Міністерство розвитку громад і територій

Слов’янський «Хімпром» – давно закритий та майже повністю зруйнований – може відновитися у новому статусі. Ідеєю зацікавилися потенційні інвестори з Туреччини. Про це під час брифінгу повідомив голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко.

За його словами, планується створення Індустріального хімічного парку «Слов’янський» на  базі підприємства з виробництва кальцинованої соди. Проєкт має на меті заміщення імпорту в Україну даного продукту.

За радянських часів на території України було три содових заводи: у Слов’янську, Лисичанську та в Красноперекопську (Крим). Содовий завод в Слов’янську зупинився понад 20 років тому, Лисичанський припинив працювати у 2010 році. Після анексії Криму у 2014 році Україна стала повністю імпортозалежною по кальцинованій і харчовій соді.

Поява власного виробника на тлі постійного зростання цін на соду – безсумнівний плюс для регіону та для країни в цілому. Потреба України в соді становить 300-350 тисяч тон на рік. Це один з основних компонентів, необхідних для виготовлення скла.

«На зустрічі з потенційними інвесторами, яка відбулася 19 січня, було розглянуто можливі локації для розміщення виробничих потужностей. Як один з пріоритетних варіантів обрано територію колишнього содового заводу «Хімпром». Однак говорити про початок будівництва ще зарано. Протягом цього року будуть відбуватись узгодження умов будівництва та дослідження для визначення подальшої ресурсної бази», – розповів Павло Кириленко.

Про відновлення содового виробництва у Слов’янську почали говорити ще у 2017 році. Тоді готовий проєкт і свої розрахунки запропонували фахівці Державного науково-дослідного і проєктного інституту основної хімії «НІОХІМ». Зараз науковці також долучилися до зустрічі з представниками турецької компанії Soda Ash & Derivative Group YILDIRIM HOLDING.

За результатами перемовин турецькі інвестори запевнили, що мають інтерес до розвитку содового виробництва в Україні, причому такого, яке буде найсучаснішим як з огляду економічної ефективності, так і з боку екології. Відповідний досвід у компанії є.

Світлана Денисенко

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Оновлення інвестиційного паспорта Старобільського району та створення детального каталогу міжнародних грантових, кредитних програм і державної допомоги для місцевого бізнесу – ці два ґрунтовних документи спрямовані на покращення інвестиційного клімату в регіоні та на підтримку підприємницької діяльності.

Презентація та всебічне обговорення Інвестиційного паспорта Старобільського району відбулися наприкінці грудня минулого року у форматі «круглого столу» за участю представників місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості.

Збільшення району – нові інвестиційні можливості

Потреба в оновленні інвестпаспорта виникла внаслідок територіальних змін, що відбулися в районі. З укрупненням Старобільського району у 2021 році до нього увійшли території Біловодської, Білолуцької, Марківської, Міловської, Новопсковської селищних, Старобільської міської, Чмирівської та Шульгинської сільських територіальних громад.

Громади мають відмінності у площі, демографії, економічному та культурному потенціалах, розвитку інфраструктури, наявності водних об’єктів, корисних копалин тощо.

Старобільський район багатий на корисні копалини

Кожна громада унікальна по-своєму та має можливості для розвитку. Однак власних ресурсів недостатньо – для пожвавлення економіки потрібні інвестиції, а також бюджетні та позабюджетні джерела фінансування розвиткових проєктів.

Для того, щоб потенційний інвестор мав якомога детальнішу інформацію про район в цілому та про кожну територіальну громаду окремо, створений Інвестиційний паспорт Старобільського району. У ньому можна знайти актуальні дані про наявне соціально-економічне становище, потенційні економічні можливості та реалізовані інвестиційні проєкти.

Надходження інвестицій у Старобільський район збільшилося майже на 50%

Інвестиційний паспорт містить структуровані дані про весь Старобільський район з розподілом по кожній громаді окремо за такими напрямками:

• демографічний, кадровий потенціал та освіта,
• географічні особливості території,
• структура економіки, стан малого та середнього підприємництва,
• інвестиційні фактори, міжнародна співпраця,
• впровадження SMART-технологій, інновацій,
• розвиток туризму та дозвілля,
• наявність вільних земельних ділянок та комерційної нерухомості,
• пріоритетні для інвестування сфери діяльності та інвестиційні пропозиції громад,
• контактні дані представників громад, які відповідають за залучення інвестицій.

