7-8 вересня. Святогірськ. Баркемп 2017 «Життя на межі миру»

У рамках проєкту «Українські громади на шляху до європейської інтеграції» представниці громад Донецької, Херсонської та Запорізької областей здійснили навчальний візит до Польщі. Цей п’ятиденний захід, організований Фондом «Освіта для демократії» та ГО «Точка доступу» за підтримки National Endowment for Democracy (NED), мав на меті ознайомлення з передовими європейськими практиками місцевого самоврядування, залученням громадськості та розвитку територій.

Перший день навчального туру відбувся у Перемишлі, де учасниці відвідали Український Народний Дім — осередок культурної спадщини, що є прикладом сили громади, яка згуртувалась для збереження своєї ідентичності. Програма розпочалася з тренінгу з побудови діалогу в громадах. Учасниці вивчали, як діалог може стати ефективним інструментом для пошуку спільних рішень, вирішення конфліктів і консолідації громадських зусиль. Далі вони ознайомилися з історією Народного Дому, його роллю у підтримці української спільноти у Польщі та реальними прикладами проєктів, які успішно об’єднують людей. Це унікальне місце стало для багатьох натхненням, адже демонструє, як ініціативи громади можуть підтримувати культурну ідентичність та сприяти розвитку.

Наступним етапом став візит до Кракова та навколишніх гмін, які стали прикладом успішного розвитку через партнерство громади, влади та бізнесу. Особливо учасниць надихнули зустрічі з представниками місцевого самоврядування, під час яких вони дізналися про механізми залучення зовнішніх інвестицій і великого бізнесу в розвиток територій. Польські експерти та експертки поділилися досвідом залучення громадян до прийняття рішень через громадські слухання, консультації та інтерактивні платформи.

Крім того, українські представниці ознайомилися з реальними прикладами успішно реалізованих проєктів у польських гмінах. Сучасні дитячі майданчики, спортивні клуби, будинки громадської активності, публічні простори під відкритим небом і творчі студії стали важливими елементами соціального життя. Особливе враження справив процес ревіталізації індустріальних районів Кракова, які перетворилися на сучасні простори для життя, роботи та відпочинку завдяки стратегічному плануванню, грантовій підтримці та залученню бізнесу.

«Подорож, сповнена натхнення та відкриттів, відкрила нові горизонти сучасного підходу до розвитку громад. Польські громади стали чудовим прикладом того, як ефективно співпрацювати з владою, залучати мешканців до ухвалення рішень та спільно вирішувати актуальні проблеми. Важливо, що ця діяльність охоплює всі вікові категорії – від молоді до літніх людей», – поділилася враженнями Єлизавета Ісік, голова молодіжної ради Черкаської громади.  Вона також зауважила, що особливу увагу привертають численні осередки для відпочинку пенсіонерів, розвитку молоді, навчання та перекваліфікації економічно активного населення. Такі ініціативи надихають і мотивують впроваджувати подібні практики у своїй громаді. «Завдяки цьому візиту народилися нові ідеї для розвитку та відновлення Черкаської громади. Ми впевнені, що ці задуми знайдуть своє втілення на нашій українській Донеччині», – додала Єлизавета.

«Ревіталізація індустріальних районів – це не лише створення сучасної інфраструктури, а й приклад того, як громада може об’єднатися навколо спільного бачення та реалізувати навіть найскладніші проєкти. Ми побачили, що такий підхід може працювати й в Україні», – поділилася враженнями Катерина Печуріна, учасниця навчального візиту від Біленьківської громади Запорізького району.   

Цей навчальний візит показав учасницям, як за допомогою співпраці, залучення громадян та ефективного використання ресурсів можна досягти значних змін навіть у невеликих громадах.

«Ми ставили за мету на практиці показати, що навіть найскладніші проєкти можуть бути реалізовані, якщо громада працює разом, має чітке бачення майбутнього та використовує інструменти, які доступні в сучасній Європі. Для українських громад це шанс надихнутися та створити свої історії успіху», – зазначила Світлана Ткаченко, голова правління ГО «Точка доступу» (Україна). Наталя Кертичак, представниця Фонду «Освіта для демократії» (Польща) додала: «Ми прагнемо не просто ділитися польським досвідом, а й створювати майданчик для співпраці між громадами двох країн. Такі візити допомагають не лише навчатись, але й будувати довготривалі партнерства, що сприятимуть змінам у регіонах України».

Отримані знання та досвід стануть основою для адаптації польських практик до українських реалій, що сприятиме зміцненню українських громад та їх інтеграції до європейської спільноти.

