Благоустрій міст в Європі як приклад для Донеччини

На Донеччині перевірили готовність об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення до опалювального сезону. Також визначили забезпечення паливно-мастильними матеріалами електрогенераторів.

Про це повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін, пише Антикризовий медіа-центр.

До опалювального сезону на Донеччині перевірили забезпечення паливно-мастильними матеріалами генераторів для об’єктів критичної інфраструктури. Кім того, визначили стан готовності тепло-, водопостачання та водовідведення, а також установ соціальної сфери. Нині на Донеччина готова до нового опалювального сезону готова на 64%.

Луганщина – найскладніший напрямок сьогодні на Донбасі. Ворог суне на Луганську область, знищуючи все на своєму шляху. Вже окуповано більшу частину території, решта перебуває під постійними обстрілами.

Незважаючи на вкрай складну ситуацію, людей продовжують евакуйовувати. А тим, хто залишився, з ризиком для життя підвозять гуманітарну допомогу.

Руйнують житло та інфраструктуру

«80% наших територій зараз контролюють рашисти. Кремінна під орками, Рубіжне та Попасна ЧАСТКОВО. Бої тривають. Ситуація може змінитися у будь-який момент», – відверто розповів голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

Останніми днями штурми стали частішими, ворог посилив обстріли. Гатять по житловим будинкам та об’єктам інфраструктури так щільно, що люди не можуть вийти з укриттів по декілька діб.

Багато руйнувань зазнав Сєвєродонецьк – адміністративний центр Луганщини. У місті досі залишається близько 20 тисяч жителів зі 130 тисяч, які були до початку війни. Кожного дня обстрілами знищюються по кілька домів, господарчих споруд, автомобілів. Тут вже не залишилося жодного вцілілого продовольчого складу. Продукти харчування люди отримують виключно із гуманітарних вантажів.

Без світла, газу та води більшість населених пунктів. Як образно висловився Сергій Гайдай, «руський мир» визволив українців від комунальних послуг. Навіть в Лисичанську та Сєвєродонецьку кількість тих домів, де є комунікації, в десятки разів менше, ніж тих, де все відсутнє вже півтора місяця. Попри все, комунальники продовжують працювати – під вогнем намагаються відновити пошкоджені мережі.

«В Гірському та Лисичанську частково поновили газопостачання декільком тисячам сімей. Електрику подали до прилеглих до Лисичанська населених пунктів Попаснянської громади. Однак це окремі випадки», – зазначив начальник обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.

У Лисичанську подекуди немає світла і води. Відремонтувати щось за поточної ситуації неможливо – зруйновані насосні станції та лінії електропередачі.

Також нові райони Сєвєродонецька майже відрізані від централізованого водопостачання через пошкодження основних колекторів. Частково є вода у старих районах. На вихідних був перебитий основний для міста газогін – він потребує капітального ремонту.

Луганщина ще тримається, але руйнування інфраструктури досягли таких обсягів, що подекуди мова вже не йде про ремонт.

«Світло, газ та водопостачання вже не відновити у підконтрольних Україні Попасній, Рубіжному, частині сіл Гірської громади – інфраструктуру там майже знищено. Не відремонтувати до завершення бойових дій», – констатує Сергій Гайдай.

Евакуація без гуманітарних коридорів і без режиму тиші

За 56 днів війни з Луганської області на власному транспорті та організованою евакуацією виїхали 280 тисяч мешканців. Але близько 70 тисяч залишаються – у підвалах напівзруйнованих будинках, без зручностей, іноді без зв’язку, під постійними обстрілами. Влада щодня вмовляє людей виїжджати у безпечні місця, і іноді вдається «достукатись».

«Приблизно по сотні осіб думку змінюють, зранку вони з дітьми за руку, невеликою валізкою та собакою/кішкою в кошику очікують на автобус», – каже очільник області.

Лише за один день, 20 квітня,  разом з Патрульною поліцією, ДСНС та волонтерами вдалося вивезти 38 мешканців з Лисичанська, 11 із Сєвєродонецька, 54 з Попасної.

Кожного дня оголошуються пункти збору щонайменше у п’яти населених пунктах, звідки безкоштовно можна виїхати. Тих людей, які не мають зв’язку, сповіщають під час роздачи гуманітарної допомоги. Евакуація проводиться попри відсутність режиму тиші та без оголошення офіційних гуманітарних коридорів. Волонтери, співробітники Патрульної поліції ризикують життям, але допомагають луганчанам.

