АКМЦ-online: “Міжнародні зусилля з повернення окупованих територій Донбасу

Модернізація систем теплопостачання, водопостачання та водовідведення – такі інфраструктурні проєкти відібрані від громад Донецької області, що будуть реалізовані за програмою Danida Business Finance в Україні. Програму фінансує Данське агентство міжнародного розвитку (DANIDA).

Міжнародна допомога спрямована на відновлення або спорудження нових мереж місцевої комунальної інфраструктури. Адже нинішній стан систем тепло- та водопостачання в громадах Донеччини здебільшого критичний, що у будь-який час загрожує аварійними відключеннями. Також суттєво зношені каналізаційні мережі є потенційною екологічною загрозою.

Місцеві комунальні підприємства зазвичай займаються «латанням дірок», не маючи фінансових можливостей проводити масштабну модернізацію. Тому міжнародна допомога – якраз те, що дозволяє залучити додаткові кошти на покращення технічного стану мереж.

Дев’ять інфраструктурних проєктів від Донецької області

Конкурс з відбору проєктів, які зможуть отримати фінансування у межах реалізації програми Danida Business Finance в Україні, був оголошений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій влітку 2021 року.

Заявки приймалися від громад Донецької, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей. За результатами відбору більшість проєктів, що будуть профінансовані згідно з Рамковою угодою між Урядом України та Урядом Королівства Данія, впроваджуватимуться у Донецькій області. Про це повідомили у Мінреінтеграції.

До програми Danida Business Finance потрапили такі проєкти:

• Модернізація системи водопостачання Бахмутської міської територіальної громади (Комунальне підприємство «БАХМУТ-ВОДА»).
• Реконструкція системи теплопостачання м. Краматорськ (Комунальне підприємство «МІСТ»).
• Заміна теплових мереж опалення КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа»).
• Реконструкція залу фільтрів фільтрувальної станції м. Краматорська (Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал»).
• Реконструкція насосної станції другого підйому фільтрувальної станції м. Краматорськ (Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал»).
• Комплексна реконструкція магістральних каналізаційних мереж м. Маріуполя (Комунальне підприємство «Маріупольводоканал»).
• Капітальний ремонт житлових будинків Центрального, Приморського та Кальміуського районів з встановленням індивідуальних теплових пунктів, м. Маріуполь (Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа»).
• Реконструкція теплових мереж Центрального та Кальміуського районів з впровадженням труб в ППУ ізоляції, м. Маріуполь (Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа»);
• Підвищення технологічного рівня виробництва теплової енергії з впровадженням енергоефективного та ресурсозберігаючого обладнання по комунальному підприємству «Покровськтепломережа», (Комунальне підприємство «Покровськтепломережа»).

Умови фінансової допомоги

Головною перевагою програми Danida Business Finance є те, що комунальні підприємства отримують не кредити, а безвідсоткові позики. Вважається, що проєкти з модернізації комунальної інфраструктури є комерційно неокупними, тобто підприємства не можуть самотужки обслуговувати звичайні комерційні експортні кредити. Саме відсутність відсотків за використання позики робить участь у Програмі привабливою для громад.

Бюджет кожного проєкту – від 13,5 до 100 млн євро. Строк повернення позики – до 10 років.

Зараз відібрані Мінреінтеграції проєкти потрапили на експертизу до Міністерства фінансів. Після того їх презентують Програмному комітету Danida Business Finance. Позики надаватимуться у доларах США або євро.

Програма Danida Business Finance в Україні має на меті досягнення цілей сталого розвитку громад. Зокрема, фінансова допомога надається для покращення стану муніципальної інфраструктури.

Прихильність Королівства Данії до сходу України виявляється в системній підтримці постраждалим від кризи громадам Донецької та Луганської областей. Регіону допомагають відновлюватися від наслідків конфлікту й ефективніше розвиватися, хоча це завдання не є легким, оскільки конфлікт триває.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Посли держав Євросоюзу разом з представниками української громадськості та експертної спільноти обговорили перспективи реінтеграції окупованих частин Донецької і Луганської областей. Захід відбувся у Краматорську в Антикризовому медіа-центрі по завершенні візиту послів на Схід України. З привітальним словом до учасників “круглого столу” звернулася керівниця АКМЦ Марина Недоруба. Модерував обговорення співкоординатор ГІ “Бурштиновий шлях”, директор ЦСД “Український меридіан” Дмитро Левусь.

Дипломати висловили свої думки щодо передумов реінтеграції, а також важливості в цьому контексті розбудови підконтрольних територій за підтримки Євросоюзу. Українськи представники говорили про необхідність проведення етапу санації, недопущення фейкових виборів та нові загрози з боку країни-агресора. Пропонуємо головні тези спікерів. 

