Анонс: Інвестиційна привабливість та економічний розвиток регіону

Слов’янський «Хімпром» – давно закритий та майже повністю зруйнований – може відновитися у новому статусі. Ідеєю зацікавилися потенційні інвестори з Туреччини. Про це під час брифінгу повідомив голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко.

За його словами, планується створення Індустріального хімічного парку «Слов’янський» на  базі підприємства з виробництва кальцинованої соди. Проєкт має на меті заміщення імпорту в Україну даного продукту.

За радянських часів на території України було три содових заводи: у Слов’янську, Лисичанську та в Красноперекопську (Крим). Содовий завод в Слов’янську зупинився понад 20 років тому, Лисичанський припинив працювати у 2010 році. Після анексії Криму у 2014 році Україна стала повністю імпортозалежною по кальцинованій і харчовій соді.

Поява власного виробника на тлі постійного зростання цін на соду – безсумнівний плюс для регіону та для країни в цілому. Потреба України в соді становить 300-350 тисяч тон на рік. Це один з основних компонентів, необхідних для виготовлення скла.

«На зустрічі з потенційними інвесторами, яка відбулася 19 січня, було розглянуто можливі локації для розміщення виробничих потужностей. Як один з пріоритетних варіантів обрано територію колишнього содового заводу «Хімпром». Однак говорити про початок будівництва ще зарано. Протягом цього року будуть відбуватись узгодження умов будівництва та дослідження для визначення подальшої ресурсної бази», – розповів Павло Кириленко.

Про відновлення содового виробництва у Слов’янську почали говорити ще у 2017 році. Тоді готовий проєкт і свої розрахунки запропонували фахівці Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії «НІОХІМ». Зараз науковці також долучилися до зустрічі з представниками турецької компанії Soda Ash & Derivative Group YILDIRIM HOLDING.

За результатами перемовин турецькі інвестори запевнили, що мають інтерес до розвитку содового виробництва в Україні, причому такого, яке буде найсучаснішим як з огляду економічної ефективності, так і з боку екології. Відповідний досвід у компанії є.

Світлана Денисенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Чим Донецька область випереджає інші, чому забруднювачам вигідні дозволи на викиди, а державна екологічна інспекція не може захищати наші права – ці та інші питання обговорювали на конференції «Промислове забруднення повітря в Україні 2020».

Віртуальна конференція екологів кілька тижнів проходила різними містами України. 8 грудня її приймали в Краматорську з темою: «Правові інструменти боротьби з промисловим забрудненням та його винуватцями в Україні».

Тож багато говорили про те, що заважає українцям відстоювати право на безпечне життя. Зібрались представники державних органів й служб та громадських організацій, що опікуються захистом навколишнього середовища.

У державної інспекції немає грошей на суди з забруднювачами

Олена Шафранова, адвокатка та координаторка організації «Досить труїти Кривий Ріг», розповіла про результати аналізу судових справ, пов’язаних із забрудненням повітря у промислових містах України, який провела організація «Право Є!» (Кривий Ріг).

Були проаналізовані п’ять промислових міст (Кривий Ріг, Запоріжжя, Харків, Маріуполь, Дніпро) за період з 2006 по 2020 роки. Виявилось, що за 14 років в цих містах було ініційовано всього 88 справ, з них 53 – за участі Державної екологічної інспекції.

Найбільш ефективною виявилась Державна екологічна інспекція Донеччини, яка за 14 років ініціювала 17 справ і 11 з них виграла. В 10 випадках стягнено штрафи за вчинену шкоду довкіллю.

Пасе задніх Запорізька ДЕІ, яка за 14 років всього тричі намагалась захищати права громадян на чисте довкілля в суді й жодного разу не виграла.

Справжньою проблемою є відсутність грошей на судовий збір, і коли інспекція програє в суді першої інстанції, вона не спроможна звертатись до апеляції та касації. Виходить, що єдиний орган, покликаний захищати наші права, не може це робити в суді. Захист з боку держави виявляється вкрай неефективним.

Всього 7 справ були ініційовані громадянами та на їх користь були вирішені тільки дві справи щодо доступу до екологічної інформації. Громадянам в нашій державі судитись заважають як непомірні судові витрати, так і проблема довести причинно-наслідковий зв’язок між викидами забруднювача та змінами у стані здоров’я позивача.

