Чому моніторинг повітря Донеччини дає лише примарні результати
Моніторинг якості повітря проводиться скрізь і має багато варіантів. Проте для Донеччини результати примарні… Водночас саме Донецька область є однією з найбільш забруднених в Україні. Причина – у великій кількості промислових підприємств і значній щільності населення. Мешканці області мають можливість стежити за вмістом шкідливих домішок майже в режимі реального часу, адже в регіоні запроваджено декілька видів моніторингу повітря. Утім, результати досліджень мають інформативний характер, а не стають підґрунтям для вчинення якихось дій.
Які важелі потрібно задіяти, щоб реально поліпшити екологічний стан, яку роль при цьому відіграють громадські організації, та якою повинна бути обласна стратегія зменшення забруднення повітря – такі питання обговорили у Краматорську представники державних і недержавних установ та організацій, що здійснюють моніторинг якості атмосферного повітря.
Державний моніторинг якості повітря
На офіційному рівні стан повітря відстежують лабораторії спостереження за забрудненням атмосфери, які є підрозділами Державної гідрометеорологічної служби. В Донецькій області вимірюванням вмісту забруднюючих речовин займаються дві аналітичні лабораторії, які мають 11 стаціонарних постів для відбору проб повітря (5 – у Маріуполі, 4 – у Краматорську та 2 – у Слов’янську). Вимірюються такі показники: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень, фенол, аміак, формальдегід, важкі метали.
«Наш моніторинг часто фіксує перевищення тих чи інших небезпечних речовин у повітрі Краматорська та Слов’янська, про що ми обов’язково доводимо місцевій владі. Щотижня ми передаємо у профільні підрозділи бюлетені з поточними показниками, але складається таке враження, що їх ніхто не переглядає. Принаймні не видно жодної реакції на ці повідомлення. Їх навіть не оприлюднюють на офіційних сайтах міськрад», – наголосила Світлана Марчук, начальниця Краматорської лабораторії.
Також не можна порівняти отримані лабораторією дані з результатами альтернативних спостережень, оскільки використовуються різні одиниці виміру. А деякі небезпечні речовини, такі як фенол і формальдегід, частина моніторингових програм зовсім не враховують.
Регіональний моніторинг повітря
Донецька область була першою в Україні, яка у 2017 році впровадила регіональне дослідження якості атмосферного повітря. А влітку цього року навіть створили окреме комунальне підприємство – «Центр моніторингу довкілля». КП у спадок отримало все обладнання, яке забезпечує систему автоматичного моніторингу довкілля в регіоні.
До її складу входять сім стаціонарних постів спостереження, 50 компактних станцій, встановлених поблизу промислових підприємств-забруднювачів, та дві пересувні лабораторії. Інформація з результатами вимірів постійно оновлюється та відображається на сайті.
Виміри стаціонарними постами здійснюються за сьома показниками у п’яти населених пунктах Донецької області (Миколаївка, Бахмут, Курахове – по одному посту, Краматорськ та Маріуполь – по два пости).
«Ми продовжуємо здійснювати постійний моніторинг повітря, зберігаючи на серверах всі отримані показники. За чотири роки накопичено великий масив даних. Утім ці дані, здається, нікому не потрібні – за ними протягом усього часу ніхто не звертався. Тобто немає системного аналізу стану довкілля», – зазначила Олена Широкоступ, в.о. директора КП «Центр моніторингу довкілля».
До того ж досі не розроблено єдиної державної методики, за якою мають проводити вимірювання всі регіональні центри в країні – кожен з них робить це на власний розсуд. Тож дані не корелюються між собою.
Громадський моніторинг якості повітря
Громадськість також пильнує за чистотою повітря. У Краматорську з 2012 року цим активно займається громадська організація «Фонд розвитку громади». Останніми роками налагоджена співпраця з чеською ГО «Арніка», яка втілює міжнародний проєкт «Чисте повітря для України».
«Завдяки допомозі від «Арніки» ми отримали п’ять станцій громадського моніторингу. Дані з них передаються до всеукраїнської мережі «Еко-сіті». Згодом чеські партнери передали Краматорську станцію мобільного моніторингу. Тепер ми можемо в оперативному режимі вимірювати якість повітря у будь-якій точці міста у будь-який час. Дана інформація нікуди не передається, але цей тип моніторингу має свої переваги. Також від «Арніки» у нас з’явився квадрокоптер, який ми використовуємо для того, щоб відстежити осередки пожеж або спалювання трави та листя», – розповів Станіслав Черногор, голова ГО «Фонд розвитку громади» (на фото).
Дані є, а що далі?
Усі показники вмісту шкідливих речовин у повітрі, отримані в результаті як державного, так і громадського моніторингу, не мають ніяких правових наслідків. Вони не є доказами у суді та обґрунтуванням для притягнення забруднювачів до відповідальності.
Екологічна інспекція, яка має такі повноваження, може здійснювати непланові перевірки лише за повідомленнями від громадян або на вимогу громади. Але таке реагування не є оперативним. Та й довести, що джерелом забруднювання є саме це підприємство, доволі проблематично.
Водночас будь-який моніторинг стану повітря надає корисну інформацію кожній людині та зрештою здатен сформувати суспільний запит на прийняття державницьких рішень для подолання проблеми.
З іншого боку, місцева влада на підставі даних про забруднення може ухвалювати локальні рішення. Наприклад, щодо відкриття нових підприємств, пропуску через населений пункт важкого автотранспорту, переведення пасажирського транспорту на екологічний, створення нових зелених зон тощо.
Проте комплексно проблема унормованого моніторингу та реагування на нього може бути вирішена лише на загальнодержавному рівні. До такого висновку прийшли учасники обговорення, що відбулося у Краматорську. Повний запис обговорення можна переглянути тут.
Подібні «круглі столи» відбудуться також у Дніпрі та Києві. Останній – за участю урядових структур. До нього запросять представників з регіонів, які зможуть надати свої пропозиції щодо того, як повинно змінитися законодавство, щоб результати моніторингів були не тільки інформативними, а ще й дієвими – такими, що впливатимуть на екологічну ситуацію в країні.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
