Центр підтримки мешканців Торецької громади відкрився в Одесі

Територіальний центр соціального обслуговування Краматорської міської ради надає послугу «догляд вдома» 361 літнім людям, які не мають працездатних рідних. До послуги входять забезпечення побутового обслуговування, закупівля товарів, допомога у веденні господарства.

Про це йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру «Сотні літніх людей не виїжджають із Краматорська попри небезпеку».

У Краматорську Соцробітники навідуються до підопічних двічі на тиждень. Обсяг послуг залежить від стану здоров’я одержувача.

«Також ми працюємо з Центром первинної медико-санітарної допомоги, сімейними лікарями. Відвідуємо людей у лікарнях, вирішуємо комунальні питання. Коли страждають будівлі після прильотів, то наші соцробітниці наводять лад, виносять скло тощо. Співпрацюємо з волонтерами, забиваємо вікна. Оформлюємо «єВідновлення», якщо всі документи відповідають вимогам чинного законодавства», – розповідає директорка Територіального центру обслуговування Ірина Оленич.

Наразі у терцентрі в Краматорській громаді працюють 40 соцробітників. Їхня кількість поступово зменшується, бо люди вирішують евакуюватися.

«Насамперед, ми підопічним також пропонуємо евакуацію. Бо ситуація у громаді не є безпечною, і якщо людина потребує постійного стороннього догляду, то краще це рішення приймати раніше, евакуюватися з тим, щоб можна було поселитися десь у стаціонарній установі та отримувати догляд, ніж потім це буде відбуватися в екстреному режимі», – рекомендує Ірина Оленич.

Щодо евакуації Територіальний центр соціального обслуговування співпрацює з волонтерськими організаціями.

Парамедики поліції Донеччини отримали кейсеваки від Світового Конґресу Українців. Всього їм передали три броньовані автівки.

Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області.

Броньовані позашляховики «Mitsubishi L200» і «Toyota Land Cruiser» укомплектовані ношами, кисневими концентраторами, сидіннями для медиків, автономним живленням, терміналами «Starlink», системами радіоелектронної боротьби, детекторами дронів, запасними автошинами тощо.

«Парамедики працюють під прицільними атаками ворога. Нові авто допоможуть поліцейським якнайшвидше транспортувати постраждалих до лікарні та ще в дорозі надавати якісну допомогу», – йдеться у повідомленні.

Поліція Донеччини вже не вперше отримує гуманітарну допомогу від Світового Конгресу Українців. Раніше представники української діаспори передавали засоби тактичної медицини.

Жителі з громад Донеччини, які постраждали внаслідок бойових дій отримали допомогу. Зокрема людям надали матеріали для ремонту осель та продуктові набори.

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Жителям Донецької області від низки благодійних організацій, серед яких “Янголи спасіння” та “Global Empowerment Mission” передали гуманітарну допомогу. Представники фондів, державної адміністрації та волонтерів забезпечили доставку та розподіл вантажів.

Загальний обсяг наданої допомоги склав понад 136 тонн. До складу гуманітарних вантажів увійшли продуктові та овочеві набори, засоби гігієни, будівельні матеріали, лікарські засоби, непродовольчі товари.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області запустило WhatsApp-групу «ПФУ Донеччини – підтримка ВПО» для внутрішньо переміщених осіб. У спільноті можна отримати консультації щодо пенсій, страхових виплат та інших державних соціальних допомог.

Про це повідомляють у Донецькій обласній військовій адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Спільнота створена для внутрішньо переміщених осіб з Донеччини, які перебувають на обліку в обласному управлінні Пенсійного фонду та отримують пенсійні, страхові чи інші державні соціальні виплати.

У групі переселенці можуть отримати:

• актуальні роз’яснення щодо пенсійних і страхових виплат;
• інформацію про порядок призначення, поновлення, перерахунку та виплати державної допомоги;
• консультаційну підтримку фахівців Пенсійного фонду.

Ініціатива спрямована на оперативне інформування та допомогу ВПО у вирішенні питань соціального забезпечення.

Долучитися до групи можна за відповідним посиланням у WhatsApp.

Кіт на прізвисько Міша нявчить біля слухавки під час розмови з Кириною Черкасовою. Жінка – волонтерка у благодійному фонді “Друг”, який опікується безхатніми тваринами у Краматорську. Міша з’явився у неї завдяки кішці, яка залишилася без господаря. Він єдиний з п’яти кошенят, хто вижив. Кирина пояснює, що у нього риси британця, як і в його матері, хоча сам він сірий та смугастий. А от характер, каже волонтерка, впертий. Загалом у Кирини живуть п’ять котів та собака, які колись не мали дому. Між собою добре ладнають: гуртом гріються та сплять.

Про тих, хто опікується безхатніми тваринами у Краматорську, а також хто допомагає їх евакуювати до більш безпечних регіонів – йдеться у подкасті “Нариси про Донеччину” Антикризового медіа-центру.