Чому забруднювачам вигідно брати дозвіл на викиди

Шарка Гавранкова, юристка з Чехії, розповіла, як повільно крокує Україна до впровадження європейських директив стосовно довкілля. В угоді про асоціацію з Європейським Союзом нашій країні виставлені певні терміни, втім Україна явно спізнюється, особливо щодо найважливішої з директив про промислове забруднення.

Мета директиви – прибрати перешкоди у контролі забруднення від промислової діяльності, зробити один загальний дозвіл, замість низки дрібних дозволів від різних державних органів. Також в директиві впроваджується важливе поняття найкращих доступних технологій, в яких зменшено чи попереджені викиди. Впровадження таких технологій є предметом обговорення між державою, підприємствами та громадськістю. А в Україні дозволи видаються через максимально допустимі викиди.

Таким чином, виходить, що українським забруднювачам вигідно брати дозвіл на викиди та платити екологічний податок, а не проводити модернізацію обладнання на більш екологічне. Тому зараз збираються підписи під петицією, яка пропонує відкрити реєстр дозволів та оновити процедури прийняття екологічних рішень, щоб основою при видачі та анулюванні дозволів на викиди стали результати моніторингу повітря.

За словами заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації Олександра Лихача, ще торік Кабінет Міністрів схвалив концепцію державної політики у сфері промислового забруднення. Вона має підвищити ефективність державного регулювання промислового забруднення,  забезпечити взаємодію дозвільних органів, вдосконалити нагляд та контроль за дотриманням вимог законодавства.

«Сьогодні м’яч знаходиться у Верховній Раді, де з вересня на розгляді вдруге перебуває проєкт Закону Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», – доповів Олександр Лихач.

Лише Донеччина на мапі Європи

Олександр Ярошук, старший викладач Могилянської школи журналістики та співзасновник медіапроєкту ЕкоРубрика, підтвердив, що Україна дуже повільно, але потроху наближає законодавство до європейських норм. Наприклад, у 2020 році Україна почала передавати дані свого моніторингу повітря до європейської системи. Однак, зараз з невідомих причин на європейській мапі відбиваються дані лише Донецької області.

Чим пишається влада Донеччини, презентував начальник відділу охорони навколишнього природного середовища КП «ДКБАЖБ» Євген Нестеров. Це сучасна автоматизована система моніторингу повітря та мобільні лабораторії.

Зі свого боку громадські діячі пильнують за чистотою  повітря, зокрема в Маріуполі та Краматорську.

Начальник Краматорської лабораторії спостереження за забрудненням атмосфери (Краматорської ЛСЗА) Донецького регіонального центру з гідрометеорології Світлана Марчук, зазначила, що підтримує прагнення активістів проводити паралельний моніторинг з державними установами. Зараз її лабораторія вивчає дані громадської мобільної станції Sapphire-32 як дуже цікавий і перспективний напрямок розвитку моніторингу.

Світлана Марчук вважає за необхідне об’єднувати дані класичних державних методів і нових, однак відмічає, що моніторинг не покращить повітря, якщо забруднювачі та дозвільні органи не будуть дотримуватись законодавства щодо захисту навколишнього середовища.

Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Розвитком громад та територій в Україні займається профільне міністерство розвитку громад і територій.

Розповідаємо коротко про його діяльність.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Що таке промисловий туризм і чи є можливість його розвивати на Донеччині в умовах війни?

Розказала в.о. начальника управління культури і туризму ДонОДА  Аліна Певна.

Дивіться більше відео з відповідями на важливі питання у добірці Питання-Відповідь!

Відстежуйте події, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

У минулому промисловість Костянтинівки нараховувала понад двадцять підприємств – це десь з десяток різних галузей виробництва. Нині більша частина з них свою господарську діяльність припинила. І Залишила після себе майже сотню гектарів занедбаної території в самому серці міста. ЇЇ давно вже обжили куріпки та зайці.

Привернути увагу інвесторів до промзони намагаються волонтери та активісти, що руїнами радянської спадщини водять туристів, організовують фести.

Поліпшити інвестиційний клімат міста та його економічну спроможність мали б індустріальні парки — як справи на ділі — дивіться у сюжеті.

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!