Юріс Пойканс, надзвичайний та повноважний посол Латвійської республіки в Україні:

Є процеси, на які ми не можемо впливати. Наприклад, Нормандський формат. Тому маємо зосередитися на тому, що ми можемо зробити сьогодні. А саме – відбудовувати Донецьку та Луганську області, щоби люди з окупованих територій бачили різницю. Це не гарантує швидкого результату, але треба йти у цьому напрямку. Тому ми продовжуємо надавати підтримку регіону. Невдовзі плануємо відкриття почесного консульства на Донбасі. Впевнений, що це укріпить нашу співпрацю та відносини між країнами.

Марюс Януконіс, надзвичайний та повноважний посол Литовської республіки в Україні:

Перебуваючи на Донбасі, ми побачили, що обстріли тривають, тож конфлікт не завершується. Ми не маємо сумнівів, хто розпочав цей конфлікт і хто його продовжує та має понести покарання. Цими днями ми побували у багатьох населених пунктах, побачили певні перетворення у кращий бік – нові дороги, школи, інфраструктуру. Мали розмови з представниками місцевої влади, а також з неурядовими людьми – активістами, бізнесменами, котрі прагнуть розвивати регіон. Дійсно, треба створювати контраст, щоб ця територія стала привабливою для людей, які зараз мешкають за лінією розмежування. Зокрема, Литва має намір долучитися до реконструкції школи у Авдіївці.

Бартош Ціхоцький, надзвичайний та повноважний посол Республіки Польща в Україні:

Наша позиція така – допоки Донбас і Крим не повернуться до України, відношення Польщі до Росії не зміниться. Я вдячний українським військовим, тим, хто залишився тут і будує свій бізнес. Тим самим вони допомагають місцевому населенню, також це важливо для нашої країни. Для Польщі, сусіда, війна Росії проти України, війна Росії проти Грузії, дестабілізація Молдови – це не екзотична тема. Україна не фігура на шаховій дошці, тому важливо, як у позицію вона займає у Мінську та в Нормандському форматі, яким чином відбуваються переговори з Росією. Також ми розуміємо, що Україні не потрібні фейкові вибори, проведені на окупованих територіях на умовах Росії.

Олег Лісний, виконавчий директор Благодійного фонду “Акцент”:

Мирна реінтеграція Донбасу можлива лише за умов повного виведення окупаційних збройних сил, роззброєння незаконних формувань, відновлення контролю над українським кордоном, подальшого невтручання Російської Федерації. До цього не можливо проводити вибори. Треба спільними зусиллями Заходу та нас самих вимусити сусіда-агресора піти з нашої території.

Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”:

Повній реінтеграції повинна передувати санація звільнених територій. Це займе 5, а може й 10 років. Проводити вибори зараз, щоб побачити волевиявлення людей, які багато років перебувають під інформаційним впливом країни-окупанта – справжня ілюзія. Тим паче, що плани Росії щодо дестабілізації на Сході України не змінилися.

Олександр Павенко, кандидат на посаду почесного консула Латвії у Донецькій області:

Під час війни з обох боків страждають люди. Для мене честь і велика відповідальність долучитися до міжнародної спільноти у процесі врегулювання конфлікту та реінтеграції Донбасу.

Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, радник голови Луганської ОДА у 2917 році:

Швидкого миру на буде, це гра в довгу. Як би нас не запевняла попередня чи нинішня влада, вихід з конфлікту буде довгим. До того ж, у мене песимізм щодо реінтеграції. Про це свідчать приклади Придністров’я та Хорватії. Покладатись на Мінські угоди також не варто хоча б тому, що в них не визначено сторону-агресора.

Людмила Долгоновська, начальник управління стратегічних комунікацій Луганської ОДА у 2016-2018 роках:

Росія не виявляє наміру щодо деескалації конфлікту, триває війна за думки людей, час грає проти нас. З іншого боку, в Україні й досі немає державної політики реінтеграції. За 6 років не спродуковано жодного документу, який би визначав стратегію, етапи та умови повернення окупованих територій під контроль української влади. Вважаю, що на даний час форсовані вибори не є найкращим сценарієм, оскільки немає гарантій безпеки, прозорості та змагальності кандидатів.

Марія Кучеренко, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства:

Проштовхуючи ідею виборів на окупованій території Донбасу, Росія намагається укорінити в тілі України чужорідний елемент у вигляді території, жителів котрої забезпечили російськими паспортами. Тому Мінські домовленості вже не повинні бути догмою в плані реінтеграції. Для реального врегулювання конфлікту треба виходити на новий формат. Вочевидь, на сьогоднішній момент говорити про реінтеграцію зарано.