Читайте також: Як переконати людей похилого віку евакуюватися

Зруйнована Луганщина та гуманітарка під обстрілами

Для тих жителів Луганської області, які залишилися на підконтрольній території, щодня доставляють гуманітарну допомогу. Навіть в ті райони, де ведуться активні бойові дії, ризикують їхати волонтери та поліцейські. Гуманітарку доставляють адресно по домівках чи квартирах, або розвозять по бомбосховищам.

Днями, не дивлячись на обстріли, до Рубіжного привезли крупи, консерви, макарони, олію, цукор, дитяче харчування, а також медикаменти й предмети першої необхідності. Цінний вантаж доставили співробітники Національної гвардії України.

«Люди сидять без газу і світла, без зв’язку і можливості повноцінно готувати їжу, їм доводиться це робити просто на багатті. Навіть ті люди, які мають водяні свердловини, не можуть нею скористатися у зв’язку з відсутністю електропостачання. Магазини не працюють, припаси, які були у населення, вже давно закінчилися. Тож ми сьогодні доставили продукти першої необхідності: воду, цукор, хліб, який печуть у військовій частині. Нещодавно також були, як то кажуть, в самому осередку війни. Люди там дуже налякані — не виходять з підвалів, доводилось майже під артилерійським вогнем спускати їм продовольчі набори в ті підвали. Вони безмежно вдячні, тож напевно ми робимо добру справу і своїх не кидаємо!», – розповідає гвардієць Вадим.

Також жителів Луганщини підтримала Асоціація організацій осіб з інвалідністю. У співпраці з Норвезькою радою у справах біженців (NRC), волонтери Асоціації доправили гуманітарний вантаж до Сєвєродонецька.

Бомбосховища та колективні центри забезпечили наборами для прибирання та засобами гігієни, роздали людям набори з товарами першої необхідності. Крім того, в рамках проекту 5000 родин будуть отримувати допомогу протягом трьох місяців.

Також Луганщина продовжує отримувати допомогу від гуманітарної організації Восток SOS. На минулих вихідних у Сєвєродонецьку було роздано 280 наборів адресної допомоги.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Новими стратегічними галузями Маріуполя, окрім металургійної промисловості, мають стати ІТ-сектор, медицина, харчова промисловість, водна біоекономіка та туризм – таку модель трансформації економіки закладено до Стратегії розвитку, розробленої до 2030 року.

Документ, над яким майже два роки працювали українські та міжнародні експерти, представники місцевої влади та громадськості, був затверджений наприкінці минулого року на сесії Маріупольської міськради.

Базові галузі економіки

Ядро економіки складатимуть базові галузі. Як зараз, так і в майбутньому, вони будуть залишатися бюджетоутворюючими. Безперечні лідери регіону – металургійна та металообробна промисловості, які мають найбільший економічний та соціальний вплив на розвиток міста в цілому. Ці галузі мають провідні позиції з точки зору відрахувань до бюджету та кількості працевлаштованого населення.

Згідно Стратегії-2030, у цьому напрямку на перший план виходить так звана «зелена металургія». Це означає, що з метою зменшення навантаження на екологію міста передбачено технічне переоснащення металургійного виробництва, впровадження енергоефективних та сучасних технологій.

Також серед базових галузей є транспорт, як головна артерія живлення усіх економічних процесів. За цим напрямком планується відновити роботу аеропорту, покращити інфраструктуру морського порту, підвищити пропускну здатність залізничного сполучення, створити ефективну внутрішню міську транспортну логістичну систему з мережею складських і сортувальних хабів.

Маріупольський морський порт має великий транспортний потенціал

Не менш важливою для розвитку громади є сфера освіти. Маріуполь, в якому сконцентровано третину від загальної кількості вищих і спеціалізованих освітніх закладів Донецької області, є фактично освітнім центром регіону.

Розвитку цієї галузі сприятимуть наступні заходи: відкриття спеціалізованого вищого навчального закладу «Політехніка», розбудова медичного університету зі створенням сестринської школи, розвиток спеціальних навчальних закладів, широке впровадження дуальної (що поєднує одночасну теорію і практику) освіти. Також приділятиметься увага супроводу та підтримці студентів зі стажуванням і подальшим працевлаштуванням на підприємствах міста, плідна співпраця з бізнесом, щоб утримати випускників та «омолодити» населення міста.

