“Екологічний стан Донеччини можна буде моніторити онлайн”, – Павло Жебрівський

Активісти руху “Сильні громади” оцінили діяльність Павла Жебрівського, який протягом трьох років очолював Донецьку область. Для цього були відібрані 52 експерта з різних міст регіону – журналісти, підприємці, волонтери, громадські діячі та представники місцевого самоврядування.  Вони назвали сильні і слабкі сторони адміністрації Жебрівського, а також дали рекомендації, що варто поліпшити команді нового голови Донецької обласної адміністрації Олександра Куця. Презентація дослідження відбулася в Антикризовому медіа-центрі.

Загальна сума голосів експертів, які назвали ті чи інші досягнення в роботі Донецької ОДА під керівництвом Павла Жебрівського – 76. Натомість відзначено недоліків – 138.

Найбільш позитивне, що запам’яталось експертам в діяльності Жебрівського, – це програма підтримки малого бізнесу “Український донецький куркуль”. Про неї згадали 20 опитуваних, хоча певні недоліки також були відзначені. На другому місті (19 згадувань) – зрушення щодо інфраструктурних проектів (ремонт доріг, відновлення мостів, будівництво опорних шкіл, ЦНАПів, оновлення парків). Однак і тут були нарікання на якість робіт.

Показово, що 10 респондентів на питання про досягнення адміністрації Жебрівського відповіли “Не помітив”, “Важко сказати”. Це третя позиція за частотою згадок.

Трохи менше, але позитивно експерти оцінили зусилля Донецької ОВЦА щодо українізації регіону (9 згадок), а двоє опитаних віднесли до позитивів декомунізацію в містах Донеччини. Ще 6 вважають досягненням взаємодію обласної адміністрації з місцевим самоврядуванням. По двоє респондентів оцінили зусилля ДонОВЦА в політиці декомунізації і в галузі екології.

Серед недоліків найпопулярнішою темою виявилась неналежна комунікація з медіа та громадськістю (22 згадки). Тут експерти нарікали Жебрівському на непорозуміння з активними проукраїнськими організаціями та рухами, навішування на них ярликів “ряженые”, блокування роботи двох незалежних громадських рад при ОДА, нетерпимість до критики та журналістських розслідувань.

Другим за опитуванням недоліком Павла Жебрівського було названо “гібридну” взаємодію з місцевими елітами (21 згадка). Мовляв, він мав кулуарні домовленості з місцевими кланами з метою маніпулювання розподілом фінансового ресурсу. Респонденти згадували про суб’єктивний, на їхній погляд, підхід і практику вибору “фаворитів”: якщо мер лояльний до керівництва ДонОДА, то отримує фінансування на різні проекти, якщо ні – він має труднощі з заходом коштів. Також нарікали на неврахування бачення місцевих рад щодо розвитку їх територій, що призвело до неефективного використання ресурсів на інфраструктурні проекти (20 опитуваних).

14 опитаних серед недоліків вказали причетність Жебрівського та його команди до ймовірних корупційних дій. Йдеться про схеми під час відновлення інфраструктури регіону, контрабанду на гуманітарно-логістичних центрах, опорні школи. Також це відсутність реакції на корупційні правопорушення на місцях, які активно висвітлювались в медіа. Одним з проявів корупції називали збагачення за рахунок міжнародних донорів.

На думку 12-ти опитаних, Жебрівський не виконував свої обіцянки та мав надмірну схильність до самореклами. 11 респондентів вважають серйозною проблемою радянські підходи в управлінні областю, зокрема, авторитаризм, ігнорування інших думок тощо.

По 6 експертів звернули увагу на недоліки кадрової політики обладміністрації та провал децентралізації. В першій темі порушуються питання непродуманої кадрової політики та війна керівництва обласної ВЦА з головами прифронтових ВЦА (Зайцеве, Красногорівка), яка завершилась звільненням останніх.

