Будинок ветеранів в Умані прийняв ще двох евакуйованих із Часового Яру

Цьогоріч Лисичанська міська військова адміністрація (МВА) надіслала поштою понад п’ять тисяч гуманітарних наборів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із Луганщини. Цей проєкт стартував у січні 2025 року, щоб підтримати людей, які проживають у віддалених населених пунктах і не можуть дістатися до гуманітарних хабів.

Про це повідомляє Луганська ОВА, пише Антикризовий медіа-центр.

За словами заступниці начальника Лисичанської МВА Оксани Волошиної, допомога включала:

• засоби особистої гігієни
• урологічні прокладки
• підгузки
• дитяче харчування
• вітаміни

Крім того, завдяки співпраці з благодійними організаціями, переселенці отримали постільну білизну, ковдри, матраци та подушки.

Волошина висловила вдячність благодійним фондам “Нова Юкрейн”, “Україна на долонях” та “Возз’єднання” за допомогу.

Вона зазначила, що всі, хто потребує допомоги, можуть звернутися до Лисичанського центру життєстійкості, щоб отримати необхідну підтримку.

“Усі лисичани й жителі Луганщини, що потребують допомоги, можуть звернутися до Лисичанського центру життєстійкості та розповісти про свої потреби. Ми й надалі будемо працювати над цим проєктом і підтримувати наших земляків”, — зазначила Оксана Волошина.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Луганська обласна військова адміністрація, Київська ОВА та інші представники місцевого самоврядування підписали Меморандум про співпрацю. Він передбачає будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) із Луганської області на території Київщини.

Про це повідомляє Луганська ОВА, пише Антикризовий медіа-центр.

Меморандум був укладений між Луганською та Київською ОВА, а також Сєвєродонецькою міською військовою адміністрацією та міською радою міста Українка.

За словами начальника Луганської ОВА Олексія Харченка, житлове питання є пріоритетним для переселенців вже “одинадцять років”. Київська область стала прихистком для понад “55 тисяч жителів Луганщини”.

У рамках угоди сторони домовилися про:

• Виділення земельної ділянки для будівництва житла;
• Облаштування інфраструктури, включно з під’їзними шляхами та інженерними мережами;
• Розроблення механізмів для ефективного вирішення житлових питань ВПО;
• Підтримку інтеграції переселенців у приймаючу громаду.

Олексій Харченко зазначив, що ділянку під будівництво виділять уже в цьому році в межах Української міської територіальної громади.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

ГО Бахмутська фортеця разом із партнерами — Антикризовим медіа-центром, Ro3kvit, Бахмутською та Гостомельською адміністраціями — розпочали проєкт Спільне бачення нового дому. Його головна мета — дослідження та створення спільного бачення житлового кварталу в Гостомелі через активне залучення бахмутян.

Квартал із голосом громади

Проєкт має особливість, яка відрізняє його від багатьох інших ініціатив відбудови: майбутній квартал буде спроєктований не лише архітекторами, а й самими майбутніми мешканцями.
У центрі концепції — людиноцентричний підхід, який передбачає відкриту комунікацію, залучення громад до дискусій і врахування голосу кожного.

Команда працює над підготовкою рекомендацій і технічного завдання для архітектурної концепції, щоб майбутнє житло стало не лише функціональним, а й комфортним, безпечним і відповідало соціальним потребам громади.

Від Бахмута до Гостомеля: як виникла ідея

До повномасштабного вторгнення росії команда Бахмутської фортеці реалізувала низку громадських проєктів, зокрема працювала з молоддю та навчала її брати участь у прийнятті рішень. Після початку війни організація була змушена евакуюватися та почала фокусуватися на темі житла для переселенців із Бахмута.

У 2024 році стало очевидно, що існуючі підходи до комунікації щодо житлових проєктів для ВПО потребують змін. Коли у 2025 році команда дізналася про новий потенційний проєкт у Гостомелі, до співпраці були залучені Антикризовий медіа-центр, Ro3kvit і Бахмутська міська рада. Спільно вони подали грантову заявку, яка влітку отримала підтримку від Міжнародного фонду Відродження.