Починаючи з 2014 року в економіці міста суттєво збільшилася питома вага сектору безпеки. До міста на постійну дислокацію було переведено значну кількість підрозділів силових відомств, що дало достатній поштовх для росту економіки, розвитку мікро- та малого бізнесу. Певною мірою безпекова галузь також стала бюджетоформуючою для Маріуполя.

Нові стратегічні галузі-супутники

Своєрідними «точками кристалізації» для розбудови нової економіки мають стати галузі-супутники. Вони мають диверсифікувати економіку та перетворити Маріуполь на сучасне високотехнологічне інноваційне місто. Серед них виділені такі:

• ІТ-сектор. В Маріуполі вже створені умови для розвитку цього напрямку – побудовані ІТ-хаби, ІТ-школи, Маріупольський ІТ-кластер, у вишах впроваджуються спеціалізовані навчальні програми. Сам по собі Маріуполь являє собою великий локальний ринок, адже у громаді сконцентрована значна кількість технологічних підприємств, які потребують обслуговування на рівні програмного забезпечення. Зокрема, продукти ІТ-галузі замовляють комунальні підприємства та установи.

В ІТ-хабі «1991» створено майданчик для розвитку цифрових технологій

• Медицина. Останніми роками Маріуполь системно працює над трансформацією медичної галузі. Вже капітально відремонтували основні лікувальні корпуси медичних закладів, їх оснастили сучасним обладнанням. В рамках Стратегії-2030 планується створити еталонний медичний комплекс, який включатиме лікарняний центр, медичний університет, сестринську школу, науково-дослідний центр, житло для академічного складу, гуртожиток для студентів та супутню сервісну інфраструктуру. Окрім прямих інвестицій та нових робочих місць, в перспективі це дасть поштовх для розвитку медичного туризму.
• Харчова промисловість. Розвитку цього нового напрямку сприяє вигідне географічне розташування, значний обсяг локального ринку споживання, близьке розміщення постачальників сировини. Додаткових можливостей надає розвиток інфраструктури морського порту, який передбачає будівництво зернового термінала й створення єдиного перевантажувального комплексу (харчових й наливних продовольчих вантажів), а також реконструкція доріг підвищеної навантаженості.
• Водна біоекономіка. У Маріуполі розпочато великі проєкти реконструкції та будівництва системи водопостачання, водовідведення, водоочищення та використання водних ресурсів. Їх реалізують за участі міжнародних фінансових організацій. Окрім того, заплановано створення профільного технопарку та розроблюється проєкт водоочисного заводу.
• Туризм. Сфері туризму приділено значну увагу у Стратегії-2030, адже саме розташування Маріуполя на березі моря сприяє цьому. Планується розвивати рекреаційні зони, розважальну інфраструктуру, культурну сферу, готельно-ресторанний бізнес тощо. Масштабні інвестиції передбачені у модернізацію туристичної інфраструктури: реконструкцію вокзалу, пірсів, набережних, парків і скверів. У перспективі у місті побудують розважальні об’єкти національного масштабу – аквапарк та парк розваг «Меріленд».

Старовинна водонапірна вежа – туристична візитівка Маріуполя

Трансформація та диверсифікація економіки, морське майбутнє, освітні та інші інновації, новітні підходи до дизайну міста, а також створення соціальних «ліфтів» для молоді є основними векторами Стратегії розвитку Маріуполя-2030. Їх реалізація має на меті досягнення амбітного плану – зробити місто взірцем відновленого Сходу України.

Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Селидівська громада поступово стає комфортною та привабливою для жителів. За участю місцевої влади та разом з активною громадськістю тут почали з’являтись нові цікаві об’єкти.

Міст через річку

Цього літа привели до ладу пішохідний перехід через річку Солона. Цей міст з’єднує мікрорайони Південний та Сонячний, від вулиці Берегова до вулиці Солона. Його відновлення було мрією багатьох селидівців.

Підрядна організація швидко встановила нову металеву конструкцію мосту. З місцевого бюджету на ці роботи виділили 758 тис. грн. Перехід також оснастили вуличним освітленням. Урочисте відкриття відбулось на початку вересня. Відтоді місцеві жителі можуть безпечно користуватись цим переходом.

Турбота про комфорт жителів – такий підхід у місцевої влади. За словами в.о. голови Селидівської громади Руслана Сукова, конструкція мосту збудована таким чином, що кожен може безпечно перейти з одного боку річки на інший.

