З 23 березня цього року розпочалась безплатна евакуація жителів Донеччини на Рівненщину. Як приймають переселенців у громадах, на що їм можна розраховувати та чому важливо прийняти таке рішення, поговорили з Олесею Бабушкіною, яка сама є переселенкою зі Слов’янська, а нині – головний спеціаліст у Березнівській міській раді та голова Ради ВПО.
Перед тим, як перейти до головних питань щодо вашої роботи у Рівненській області та підтримці ВПО, хотілося б дізнатися, з чого все почалось. До повномасштабної війни ви жили у Слов’янську, якими були перші дні війни, ваші почуття та дії?
Війна для нас почалась ще у 2014 році, тому її підсилення у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф було поверненням до вже знайомого почуття відчаю та розуміння потреби евакуації. І якщо у 2014 я лише готувалась стати мамою, то у 2022 році мала відповідальність за семирічну дитину і думала передусім про неї. Тож рішення виїжджати було прийнято в перші дні після переходу закладу, де я працювала психологом, на дистанційну роботу.
Першим етапом нашого вимушеного переселення стала Туреччина, бо маємо там близьких родичів. Потім, у зв’язку з початком реалізації проєкту, який я писала разом з колегами з КЗ «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», ми з донькою повернулись у Дніпро. Згодом, навесні 2023, вже закінчили «велике переселення» на Рівненщину.
Чому саме у Рівненській області?
Не буду вдаватися в подробиці, лише скажу, що мій чоловік звідси родом.
Чи були якісь складнощі з адаптацією?
Люди — усюди люди, тому не можу сказати, що мала якісь особливі складнощі. Так, Березнівщина (територіальна громада в Рівненському районі Рівненської області — ред.) має інший темп і він пов’язаний із релігійним укладом життя місцевих. Було дивно бачити, що в суботу більшість магазинів не працює, а в неділю зранку більшість сусідів збирається до церкви. Але це скоріше переваги, ніж недоліки.
До війни ви працювали у Донецькому обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями у Слов’янську. Тепер — головний спеціаліст Березнівської міської ради. Як знайшли роботу і чому саме такий вибір?
Найбільшим страхом було лишитися без роботи, тому що для переселенців, на жаль, живі гроші — це можливість жити та допомагати рідним. А мої батьки живуть на Донеччині. Вони старші люди і переконати їх лишити квартиру в Святогірську (заради якої і для якої, якщо можна так сказати) вони працювали все життя, я не змогла.
Майже з перших днів переїзду, у травні 2023, донька пішла навчатись до початкової школи. Побачивши оголошення про вакансію в міській раді, подала документи на конкурс і пройшла. З липня працюю у відділі соціально-економічного розвитку територій, займаюсь проєктами місцевого розвитку.
Крім того, ви є головою Ради ВПО, тож вагома частина вашої роботи пов’язана з внутрішньо переміщеними особами?
Так. Влітку 2023 року під час одного з тренінгів, який стосувався впровадження інструментів проєктного менеджменту в громади, я почула про початок відбору до Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Рівненській ОВА. Подала туди документи, бо не могла лишатися осторонь тих проблем, які переживають люди, які були змушені покинути свої домівки у зв’язку з війною. Не можу сказати, що моя родина зраділа тій посаді, на яку мене обрали, бо це додатковий великий обсяг роботи і це вимагає дуже багато часу. Але працюю.
Чим займається Рада ВПО та як допомагає людям?
Рада ВПО — це своєрідний міст між громадою ВПО і представниками влади. Ми допомагаємо переселенцям донести їхні проблеми до тих, хто в змозі їх вирішити. Беремо участь в розробці політик та програм, де визначено права ВПО, розробляємо та впроваджуємо проєкти для полегшення інтеграції.
Читайте також: Понад мільйон людей виїхали з Донеччини після повномасштабного вторгнення рф
Майже 50 тисяч ВПО вже проживають на Рівненщині
Чи багато переселенців у вашій громаді, в області? В яких умовах живуть ті, які приїхали раніше?
Рівненська область прийняла майже 50000 переселенців від 24 лютого 2022 року (Березнівська міська ТГ — 760 осіб станом на березень 2024 року). Це представники Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Сумської областей. Люди живуть в МТП, у спеціалізованих закладах для розміщення людей з особливими потребами, орендують житло, живуть у сільській місцевості в хатах, що пустують.