Інвестиційний паспорт району орієнтований на залучення як вітчизняних, так і іноземних інвестицій. Поки що він існує в електронному вигляді, але незабаром планується виготовити екземпляри в друкованому вигляді з перекладом на англійську та інші мови.

Каталог на допомогу бізнесу

На додаток до інвестиційного паспорта у Старобільському районі створено дуже зручний та детальний Інформаційний каталог для підприємців. У ньому містяться усі грантові міжнародні та вітчизняні програми, умови банківського кредитування та отримання державної допомоги – все те, що може поліпшити ведення бізнесу.

Цей каталог стане в нагоді малим підприємцям, а також представникам середнього бізнесу, які матимуть дієвий інструмент для залучення додаткових коштів на розвиток своєї діяльності. У каталозі стисло, але детально прописано, на які види підтримки можна розраховувати від міжнародних організацій та банкових установ, які види державної допомоги існують за різними напрямами підприємницької діяльності.

Своєю чергою фахівці відділів соціально-економічного розвитку, що працюють в Старобільській райдержадміністрації та в окремих громадах району, мають забезпечити підприємцям відповідний супровід. Якщо, наприклад, представник бізнесу має ідею або конкретний проєкт та шукає під нього кошти, влада повинна допомогти написати заявку та скласти проєктно-кошторисну документацію.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

На новорічні та різдвяні свята дошкільнята Новоолександрівського навчально-виховного комплексу отримали солодощі, а також ігри для розвитку. Нині у дошкільному підрозділі в Новоолександрівці виховують 20 дітей. Усі вони об’єднані в одну різновікову групу. Через зменшення кількості дітей в Олександрівській громаді вирішили перевести садочки у будівлі шкіл. Зокрема, так сталося і в Новоолександрівці.

«Ця будівля була в аварійному стані. Громадою було ухвалено рішення про капітальний ремонт частини будівлі, в якій ми знаходимося, для того, щоб перевести дошкільний підрозділ у заклад освіти», – каже начальниця відділу освіти Олександрівскої селищної ради Ірина Седлецька.

Окрім ремонту у дошкільному підрозділі, оновлення були й у самій Олександрівській школі. Зокрема, минулого року замінили каналізаційну систему в закладі, оскільки вона була в аварійному стані. Оновили у навчально-виховному комплексі й харчоблок. І це все за кошти місцевого бюджету.

«На харчоблоці була замінена плитка повністю, як покладена на стіни, так і на підлогу. Була заміна освітлення та електромережі», – говорить директорка Новоолександрівського навчально-виховного комплексу Світлана Гундертайло.

Показують й оновлений торік харчоблок у школі села Петрівка Друга. Директорка закладу розповідає, що їдальня тут не ремонтувалася з часу відкриття, тобто з 70-их років. Нині у школі мають розроблене на місяць меню, яке підлаштовують під сезон. З останніх оновлень у школі – ремонт спортивної зали.

«Замінено дах спортивної зали, зроблено всередині косметичний ремонт», – каже директорка Петрівської школи Людмила Лупол.

У 2021 році чотири освітні заклади, що опалювали газом, в Олександрівській громаді перевели на вугілля. Для них побудували індивідуальні котельні.

«Прикро, але коли були оголошені тендери на закупку газу, вони, на жаль, не відбулися. І тому переведення наших шкіл із газового опалення на вугілля дало свою користь, – розповідає голова Олександрівської селищної ради Людмила Борисевич.

На свій баланс освітні заклади Олександрівська громада взяла у 2019 році. З того часу за місцеві кошти у школах ремонтували покрівлі, системи опалення, замінювали вікна і двері, а також оновлювали харчоблоки. Загалом реалізували 14 проєктів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

З виборами в територіальних громадах завершився перший етап реформи децентралізації. Нині триває другий, більш змістовний. Які зараз стоять  задачі та пріоритети журналістам розказав Максим Ткач,  керівник регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» в Донецькій області.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Створення додаткових робочих місць, розвиток інфраструктури, вдосконалення послуг, формування умов для комфортного проживання людей – за такими критеріями десятий рік поспіль проводиться всеукраїнський конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування». На ньому громади доводять свою спроможність знаходити оптимальні рішення та ідеї, спрямовуючи їх на розвиток своїх територій та згуртованість громадян.

