Дощ заважає аграріям зібрати врожай

Японія надала Україні сучасне обладнання для дослідження та відбору проб ґрунтів у межах Програми екстреного відновлення України, яку реалізує Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Ця допомога є черговим кроком у підтримці держави в умовах повномасштабної війни, зокрема у відновленні аграрного сектору на деокупованих територіях.

Про це повідомляє офіційний ТГ-канал депутатської групи “Відновлення України” у Верховній Раді України, пише Антикризовий медіа-центр.

Понад 100 одиниць обладнання для Інституту охорони ґрунтів

Інститут охорони ґрунтів України отримав понад 100 одиниць технічного оснащення, яке є критично необхідним для аналізу та відновлення пошкоджених земель.

Це обладнання необхідне для аналізу стану земель, які постраждали від бойових дій, та для їхнього швидкого повернення до аграрного використання. Завдяки цьому фермери зможуть відновити роботи на полях, що є важливим для продовольчої безпеки України та світу.

Серед переданої техніки:

• газові хроматографи;
• атомно-абсорбційні спектрометри;
• електронна тахеометрична станція;
• системи очищення кислоти;
• автоматичні пробовідбірники ґрунту;
• генератори;
• пікапи та інше обладнання.

Японія систематично допомагає українському аграрному сектору. Крім цього обладнання, уряд Японії через JICA фінансує грантову програму для відновлення сільськогосподарської галузі.

Зокрема, аграріям прифронтових територій було надано насіння на суму 1,5 мільйона доларів для забезпечення посівної кампанії.

Фермерське господарство «Журавушка 2006» працює на Донеччині за 20 кілометрів від лінії фронту. Попри обстріли та забруднення землі вибухонебезпечними предметами, з аграріями області неохоче торгують підприємства з інших регіонів України.  

Про це пише журналіст Антикризового медіа-центру.

Аби продати зерно трейдерам з інших регіонів України, аграрії Донеччини мають пройти перевірку. 

«Податкова блокує накладні, бо раптом вирощуємо зерно на окупованій території. Хоча подаємо документи, що працюємо у Сіверській та Краматорській громадах. Якщо підприємства в Дніпропетровській чи Запорізькій області просто продають, то у мене все ретельно перевіряють. Спершу накладні блокують, потім мають розблокувати: юристу потрібно довести, що зерно виростили на підконтрольній території України», – розповів керівник фермерського господарства «Журавушка 2006» Андрій Журавльов.

Також аграріям Донеччини не дуже хочуть продавати деталі та комплектуючі. 

«Це велика проблема, що ми з Донецької області, бо багато підприємств не хоче працювати. На нас, ніби чорна мітка. Ми замовляли деталь, яка коштувала три тисячі гривень. І коли продавець дізнався, звідки ми, то коректно вийшов із ситуації й запропонував подарувати її», – зазначив Андрій Журавльов.

Детальніше про те, як працює фермерське господарство у Краматорській громаді в умовах війни читайте у матеріалі Антикризового медіа-центру «Дрони над головою, під ногами міни: як сіють та жнуть в умовах війни фермери Донеччини».

ТОВ “Крамагросвіт” на Донеччині працює, попри постійну небезпеку повномасштабної війни. Долають виклики клімату та нерівні умови конкуренції. Підприємство має повний цикл виробництва — від вирощування кормів до виготовлення молочної продукції. Сьогодні воно фактично єдине в області, що утримує велику рогату худобу й при цьому стикається з браком державної допомоги та недосконалістю законодавства.

Директор “Крамагросвіту” Сергій Курінний розповів в інтерв’ю журналістці Антикризового медіа-центру про ключові виклики, що долають аграрії регіону.

Робота під обстрілами та боротьба за якість

Господарство зазнало значних втрат одразу після початку повномасштабної війни, коли у 2022 році, коли ворожі обстріли призвели до руйнування одного з корпусів та необхідності евакуації поголів’я. Із 550 корів довелося залишити лише 100, щоб мати змогу відновити бізнес. Попри труднощі, вдалося відновити поголів’я до 118 корів та досягти цьогоріч рекордних надоїв: 7 400 кг молока за рік на фуражну корову.

Водночас підприємство, яке виробляє натуральну молочну продукцію, бореться з недобросовісною конкуренцією. Сергій Курінний зазначає, що фальсифікати продаються поруч із якісним молоком, що не дозволяє знизити ціну через високу собівартість. Для виживання “Крамагросвіт” перейшов на власну переробку та збут готової продукції через власні кіоски.

Рослинництво, крім військових ризиків (заміновані поля, пожежі), критично постраждало від засухи у 2024–2025 роках, що призвело до падіння врожайності. Наприклад, соняшника зібрали лише до 11 центнерів з гектара, тоді як раніше було 25.

