Економіка під обстрілами: прифронтові громади вимагають від держави особливого статусу та захисту ФОПів
Майбутнє прифронтових територій залежить від системної підтримки бізнесу та відмови від універсальних рішень, які не враховують воєнну реальність. Представники понад 300 громад зібралися на спільну конференцію, щоб визначити стратегію виживання та відновлення економіки у 2026 році.
Про це повідомляється на сайті Асоціації прифронтових міст і громад України (АПМГ) , пише Антикризовий медіа-центр.
Під час зустрічі, що відбулася 5 січня, очільники міст наголосили на необхідності створення окремої державної політики для громад вздовж лінії фронту. Голова АПМГ Ігор Терехов зазначив, що нинішні кроки уряду часто є точковими, тоді як регіони потребують довгострокової моделі стійкості.
“Прифронтові території живуть в умовах, які не відомі більшості регіонів країни, і держава має будувати свою економічну політику, виходячи саме з цієї реальності. Сьогодні рішення, які ухвалює держава щодо підтримки прифронтових громад, переважно залишаються точковими і не формують довгострокової моделі стійкості. Наше завдання – зробити усе належне, аби вони ставали системними, ефективними та забезпечували комплексну підтримку міст і громад вздовж лінії фронту”, – зазначив Ігор Терехов.
Ключові виклики та пріоритети на 2026 рік
Захист малого бізнесу та ФОП. Громади виступили категорично проти запровадження 20% ПДВ для підприємців із доходом понад 1 млн грн. У прифронтових зонах, де ворожі FPV-дрони атакують навіть мікробізнес, такі податкові нововведення можуть призвести до масового закриття підприємств.
Безпекові фактори. Як зауважив в.о. Сумського міського голови Артем Кобзар, місцевих пільг (як-от скасування податку на землю) недостатньо — держава має забезпечити фізичний захист підприємців від атак безпілотників росії.
Тарифна криза. В.о. міського голови Запоріжжя Регіна Харченко підкреслила, що зростання вартості розподілу газу створює мільйонні дірки у місцевих бюджетах. Без державної компенсації різниці в тарифах міста не зможуть ефективно реагувати на надзвичайні ситуації.
Податковий тиск. Учасники закликали зупинити автоматичне стягнення боргів з підприємств, які постраждали від руйнувань, оскільки ці борги є наслідком війни, а не безвідповідальності бізнесу.
За результатами конференції Асоціація ухвалила спільну заяву, яку передадуть до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Головні вимоги — страхування воєнних ризиків, доступне кредитування та перегляд тарифної політики для прифронтових зон.
В Україні стартувала програма кредитування нових енергетичних потужностей для бізнесу
В Україні запустили державну програму підтримки проєктів розподіленої генерації. Вона дозволить підприємствам залучати кредити на будівництво нових енергетичних потужностей.
Про це повідомила у телеграмі прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Програма орієнтована на великий і середній бізнес. Підтримку надаватимуть для будівництва газопоршневих і газотурбінних установок, когенераційних об’єктів, електростанцій на біомасі та біогазі, систем накопичення енергії та іншої інфраструктури, яка підвищує енергетичну стійкість підприємств і громад.
Обсяг фінансування становить від 1 до 25 млн євро в гривневому еквіваленті. Кредити надаватимуть на строк до п’яти років. Також передбачене відтермінування виплат до 12 місяців на час будівництва та введення об’єкта в експлуатацію.
Пріоритет отримають проєкти, які реалізовуватимуть в енергодефіцитних регіонах, насамперед у прифронтових областях.
На Донеччині іноземці зареєстрували майже тисячу бізнесів
На Донеччині станом на травень 2026 року іноземні громадяни зареєстрували 948 фізичних осіб-підприємців (ФОП). Загалом в Україні їхня кількість становить 21 967.
Про це йдеться в аналітиці на сайті «Опендатабот».
В середньому з початку повномасштабної на рік відкривається 1896 справ громадянами інших країн. Кожен четвертий з них зареєстрований у Києві – 5216. Харківщина посідає друге місце з 3506 підприємцями, а Одещина – третє з 3295 ФОПами. Саме на ці три регіони припадає майже 55 % усіх бізнесів, започаткованих іноземцями.
