Цифровізація, стратегія розвитку та залучення громадськості: експерти та влада обговорили виклики відновлення
В Україні, попри активні бойові дії, за можливості відновлюють зруйноване ворогом. Крім безпосереднього ремонту споруд, розробляють комплексні плани відбудови областей. Інститут аналітики та адвокації протягом 2023 року проаналізував 2500 повідомлень на різних ресурсах та оцінив прогрес відновлення на державному й місцевому рівнях. Торішні підсумки та виклики на цей рік команда Інституту аналітики та адвокації обговорила з представниками Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури із залученням експертів міжнародних організацій.
Люди хочуть відбудовувати міста
Кожен третій українець бачив результати відбудови і 74% з них залишилися задоволеними від побаченого. Такі цифри наводить команда Transparency International Ukraine. Члени організації торік навесні та взимку проводили опитування українців про те, що їх турбує, які мають побоювання щодо відбудови.
«Якщо раніше люди більш оптимістично дивились на прогнози, то зараз є розуміння, що потрібно враховувати військові ризики та можливе повернення воєнних дій на території тих громад, де є пошкодження. Так само люди розуміють, що великі інфраструктурні рішення важливі, але, можливо, вони будуть відкладені до закінчення воєнних дій. Разом із тим відбудовувати житло для тих, хто його втратив важливо вже зараз», – зазначила заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine Анастасія Мазурок.

Одна із зруйнованих лікарень на Донеччині
За її словами, люди почали розуміти, що процеси відбудови триватимуть довше, ніж вони очікували. Торік навесні 60% опитаних орієнтувалися на строки відновлення у десять та більше років. Наприкінці 2023 року кількість таких людей збільшилася до 73%. Крім цього, серед українців зросла й загальна кількість побоювань щодо розкрадання коштів, призначених для відбудови, корупційних схем, масштабів руйнувань та неспроможності впоратись із наслідками, а також недостатніх гарантій безпеки від партнерів у майбутньому.
Одним із міст, де вже почалося відновлення, є Ізюм на Харківщині. Населений пункт майже пів року був в окупації. До повномасштабного вторгнення в Ізюмі проживало 50 тисяч мешканців, після звільнення залишилося понад 13 тисяч. Нині у місто повертаються люди. І тепер кількість населення збільшилась до 27 тис мешканців.
«Люди хочуть жити в нашому місті. Люди хочуть його відбудовувати. Так, руйнувань дуже багато. 80% багатоповерхівок мають пошкодження різного ступеня, а також 5000 будинків приватного сектору», – розповів начальник Ізюмської міської адміністрації Валерій Марченко.
Торік в Ізюмі вдалося відновити третину будівель, які цього потребували. Також 1513 людей, які мали пошкоджені приватні будинки, отримали допомогу за програмою «єВідновлення» на загальну суму 212 млн грн та 108 сертифікатів на суму 160 млн грн за зруйноване житло.
Читайте також 28 громадських організацій прагнуть змінити законодавство для відновлення України
Цифрове рішення для відновлення
Рік тому загальні потреби України на відновлення та відбудову за оцінкою уряду та міжнародних партнерів сягали 411 млрд доларів США. Торік створили Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Його сформували за кошти, які отримали від примусового вилучення в Україні об’єктів права власності росії та її резидентів, а також частини коштів, які перераховували з НБУ до державного бюджету. Гроші фонду використали для будівництва та реконструкції об’єктів інфраструктури, громадських будівель та житла для ВПО. Також допомагають з відновленням і різні міжнародні партнери, фінансові установи та приватні компанії.
Аби процеси відбудови стали більш скоординованими та прозорими, понад рік тому створили Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
«Торік громадам треба було подавати документи до ОВА, а потім вони йшли до відповідних міністерств. Цього року ухвалили оновлену постанову, яка дозволила напряму громадам подавати свої проєкти. Це стало можливим завдяки тому, що у нас з’явилося цифрове рішення: запрацювала система «DREAM». Тепер не треба опрацьовувати великі пакети документів, для чого нам і була потрібна перемичка у вигляді ОВА. Тепер це можна отримати напряму в системі. Також ми плануємо внести усі об’єкти відбудови у систему «DREAM». Якщо ми далі не будемо працювати над тим, аби усе було в одній прозорій підзвітній системі, то і далі виникатимуть питання про корупцію та керованість цих процесів», – зазначила заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.

Головна сторінка системи «DREAM»
Для оцінки об’єктів відновлення у Міністерстві запровадили незалежну методологію, де кожна споруда оцінюється з точки зору доцільності інвестицій. Це дозволило створити єдині зрозумілі правила для всіх учасників процесу.
Одним із завдань для Міністерства нині є оновлення державної стратегії регіонального розвитку. Натепер таких документів існує близько 100 затверджених на рівні уряду. Однак вони здебільшого залишаються лише деклараціями. До роботи над єдиною державною стратегією регіонального розвитку також залучили 300 експертів. Далі працюватимуть над планом заходів для її реалізації.
«Якщо нам це вдається, то ми зможемо вирішити базову дилему: яким чином зробити відновлення чітко спланованим, організованим та зрозумілим. У громад є можливість визначити свій пріоритет, але, разом із тим, це загальнодержавна рамка і вона передбачає розумне управління ресурсами», – розповіла заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна.