У притулку

Щодня Кирина Черкасова о восьмій ранку ходить до притулку, яким опікується благодійний фонд “Друг”. Її день починається з того, що вона годує собак. Їх нині понад 150. З початку повномасштабного вторгнення кількість волонтерів, які опікуються тваринами без господаря зменшилася. Люди повиїжджали з Краматорська, а от чисельність безхатніх котів та собак, навпаки, збільшилася.

“Часто не забирають собак, але навіть зараз ще беруть. Однак більше намагаються виїхати та віддати нам тварин. Річ у тім, що ми зараз беремо тільки тих, які потрапили в біду, наприклад, яких збили машиною, отруїли, підстрелили, або ще щось. Усіх поспіль взяти неможливо”, – зазначила Кирина Черкасова.

Також до притулку приїжджають люди, аби провідати тварин чи щось уточнити.

“Багато хто приходить допомогти руками, фізично. Хтось привозить подарунки. Є у нас чоловік, який періодично приїжджає з трьома мішками кісток, хороших, порубаних, нашим собакам побалуватись. Іноді буває дзвонять, просять собаку дістати або ще щось таке. Виїжджаємо, намагаємося допомогти як можемо та чим можемо”, – додала волонтерка.

Собака з притулку. Фото: Кирина Черкасова

Також Кирина розповідає історії собак, які потрапили у біду та опинилися під опікою благодійного фонду. Серед них – Рекс, якого привезли волонтерам військові.

“Рекс жив на колишньому військовому містечку. Там зараз розташовані гаражі, СТО та інше. Рекса усі знали, підгодовували. У нього будка своя є. Про це все ми потім уже довідалися, бо нам у групу написали. Рекса привезли до нас нещодавно військові з вогнепальним пораненням у голову. Кров лилася рікою. Відвезли до лікарні, накололи, все зробили. Щиро кажучи, думали, що не виживе. Вижив, все гаразд. Такий гарний та товариський собака. Операцію ніхто не робив і не буде. Навіть якщо куля в голові, у нас лікарів із такою кваліфікацією немає. Просто почистили око та рану, обрізали весь некроз. Зараз ми колемо антибіотики. Загоюється у Рекса добре. Можливо, кулі й немає, але не хочеться зайвий раз робити рентген. Собаки дуже погано реагують на нього. Якщо є куля, то вона інкапсулюється – і все буде нормально”, – розповіла Кирина Черкасова.

Поранений Рекс. Фото: Кирина Черкасова

Після одужання волонтери планують повернути Рекса назад, на військове містечко.

“Більшість людей покидає тварин”

Благодійний фонд “Друг” у Краматорську існує понад 15 років, але більш активними стали з 2012. Опікуються в організації не лише собаками, а й котами. Останні перебувають на перетримках у волонтерів вдома. Голова благодійного фонду “Друг” Наталія Тітомир каже, що коли роздавали корм, то нарахували близько 400 котів.

“Домашні перетримки – це несистемна історія. Це якщо у когось є можливість взяти тваринку на якийсь час. Зараз всі переповнені: перетримка “Друга”, перетримка у кожного волонтера. У мене особисто живе багато тварин, як і до війни”, – зазначила Наталія Тітомир.

Кішка, якій шукали господаря. Фото: фейсбук БФ “Друг”

Наскільки зараз зросла кількість покинутих тварин на вулицях порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення, голові благодійного фонду “Друг” оцінити важко. Однак безхатніх собак та котів побільшало в рази.

“Розумієте, це дуже циклічно. Наприклад, коли якесь місто опиняється під великою загрозою, то люди намагаються вивезти якомога більше тварин. З Покровська, Мирнограда, Костянтинівки страшенно перенавантажують Краматорськ, Слов’янськ й інші міста. Тварини зазвичай не доходять самі. Буває, але це окремі випадки: вони приходять вкрай виснажені, голодні”, – додала Наталія Тітомир.

За її словами, більшість тварин з населених пунктів, де точаться активні бойові дії, переважно вивозять місцеві жителі та військові. Однак не всі домашніх улюбленців забирають із собою.

“На жаль, більшість людей просто покидає тварин там, де вони є. Ті, хто не покидають і намагаються щось зробити, починають телефонувати нам. А ми кажемо, особливо останні місяці, що вже немає порожнього місця зовсім. Ми не можемо прийняти їхніх тварин, тому просимо брати їх із собою, щоб намагалися прилаштувати в те місце, куди евакуюються самі. Бо для тварини це єдиний шанс вижити. Ті, хто ще там буває в Костянтинівці, нам кажуть, що у місті досі величезна кількість покинутих собак, породних, безпородних, на ціпках та приречених на смерть. Це величезна проблема насправді. Тому що люди, які дійсно хочуть взяти з собою тварин, їм складно десь пристосуватися з ними. Навіть за гроші важко знайти квартиру або будинок, де б власники дозволили бути з тваринами”, – зазначила голова БФ “Друг”.

