Навесні 2014 року в Дніпрі приймали переселенців. Як могли, але щиро і турботливо. Було багато таких, що потребували допомоги і їм допомагали. А були такі, які самі приїжджали та ставали поруч допомагати. Одним з таких був Сергій Попов. Він приїхав до Дніпра працювати на звільнення Донецька. Тут, у Дніпрі, на волонтерських засадах було створено Антикризовий медіа-центр. Тут, у Дніпрі, знаходилося багато однодумців для усіх Сергієвих проектів.
Дніпряни запам’ятали його, як «життєрадісного дончанина, який надихав усіх довкола вірою в те, що його рідне місто буде визволено».
Катерина Чижик (волонтер з 2014 року):
«Сергій Попов я пам’ятаю тебе дійсно справжнім Українцем, який перевертає світ!!! Не вірю!!! Не хочу вірити!!! Це помилка журналістів… ??? Це не може бути правдою!!! Тоді в ОДА і завжди ти виходив в ефіри та на зв’язок в яку б хвилину доби я тобі не зателефонувала. Самі незрозумілі брєдні ти розумів з півслова і був там де був потрібен найбільше.
Як же так???
Не можу зібрати думки щоб виразити жах, який у душі…»
Руслан Мороз (у 2014 році – волонтер, нині – чиновник муніціпалітету Дніпра):
«Очень светлого, умного, грамотного и образованного человека не стало. Сколько мы с ним дорог исколесили по Донецкой области в 14-м году… Жаль. Он был из тех реальных людей, которые могли бы строить новую Украину, без оговорок. Светлая память…»
Катерина Леонова (волонтер з 2014 року):
«Загинули люди, розумні, як кажуть “цвіт нації”… Серед них – Сергій Попов… я запам`ятала тебе вживу, коли ти перший раз приїхав в Дніпро і ми пили каву біля ОДА в 14му, вели розмову про ідею створення антикризового центру, а потім наліпки разом робили “антиросійські”на продукти, а потім знайшла за цим малюнком на авці, і ще робили пресуху,але на деякий час зникли з поля зору одне одного “Ще побачимося, життя довге” – інколи думала я… І от, раптом, назавжди зник ти, бо, на жаль, доля знає про кінцевість нашу більше, ніж ми сподіваємося…
Світла пам`ять.
P.s. Хочете побачити когось – не відкладайте, бо потім буде лише час на подібний пост».
Ірина Цебермановська (журналіст):
«Влітку 2014 році Сергій керував Антикризовим медіа-центром. Колись такий знаходився у готелі «Дніпропетровськ». Ходити на пресові до АКМЦ було одне задоволення. Сергій завжди запрошував цікавих спікерів: то керівників добровольчих батальйонів, то капеланів, то волонтерів і психологів.
Ввічливий, цікавий і трохи скромний. Таким мені запам’ятався Сергій Попов.
Дякую тобі за найцікавіші у місті пресухи. Спочивай з миром, Сергію!»
Є ще сотні коротких теплих та добрих слів на згадку про Сергія від дніпрян.
Добрі спогади по тобі, Сергію, в Дніпра. Дякуємо за допомогу.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!