Зауваження щодо децентралізації також охоплюють і кадрову політику. Наприклад, замість Сергія Попова, який був новатором процесу децентралізації, на цю позицію призначили консервативну та не дуже обізнану в даному питанні Людмилу Биченко. Крім того, експерти вважають, що команда Жебрівського штучно гальмувала процес децентралізації і надавала перевагу політичним домовленостям супроти волі громад.

Декілька респондентів нарікали на непродуману мовну політику (5) та неефективну екологічну політику (4). Ще 12 назвали інші недоліки.

Другим етапом опитування було створення рекомендацій для нового очільника Донецької області Олександра Куця. Вони структуровані по розділах та налічують понад 300 пунктів. Організатори пообіцяли передати їх до голови ДонОДА найближчим часом. Адже це дослідження, хоча й не є репрезентативним, висловлює колективну думку найактивнішій групи мешканців регіону. Тому на нього варто звернути увагу. Принаймні презентація опитування викликала неабияку зацікавленість у присутніх у залі Антикризового медіа-центру. Детальніше з результатами опитування можна ознайомитись тут.

Екс-очільник Донецької області Павло Жебрівський провив прощальну прес-конференцію, під час якій підвів підсумки своїй трирічної роботи на посаді та відповів на запитання журналістів.

 – Яка причина Вашої відставки? Говорять, що Жебрівський не порозумівся з керівництвом Операції об’єднаних сил, це правда?

 – Це єдине питання, на яке я вже з суботи, коли подав рапорт про відставку, думав, як сказати так, щоб нікого не образити. По-перше, це моє особисте рішення. Воно, безумовно, погоджено з президентом. По-друге, це симбіоз всяких підводних і надводних течій… Є час, щоб розкидати каміння, а є час збирати каміння. Сьогодні я переконаний, що в області є команда, яка готова реалізувати програму розвитку регіону. Є фінансування проектів на суму 3 мільярди гривень. На цьому етапі я свою місію виконав. Я ухожу з регіону з важкою душею, але частина мого серця залишиться тут.

 – Ви вже знаєте, яку посаду обійматимете?

 – Я буду працювати в сфері, яка потрібна державі Україна. Це буде рішення президента. І не зовсім чесно з мого боку анонсувати то, що має оприлюднити президент. Це буде нечесно по відношенню до президента, в команді якого я залишаюся. Сьогодні о 20:30 я запрошений на зустріч до президента. І я думаю, що сьогодні ввечері буде зрозуміло, яку посаду я займу. Хочу наголосити, що в зами ні до кого не піду: я і заступник – це несумісні речи.

 – Хто очолить Донецьку область?

 – Я особисто запропонував дві кандидатури, фамілії зі зрозумілих причин зараз називати не буду, їх розглядають. Але те, що ці консультації й досі проводяться, говорить про те, що мою відставку ніхто не готував. Незалежно від того, хто прийде, впевнений, він не зійде з наміченого курсу і буде далі створювати умови для розбудови модернової Донеччини.

 – Яка доля чекає проблемні проекти, наприклад, коли нарешті Авдіївка буде з газом?

 – Ми не дали Донецькоблгазу вкрасти 20 мільйонів гривень на трубі, тепер вони доколупуються до дрібниць у будуванні газогону. Як би не це, газ ще в грудні минулого року мав би піти до Авдіївкі та сусідніх сіл. Думаю, що президент візьме цю ситуацію під особистий контроль. Я також не залишу її поза своєю увагою

– Чи виконали Ви всі свої завдання? Що з важливого залишилось?

 – Я і в подальшому буду опікуватись будівництвом військового ліцею ім. Івана Сірка в Краматорську, створенням олімпійської бази в Святогірську, розбудовою “Перлини Донеччини”. Також будуть продовжуватись інші проекти, зокрема “Український донецький куркуль” – ніхто їх розкулачувати не буде, оскільки ця стаття розходів передбачена в бюджеті. Я йду, але буду тримати Донеччину під патронатом. Якщо хтось когось надумає переслідувати, принижувати – не залишу в спокої. І повірте, в мене будуть можливості для цього.