Конкурс проводить Міністерство розвитку громад та територій України за участі Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні». Цього року на конкурс надійшло понад 100 заявок з усіх областей України.

Неабияку активність виявили органи місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей. І не дарма – одразу вісім громад зі сходу України відібрані серед 28-ми, чиї практики були визнані найкращими. Донеччину представили Маріупольська, Бахмутська, Селидівська, Дружківська міськради. Представники Луганської області – Новопсковська селищна рада та Старобільська міська рада.

Деякі громади брали участь у конкурсі вперше, утім результати виявилися успішними. Переможців конкурсу визначали за різними напрямками.

Номінація «Згуртованість громади»

У цій номінації серед міських рад з чисельністю населення від 50 до 500 тисяч осіб спеціальну відзнаку отримала Маріупольська міська рада з проєктом створення Центру підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу.

Центр підтримки бізнесу працює у Маріуполі з 2020 року. Тут надають консультації з ведення бізнесу та проводять навчання підприємців-початківців, допомагають залучати гроші на розвиток та надають інформаційну підтримку. За період роботи до Центру звернулися до півтисячі маріупольців. А цього року і сам Центр отримав грантову допомогу від Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» –  комп’ютери та меблі для облаштування простору.

Серед селищних рад у цій номінації дипломом ІІ ступеня нагороджено Новопсковську селищну раду Старобільського району Луганської області. Своєю кращою практикою громада обрала цивілізоване поводження з відходами. Проєкт має назву «Створення умов для згуртування жителів Новопсковської СТГ навколо покращення санітарного стану території громади та зменшення шкідливого впливу твердих побутових відходів на довкілля».

Номінація «Організація системи надання медичних послуг»

У цій номінації майже всі призові міста взяли громади Донецької області. Диплом І ступеня дістався Маріупольській міськраді за практику «Попередження розвитку інфекційних захворювань та підвищення якості медичних послуг». За приклад був взятий Дитячий регіональний інфекційний центр, побудований на базі міської лікарні № 4.

Диплом ІІ ступеня отримала Бахмутська міська рада за будівництво амбулаторії сімейної медицини в селищі Опитне. Раніше тут існував медзаклад, але у 2015 році у будівлю влучив снаряд. З того часу амбулаторія розміщувалась у пристосованих приміщеннях. Нову будівлю звели з нуля, забезпечивши всім необхідним для надання первинної медичної допомоги.

Спеціальну відзнаку у цій номінації вручили Дружківський міській раді за втілення проєкту «Здорова громада». На базі місцевих лікувальних закладів було створено кабінет лікування шийки матки, обладнана пологова зала, а також відкрито Академію здоров’я для просвітницької роботи з молоддю. Проєкт був реалізований у партнерстві місцевої влади та громадської організації «Україна можливостей» за фінансової підтримки Програми розвитку ООН.

Серед міських рад з чисельністю населення до 50 тисяч диплом І ступеня отримала Селидівська міськрада за практику «Впровадження сучасних первинних медичних послуг».

Дипломом ІІІ ступеня нагороджено Старобільську міськраду, яка представила практику «Стратегічне управління як інструмент вдосконалення системи надання якісних медичних послуг жителям громади».

Номінація «Реалізація проектів стратегічного розвитку»

У цій номінації знов відзначилася Маріупольська міська рада. Диплом ІІ ступеня дістався за створення Центру розвитку стартапів «1991 Mariupol». Цей Центр є першим на Сході України інкубатором для технологічного бізнесу. Його поява у 2019 році стала можливою завдяки громадській організації «SocialBoost» за сприяння Маріупольської міської ради та Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України».

За два роки роботи випускниками Центру «1991 Mariupol» стали 20 стартапів, 11 з яких продовжують працювати над своїми проєктами.

Конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» не містить фінансової складової, тобто за зайняті призові міста не передбачено грошової винагороди. Водночас він надає можливість органам місцевого самоврядування оцінити свою діяльність, продемонструвати стан розвитку громади та здобути публічне визнання успіхів. Поширення найкращих практик надихатиме решту громад на реалізацію проєктів розвитку на своїх територіях.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!