Тож, і європейські дипломати, і українські експерти обережно висловлюються щодо строків остаточного повернення територій. Їхні думки сходяться в одному: реінтеграція можлива тільки після повній деокупації. Це стале припинення вогню, демілітаризація, встановлення Україною контролю над всією ділянкою російсько-українського кордону. І тільки після цього можливо проведення виборів.

Запис трансляції “круглого столу” можна переглянути на сторінках АКМЦ у Facebook або на Youtube .

Поки Україна обговорює моделі повернення Донбасу, розведення військ та надію на «швидкий мир» від Володимира Зеленського – Радіо Донбас.Реалії та головний редактор Кивського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова у прямому ефірі спробують з’ясувати, що про це думають самі жителі Донбасу.

? Краматорськ – нинішній центр української частини Донецької області із чвертьмільйонним населенням, куди восени 2014-го переїхала Донецька облдержадміністрація. Сюди ж перебралися низка інших держустанов, університетів і «донецьких» бізнесів. Попри війну з Росією, що триває за 60 кілометрів звідси, тут успішно працюють металургійний та машинобудівний гіганти КМЗ та НКМЗ, місто розбудовується, тут реалізується чимало грантових програм.

14 та 15 листопада Радіо Донбас.Реалії проведе наживо виїзні ефіри в цих містах Донецької області. На діалог із рештою України ми запросимо всіх охочих – від місцевої влади до журналістів, активістів та шахтарів.

? Ефіри будуть стрімитись наживо у фейсбуці та ютуб-каналі української служби Радіо Свобода. Незабаром тут з’являться посилання на трансляцію, якими ви зможете ділитися. Під час трансляції ви можете поставити свої питання жителям Краматорська і Торецька в коментарях – ми їх передамо учасникам ефірів.

? Торецьк (Дзержинськ до 2015-го) – невелике місто шахтарів, розташоване майже впритул до окупованої Горлівки. Сюди регулярно приїздять з «того боку», щоби купити продуктів та зняти гроші з карток. Гості з окупованої території бачать депресивне містечко, що страждає через безробіття та поступово вимирає через закриття шахт. Через загрозу обстрілів гроші в ремонт та побудову нових будівель тут не вкладають.

Влітку 2016-го Торецьк прославився скандалом, коли сотня місцевих жителів намагалася заблокувати пересування техніки української армії. А під час звільнення міста у 2014-му тридцять військових ЗСУ 8 годин тримали оборону в будинку торецької мерії під танковими снарядами збройних формувань Росії.

_____________
Ефір у Торецьку:
14 листопада, 14:00
? MEM Idea Hub, вул. Маяковського, 10

Ефір у Краматорську:
15 листопада, 18:00
? Вільна хата, вул. Двірцева, 28
_____________
До зустрічі на Донбасі!

На початку 2018 року Донецький обласний краєзнавчий музей (ДОКМ) вже презентував результати своєї діяльності широкому загалу. Цьогоріч хочемо закріпити цю практику. Музей – це відкрита інституція, покликана служити людям. Тож співробітники ДОКМ запрошують журналістів та громадськість відвідати брифінг «Відкритий музей: підсумки 2018 року».

На цьому заході презентуватимемо предмети археології, що були знайдені минулого року, а також обговорюватимемо здобутки музею та проблеми, що постали перед музейниками торік. Насамкінець оприлюднимо плани на рік прийдешній та відповімо на запитання публіки.

Спікери:

Катря Філонова – В.о. генерального директора Донецький обласний краєзнавчий музей
Віталій Циміданов – начальник сектора охорони пам’яток археології, історії та культури;
Юрій Коваль – старший науковий співробітник

Прес-конференція Громадянської мережі ОПОРА щодо дочасного старту кампанії з виборів Президента у Донецькій області.

Передвиборча кампанія чергових виборів Президента України офіційно розпочнеться 31 грудня, проте ще з літа потенційні кандидати почали говорити про свій план долучитися до цього процесу. Донеччина не стала виключенням. Різноманіття білбордів із представниками політичних сил, візити до регіону потенційних кандидатів, роздача подарунків для малечі та організація святкових заходів на фоні партійної символіки, – все це та багато іншого нагадує про початок майбутньої кампанії.

27 грудня, під час заходу, координаторка спостереження за виборами від ОПОРИ у Донецькій області Анастасія Прокопенко та комунікаційниця мережі ОПОРА в Донецькій області Світлана Агаджанян розкажуть про:
• прояви дочасної агітації в області;
• політичну «благодійність» партій напередодні старту виборчого процесу;
• випадки непрямої агітації з ймовірним використанням бюджетних ресурсів