– Що буде з логотипом “Оновлена Донеччина”, якій належить Вам особисто? Чи не перетвориться він в елемент політичного проекту?

 – Я його передам громадськості – новим об’єднанням, а не тим хто тільки критикує владу. Оновлена Донеччина – це брендування тих змін, які робляться в Донецькій області. Це не буде використовуватися як політичний проект. Якщо я повернуся в політику, то це я буду очолювати партію “Республіканська платформа”, в зв’язку з чим мені не потрібно брендування цих речей. Але ті зміни, які відбуваються на Донеччині, вони повинні були бути забрендовані. Це основи маркетингу.

– Від громадських організацій до Президента надійшло звернення, в якому вони вимагають провести незалежний аудіт  Вашої діяльності. Як Ви ставитись до цього?

 – Я завжди за кожний аудіт. Я дуже зацікавлений в перевірці, щоб були не домисли, це для мене дуже важливо. Тому що деякі нещастя виставили себе патріотами, монополізували патріотичну складову, які не зрозуміло за що живуть… Чуток більш ніж достатньо. І ти не будеш бігати і розказувати, що по великому рахунку не приходять очолювати Донеччину, щоб, вибачте, скримзлити 10 чи 30 тисяч гривень. Сюди приходять для самореалізації. Через це укуси сявок мене не цікавлять. А нормальні люди, котрі хочуть об’єктивного аудиту, безумовно цікавлять.

Сьогодні, 14 червня 2018 року, у Краматорську відбулась урочиста передача гуманітарної допомоги від Республіки Білорусь для освітніх та лікарняних закладів Донеччини. Це вже друга партія гуманітарної допомоги що надійшла в рамках реалізації домовленостей між Президентами України та Білорусі, досягнутими у 2017 році.

Цього разу до складу гуманітарної допомоги увійшли комплекти учнівських меблів, шафи для документів і холодильники. Також продукти харчування – м’ясні консерви, олія ріпакова рафінована дезодорована, цукор, хлібопекарські дріжджі, гречана крупа, пшеничне борошно, макаронні вироби. Загальна вага вантажу – 55 тон. Кошти на придбання гуманітарної допомоги – 160 544,11 білоруських рублів (близько 80 тис. доларів США) – виділено Урядом Білорусі із державного бюджету.

Гуманітарний вантаж супроводжують представники Міністерства з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь (МНС РБ). Їм також доручено організувати передачу гуманітарної допомоги у вигляді продуктів  харчування Місії Міжнародного комітету Червоного Хреста для розподілу серед постраждалого населення Донецької та Луганської областей.

Також МНС РБ забезпечує передачу матеріальних цінностей для шкільних та лікарняних установ для Донецької та Луганської областей – по 75 комплектів меблів для молодшого шкільного віку, 150 комплектів для старших учнів та 75 шаф і по 44 холодильники.

В урочистій церемонії передачі гуманітарного вантажу прийняли участь Перший заступник Міністра з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь генерал-майор внутрішньої служби Олександр Худолєєв та Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні Ігор Сокол. Від української сторони були присутні заступник Голови ДСНС генерал-майор служби цивільного захисту України Микола Ільченко, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука та в. о. голови Донецької обласної державної адміністрації Ігор Стокоз.

Минулого року Республіка Білорусь у взаємодії з Міжнародним комітетом Червоного Хреста вперше надала гуманітарну допомогу для громадян, які перебувають у зоні конфлікту по обидві сторони лінії розмежування в Донецькій та Луганській областях. Тоді гуманітарний конвой складався із чотирьох вантажівок, що привезли вантаж загальною вагою 58 тон. Це були продукти харчування та предмети гігієни білоруського виробництва на суму приблизно 63 тисячі доларів.

