Екосистема Донеччини: як вплинула війна і що можна робити для відновлення зараз
Жорсткі бої, що тривають на Донеччині, призводять до втрат земельних, водних ресурсів, та природних екосистем. Станом на кінець січня поточного року загальна шкода довкіллю через війну в Україні вже оцінювалась у 2,2 трлн грн.
За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, майже половина — збитки від викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.
Найбільше постраждала природа східної частини України
Згідно з попередніми результатами дослідження, проведеного наприкінці лютого 2024 року, саме екологія східних регіонів Донеччини постраждала від війни більше, ніж інші області України. У пресслужбі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів зазначили, що висновки зроблені після обстеження підконтрольної уряду України територій. Фахівці Держекоінспекції не мають доступу до ТОТ, тож після звільнення експерти отримають більше даних для аналізу.
За попередніми даними, від російсько-української війни найбільше постраждала екологія Донецької області. Тут збитки природі оцінюють у понад 18 млрд гривень. На другому місці у списку – Луганщина, там заподіяну шкоду оцінюють у понад 13 млрд грн. На третьому — Харківська область, її довкілля постраждало на майже 11,5 млрд грн.
Читайте також: На 31 мільярд гривень завдала шкоди росія довкіллю Донеччини та Луганщини
Від чого страждає та що втрачає екосистема Донеччини
У Донецькій області війна триває понад 10 років. І весь цей час ворог майже безперервно знищує природні ресурси, а наслідки для екологічної безпеки України нині можна назвати катастрофічними. Зруйновані промислові об’єкти, спалені ліси, забруднені мінами і снарядами ґрунти, затоплені вугільні шахти, підірвані споруди, загиблі тварини, тони металобрухту. Регіон на багато років втрати те, що було унікальним. Насамперед об’єкти природно-заповідного фонду, які будуть відновлюватися не десятки, а сотні років.
«Якщо ми візьмемо наші унікальні, крейдові ландшафти, які охороняються і в Святих горах, і в заповіднику «Крейдова флора» — там пошкоджені унікальні екосистеми або ландшафти. На території цих об’єктів, сподіваюсь, ще є види, які занесені не лише до Червоної книги України, а і до Червоного списку Європи і світового Червоного списку», — пояснює голова Донецького обласного відділення Всеукраїнської екологічної ліги Олексій Бурковський у коментарі виданню «Свої.Сіті».
Великою проблемою регіону є й аварійна зупинка промисловості, адже немає контролю за відходами, не здійснюються відповідні заходи для запобігання руйнації екології. Деякі процеси забруднення неможливо відстежити. Особливо, якщо йдеться про тимчасово окуповані території, наприклад, у Маріуполі шламонакопичувач «Азовсталі» є загрозою для Азовського моря.
Водні ресурси Донецької області під загрозою
Внаслідок війни багато населених пунктів регіону залишились без централізованого водопостачання. Жителям іноді доводиться використовувати навіть шахтні води у побуті. Потім ці води потрапляють в каналізацію, а після очисних споруд — в річки. При цьому, наприклад, проєкт реконструкції очисних споруд, приймаючих стоки з Мирнограда і Покровська, заморожений. По-перше, держава не може спрямовувати кошти (бо це величезні суми) на розв’язання екологічних проблем, а по-друге, у більшості таких районів зберігається і посилюється напружена безпекова ситуація.
Ворог навмисно знищує екосистему Донеччини. Зокрема після руйнування 25 травня 2023 року дамби на Карлівському водосховищі у Покровському районі російською ракетою з водойми зійшло 7,5 мільйонів кубометрів води. Станом на 16 квітня 2024 року запаси водосховища, яке живило водою значну частину Донеччини, вичерпалися.
«Карлівське водосховище вже вичерпано, тож робота з пошуку альтернативних джерел водопостачання та облаштування свердловин не зупиняється», — повідомив заступник начальника Покровської МВА Олексій Стебель.
Оскільське водосховище — одне з найпопулярніших місць для відпочивальників та рибалок як Харківської, так і Донецької області, також зневоднене внаслідок бойових дій.