Проєкт реалізується Фондом «Освіта для демократії» та ГО «Точка доступу» за підтримки National Endowment for Democracy (NED). Це черговий крок до побудови європейського майбутнього для України через локальний розвиток і співпрацю.

В рамках проєкту «Голос громади: ініціатива для підвищення громадської участі у процесах відновлення» за підтримки ІСАР Єднання відбувся вебінар, присвячений вивченню платформи DREAM. Захід, який зібрав представників громад Донеччини, організувала громадська організація «Точка доступу». Учасники та учасниці мали нагоду ознайомитися з новітньою цифровою екосистемою, яку створено для прозорого і підзвітного управління відновленням.

Ця платформа збирає, впорядковує та публікує відкриті дані на всіх етапах проєктів відновлення в режимі реального часу. Завдяки DREAM впроваджуються найвищі стандарти прозорості та підзвітності, що дозволяє будь-кому контролювати результативність реалізації проєктів. Інформація, яка надається через цю систему, допомагає зменшувати ризики, створювати точні звіти та покращувати загальну ефективність проєктів.

Під час вебінару учасники дізналися про те, що таке екосистема DREAM, хто є партнерами впровадження цієї системи та яке нормативне регулювання застосовується до її роботи. Особливу увагу було приділено перевагам роботи в DREAM для органів місцевого самоврядування та громад, а також дизайну екосистеми та її аналітичним можливостям. Регіональний партнер DREAM, Ольга Леонтьєва, представила учасникам основні можливості та переваги використання платформи. Зокрема, у деталях розповіла про складові, електронний кабінет користувача та його структуру. Окрему увагу приділили обговоренню якісної підготовки проєктів, адже від цього залежатиме фінансування таких проєктів, зокрема, міжнародними донорами. Тобто, громади конкуруватимуть за кошти інвесторів. У підсумку більш успішними будуть ті з них, які виконають процедури швидше, якісніше підготують і представлять привабливіші проєкти.

Анастасія Прокопенко, виконавча директорка ГО «Точка доступу» і керівниця проєкту «Голос громади: ініціатива для підвищення громадської участі у процесах відновлення» зазначила, що вебінар став чудовою можливістю для представників та представниць громад Донеччини дізнатися більше про те, як DREAM може допомогти в управлінні процесами відновлення та забезпечити прозорість.

Учасники вебінару відзначили високу інформативність заходу та корисність представленої інформації. Завдяки цьому вебінару, вони отримали нові знання та інструменти для ефективного управління проєктами відновлення, що сприятиме підвищенню рівня прозорості та підзвітності у їхній роботі.

30 травня відбувся Форум громадянського суспільства Донецької та Луганської областей «Долаємо виклики: громадянське суспільство в часи воєнного стану». Організатором події стала громадська організація «Точка доступу». Захід став не лише майданчиком для обговорення важливих тем, а й можливістю об’єднати зусилля для побудови майбутнього нашої країни. Форум зібрав представників та представниць інститутів громадянського суспільства, обласних військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, ініціативних та волонтерських груп. Обговорили не лише виклики, спричинені війною, а й досвід перетворення цих викликів на нові можливості. Кожен учасник та учасниця ділилися унікальним досвідом, який допомагає знаходити найбільш ефективні рішення. Спікерами виступили представники Донецької обласної військової адміністрації, громадських організацій, які залишаються працювати в регіоні, релокованих інститутів громадянського суспільства, які розповіли про свій досвід роботи у нових громадах та про те, як у часи війни не лише не втратити звʼязок, а й залишатися підтримкою, нести користь, будувати діалог та співпрацювати, сприяючи посиленню розвитку рідних громад Донеччини та Луганщини.

Олександр Шевченко, заступник голови Донецької облдержадміністрації зазначив, що першим нагальним завданням зараз є все ж таки евакуація, щоб зберегти життя людей. Адже люди – і є майбутнє. А вже на етапах відновлення, у тісній взаємодії з громадськістю, потрібно створювати всі умови для їхнього повернення додому. Він також додав: 

«Перш за все хочу висловити представникам інститутів громадянського суспільства щиру вдячність за Вашу діяльність на благо нашої держави та побажати Вам успіхів у всіх починаннях, сил та здоров’я, аби звершити ще більше добрих справ, і простого щастя! А найбільшою нагородою хай стануть сотні й тисячі вдячних людей».

