Донеччина увійшла до регіонів із найбільшими комунальними боргами
Станом на перший квартал 2026 року борги українців за комунальні послуги перевищили 101 мільярд гривень. Донеччина увійшла до регіонів із найбільшими сумами заборгованості.
Про це йдеться на сайті Мінфін.
Борги українців за комунальні послуги продовжують зростати. Станом на перший квартал 2026 року загальна сума заборгованості сягнула 101,2 мільярда гривень.
Про це свідчить інформація у Державній службі статистики України.
Попри значні борги, за перші три місяці року населення оплатило 94,1 % усіх нарахувань за комунальні послуги. Загальна сума платежів склала 91,8 мільярда гривень.
Найбільше українці заборгували за тепло та гарячу воду – 39,8 мільярда гривень. Ще 36,2 мільярда гривень становлять борги за газ, а 18,8 мільярда — за електроенергію.
Найшвидше зростає заборгованість саме за світло. За чотири місяці борги за електроенергію збільшилися на 10,6 %.
Серед регіонів із найбільшими боргами – Дніпропетровська область, де сума заборгованості сягнула 19,2 мільярда гривень.
Донеччина також увійшла до числа областей із найбільшими боргами за комунальні послуги. Станом на початок 2026 року жителі області заборгували близько чотирьох мільярдів гривень.
До регіонів із найбільшими боргами також потрапили Полтавська область, Київ та Київська область.
Найкраще українці оплачують газ – рівень розрахунків становить 97,9 %. Найнижчий показник оплати залишається за тепло та гарячу воду – 87,2 %.
На Донеччині теплопостачальному підприємству заблокували рахунки: підготовка до опалювального сезону під загрозою
Комунальному підприємству “Донецьктеплокомуненерго” через борг перед «Укртрансгазом» виконавча служба повністю арештувала рахунки.
Про це йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру «Житла немає, платіжки є: як новий закон змінить ситуацію на Донеччині».
«Наразі підприємство функціонує і працівники отримують заробітну плату тільки завдяки фінансуванню з обласного бюджету. Якщо рахунки не розблокують, то не факт, що ми вийдемо і підготуємося до наступного опального сезону», – зазначив генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.
За його словами, заборгованість населенням перед «Донецьктеплокомуненерго» є понад два мільярди гривень.
У Краматорськтеплоенерго розповіли, скільки заборгувало населення за опалення
У ТОВ «Краматорськтеплоенерго» розповіли, що населення має борг 713 млн грн. До початку повномасштабного вторгнення рівень оплати становив 98,6 %. Нині – 35,6 %.
Про це йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру «Краматорськтеплоенерго» на межі: як втримують тепло під обстрілами»
«Суди розглядають наші позови, виносять рішення, а ми все передаємо до виконавчої служби. Людям, які не платять за комунальні послуги, блокують рахунки. У кожному під’їзді розміщена інформація щодо свого будинку, квартири та суми боргу», – розповів Генеральний директор ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Роман Поліщук.
Якщо споживач завчасно повідомив про свій виїзд з Краматорська та надав підтверджуючі документи, зокрема довідку внутрішньо переміщеної особи, то в таких випадках можливе тимчасове припинення нарахувань або врегулювання питання в досудовому порядку.
«Основна мета підприємства – не покарання споживача, а збереження житлового фонду та забезпечення стабільної роботи системи теплопостачання. Судові позови застосовуються переважно як крайній захід – у випадках системної несплати без комунікації з підприємством», – додав Роман Поліщук.
«Краматорськтеплоенерго» на межі: як втримують тепло під обстрілами
Майже щодня потерпають від ворожих обстрілів, а від необхідної кількості співробітників залишилася половина – у таких умовах нині діє ТОВ «Краматорськтеплоенерго» у прифронтовій громаді. Протягом зими 2025-2026 років попри знищене обладнання та борги підприємство забезпечувало теплом понад 52 000 людей у громаді.
В інтерв’ю журналісту Антикризового медіа-центру генеральний директор ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Роман Поліщук розповів, як функціонує підприємство, з якими викликами стикаються у роботі та як їх долають.
«Найстрашніша зима»: як пережили опалювальний сезон
Опалювальний сезон завершили, попереду – підготовка до наступного. Як пережили зиму?
На межі. Це була найстрашніша і найлютіша зима. З постійним ризиком для життя співробітників та великою кількістю знищеної інфраструктури.
По українській інфраструктурі, енергетиці ворог б’є безупинно, як взагалі вдається працювати в таких умовах?
З Божою допомогою. Тільки так.
Генеральний директор ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Роман Поліщук
Чи рахували збитки на підприємстві? Яка сума?
Так, але скажу більше – нині вже виграли справу в суді проти рф щодо завданих підприємству збитків на суму 5 мільярдів 187 тисяч гривень. Поки триває війна, збитки збільшуються майже щодня, але ми своєчасно все фіксуємо та додаємо до архіву підготовчої документації. Це вже для наступного позову.