Міжміська автостанція

Багато років у місті Селидове не функціонувала автостанція. За радянських часів автовокзал був, але наразі будівля  зайнята підприємцями. Отже, у Селидовому не було пункту для зупинки взагалі. Місцеві жителі голосували та ловили автобуси з руки або їхали до Покровська, купували квиток і вже звідти їхали автобусом.

Тільки нещодавно завдяки взаємодії місцевої влади та «Східних вокзалів» у Селидовому з’явився зупинковий пункт та каса для придбання квитків. На сайті «Інбус» нарешті з’явилось Селидове, куди або звідки можна придбати квиток.

Наразі коштом підприємства будують павільйон, де буде каса, туалет та можливість купити чай чи каву з булочкою. Міська влада виділила землю під розміщення автостанції, замінила підземні комунікації.

Автобусні зупинки

Дев’ять металевих конструкцій встановили у Селидівській громаді для зупинок міського транспорту. Раніше там ніколи не було павільйонів, люди чекали на автобус просто неба, під дощем чи снігом. Тепер стало комфортніше. Зупинки виготовили та встановили за гроші місцевого бюджету в Селидовому та Українську.

Глобус замість Леніна

З метою осучаснення центральної площі тут влітку встановили конструкцію «Глобус». Мали на меті показати фундаментальність світу, мир, безліч нових можливостей та відкриттів, розповідають у міській раді.

Раніше на постаменті стояв пам’ятник Леніну. У рамках декомунізації його скинули, але більше ніж за п’ять років так і не наважились чимось замінити. Так і стояла каменюка без будь-якого сенсу.

Готуючись до святкування 65-річчя міста, нова влада таки прийняла рішення щодо порожнього постаменту. Тут встановили конструкцію «Глобус», яка світиться в темряві.

Лавочки

У паркових зонах і громадських місцях Селидового стали ставити сучасні лавки. У парку мікрорайону «Південний» багато років не було місць для перепочинку. За гроші місцевого бюджету лавки встановили цієї осені.

А на центральній площі з’явилась скамійка з гітарою. Тут збирається молодь, грає на гітарі та відпочиває. Встановлення таких тематичних лавок обіцяють продовжити, аби не тільки молоді, а й усім жителям та гостям громади було зручно та комфортно.

Встановили лавочки й на центральній вулиці – Карла Маркса.

«Ніколи по цій вулиці не було лавочок. У центральній частині міста багато магазинів. Тепер з’явилась можливість перепочити, коли йдеш з покупками, або просто вийти на вулицю та посидіти», – каже місцева жителька Олена.

Арт-об’єкти та фотозони

Зробили в центрі міста й декілька фотозон. Наприклад, встановили справжнє піаніно, а поруч – ковану фігуру дами.

Є також рамка для Інстаграму. Унікальність її у тому, що фотографуватись можна з будь-якої сторони. Коли приберуть новорічну ялинку, то в кадр потраплятиме глобус.

У молодіжний простір «Зміни» перетворили автобусну зупинку. Ідея створення такого артоб’єкта належить молодіжній раді. До реалізації підключились місцева влада, комунальні служби, громадські активісти. На зворотній стороні намалювали портрет Віктора Цоя.

На стіні центральної бібліотеки намалювали мурал. Розмальовували сіру стіну місцеві художники. Сенс цього муралу – популяризація бібліотек, привернення уваги людей до книжок.

Саме селидівська молодь запропонувала втілити в громаді проєкт з розмальовування стін. Один з художників, Олександр Тамбовцев, – представник активної молоді Селидівської громади.

Таку ідею підтримала місцева влада, за гроші з бюджету купили фарби та необхідні матеріали. Так з’явився мурал на стіні бібліотеки. У планах – можливість облаштування поруч вільної зони зі столами для шахістів та вуличної бібліотеки. Навесні у планах – створення вільного простору та стінопису для жителів міста Українськ.

Фото для публікації надані Селидівською міською радою

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ. Схід»

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Реновація приміщення Костянтинівської амбулаторії №5 здійснюється у межах проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури – поліпшення первинної сільської медицини». Реалізує його Український фонд соціальних інвестицій у співпраці з громадою та закладом первинної медико-санітарної допомоги, коштом Уряду Німеччини.

Про деталі реалізації проєкту розказала Тетяна Шишимарева,  директорка КП «ЦПМСД» Костянтинівки.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!