Найбільше серед підприємців громадян рф – кожен п’ятий іноземець-ФОП (4593). Далі громадяни В’єтнаму – 1994, Азербайджану – 1635, Узбекистану – 1469 та Молдови – 1118. Загалом майже половина іноземців із власною справою походять з цих п’яти країн.
Найчастіше іноземці в Україні працюють у сфері роздрібної торгівлі – 6346 ФОПів. Далі складська діяльність – 2746, оптова торгівля – 1732, HoReCa (готель, ресторан, кафе – ред.) – 1703, а також ІТ-сфера – 1624.
«Краматорськтеплоенерго» на межі: як втримують тепло під обстрілами
Майже щодня потерпають від ворожих обстрілів, а від необхідної кількості співробітників залишилася половина – у таких умовах нині діє ТОВ «Краматорськтеплоенерго» у прифронтовій громаді. Протягом зими 2025-2026 років попри знищене обладнання та борги підприємство забезпечувало теплом понад 52 000 людей у громаді.
В інтерв’ю журналісту Антикризового медіа-центру генеральний директор ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Роман Поліщук розповів, як функціонує підприємство, з якими викликами стикаються у роботі та як їх долають.
«Найстрашніша зима»: як пережили опалювальний сезон
Опалювальний сезон завершили, попереду – підготовка до наступного. Як пережили зиму?
На межі. Це була найстрашніша і найлютіша зима. З постійним ризиком для життя співробітників та великою кількістю знищеної інфраструктури.
По українській інфраструктурі, енергетиці ворог б’є безупинно, як взагалі вдається працювати в таких умовах?
З Божою допомогою. Тільки так.
Генеральний директор ТОВ «Краматорськтеплоенерго» Роман Поліщук
Чи рахували збитки на підприємстві? Яка сума?
Так, але скажу більше – нині вже виграли справу в суді проти рф щодо завданих підприємству збитків на суму 5 мільярдів 187 тисяч гривень. Поки триває війна, збитки збільшуються майже щодня, але ми своєчасно все фіксуємо та додаємо до архіву підготовчої документації. Це вже для наступного позову.
А по допомогу до міжнародних партнерів чи до держави зверталися, яка від них підтримка?
За останній рік звернень від нас достатньо багато. Тільки в Міністерстві енергетики близько одинадцяти погоджених запитів. Але, на жаль, все, що вдалося зробити – це одягти людей у теплий одяг завдяки іноземним партнерам і отримати тисячу листів ОСБ для ліквідації наслідків обстрілів.
Сьогодні, маючи критичну ситуацію із водопостачанням та невиплатою боргів за тепло, можливо, змушені будемо припинити роботу. Тоді рекомендуватимемо населенню евакуюватися на зиму, оскільки без розв’язання критичних проблем підприємство зупиниться та не матиме можливості забезпечувати людей базовими потребами. Водночас боротимемось за наше існування. Для нас не є чимось незвичним – знаходити рішення там, де здавалось би, їх не існує. Маємо такий досвід.
З фронту – в енергетику: чому директор погодився очолити підприємство в кризі
Ви погодилися на посаду директора у такий непростий для підприємства час. Як зважилися на це, що вас підтримує чи надихає?
Після поранень, отриманих на фронті, довелося змінити напрямок діяльності. Це було непросто прийняти. Коли звикаєш бути там, де найгарячіше, важко зробити крок убік. Але війна має багато фронтів – і кожен із них важливий.
Енергетика сьогодні – це теж передова. Світло в домівках, тепло в лікарнях, стабільність для населених пунктів – це те, що тримає країну не менш, ніж зброя. І тепер моя служба тут.
Ви рік на цій посаді, якщо підбити певний підсумок, що б сказали?
Головним для мене завжди були люди. Команда – це родина. Фахівці – герої, які, незважаючи на обстріли та ризик для життя, все одно виходили на зміни. Працювали попри страх, виснаження. Усі розуміють – ми не маємо права зупинятися.
Звичайно, що війна змінює все. Стирає звичні межі, змушує діяти швидко і ухвалювати рішення в умовах невизначеності. Немає, не існує ідеальних сценаріїв – є вибір між складним і ще складнішим рішенням. Але скажу й так: кожен виклик ставав для нас і певною точкою зростання.
Що тримало вас у найважчих ситуаціях?