Зруйнований міст автомобільної дороги державного значення Т-05-21 /М-03/ на під’їзді до Святогірська
На загальнодержавну стратегію та концепцію відбудови є попит і серед міських голів деокупованих міст у різних областях України. Про це свідчать дослідження Transparency International Ukraine. Під час інтерв’ю міські голови вказали, що загальнодержавна стратегія відбудови допоможе розуміти, куди рухатися і як адаптувати стратегію відновлення на рівні свого міста.
Залучення громадськості у процес відбудови
До процесів відновлення у своїх рідних громадах хочуть долучатися і представники громадськості. Однак їм це не завжди вдається зробити.
«Виклики у контексті залучення громадськості до відбудови для себе ми розподіляємо на три ключові групи: ті, які пов’язані з недостатньою урегульованістю ролі громадськості у плануванні відбудови на місцевому рівні; те, що пов’язано з фаховим потенціалом та експертизою; те, що пов’язано з комунікацією та інформуванням», – зазначила програмна фахівчиня з питань відновлення та відбудови USAID/ENGAGE Валерія Овчарова.
Залучення громадськості до планування відбудови та співпраця з владою залежить від позиції самих військових адміністрацій. Це може затягувати процес співробітництва та інколи блокувати ініціативи громадян та об’єднань, адже громадські консультації чи обговорення не завжди є обов’язковими для влади. Винятком може бути лише комплексна програма відновлення.
Члени громадських організацій не завжди володіють належним рівнем експертизи і знань, які б дозволяли їм робити якісний зворотній зв’язок щодо рішень влади та повноцінно долучатися до процесів відновлення. Водночас громадські організації можуть бути ресурсом, який можна залучати для побудови діалогу між владою та громадою.
Ірина Мартинова
Джерело фотографій: Донецька ОДА, система «DREAM»
Японські компанії представили технології для відбудови України
До України приїхали представники 11 японських компаній, щоб представити технології для відновлення інфраструктури та житла. Зустріч відбулася в межах другої державно-приватної місії JUPITeR у Міністерстві розвитку громад і територій.
Про це повідомляють у Міністерстві розвитку громад і територій, пише Антикризовий медіа-центр.
У Міністерстві пройшла зустріч із представниками 11 японських приватних компаній, які зацікавлені у відбудові України.
Японський бізнес презентував технології для будівництва, модернізації інфраструктури та житлових об’єктів. Частина цих компаній уже працює в Україні і планує розширювати свою діяльність.
З української сторони участь у зустрічі взяла заступниця міністра розвитку громад і територій Марина Денисюк, з японської — заступник міністра землі, інфраструктури, транспорту та туризму Японії Кенічі Кавамура.
Під час презентації компанії показали рішення для:
- швидкого встановлення фундаментів під мости та інші інфраструктурні об’єкти;
- дистанційного керування будівельною технікою для роботи в небезпечних зонах;
- переробки будівельних відходів і ґрунту для повторного використання у будівництві;
- модернізації систем водопостачання та водовідведення;
- гуманітарного розмінування водойм.
Японія вже допомагає Україні у відновленні інфраструктури. Зокрема, раніше було поставлено рейки для залізниці, змонтовано збірні мостові конструкції, а також передано техніку для розмінування та роботи з відходами.
Міністерство планує інтегрувати представлені технології у майбутні проєкти відбудови та координувати співпрацю японських компаній із місцевою владою, Агентством відновлення та Укрзалізницею.
Платформу JUPITeR створили у 2025 році для залучення японських технологій та бізнесу до відновлення України. Вона охоплює проєкти у сфері транспортної інфраструктури, житлового будівництва, логістики та відновлення критичної інфраструктури.
Відновлюють дах та двері: у Краматорській громаді ліквідовують наслідки ворожої атаки (фото)
Краматорська громада зазнала ворожого обстрілу 26 лютого. Людям допомагають ліквідувати наслідки російського удару.
Про це повідомили у пресслужбі Краматорської міської військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.
Жителі Краматорської громади, чиє житло постраждало через обстріл 26 лютого отримують допомогу для швидких ремонтів. Зокрема йдеться про матеріали для відновлення пошкоджених вікон, дверей та покрівель.
Нагадаємо, росіяни атакували Краматорську громаду вранці 26 лютого. Ударом окупанти пошкодили шість будинків приватного сектору. Тоді від обстрілу дві людини отримали поранення.

Фото: Краматорська МВА

Фото: Краматорська МВА
Читайте також: Окупанти атакували критичну інфраструктуру у Краматорську
Для відновлення енергетики України знадобиться понад 90 мільярдів доларів – Шмигаль
У порівняні з попередньою оцінкою загальна потреба у відновленні та модернізації українського енергетичного сектору зросла на 34%.
Про це повідомили у пресслужбі Кабінету Міністрів України, пише Антикризовий медіа-центр.
За інформацією, згальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить 90,6 млрд дол. Майже 80% від загальної суми – 71 млрд дол. необхідні саме для відновлення та модернізації генераційних потужностей.
Інші потреби сектору:
- 6,4 млрд дол. необхідні для теплового господарства;
- 5,2 млрд дол. необхідні для газотранспортної інфраструктури;
- 4,6 млрд дол. необхідні для нафтової галузі, зокрема й відновлення переробки.
“Для швидкого відновлення енергетики у 2026 році необхідно 4,9 млрд дол. Але ми хочемо не просто відновити зруйноване, а збудувати енергосистему, яка гарантуватиме безпеку та стійкість на десятиліття вперед”, – повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль.