Українське громадянське суспільство ще з 2014 р., відтоді, коли розпочалася російська агресія, узяло на себе зобов’язання стосовно підтримки ЗСУ, ВПО, реабілітації ветеранів, їх суспільної реінтеграції, розшуку військовополонених та зниклих безвісти українських військовополонених та підтримки сімей загиблих (померлих) військових. Це забезпечило значною мірою стійкість і гнучкість щодо викликів в умовах нової фази російсько-української війни. Так, громадянське суспільство під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну продемонструвало стійкість і згуртованість, активність у вирішенні питань. Також активно розвивається волонтерський рух. У волонтерській діяльності почали брати участь багато громадян і громадянок, які раніше не долучалися до такого виду громадянської активності й не мали досвіду роботи в цій сфері. Слід зазначити, що високий рівень самоорганізації українського суспільства під час війни є своєрідним феноменом. 

Учасники Форуму ознайомилися з дослідженням, виконаним міжнародним інститутом соціології за підтримки ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та верховенства права. Так, з 2021 по 2023 рік в Україні кількість благодійних організацій зросла на 43%, а громадських організацій на 6,1%. Важливо, що це зростання відбувалося і в 2022, і в 2023 роках. В 2023 році найбільшу кількість громадських та благодійних організацій було зареєстровано в місті Київ, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Київській, Одеській областях. Хоча перелік областей лідерів у 2023 році залишився майже таким, як і рік тому, зміни темпів створення нових організацій за регіонами є цікавими: значне зростання продемонстрували Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Сумська та Миколаївська області. 

Кількість зареєстрованих волонтерів в Україні значно зросла після початку повномасштабного вторгнення – з 320 осіб у січні 2022 до майже 7 тисяч в кінці 2023 року. Проте, багато волонтерської діяльності відбувається поза офіційною реєстрацією, тому реальний масштаб волонтерства в країні є значно ширшим. Близько 6.3% громадських організацій були змушені переїхати з зони активних бойових дій, при цьому більшість релокацій (4.9%) відбулися у 2022 році. У 2023 році процес релокації сповільнився. Найчастіше переїзди відбувалися з прифронтових регіонів і областей, що зазнавали інтенсивних обстрілів. Половина громадських організацій та волонтерів (49%) мають локальну географію діяльності, діючи в окремих населених пунктах, громадах або областях. Після початку повномасштабної війни в 2022 році кількість активно залучених працівників у громадських та волонтерських організаціях зменшилася у 1.7 рази. У 2023 році спостерігалося часткове відновлення їх чисельності, переважно за рахунок збільшення кількості волонтерів, які працюють безоплатно.

Основними викликами в діяльності інститутів громадянського суспільства стали фінансова забезпеченість (58%) та кадрові проблеми – вигорання команди, надмірної праці співробітників, нестачі кадрів, релокація працівників (як за кордон, так і в межах України), перехід фахівців до лав ЗСУ або в організації міжнародного рівня чи в інші сфери, що пов’язано з вищим рівнем заробітної плати (34%). Також вони мають певні проблеми з технічною забезпеченістю (28%), наявністю офісу та комунікацій (26%) та фізичною безпекою команди і майна організації (21%).

На думку експертів, найкраще вдалося адаптуватися тим організаціям, котрі працюють вже давно і мають певний досвід адаптації, можливості залучати донорську підтримку та навички кооперації всередині громадського сектору. Для новоутворених інститутів громадянського суспільства  процес адаптації є значно складнішим. Також слід зазначити, що інститути громадянського суспільства вже адаптувалися до воєнних умов, і більшість з них не тільки продовжують свою діяльність в Україні, а й також беруть відповідальність за нові сфери ­– гуманітарне реагування, ветеранські рухи й відновлення країни.

Згідно з дослідженнями неурядової організації «Frееdom House», присвяченими розвиткові демократії, у 2023 р. порівняно з 2022 р. рейтинг громадянського суспільства в Україні підвищився з 5 до 5,5 завдяки консолідованим зусиллям громадянського суспільства в реагуванні на гуманітарні та військові потреби, а також постійному залученню громадянського суспільства як ключового учасника процесу реформ у країні. Тому сьогодні важливим є закріплення дієвих механізмів і практик міжсекторальної співпраці, що реалізуються саме в площині розв’язання завдань першочергового значення в умовах війни, а отже, переходу з формально комунікаційного рівня на рівень прямого результативного партнерства.

Ми віримо, що саме люди творять зміни та надихають змінюватися інших, а разом — всю країну на шляху до перемоги та побудови сильного демократичного суспільства. Дякуємо Донецькій обласній держадміністрації за допомогу в організації події. Відтак, на Форумі ми разом відзначили внесок громадянського суспільства у творенні,  розбудові та відновленні України.