А по допомогу до міжнародних партнерів чи до держави зверталися, яка від них підтримка?
За останній рік звернень від нас достатньо багато. Тільки в Міністерстві енергетики близько одинадцяти погоджених запитів. Але, на жаль, все, що вдалося зробити – це одягти людей у теплий одяг завдяки іноземним партнерам і отримати тисячу листів ОСБ для ліквідації наслідків обстрілів.
Сьогодні, маючи критичну ситуацію із водопостачанням та невиплатою боргів за тепло, можливо, змушені будемо припинити роботу. Тоді рекомендуватимемо населенню евакуюватися на зиму, оскільки без розв’язання критичних проблем підприємство зупиниться та не матиме можливості забезпечувати людей базовими потребами. Водночас боротимемось за наше існування. Для нас не є чимось незвичним – знаходити рішення там, де здавалось би, їх не існує. Маємо такий досвід.
З фронту – в енергетику: чому директор погодився очолити підприємство в кризі
Ви погодилися на посаду директора у такий непростий для підприємства час. Як зважилися на це, що вас підтримує чи надихає?
Після поранень, отриманих на фронті, довелося змінити напрямок діяльності. Це було непросто прийняти. Коли звикаєш бути там, де найгарячіше, важко зробити крок убік. Але війна має багато фронтів – і кожен із них важливий.
Енергетика сьогодні – це теж передова. Світло в домівках, тепло в лікарнях, стабільність для населених пунктів – це те, що тримає країну не менш, ніж зброя. І тепер моя служба тут.
Ви рік на цій посаді, якщо підбити певний підсумок, що б сказали?
Головним для мене завжди були люди. Команда – це родина. Фахівці – герої, які, незважаючи на обстріли та ризик для життя, все одно виходили на зміни. Працювали попри страх, виснаження. Усі розуміють – ми не маємо права зупинятися.
Звичайно, що війна змінює все. Стирає звичні межі, змушує діяти швидко і ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Немає, не існує ідеальних сценаріїв – є вибір між складним і ще складнішим рішенням. Але скажу й так: кожен виклик ставав для нас і певною точкою зростання.
Що тримало вас у найважчих ситуаціях?
Найважливішим було не втратити сенс. Ми працювали, щоб люди мали тепло, були забезпечені базовими потребами і це наш внесок у зміцнення обороноздатності країни. Ми стали сильнішими: як команда, як система, як місто. Нині підприємство забезпечує теплом 52 000 людей. У попередній опалювальний сезон було 92 000. Однак через військові дії й окупацію низки населених пунктів люди виїхали.
Коли йшли на посаду, які плани з модернізації підприємства мали? Можливо, і зараз є такі?
Станцію прийняв у стані дефолту з боргами понад 2,9 мільярда гривень з арештованими рахунками і технікою у розшуку. Зараз, скажу так, головне завдання – стійкість, а не бізнес. Тому основна мета – підтримувати працездатність підприємства.
Збитки та робота на газу
Чому виникли такі борги?
Як кваліфікований економіст зазначу таке: до початку повномасштабного вторгнення станція працювала на вугіллі марки АШ (Донецького басейну), мала значні прибутки, а це давало змогу платити і великі податки, і вчасно розраховуватись як з людьми, так і з постачальниками. Нині через війну росії проти України доступу до вугілля фактично немає, оскільки родовища залишились на непідконтрольній території. Власники цієї станції усвідомлюючи майбутні збитки роботи на газу, продовжили виконувати свої соціальні обов’язки: забезпечувати Краматорську громаду теплом, зокрема, спираючись на обіцянку уряду покривати різницю в тарифах на виробництво. Сьогодні ця сума становить 576 млн грн. Вже не перший рік ми просимо всі державні інстанції посприяти у вирішенні цього питання. Але безрезультатно.
Читайте також: Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини
Чи користується підприємство гарантіями, які надає закон № 2479 щодо компенсації заборгованості з різниці в тарифах на надання послуги з централізованого теплопостачання? Чи зверталися і як саме за такою компенсацією до центральної влади?
Так. Ми неодноразово подавали відповідні розрахунки та звернення до центральних органів влади, зокрема, до Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства фінансів і Міністерства енергетики. Але нині процес отримання такої компенсації є складним і тривалим. Фактичне фінансування або надходить із затримками, або не покриває повністю реальні витрати підприємства. В умовах воєнного стану та значного зростання собівартості енергоносіїв це створює суттєве фінансове навантаження на «Краматорськтеплоенерго». Зараз продовжуємо комунікацію з центральною владою і розраховуємо на більш системне та своєчасне вирішення цього питання.
Чи є заборгованість перед працівниками?
Виплачуємо кошти у міру надходження від боржників.