Щорічний звіт голови Донецької облдержадміністрації Павла Жебрівського містив виключно позитивну інформацію, тому складалося враження, що у регіоні все гаразд. Однак деякі питання, які задали журналісти, показали дещо іншу картину.

Перед усім губернатор окреслив основне завдання, над якім минулого року працювали структурні підрозділи Донецької ОДА: повернути Донеччину в єдиний український простір та показати, що там де Україна – там високий і якісний рівень життя.

Дійсно, незважаючи на військові дії та тимчасове відділення частини області, Донеччина стала лідером серед інших областей України за розміром середньомісячної заробітної плати – 7764 грн. на місяць. Попереду лише Київ.

За минулий рік забезпечено реалізацію продукції на загальну суму 258,7 млрд. грн. – друге місце по Україні. Поступово підвищується рівень товарообігу з країнами Євросоюзу. Експорт товарів з Донецької області до ЄС зріс на 30%, взагалі експортовано товарів на 4,4 млрд доларів. «Це спростовує тезу про те, що нібито ми там не потрібні, а наші підприємства можуть співпрацювати лише з Росією, – зазначив Павло Жебрівський. – А також підтверджує факт, що економіка регіону відроджується і поступово виходить на новий рівень».

Нажаль, нестабільна ситуація на сході країни відлякує іноземних інвесторів, тому рівень міжнародних вкладень в економіку регіону залишається низьким. Між тім, залучено міжнародної технічної допомоги на суму 615 млн. грн. Її спрямовано на гуманітарну сферу та проекти розвитку.

Павло Жебрівський звітував про відкриття 7-ми опорних шкіл, в той же час їх повинно бути вже 20. Також залишається незавершеним будівництво цілої низки інших об’єктів, які обіцяли здати минулого року. За словами губернатора, реалізацію багатьох проектів гальмує тендерна процедура та неякісна проектна документація. Так, перший тендер на реконструкцію Краматорської української гімназії було оголошено ще у 2016 році, але й досі майже нічого не зроблено, тому учні вимушені їздити на навчання в інші школи міста. «Сподіваюсь, що цього року гімназію буде модернізовано і в Краматорську з’явиться сучасна Hab-school», – пообіцяв Жебрівський, відповідаючи на питання журналіста Антикризового медіа-центру.

Досить «незручні» питання лунали й від інших представників ЗМІ. Зокрема, щодо ситуації на КПВВ «Майорське». Губернатора попросили прокоментувати заяву Володимира Веселкіна, голови військово-цивільної адміністрації селища Зайцеве, про виявлене ним «финансирование терроризма плюс незаконное обогащение возле КПВВ «Майорское». В своєму пості у Фейсбуці Веселкін стверджує, що українські товари через гуманітарно-логістичний центр оптом надходять до непідконтрольної території, а покривають цю схему, за його словами, місцеві чиновники, а саме – перший заступник голови ДонОДА Віктор Ремський.

«Факти, викладені у цій заяві, спрямовані до чотирьох інстанцій – СБУ, ДПІ, прокуратури, МВС. Також сьогодні я підписав розпорядження про створення комісії на чолі з місцевою активісткою Кошель, яка перевірить доцільність роботи логістичного центру. Якщо він не виконує своїх функцій, то буде закритий», – заявив Павло Жебрівський.

Він також додав, що правоохоронні органи обов’язково перевірять діяльність Віктора Ремського. На зауваження журналістів, що ці схеми були виявлені набагато раніше, і про це виходило декілька сюжетів, але ніяких дій з боку правоохоронців не було, Жебрівський відреагував дуже різко: «Давайте тоді скажемо, що у нас нічого не діє: суди у нас корумповані, правоохоронці корумповані, чиновники корумповані – давайте застрелімось! Якщо таким чином, то у нас нічого не діє. Перепрошую, якщо працює корумпований правоохоронець, він повинен нести відповідальність, якщо корумпований заступник голови ОДА, він також повинен нести відповідальність».