Захід проводився в межах Тижня Відкритого Уряду – 2024, ініційованого міжнародною Ініціативою «Партнерство «Відкритий Уряд» за підтримки ІСАР Єднання. 

Україна крокує вперед у розвитку локальної демократії, визначаючи чіткий перелік інструментів, які забезпечують участь громадян у формуванні та реалізації державної політики. Законодавство надає правову базу для розвитку цього важливого аспекту суспільного життя та побудови сильної демократичної країни. 

Відтак, законодавством України визначено перелік інструментів локальної демократії, до яких, зокрема, відносяться громадські слухання, електронні петиції, загальні збори, консультативно-дорадчі органи, бюджет участі, органи самоорганізації населення, місцеві ініціативи тощо.

Ключові нормативно-правові акти, які варто знати:

• ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»
• ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»
• ЗУ «Про звернення громадян»
• Закон України «Про доступ до публічної інформації»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”
• Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 №976 “Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи   діяльності органів виконавчої влади”

Важливий момент: навіть під час воєнного стану органи місцевого самоврядування мають всі законні підстави для розробки та ухвалення відповідних рішень в сфері розвитку локальної демократії. Відтак, Статут територіальної громади, Регламент місцевої ради та рішення місцевих рад можуть і повинні удосконалюватися,  та оприлюднюватися. 

Зміни, які відбуваються зараз (березень 2024 року): 

• Проєкт Закону України № 4254 «Про публічні консультації». Законопроект потрібен для підвищення рівня легітимності будь-яких рішень влади в очах суспільствах, оскільки процес розробки публічних політик робить, за бажання, кожного дотичним до цього процесу. Законопроект передбачає створення єдиної державної онлайн-платформи для публічних консультацій. Поточний статус – очікує розгляду у другому читанні. 
• Проєкт Закону України № 7283 «Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Важлива теза документу – обовʼязковість затвердження Статутів громад і визначення жителя громади як «житель – це громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі. Поточний статус – Комітет рекомендував до другого читання. 

Проєкти законів №4254 та №7283 є важливими кроками у забезпеченні більшої легітимності та участі громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні. Ці ініціативи свідчать про розуміння важливості активної громадянської участі в будівництві демократичного суспільства в Україні.

Надзвичайно важливою складовою будь-якої демократії є постійний моніторинг законодавства з боку як органів місцевого самоврядування, так і мешканців громади, у тому числі внутрішньо переміщених осіб. Швидке реагування на зміни у законодавстві дозволить забезпечити ефективність та розвиток механізмів локальної демократії. Крім того, закріплене законодавством право внутрішньо переміщених осіб на участь у процесах прийняття рішень в громаді підкреслює важливість інклюзивності та участі кожного члена суспільства у формуванні майбутнього країни.

Експерти громадської організації «Точка доступу» готові до співпраці та надання консультацій щодо удосконалення нормативно-правової бази задля розвитку і зміцнення співпраці органів місцевого самоврядування та мешканців громади.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Участь мешканців у консультативно-дорадчих органах є невідʼємним елементом розвитку громад у сучасному світі. Цей важливий аспект взаємодії відкриває двері до ефективного прийняття рішень та сприяє активному залученню громадськості у формуванні стратегій та програм для місцевого розвитку. Особливим аспектом на тлі повномасштабного вторгнення рф є сьогодні створення у приймаючих громадах рад ВПО як інструментів участі у процесах прийняття рішень.

Відтак, для побудови діалогу у громаді та вивченню теми участі у консультативно-дорадчих органах, для представників органів місцевого самоврядування, місцевих мешканців та внутрішньо-переміщених осіб громадська організація «Точка доступу» провела тренінги. Заходи відбулися для Отинійської, Ворохтянської та Надвірнянської громад Івано-Франківщини, в рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Головні тези тренінгу 

Участь у консультативно-дорадчих органах дозволяє мешканцям висловлювати свої думки та вносити важливий внесок у процеси прийняття рішень, сприяючи вбудованій демократії. Ця співпраця формує екосистему, де громада взаємодіє із владою та іншими зацікавленими сторонами, зміцнюючи взаєморозуміння та розвиваючи транспарентні механізми. Такий підхід є ключовим для успішного вирішення різноманітних проблем та викликів, що стоять перед громадою. Так, впродовж тренінгів учасники та учасниці деталізували знання про створення та роботу громадських та молодіжних рад, а також залучення внутрішньо-переміщених осіб через створення рад ВПО.