Найважливішим було не втратити сенс. Ми працювали, щоб люди мали тепло, були забезпечені базовими потребами і це наш внесок у зміцнення обороноздатності країни. Ми стали сильнішими: як команда, як система, як місто. Нині підприємство забезпечує теплом 52 000 людей. У попередній опалювальний сезон було 92 000. Однак через військові дії й окупацію низки населених пунктів люди виїхали.
Коли йшли на посаду, які плани з модернізації підприємства мали? Можливо, і зараз є такі?
Станцію прийняв у стані дефолту з боргами понад 2,9 мільярда гривень з арештованими рахунками і технікою у розшуку. Зараз, скажу так, головне завдання – стійкість, а не бізнес. Тому основна мета – підтримувати працездатність підприємства.
Збитки та робота на газу
Чому виникли такі борги?
Як кваліфікований економіст зазначу таке: до початку повномасштабного вторгнення станція працювала на вугіллі марки АШ (Донецького басейну), мала значні прибутки, а це давало змогу платити і великі податки, і вчасно розраховуватись як з людьми, так і з постачальниками. Нині через війну росії проти України доступу до вугілля фактично немає, оскільки родовища залишились на непідконтрольній території. Власники цієї станції усвідомлюючи майбутні збитки роботи на газу, продовжили виконувати свої соціальні обов’язки: забезпечувати Краматорську громаду теплом, зокрема, спираючись на обіцянку уряду покривати різницю в тарифах на виробництво. Сьогодні ця сума становить 576 млн грн. Вже не перший рік ми просимо всі державні інстанції посприяти у вирішенні цього питання. Але безрезультатно.
Читайте також: Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини
Чи користується підприємство гарантіями, які надає закон № 2479 щодо компенсації заборгованості з різниці в тарифах на надання послуги з централізованого теплопостачання? Чи зверталися і як саме за такою компенсацією до центральної влади?
Так. Ми неодноразово подавали відповідні розрахунки та звернення до центральних органів влади, зокрема, до Міністерства розвитку громад та територій, Міністерства фінансів і Міністерства енергетики. Але нині процес отримання такої компенсації є складним і тривалим. Фактичне фінансування або надходить із затримками, або не покриває повністю реальні витрати підприємства. В умовах воєнного стану та значного зростання собівартості енергоносіїв це створює суттєве фінансове навантаження на «Краматорськтеплоенерго». Зараз продовжуємо комунікацію з центральною владою і розраховуємо на більш системне та своєчасне вирішення цього питання.
Чи є заборгованість перед працівниками?
Виплачуємо кошти у міру надходження від боржників.
Колектив ТОВ «Краматорськтеплоенерго»
А споживачі скільки заборгували підприємству?
Населення має борг 713 млн грн. Суди розглядають наші позови, виносять рішення, а ми все передаємо до виконавчої служби. Людям, які не платять за комунальні послуги, блокують рахунки. У кожному під’їзді розміщена інформація щодо свого будинку, квартири та суми боргу.
Якщо порівняти те, як платили люди до повномасштабного вторгнення і після, то як змінилася ситуація?
До початку повномасштабного вторгнення рівень оплати населенням сумарно становив 98,6 %. Нині, якщо взяти категорію фізичних осіб, то це 35,6 %.
Складна ситуація і для людей, і для підприємства…
Я думаю про людей, які зараз залишаються в місті. Це і діти, і люди літнього віку. Я думаю перш за все про них. А ті, хто виїжджає теж, напевно, мали б задуматися про тих, хто залишився і як їм жити далі.
Чи подає підприємство позов до суду на боржника, якщо він завчасно попередив і надіслав довідку ВПО?
У кожному випадку підприємство діє індивідуально і з урахуванням чинного законодавства. Якщо споживач завчасно повідомив про свій виїзд і надав підтверджуючі документи, зокрема довідку внутрішньо переміщеної особи, ми враховуємо ці обставини.
У таких випадках можливе тимчасове припинення нарахувань або врегулювання питання в досудовому порядку. Основна мета підприємства – не покарання споживача, а збереження житлового фонду та забезпечення стабільної роботи системи теплопостачання. Судові позови застосовуються переважно як крайній захід – у випадках системної несплати без комунікації з підприємством.