Натомість найбільше незадоволення губернатора спрямоване на Володимира Веселкіна. Він назвав його «особою, яка поки ще виконує функції голови військово-цивільної адміністрації Зайцевого» і запевнив, що «його буде перевірено на відповідальність займаній посаді».

Міський голова Ольга Опанасенко наполягає на введенні в місті військово-цивільної адміністрації, в той час як місцеві активісти та депутати намагаються створити об’єднану територіальну громаду. Про існуючі протиріччя і способи вирішення проблеми прихильники проведення децентралізації говорили на прес-конференції в Антикризовому медіа-центрі.

Однією з причин кризи місцевої влади депутат Часовоярської міськради Руслан Макарович вважає не проведення виборів у 2015 році. «Міський голова і депутати міськради обиралися ще в 2010 році, і всі зміни, які відбулися в країні за цей час, лише посилили суперечки між різними політичними силами в рядах місцевого самоврядування», – сказав він.

Руслан Макарович повідомив про те, що міський голова Ольга Опанасенко три місяці не скликає сесію і саботує спроби групи депутатів провести пленарне засідання. Чергова спроба зібрати депутатів була зроблена 10 листопада, планувалося обговорити питання надання згоди на добровільне об’єднання громад.

«Процес створення об’єднаної територіальної громади було розпочато ще в 2015 році, але не місцевою владою, а активістами. Ми проводили роз’яснювальну роботу в населених пунктах, які могли б увійти в ОТГ. При цьому ні міський голова, ні виконавчий комітет нічого не зробили для проведення реформи децентралізації, хоча створення об’єднаної територіальної громади з центром в Часів Ярі відповідає перспективному плану, який було узгоджено Донецькою облдержадміністрацією. Тому на сесії ми хотіли почати процедуру об’єднання заново, щоб нарешті створити ОТГ», – пояснив Руслан Макарович.

Однак з’ясувалося, що міський голова Ольга Опанасенко вирішила діяти зовсім в іншому напрямку. Вона направила звернення до голови Донецької обласної держадміністрації Павла Жебрівського з проханням ввести військово-цивільну адміністрацію в місті Часів Яр.

Активісти виступають категорично проти цього, оскільки введення ВЦА унеможливить створення об’єднаної громади і ще більше погіршить позиції Донецької області на шляху проведення децентралізації. Крім того, на їхню думку, немає ніяких підстав для введення ВЦА в Часовому Ярі.

«На нашій території ніколи не проводилися бойові дії, відстань до лінії розмежування – більше 30 кілометрів. У нас нормально працюють всі комунальні підприємства. Криза в місцевому самоврядуванні, яка створена штучно, не впливає на життєдіяльність міста», – перерахували активісти свої аргументи.

Проте, при черговій невдалій спробі скликати сесію, міський голова Ольга Опанасенко повідомила депутатам і активістам, що нібито Павло Жебрівський погодив її звернення і на даний час документи на створення ВЦА знаходяться в Адміністрації Президента.

У відповідь на це група депутатів направила Президенту своє звернення з проханням провести позачергові вибори міського голови Часів Яру і депутатів міської ради. Також в цьому зверненні міститься заклик ретельно вивчити ситуацію перед тим, як приймати рішення про введення військово-цивільної адміністрації.

«Наше місто потребує змін, а для цього необхідно оновити склад міської ради, в якої дотепер два депутати обрано від Компартії України. Часів Яру потрібна не ВЦА, а перезавантаження місцевого самоврядування, інакше ми не просунемося на шляху децентралізації. У нас є чітке бачення того, що потрібно зробити для створення ОТГ. Ряд заходів ми вже провели, навіть не маючи депутатських повноважень. Якщо зараз введенням ВЦА реформу заблокують, вона припиниться тут назавжди», – резюмував Руслан Петренко.