Донецькій області.