Пропозиції щодо стимулювання постраждалих регіонів

Директор “Крамагросвіту” наголошує, що державна підтримка фактично відсутня, а розподіл дотацій є несправедливим. Підприємству відмовляли у дотаціях на корову через перебування у зоні війни або через “велике” поголів’я (118 голів), тоді як допомога надається тим, хто має менше 99.

Для підтримки агробізнесу на сході та півдні України Сергій Курінний запропонував центральній та місцевій владі низку важливих змін, які дозволять підприємствам виживати та розвиватися:

• переглянути систему оподаткування та зробити податки залежними від реального прибутку, адже умови для ведення сільського господарства в степових регіонах суттєво відрізняються від інших областей;
• зменшити мінімальне податкове зобов’язання до 50% від нинішнього рівня для підприємств регіонів, які постраждали від війни і засухи, щоб дозволити їм виживати;
• прибрати правила з обмеженнями щодо кількості тварин у програмах компенсації на корову, щоб стимулювати зростання поголів’я у постраждалих регіонах;
• збільшити розмір дотації на гектар ріллі до 4000 гривень спеціально для постраждалих через війну регіонів.

“Ми не процвітаємо — ми виживаємо. Наразі коштів на розвиток немає”, – резюмує Сергій Курінний. Колектив тримається завдяки людям, які не хочуть покидати свою землю.

Уряд України працює над розширенням програм підтримки для малих і середніх агровиробників, особливо тих, хто працює на прифронтових територіях. У Державному бюджеті на 2026 рік попередньо передбачено 2,4 млрд грн на підтримку агросектору, а пільгову програму кредитування “5-7-9” продовжено до 31 березня 2027 року.

Про це повідомив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький під час третього Всеукраїнського фермерського форуму “Як вижити та розвиватись під час війни”, пише Антикризовий медіа-центр.

Пріоритети підтримки агросектору

У заході, організованому Всеукраїнським конгресом фермерів у партнерстві з Mercy Corps, взяли участь народні депутати, представники Мінекономіки, ДПС та понад 200 фермерів.

Серед головних питань, які обговорювалися на форумі:

• підтримка господарств, що працюють на прифронтових територіях;
• вплив розміщення фортифікаційних споруд на діяльність агропідприємств;
• грантові можливості від неурядових організацій.

Тарас Висоцький повідомив, що протягом 2025 року агровиробникам було виплачено понад 1,8 млрд грн бюджетних дотацій, призначених для утримання поголів’я худоби на гектар оброблювальних угідь.

Читайте також: Виклики агробізнесу на Донеччині: досвід підприємства з Краматорської громади

Плани на 2026 рік та компенсації

Заступник Міністра акцентував на планах Уряду щодо розширення програм підтримки.

“Розглядаємо можливості бюджетних компенсацій на наступний рік. Зокрема, в державному бюджеті на 2026 рік попередньо передбачено 2,4 млрд грн”, — зазначив Тарас Висоцький.

Крім того, Уряд наразі працює над програмами компенсацій для агровиробників, на землях яких будуються фортифікаційні споруди, а також вивчається питання компенсацій агровиробникам, чиї землі постраждали від посухи.

Допомога за всіма державними програмами, як і раніше, буде здійснюватись виключно через Державний аграрний реєстр (ДАР).

Попри щоденні обстріли та атаки дронів, аграрії Донеччини продовжують працювати. Триває збір пізніх зернових і технічних культур, а фермери отримують допомогу від держави та міжнародних програм підтримки.

Про це повідомили у пресслужбі Донецької обласної військової адміністрації, пише Антикризовий медіа-центр.

Врожай-2025: результати та виклики

У регіоні завершили збирати ранні зернові — отримали 167 тис. тонн збіжжя з 65 тис. га полів.
Триває збір технічних культур: соняшника – на 15 тис. га, намолотили 21 тис. тонн насіння.

Другий рік поспіль аграрії стикаються з проблемою посухи та нестачею опадів, що негативно впливає на врожайність. Однак господарства Донеччини продовжують працювати й забезпечувати країну продовольством навіть в умовах війни.

Державна підтримка фермерів

Міністерство економіки відновило програму субсидій для агровиробників. Передбачили 1000 грн на кожен гектар засіяних площ. До обласної комісії вже подали 300 заявок, розгляд яких нині триває.

Міжнародні гранти для агросектору

Допомогу аграрії можуть отримати також від міжнародних партнерів. Зокрема організація “Mercy Corps” за сприяння профільного департаменту Донецької ОДА та Східноукраїнської сільськогосподарської дорадчої служби реалізує програму підтримки сільського господарства.

У межах програми 85 домогосподарств та три представники малого й середнього бізнесу отримали гранти близько 24 млн грн для розвитку своїх господарств.