Окремо розглянули питання, які можуть вирішувати консультативно-дорадчі органи, якими нормативно-правовими актами закріплюється їхня діяльність, а також обговорили кращі практики впливу на процес прийняття рішень у громадах. Юлія Житінська, керівниця проєкту, розповіла, що у Донецькій області до повномасштабного вторгнення, робота консультативно-дорадчих органів була дійсно ефективною. Враховувалися інтереси різних вікових груп. Зокрема, у 2020 році у Словʼянську, була створена Рада сеньйорів — консультативно-дорадчий орган, який захищав, адвокатував та представляв інтереси людей віком 60+.

У створенні ради взяли участь експерти та експертки громадської організації «Точка доступу», надаючи консультативну підтримку на кожному кроці ініціативній групі. Рада об’єднала представників різних громадських об’єднань, представників держустанов, які підтримують людей похилого віку. Це був майданчик для конструктивного співробітництва та конструктивного донесення до влади інтересів представників «золотого» віку. Отже, кращі практики – один з основних орієнтирів і додаткова мотивація для громад Україні підтримувати такі ініціативи, адже будь-які консультативно-дорадчі органи, будь-то молодіжна, громадська рада, рада ВПО чи сеньйорів – це про безперервний розвиток, про можливість почути кожного і кожну, враховуючи їхню думку у процесах прийняття рішень.

Читайте також 28 громадських організацій прагнуть змінити законодавство для відновлення України

Ради ВПО як новий рівень співпраці

Майже два роки минуло від початку повномасштабної агресії рф. За цей час підхід до соціальної адаптації та інтеграції людей, які були вимушені переміститися у більш безпечні громади, суттєво змінився. Концепція створення рад ВПО з невеликої пілотної програми зараз має масштаби загальноукраїнського руху. І наразі учасникам цього процесу важливо надати спільне бачення державної політики щодо рад ВПО, інструменти ефективної взаємодії та обміну досвідом. Це і було одним з питань, яке розглядали учасники тренінгу. Розглядаючи модуль «Рада ВПО як можливість для переселенців впливати на прийняття рішень у приймаючій громаді»,  зупинилися на розгляді прикладів того, як можна, не змінюючи формат органів влади та структури управління, долучити переселенців до прийняття рішень у громаді. 

За останніми даними в Україні вже створено понад 500 рад ВПО, і ця кількість зростає. Це, безумовно, тішить, адже демонструє процес розвитку часті в дії. Але, на мою думку, цінність рад ВПО вимірюється не кількістю, а саме їхньою спроможністю впливати на реальне життя в громаді. Для цього вони повинні мати чітке розуміння, які можливості та ресурси є в їхній громаді, які рішення і як приймаються, та долучатися до їхнього обговорення, – зазначила Юлія Житінська, керівниця проєктів ГО «Точка доступу». Вона також підкреслила, що Ради ВПО як інструмент експертної, консультативної підтримки, мають все ж таки сприяти тому, щоб переселенці були більше залучені у процес обговорення питань, що впливають на їхнє життя. Аби органи, при яких ця ради створені, краще розуміли не лише потреби цих людей, а й враховували, що ці люди з їхнім досвідом, знаннями, баченням і бажанням змін на краще, є дійсно потужним ресурсом для розвитку громади. 

 

Стосовно врегулювання роботи таких рад з боку держави, розʼяснення надав Роман Кисленко, головний експерт-аналітик ГО «Точка доступу: 

Через збройну агресію рф проти України з’явилася велика кількість внутрішньо переміщених осіб. У деяких громадах були створені Ради ВПО, які допомагають інтеграції внутрішніх переселенців і роботі органів місцевої влади для забезпечення прав та інтересів ВПО. Щоб врегулювати діяльність таких рад і сприяти їх створенню на всій території України, Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про затвердження Типового положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб». Проєкт документа було розроблено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на виконання Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. До складу Ради ВПО входитить 18 осіб, 9 з яких – внутрішні переселенці, 6 представників органу, при якому утворено Раду, і 3 представники громадських обʼєднань, які займаються захистом прав ВПО.

У висновку маємо на практиці, що консультативно-дорадчі органи у громадах, чи то молодіжні ради, Ради ВПО та інші обʼєднання сприяють активній участі громадян у прийнятті рішень, сприяють взаєморозумінню між владою та населенням, а також допомагають формувати ефективні стратегії розвитку на рівні місцевої спільноти.

Таким чином, участь у консультативно-дорадчих органах стає необхідним елементом соціального розвитку, а співпраця в цих процесах є ключовим чинником створення здорової та динамічної громади. Таких прикладів у нашій країні багато. І, вивчаючи не лише успішний досвід, а й враховуючи помилки, ми будуємо активне громадянське суспільство та сильну Європейську Україну.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».