Умови усюди різні, але місцеві органи влади та місцеві мешканці допомагають з облаштуванням. Деякі заклади охорони здоров’я, освіти, а також приватні підприємства, що також релокувались до Рівненщини, надають відповідні послуги як переселенцям, так і місцевому населенню.
Чи звертаються з якимись скаргами або проханнями?
Що стосується скарг, то вони типові для всієї країни. Люди покинули все, і на новому місці їх турбують проблеми з житлом, роботою, здоров’ям, виплатами на проживання, оформленням документів тощо. Ми перенаправляємо ці запити до громадських та державних організацій, які опікуються проблемами переселенців.
Чи є підтримка від благодійників та гуманітарних організацій і в чому вона полягає? Немає відчуття, що є якась певна втома і допомога зменшується?
Для того, щоб говорити про обсяги гуманітарної допомоги, треба розуміти механізми її розподілу. Що стосується великих міжнародних організацій, то вони працюють за певним алгоритмом, згідно якому перші два роки закривались базові проблеми такі, як їжа, одяг. З третього року війни починається процес адаптації і тут вже черга психоемоційної підтримки, профорієнтації тощо.
Місцеві організації надають продуктову та промислову допомогу, але в основному новоприбулим та соціально незахищеним верствам населення. Безумовно, слід визначити певне вигоряння серед місцевих мешканців, адже війна забирає багатьох з їхніх родин, і це не тільки важкі емоційні, а й матеріальні витрати.
Як налагоджена комунікація з переселенцями, як вони дізнаються про видачу допомоги, проведення якихось заходів тощо?
Кожна громада обирає свій канал комунікації з ВПО та поміж них. В основному це чат у вайбері та телеграм-канали. Багато інформації публікують місцеві осередки міжнародних організацій, офіційні канали органів місцевого самоврядування, військові районні та обласна адміністрація.
З 23 березня евакуація з небезпечних регіонів здійснюється в Рівненську область. Наскільки готова до цього Березнівська громада? Скільки людей можуть прийняти, де розселятимуть?
Перелік місць для прийому евакуйованих визначається Координаційним центром з питань захисту цивільного населення при Рівненській ОВА. У перших двох хвилях евакуації Березнівська громада не брала участь. На цей час люди їдуть до нас в основному за програмами возз’єднання родин, тобто до родичів або знайомих. Однак у разі потреби буде здійснюватися пошук місць для проживання переселенців, влада відкрита для співпраці.
Як можна потрапити саме у вашу громаду та які умови проживання, адже, крім гуртожитків, можна знайти будиночок у сільській місцевості?
Якщо люди планують евакуацію завчасно, то я рекомендую зв’язуватися з місцевими організаціями, що займаються прийомом переселенців, наприклад, з ГО «Центр Інтеграції». Вони допоможуть визначити громаду, де є можливість поселення в МТП або до спеціалізованих закладів, домовитись про логістику та облаштування. Те саме стосується і поселення в сільські населенні пункти.
Умови усюди різні. Вони залежать від спроможності громади та від матеріального забезпечення тих людей, що там проживають, але ніхто не лишається осторонь біди.
Читайте також: Як перетворити занедбаний гуртожиток у комфортний будинок для ВПО знає тричі переселенець Василь Брига
Що можете сказати жителям рідного регіону та всім, хто досі вагається щодо евакуації?
Відповідь однозначна — евакуюйтесь! Складнощі адаптації — ніщо, як порівняти з ціною життя. Евакуація не тільки рятує вас та ваших рідних, а й полегшує спроможність оборони для ЗСУ. Не менш важливим є й те, що ті гроші, які зараз спрямовують на підтримку цивільного населення в місцях близьких до бойових дій можуть бути перенаправлені на збільшення обороноспроможності. Тому, прийнявши рішення виїхати, ви наближаєте перемогу!
Нагадаємо, що евакуація до Рівненської області здійснюватиметься спеціальним поїздом, 1 раз на 8 днів (23.03; 31.03; 08.04; 16.04; 24.04).
Щоб скористатися можливістю врятувати життя та здоров’я своє й своїх близьких необхідно залишити заявку за телефоном 0988903318 або 0662856290. Для евакуації тяжко хворих і осіб з інвалідністю просимо телефонувати за номерами: 0800332614, 0997104872, 0993115314, 0961086048.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Антикризовий медіа-центр” не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!