Не тільки війна, а й люди
Нещодавно команда ГО «Центр громадянського суспільства “Друкарня”» спільно зі знавцем з екологічної безпеки, доцентом Українського Державного університету науки і технології Максимом Сорокою провели дослідницьку експедицію. Зокрема вони відвідали Слов’янськ та вивчили стан невеликої річки Колонтаївка, також відомої як Бесарабівка.
«Ця річна є унікальним водним об’єктом, має важливе історичне та екологічне значення. Однак через те, що вона невелика (має протяжність в різних реєстрах від 8 км до 11 км), відсутня у державному кадастрі. І саме тому наша організація у партнерстві з науковцем Максимом Сорокою та іншими активістами розпочала власний, громадський моніторинг стану водойми ще у 2020 році. Це вже четверта наша експедиція. І ми можемо констатувати, що стан цієї води значно погіршився. Води у річці стає все менше, а кількість забруднюючих речовин більшає», — розповіла екоактивістка, волонтерка, проєктна менеджерка ГО «Центр громадянського суспільства «Друкарня» Капіталіна Каплан.
Максим Сорока додає, що з наукової точки зору унікальність річки полягає в тому, що половину свого шляху вона є прісною, а другу — солоною, й вона проходить через увесь Слов’янськ. Нині у неї потрапляє сміття із водозбірної поверхні, неочищені стічні води, забруднені фосфатами. По суті, каналізація з приватного сектора міста.
«Можна говорити про вплив війни, але не в цьому випадку. Війна тут впливає, можливо на те, що можна сказати: «Не на часі» і не розв’язувати це питання. Просто немає грошей, людей, ще чогось. Зрозуміло, що прийти додому до кожного і пояснити, що ось так і так робити не можна – безглуздо. Ніхто не буде слухати та щось змінювати, бо й притягнути до відповідальності нікого не можна, адже річка не значиться у держкадастрі. Тобто, перше — потрібно надати їй офіційний статус, друге — направити, наприклад, «Благоустрій», щоб прибрали хоча б прибережну територію. Такої кількості пляшок та іншого сміття, як цього року, я ще жодного разу не бачив. Навіть таких кроків вже буде достатньо, аби дати поштовх для самовідновлення річки», — говорить Максим Сорока.
Він навів, як приклад, досвід Вінниці, яка 5 років тому вирішила почати відновлення малих річок. Нині їх вже 12 і вони стали об’єктами рекреації та зеленого туризму, а міська рада заробляє на цьому кошти.
«А у тому ж Слов’янську річка сприймається як стічна канава, бо вона в неї перетворюється. Хоча ця річка має сприйматися як історичне місце для рекреації та місце для збереження біорізноманіття», — каже знавець.
Активісти наголошують, якщо це триватиме й надалі, то у залишках Колонтаївки розпочнеться процес активної евтрофікації — вона перетвориться на гниле болото. А це означає, що посуха тут стане сильнішою, адже все у природі пов’язано. І першим почне страждати прісне озеро у місті.
«У наступні 10 років треба зайнятися верхів’ям річки та захистити його, розчистити, щоб джерела, які там б’ють, інтенсифікували свій процес і наповнили річку чистою водою. Якщо ми це зробимо і не будемо хоча б смітити, її можна буде відновити. Але потрібно починати вже зараз», — наголошує доцент Українського Державного університету науки і технології Максим Сорока.
Як відбуватиметься відновлення екосистеми Донеччини
Екологи та експерти мають кілька варіантів відновлення екосистем регіону і дискусії щодо цього тривають. Зокрема говорять про потреби відновлення водосховищ.
Законодавчо в Україні прописаний варіант відновлення екології, який використали в Чорнобильській зоні — ренатуралізація, самозаростання. Тобто природа відтворює сама себе, грошей не потребує, водночас це найтриваліший з усіх варіантів процес. Саме тому більшість експертів виступають за комплексний підхід, про який детально можна буде говорити після перемоги, звільнення територій, розмінування та проведення відповідних досліджень.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Антикризовий медіа-центр» не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