Правова основа: договір суперфіцію

26 серпня 2025 року між Бахмутською та Гостомельською адміністраціями було підписано Меморандум про співпрацю. Паралельно тривають переговори з приватними власниками земельних ділянок щодо їхнього тимчасового надання у користування за договором суперфіцію.

Суперфіцій — це правова норма, яка дозволяє землекористувачам будувати житло на чужій землі, при цьому право власності на споруди належить саме забудовнику, а не власнику землі. Це відкриває шлях для створення житлового кварталу без юридичних перепон.

Завдання першого етапу

На нинішньому етапі проєкт зосереджується на:

• дослідженні потреб майбутніх мешканців і громади Гостомеля;

• відкритому діалозі між бахмутянами та приймаючою громадою;

• підготовці технічного завдання для архітекторів, яке врахує реальні соціальні, культурні та побутові запити.

Упродовж кількох наступних місяців команда буде працювати над прозорим висвітленням усіх етапів реалізації, інформуватиме громаду й активно залучатиме її до обговорення.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Від старту 2025 року понад 4,6 тисячі українців скористалися програмою пільгового кредитування «єОселя». Загальна сума виданих іпотек сягнула 8,4 млрд грн. Лише за останній тиждень надано 265 кредитів на майже півмільярда гривень.

Про це повідомляють у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, пише Антикризовий медіа-центр.

За даними Міністерства економіки, упродовж 2025 року українці оформили вже 4,6 тисячі пільгових іпотечних кредитів у межах програми «єОселя». Загальний обсяг фінансування становить 8,4 млрд грн.

Протягом минулого тижня банки видали 265 кредитів на суму 477 млн грн.

Кредити під 3% отримали:

• 108 військовослужбовців та представників сектору безпеки;

• 16 медиків;

• 10 педагогів;

• 2 науковців.

Кредити під 7% видано:

• 83 українцям, які не мають власного житла;

• 40 внутрішньо переміщеним особам;

• 6 ветеранам.

Найбільше іпотек оформлено у Київській області — 70, у Києві — 52, у Львівській області — 22, а також по 20 у Івано-Франківській та Вінницькій областях.

За типом нерухомості 163 українці придбали житло першого продажу, з них 43 — об’єкти на стадії будівництва. Ще 102 кредити було видано на квартири й будинки вторинного ринку.

З моменту запуску програми у жовтні 2022 року українці отримали 19 435 кредитів на суму понад 32,5 млрд грн.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

5 травня 2025 року в Полтаві запрацював «Цифровий простір Луганщини» — місце, де цифрові технології сприяли навчанню та доступу до державних послуг для тих, хто був змушений залишити свій дім через війну. Простір відкрили на базі гуманітарного хабу Гірської міської військової адміністрації Луганської області і він уже залучає десятки ВПО до освітніх та консультаційних заходів.

Цей проєкт — результат глибокого розуміння потреб переселенців, яке мають фахівці ЦНАПу Щастинської громади. Досвід щоденної роботи з людьми, які втратили дім, документи, техніку і можливість отримувати навіть базові послуги, став поштовхом для створення цифрового простору.

Ще до війни Центр надання адміністративних послуг Щастинської громади був місцем, де мешканці отримували десятки необхідних сервісів — від оформлення документів до реєстрації бізнесу. З початком повномасштабного вторгнення команда ЦНАПу не зупинила роботу: частина фахівців переїхала до Полтави, щоб продовжити надавати послуги землякам, які опинилися в новому місті.

Важливу роль зіграла начальниця відділу ЦНАПу Юлія Місюк. Її багаторічний досвід, чуйність та вміння працювати з людьми допомогли зрозуміти: щоб ефективно допомагати переселенцям, потрібно не лише зберегти стандартні послуги, а й розширити їх, надати доступ до сучасної техніки і навчати самостійній роботі з державними сервісами.