Ремонт обладнання ТОВ «Краматорськтеплоенерго»
Чи зверталися на підприємстві до центральної влади за компенсацією через борги переселенців (тобто тих абонентів, які виїхали і керуються постановою № 206)?
Так, зверталися до Кабінету Міністрів України. Це питання є особливо актуальним для прифронтових громад, адже значна частина населення була змушена евакуюватися. При цьому житловий фонд залишається підключеним до системи теплопостачання і це потребує постійних витрат на його утримання.
Ми подавали звернення та пропозиції щодо врегулювання цієї проблеми на державному рівні. Нині очікуємо на чіткий механізм компенсації, який дозволить підприємствам критичної інфраструктури уникнути накопичення боргів надалі.
Читайте також: Комунальні борги і арешти рахунків переселенців з Донеччини: що каже закон і як захищатися
Модульний реактор у майбутньому
Щодо майбутнього підприємства, яким ви його бачите?
У нових реаліях найперше буде потрібна електроенергія. Тому що зараз всі гаджети, техніка, системи потребують живлення. Тут я хотів би побачити модульний малий реактор. Бажано чотири. Це вироблятиме електроенергію – ресурс, який забезпечуватиме абсолютно всі потреби регіону під час відновлення після війни.
Тобто у майбутньому в пріоритеті виробництво і забезпечення громади електроенергією?
Моя особиста ціль – вийти на один гігават. Цього буде достатньо для того, щоб забезпечити як регіон, так і підтримати об’єднану енергетичну систему України і додатково це допоможе вивести підприємство із статусу «дефолт». Ось тоді буде можливість повністю зайнятись модернізацією.
А наскільки ці плани реальні?
Доволі-таки реальні. Скажу більше – це вже дії. А результати не змусять на себе довго чекати.
Марк Буруйко
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії “QuartSoft”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
На Донеччині найменша кількість компаній в Україні, яка має іноземних власників
На Донеччині дев’ять компаній мають іноземних власників. Це один із найменших показників в Україні.
Про це йдеться в аналітиці “Опендатабот”.
Нині в Україні є 2 997 компаній з іноземними власниками. В аналітиці “Опендатабот” досліджувались підприємства, які мали дохід від 100 млн грн згідно з фінансовою звітністю за 2025 рік.
Майже у чверті компаній є власники з Кіпру — 694. Далі громадяни Німеччини — 300, та США — 292.
У Києві зареєстрована майже половина всіх компаній з іноземними власниками — 1478 бізнеси. Далі йде Львівщина та Київщина — по 223 у кожному регіоні. Найменше таких бізнесів, крім Донеччини, є у фронтовій Херсонщині.
Понад чверть усіх компаній іноземців працює в оптовій торгівлі — 774. Ще 268 компаній у сільському господарстві та 176 — в ІТ.
На Донеччині третину бізнесів торік заснували жінки
На Донеччині 35,2 % компаній у 2025 році заснували жінки. Загалом торік 12757 нових підприємств очолили жінки.
Про це йдеться в аналітиці Опендатабот, пише Антикризовий медіа-центр.
Нині на жінок, де вони керівниці, припадає 34% від загальної кількості новостворених компаній. Це майже стільки ж, як і до початку повномасштабного вторгнення. Найбільше нових компаній з директорками реєструють у столиці — 4233, далі йдуть Дніпропетровщина (1071) та Львівщина (953).
За кількістю керівниць новостворених компаній лідирує сфера оптової торгівлі: 5429 бізнесів або 15% від загальної кількості. Далі – громадські організації, нерухомість, ІТ та будівництво будівель.
Водночас найбільший гендерний дисбаланс у нових турагенціях: хоча нових бізнесів у цій сфері відкрилось не так багато, там частка директорок сягла 61%. Також керівниць більше у сферах творчості та мистецтва, працевлаштування та у державному управлінні й обороні.
Водночас найменше директорок в нових охоронних компаній, лише 7 % очолюють жінки. Низька частка також у фінансових послугах і страхуванні, металургії, телекомунікаціях та будівництві інженерних споруд.
Однак побільшало директорок у виробництві комп’ютерів (+76%), в ІТ (+72%) та у виробництві машин (+44%).
Загалом серед майже 1,5 млн компаній, що наразі зареєстровані в Україні, жінки очолюють 32% з них — 455298 компаній.