Колектив ТОВ «Краматорськтеплоенерго»
А споживачі скільки заборгували підприємству?
Населення має борг 713 млн грн. Суди розглядають наші позови, виносять рішення, а ми все передаємо до виконавчої служби. Людям, які не платять за комунальні послуги, блокують рахунки. У кожному під’їзді розміщена інформація щодо свого будинку, квартири та суми боргу.
Якщо порівняти те, як платили люди до повномасштабного вторгнення і після, то як змінилася ситуація?
До початку повномасштабного вторгнення рівень оплати населенням сумарно становив 98,6 %. Нині, якщо взяти категорію фізичних осіб, то це 35,6 %.
Складна ситуація і для людей, і для підприємства…
Я думаю про людей, які зараз залишаються в місті. Це і діти, і люди літнього віку. Я думаю перш за все про них. А ті, хто виїжджає теж, напевно, мали б задуматися про тих, хто залишився і як їм жити далі.
Чи подає підприємство позов до суду на боржника, якщо він завчасно попередив і надіслав довідку ВПО?
У кожному випадку підприємство діє індивідуально і з урахуванням чинного законодавства. Якщо споживач завчасно повідомив про свій виїзд і надав підтверджуючі документи, зокрема довідку внутрішньо переміщеної особи, ми враховуємо ці обставини.
У таких випадках можливе тимчасове припинення нарахувань або врегулювання питання в досудовому порядку. Основна мета підприємства – не покарання споживача, а збереження житлового фонду та забезпечення стабільної роботи системи теплопостачання. Судові позови застосовуються переважно як крайній захід – у випадках системної несплати без комунікації з підприємством.
Ремонт обладнання ТОВ «Краматорськтеплоенерго»
Чи зверталися на підприємстві до центральної влади за компенсацією через борги переселенців (тобто тих абонентів, які виїхали і керуються постановою № 206)?
Так, зверталися до Кабінету Міністрів України. Це питання є особливо актуальним для прифронтових громад, адже значна частина населення була змушена евакуюватися. При цьому житловий фонд залишається підключеним до системи теплопостачання і це потребує постійних витрат на його утримання.
Ми подавали звернення та пропозиції щодо врегулювання цієї проблеми на державному рівні. Нині очікуємо на чіткий механізм компенсації, який дозволить підприємствам критичної інфраструктури уникнути накопичення боргів надалі.
Читайте також: Комунальні борги і арешти рахунків переселенців з Донеччини: що каже закон і як захищатися
Модульний реактор у майбутньому
Щодо майбутнього підприємства, яким ви його бачите?
У нових реаліях найперше буде потрібна електроенергія. Тому що зараз всі гаджети, техніка, системи потребують живлення. Тут я хотів би побачити модульний малий реактор. Бажано чотири. Це вироблятиме електроенергію – ресурс, який забезпечуватиме абсолютно всі потреби регіону під час відновлення після війни.
Тобто у майбутньому в пріоритеті виробництво і забезпечення громади електроенергією?
Моя особиста ціль – вийти на один гігават. Цього буде достатньо для того, щоб забезпечити як регіон, так і підтримати об’єднану енергетичну систему України і додатково це допоможе вивести підприємство із статусу «дефолт». Ось тоді буде можливість повністю зайнятись модернізацією.
А наскільки ці плани реальні?
Доволі-таки реальні. Скажу більше – це вже дії. А результати не змусять на себе довго чекати.
Марк Буруйко
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії “QuartSoft”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Під обстрілами та з боргами: як енергетичне підприємство у Краматорську забезпечує теплом людей
Експерти прогнозують підвищення тарифів на електрику наступного року
Вже у 2025 році тариф на електроенергію для побутових споживачів може суттєво підвищитися. Експерти прогнозують зростання до щонайменше 6,32 грн/кВт⋅год.
На думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, з 1 червня наступного року уряд може підвищити тарифи на електроенергію до 6,64 грн/кВт⋅год.
Як зазначив експерт, це орієнтовна ціна. Вона може бути плюс-мінус 6,32 грн або 6,64 грн.
Подальше підвищення тарифів пов’язане з вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), що передбачають їхнє вирівнювання до ринкового рівня. Так, у найближчі два-три роки вартість може сягнути позначки 9 грн/кВт⋅год.
Нагадаємо, влітку 2024 року український уряд підвищив ціну на електроенергію більш ніж на 63,6%. Згідно з постановою №632 від 31.05.2024, з 1 червня вартість електроенергії для побутових споживачів зросла з 2,64 грн/кВт⋅год до 4,32 грн/кВт⋅год.
Міністерство енергетики тоді пояснило, що держава стала не в змозі утримувати наднизьку пільгову вартість для споживачів, оскільки ціна у 2,64 грн/кВт⋅год покривала лише третину реальної вартості енергії. До того ж, необхідні були кошти для ремонту енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних руйнувань внаслідок російських атак.