Команда ЦНАПу добре бачила реальні цифри й факти: 70% переселенців не мали стабільного доступу до інтернету, а 45% — жодних технічних засобів для користування онлайн-послугами. Здебільшого ця проблема стосується людей старшого віку, які ніколи не працювали з комп’ютером, вразливі категорії ВПО, яким критично потрібна допомога.

Саме працівники ЦНАПу як ініціативна група «Рушії змін» стали ініціаторами ідеї «Цифрового простору Луганщини» — зручно облаштованої кімнати самообслуговування з ноутбуками, багатофункціональним пристроєм, інтернетом та можливістю навчання.

Ідея була сформована та реалізована в межах роботи групи з громадської безпеки та відновлення Щастинської територіальної громади Луганської області, яка об’єднує представників громадськості, місцевої влади та експертів. Це стало прикладом ефективної взаємодії між владою і громадянами, що дозволило врахувати потреби громади у прийнятті рішень.

Простір облаштовано у партнерстві з ГО «Агенція місцевого розвитку м. Щастя» за технічного адміністрування ГО «Взаємодія – Плюс» у межах флагманського партнерства Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Європейського Союзу «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні»

Проєкт інтегровано в ширший контекст місцевих, регіональних та національних програм цифровізації та підтримки ВПО, що забезпечує сталість і системність змін. Його реалізація узгоджується з цілями державної політики у сфері цифрової трансформації та соціальної згуртованості.

Тут можна: навчитися користуватися державними онлайн-сервісами; подати заявку до Міжнародного реєстру збитків; роздрукувати чи скопіювати документи безкоштовно для пільгових категорій; отримати консультацію з використання програм і мобільних додатків для спілкування, банківських операцій чи роботи; скористатися інтернетом і технікою для навчання, роботи чи зв’язку з рідними.

Серед тих, хто вже скористався можливостями простору, — Олександр, досвідчений лікар із Луганщини. Коли він приїхав до Полтави, у нього не було ані комп’ютера, ані швидкісного інтернету. У новому просторі він не лише опанував роботу з онлайн-платформами, а й почав проводити дистанційні уроки з медичної тематики для учнів та учениць луганських шкіл. Він знову відчув себе потрібним, а його приклад надихає інших переселенців.

За перші три місяці роботи понад 50 осіб отримали допомогу у цифровому просторі, а команда «Рушіїв змін» планує й надалі забезпечувати безкоштовний цифровий супровід для ВПО, людей старшого віку, людей з інвалідністю та молоді. 

Цей досвід демонструє, як локальні ініціативи можуть масштабуватися та інтегруватися у стратегічні рамки розвитку громад, сприяючи формуванню нових моделей соціальної згуртованості та цифрової інклюзії.

Ефективна робота ЦНАПу не закінчується ані за дверима офісу, ані в умовах переміщення — вона продовжується там, де є люди, які потребують допомоги, і там, де фахівці та фахівчині впроваджують інноваційні рішення на користь громади.

• Previous
• Next

Close Full

Keyboard Shortcuts Dismiss

• SSlideshow
• MMaximize
•  Previous
•  Next
• escClose

Фото: Юлія Місюк

«Щоденник спільних дій» — це історії про те, як громади згуртовуються перед викликами, знаходять сили в єдності та перетворюють труднощі на можливості. У центрі цих трансформацій — робочі групи з громадської безпеки та відновлення, підтримувані ПРООН в Україні. Вони стали інклюзивними майданчиками для діалогу та співпраці, а реалізовані ініціативи — прикладами того, як громадяни беруть активну участь у відновленні та розвитку. Ці зусилля активно підтримуються ПРООН в Україні спільно з міжнародними партнерами, щоб громади могли адаптуватися, відновлюватися та впевнено рухатися вперед.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!