Анкетування: ГОЛОСИ про місцеву медицину і реформи

14 Червня 2018 в 20:21

3360

2 коментарі

Анкетування: ГОЛОСИ про місцеву медицину і реформи

Реформування системи охорони здоров’я і медичного обслуговування відбувається не тільки в Україні. На мирній території країни реформи викликані прагненням до підвищення якості лікування навздогін за передовими державами, ініціюються урядом і затверджуються Міністерством охорони здоров’я. На непідконтрольних територіях пертурбації відбуваються внаслідок військових дій, які спровокували відтік профільних фахівців і обслуговуючого персоналу, зміни логістики поставок медикаментів, заміну постачальників фармакологічної продукції.

Предмет здоров’я населення пріоритетний для урядів будь-якої стабільної держави, а в умовах військових дій багаторазово загострюється. Але те, як реформування оцінюється і підноситься органами, які його проводять, і бачення запроваджених змін пересічними громадянами, які відчувають їх безпосередньо на собі, зазвичай відрізняється.

Що говорять ГОЛОСИ про охорону здоров’я у своєму регіоні

Анонімне анкетування ми проводили серед мешканців Донецької і Луганської областей, включаючи всіх бажаючих з обох сторін від лінії розмежування. Всього в опитуванні взяли участь 200 осіб, з яких 62% проживають на підконтрольній території, 38% на непідконтрольній.

Проблеми з фахівцями

Більшість респондентів (58,5%) відзначають гостру нестачу профільних лікарів на місцях, а надуманою цю проблему вважають 18%. Є інші думки, які ми вирішили не зараховувати до попередніх однозначних відповідей:

Специалистов достаточно, но большинство не хочет повышать квалификацию и остаются верными устаревшим правилам.
Вроде и специалисты есть, но прием ведут или пенсионеры,которые дальше своего носа не видят,или молодежь только со студенческой скамьи,причем,за сало диплом получившие,либо же нужно искать специалистов в большом городе,и то не факт,что найдешь грамотного.
И вроде нет проблемы, но попасть к ним сложно.

Ставлення до сімейних лікарів

19% опитаних висловили позитивне ставлення до підписання декларацій із сімейним лікарем. Але 53% вважають нововведення безглуздою реформою, яка не принесе користі. Хоча в даній статистиці необхідно зробити поправку на той факт, що третина з них мешкає на непідконтрольній території, а їх негативне ставлення, засноване не на особистому досвіді, а на інформації з інших рук.

Що говорили:

Семейный доктор хорошо но реформу нужно корректировать.
По факту ничего не изменилось. Только по бумагам.
Пока совсем не понимаю хорошо это или плохр. Перечеленцы, а значит нет информации о компитентности врачей. Выбирать проходиться не знаем кого.
В нашем населенном пункте нет постоянного педиатра,поэтому мое отношение негативное.

Корумпованість медичних установ

Відповідаючи на питання про те, як часто вони стикалися з вимаганням в прямій або завуальованій формі, 46% ГОЛОСів обрали варіант – 1-2 рази. Решта розбилася приблизно нарівно на тих, хто постійно стикається, і на тих, хто жодного разу не потрапляв в зазначену ситуацію.

За власною ініціативою 68% навіть не намагалися підкупити співробітників охорони здоров’я, але 27% вважають, що без цього ніяк не обійтися. Як коментували:

Что-бы попасть к спецу с репутацией надо отблагодарить.
Презент це теж корупція.
В стационаре мед сестры вспомнят только либо когда нужны деньги, либо когда кончишся.
Иногда, без этого у нас не одно гос. учереждение не работает!
Иногда младший медперсонал просил помочь больнице смешными суммами

Медичне обладнання та медикаментозне забезпечення

Тільки третина анкетованих підтвердили, що медичні установи за місцем їх проживання забезпечені всім необхідним для лікування населення і профілактичних процедур. 56% стверджують, що для отримання медичної допомоги вони змушені їздити в інше місто.

В физкабинете оборудованию лет 50.
Нужно ехать в другую больницу, но в пределах городского района, минут 10.
До войны было всё, теперь ощущается нехватка лекарств. Приходится ждать, но привозят.
Оснащена, но получить доступ к обследованию -ПРОБЛЕМА!!!
Все куплять в аптецi, спiрт, рукавички.
Нужно бегать по разным больницам для лечения одного заболевания, там врачи, в другом месте анализы, еще в другом центре УЗИ и так далее.

Одне з питань ми поставили, здебільшого орієнтуючись на мешканців непідконтрольних територій, про діючу там гуманітарну програму та можливості її використання. Але відповіді отримали з обидвох сторін.

Мешканці непідконтрольної території:

Пользовались, помощь миниальна. Получали бесплатно недорогие медикаменты, остальное все покупали и оплачивали.
Да в мизерном количестве.
Не пользовалась, но она реально существует.

Мешканці підконтрольної території:

Она только в СМИ, реально за все приходится платить.
Без знакомства никто ничего не дает.
Многие туда специально едут на лечение. Качественно и очень дешево. Молодцы, в отличие от Украины.
Я- нет, но родственники в Луганске -ДА!!! И за этот счет выживают!
Некоторые таблетки безблатно.

Зауважимо, що незалежно від місця проживання безкоштовне медикаментозне забезпечення отримували лише 24% опитаних, а решта жодного разу не користувалися допомогою держави.

Ми вдячні всім ГОЛОСам за участь! Ваші відповіді та коментарі дають нам можливість дізнаватися про події без цензури та пропаганди.