Гуманні методи регулювання чисельності тварин

Наталія Тітомир зазначила, що покидають різних собак. Це не залежить від породи, вигляду чи розміру тварини. Історій із щасливим кінцем одиниці, тоді як сумних, про покинутих – сотні. До збільшення кількості тварин також призводить і їхнє розмноження. Раніше цей процес намагалися контролювати завдяки програмі регулювання чисельності гуманними методами.

“З 2018 року ця програма була в Краматорську – існувала та працювала. На жаль, з початком повномасштабного вторгнення, скажімо так, нічого не діє. У нас і в мене особисто була така позиція: пропонувала стерилізувати всіх і допомагати, зокрема власникам тварин у цьому. Тому що, знаєте, ціна стерилізації досить висока. І літні люди, які живуть у приватному секторі й у кого є собаки, їм досить важко це робити. І всі ці цуценята масово опинялися на вулицях. Але ми до цього не дійшли”, – розповіла голова БФ “Друг” Наталія Тітомир.

За програмою перед стерилізацією кількість безпритульних тварин мали б підрахувати. Через рік хотіли повторити таку процедуру, аби побачити зміни. Проте до цього пункту не дійшли, а лише стерилізували собак.

“Тоді візуально собак стало менше на вулицях Краматорська. Наразі системна робота не проводиться, на жаль. Бо немає на це ресурсу, часу та можливості. Так, тварини розмножуються. Ці механізми, які закладені у тваринах, набагато сильніше. Якщо з ними не працювати, при чому системно та грамотно, то вони нас дуже швидко переможуть, на жаль”, – зазначила Наталія Тітомир.

Допомагають тваринам, якими опікуються у фонді “Друг”, донатами жителі Краматорська. Зокрема й ті люди, які виїхали з міста, але яким небайдужі безпритульні коти та собаки. Також кормами підтримує одна зоозахисна організація. Наталія Тітомир навмисне не називає, хто саме, бо тоді до них одразу починають звертатися й інші, а відмовляти важко. А ще тваринам з “Друга” кормами та ліками допомагають іноземні волонтери, зокрема з Німеччини та Великої Британії. Здебільшого це звичайні люди, яких об’єднує любов до собак та котів. Благодійний фонд має свою сторінку у фейсбуці. Там не лише розповідають про життя у притулку, а й допомагають загубленим собакам та котам найти своїх господарів.

Евакуація свійської птиці представниками ГО “Футурама”. Фото: Микола Саєнко

Разом із вівчаркою евакуюють людей та тварин

Для громадської організації “Футурама” з Краматорська евакуація тварин – неосновна діяльність. Там допомагають родинам з дітьми та людям літнього віку. Однак не відмовляють й тим, хто просить вивезти їхніх домашніх улюбленців, зазначає голова організації Микола Саєнко. Евакуйовують як собак, так і корів, кіз та свійську птицю.

“Зустрілась нам родина, в якій була підлітка років 13. Я питав у матері, чому вони сидять. Вона каже, що у них хазяйство – корова. І їм тоді жартома кажу: “Нумо я корову вивезу, а ви – дитину”. І одного разу вечір мені дзвінок: “Ми хочемо виїхали, ви ж обіцяли корову вивезти”. Довелося вивозити, бо дав слово. Не знали, як це робити. Евакуювали на автобусі, який для перевезення корів не облаштований. Однак нам усе вдалося. Ми доправили родину в більш безпечне місце на той момент”, – зазначив голова організації.

Микола Саєнко розповів, що раніше вивозили тварин майже по всій Донецькій області. Нині через безпеку евакуюють з Краматорська та Слов’янська. Разом із Миколою їздить врятована з села Миколайпілля, що у Дружківській громаді, вівчарка Багіра. Кілька разів допомагала йому з порятунком домашніх тварин, зокрема заганяла корів та кіз в евакуаційну автівку. Сама ж Багіра була спершу у військового з Авдіївки, а після його ротації залишилася на фермі у Миколайпіллі, а вже потім у Миколи.

“І вивозив я собак так, що їх повний вольєр. А ця вівчарка чомусь була неконтактною. Вона з іншими собаками не дуже: сиділа сама. І от якось приїжджаю – у вольєрі на майданчику по дві-три ходять, а вона – одна. Взяв її, аби вийти та погуляти, щоб не нудьгувала. Тричі так було. А вчетверте приїжджаю: інші собаки поїхали далі, а ця так і сидить. Я вольєр відчинив, повідець одягнув, а в машині були двері відчинені. Вона туди стриб – на сидіння сіла і вперед дивиться, мовляв, поїхали. Ось з того моменту ми і їздимо, не розлучаємось”, – згадав зі сміхом Микола Саєнко.

Микола Саєнко та вівчарка Багіра. Фото: Микола Саєнко

Безпеки потребують усі: і люди, і тварини. Серед розбитих будинків у населених пунктах, де немає життя, для покинутих собак і котів евакуація часто стає єдиним порятунком. Та не менш важливим є розуміння й тих людей, які вже на більш безпечній території могли б дати прихисток господарям з їхніми улюбленцями.

Ірина Мартинова

Подкаст “Нариси про Донеччину”

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.